Навчальний план

Галузь знань – 03 “Гуманітарні науки”
Напрям підготовки (спеціальність) – 035 “Філологія”
Спеціалізація – “Українська мова та література”

9-й семестр

Предмет Лекцій Лаб. Практ. На тиждень Звітність
Актуальні проблеми когнітивної лінгвістики 16 16 1:1 Іспит
Загальне мовознавство 16 32 1:2 Іспит
Історія критики 16 16 1:1 Іспит
Поетика усної словесності 16 16 1:1 Залік
Порівняльне літературознавство 16 16 1:1 Залік
Розвиток теорет. концепцій укр. літературознавства 16 16 1:1 Іспит
Українська агіографічна традиція 16 16 1:1 Залік
Мікротопоніміка як галузь ономастики (спеціалісти) 12 0,8:0 Немає
Дисципліна на вибір 1:Методологія літературознавчих студій 32 16 2:1 Іспит
Методологія мовознавчих студій 32 16 2:1 Іспит

10-й семестр

Предмет Лекцій Лаб. Практ. На тиждень Звітність
Історія українського літературознавства 16 16 1:1 Залік
Практична лесикографія 16 16 1:1 Іспит
Рецептивна поетика 16 16 1:1 Іспит
Теорія і методи аналізу політичного дискурсу 16 16 1:1 Іспит
Теорія літератури 16 32 1:2 Іспит
Укр. література ХХ століття і ключі до постколоніалізму 16 16 1:1 Залік
Філософія мови 16 16 1:1 Залік
Магістерський семінар зі спеціальності 32 0:2 Залік
Дисципліна на вибір 1:Літературні групи та угруповання міжвоєнного періоду 16 16 1:1 Залік
Дисципліна на вибір 2:Мікротопоніміка: традиції і перспективи 16 16 1:1 Залік
Дисципліна на вибір 3:Політична комунікація як взаємодія мови і політики 16 16 1:1 Залік
Дисципліна на вибір 4:Сучасні ономастичні дослідження 16 16 1:1 Залік
Українське термінознавство 16 16 1:1 Залік
Дисципліна на вибір 5:Актуальні проблеми сучасної медієвістики 16 16 1:1 Іспит
Дисципліна на вибір 6:Література українського резистансу 16 16 1:1 Іспит
Дисципліна на вибір 7:Синтаксична фразеологія 16 16 1:1 Іспит
Сучасне франкознавство: проблеми і перспективи 16 16 1:1 Іспит
Актуальні проблеми укр. граматики 16 32 1:2 Іспит

 

Опис спеціалізації

Характерною ознакою програми професійної підготовки зі спеціальності “Українська мова і література” в університеті є: 1) формування наукового світогляду; 2) уміння здійснювати навчально-пізнавальну діяльність; 3) використання надбаних знань у практичній фаховій діяльності; 4) оволодіння мовами та суміжними спеціальностями.

Суспільна доцільність функціонування цього напряму визначається необхідністю створення інтелектуального і духовно багатого потенціалу українського народу, потребою національного відродження, розбудови державності та демократизації суспільства, забезпечення висококваліфікованими кадрами українських філологів.

Забезпечення навчального процесу здійснюють члени кафедри української мови. Викладачі кафедри провадять дослідження фонетичної і лексико-граматичної системи української мови у функціональному аспекті (Любослава Асіїв, Уляна Добосевич, Наталя Глібчук, Галина Кутня, Ірина Кузьма, Олена Труш, Іван Ціхоцький), вивчають проблему становлення норм на всіх рівнях мовної системи (Марія Білоус, Зеновій Терлак), беруть участь в укладанні різного типу словників української мови (Зеновій Терлак, Ніна Захлюпана, Наталя Глібчук, Уляна Добосевич). Активізовано дослідження топонімної і антропонімної систем української мови (Зоряна Купчинська, Наталя Сокіл-Клепар, Олеся Сколоздра-Шепітько), української лінгвогеографії (О. Костів). Опубліковано низку монографій

Члени кафедри опублікували навчальні посібники та довідники для вивчення української мови як іноземної.

Основна мета кафедри української мови – підготовка бакалаврів та магістрів зі спеціалізації “Українська мова і література”. Навчання здійснюється на денній та заочній формах навчання. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів вимагає застосування новітніх методик і технологій навчання. У цьому плані весь навчальний комплекс будується у відповідності до кредитно-модульної системи. Викладачі кафедри застосовують різні форми та методи навчання.

Випускник спеціалізації зможе працювати вчителем української мови та літератури у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях; коректором чи редактором у засобах масової інформації та видавництвах, завідувачем відділів певних галузей радіомовлення й телебачення, диктором на телебаченні та радіо; працівником бібліотеки, музею, архіву, співробітником, секретарем-референтом науково-дослідних та науково-інформаційних установ, консультантом зв’язків із громадськістю в управлінських організаціях.