Актуальні проблеми сучасного перекладознавства (русисти)

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
95Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
932доцент ГРИГОРУК СвітланаФЛр-51м

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛр-51мдоцент ГРИГОРУК Світлана

Опис курсу

Мета викладання навчальної дисципліни «Актуальні проблеми сучасного перекладознавства» — ознайомлення студентів з актуальними проблемами перекладознавства на сучасному етапі та поглиблення їх знань щодо труднощів перекладацької практики на прикладі російської й української мов.

Основні завдання вивчення дисципліни «Актуальні проблеми сучасного перекладознавства»: студенти повинні отримати знання в галузі сучасних парадигм теорії перекладу; набути навичок кваліфікації ступеня адекватності перекладу оригіналові; долати труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу на різних мовних рівнях.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • предмет та завдання курсу;
  • базові поняття курсу; метамову сучасного перекладознавства;
  • персоналії та основні положення концепцій провідних теоретиків у галузі перекладу;
  • різновиди перекладів;
  • типологію міжмовних відповідників;
  • способи та прийоми перекладу;
  • типологію явищ міжмовної асиметрії;
  • засоби досягнення еквівалентності та адекватності при перекладі на споріднену мову;
  • види перекладацьких трансформацій (лексико-семантичних, граматичних);
  • способи подолання безеквівалентності у перекладі;
  • основи теорії усного і художнього перекладів;
  • прагматичні аспекти перекладу; особливості відтворення в перекладі національно-культурної специфіки оригіналу;
  • принципи зіставлення оригінального і перекладного текстів;
  • проблеми і труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу;
  • типи російсько-українських та українсько-російських перекладних словників і методику їх використання;

вміти:

  • визначати внесок українських та російських письменників-перекладачів у розвиток практики перекладу та становлення його теорії;
  • оцінювати здобутки вчених у розробці проблем теорії перекладу;
  • зіставляти російську та українську мови з контрастивних та перекладознавчих позицій; знаходити міжмовні відповідники;
  • аналізувати особливості відтворення семантики і прагматики мовних одиниць у перекладі на споріднену мову (на матеріалі запропонованих текстів);
  • знаходити у перекладному тексті та інтерпретувати лексико-семантичні, граматичні трансформації;
  • кваліфікувати ступінь адекватності перекладу оригіналові;
  • набути навичок самостійного перекладу з української мови на російську та з російської на українську мову, зокрема кваліфіковано перекладати наукову літературу за фахом;
  • долати труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу на різних мовних рівнях; досягати при перекладі адекватної передачі функціонального завдання мовної одиниці у контексті;
  • уникати при перекладі впливу міжмовної інтерференції;
  • користуватися перекладними словниками та іншою довідковою літературою;
  • застосовувати набуті знання і вміння у практиці викладання української та російської мов, зокрема пропонувати завдання, спрямовані на переклад текстів.

                                                            Рекомендована література

                                                                              Базова

  1. Гарбовский Н.К. Теория перевода. М., 2004.
  2. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу. Вінниця, 2006.
  3. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. М., 2007.
  4. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. М., 2002.
  5. Комиссаров В.Н. Теория перевода: Лингвистические аспекты. М., 1990.
  6. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. К., 2003.
  7. Корунець І.В. Вступ до перекладознавства. Вінниця, 2008.
  8. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. М., 1988.
  9. Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. М., 1980.
  10. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. М., 1996.
  11. Рагойша В.П. Проблемы перевода с близкородственных языков. Минск, 1980.
  12. Сдобников В.  В., Петрова О.В. Теория перевода. М., 2007.
  13. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: Лингвистические проблемы. М.; СПБ., 2002.
  14. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. М., 1988.
  15. Швец А.Д. Введение в переводоведение. К., 2012.

 

                                                                            Допоміжна

  1. Бублейник Л. Проблематика художнього перекладу: семантико-стилістичні аспекти. Луцьк, 2009.
  2. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). М., 2001.
  3. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. 2-е изд., испр. и доп. М., 1986.
  4. Гаврилів Г. Текст між культурами. Перекладознавчі студії. К., 2005.
  5. Гак В.Г. Межъязыковая асимметрия и прогнозирование трансформаций при переводе //Сб. трудов МГПИИЯ им.М.Тореза. Вопросы теории перевода. Л., 1978. Вып. 127.
  6. Ермолович Д.И. Основы профессионального перевода. М., 1996.
  7. Засєкін С.В. Психолінгвістичні аспекти перекладу. Луцьк, 2006.
  8. Зорівчак Р. Реалія як компонент національно-культурного контексту: перекладознавчий погляд (На матеріалі української мови) //Славянские языки в свете культуры. М., 2006.
  9. Зорівчак Р.П. Семантична структура словесного образу: до методології перекладознавчого аналізу //Іноземна філологія. Укр. наук. зб. 1999. Вип.111.
  10. Казакова Т.А. Художественный перевод. СПб., 2002.
  11. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Історія перекладу та думок про переклад у текстах та коментарях. Харків, 2005.
  12. Карабан В.І., Борисова О.В., Колодій Б.М., Кузьміна К.А. Попередження інтерференції мови оригіналу в перекладі. Вінниця, 2003.
  13. Ковганюк С.П. Практика перекладу: З досвіду перекладача. К., 1968.
  14. Копанев П.И. Вопросы истории и теории художественного перевода. Минск, 1972.
  15. Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу. К., 1971.
  16. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. Очерки по профессиональному переводу. М., 1976.
  17. Кундзіч О. Л. Творчі проблеми перекладу. К., 1972.
  18. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). М., 1981.
  19. Левин Ю.Д. К вопросу о переводной множественности //Классическое наследие и современность. Л., 1981.
  20. Левин Ю.Д. Русские переводчики ХІХ века и развитие художественного перевода. Л., 1985.
  21. Лилова А. Введение в общую теорию перевода: Пер. с болг. М., 1985.
  22. Мастера поэтического перевода ХХ века /Сост., вступ. Е.Г.Эткинда. СПб., 1997.
  23. Миньяр-Белоручев Р.К. Записи в последовательном переводе. М., 1997.
  24. Миньяр-Белоручев Р.К. Как стать переводчиком? М., 1999.
  25. Некряч Т.Є., Чала Ю.П. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів. Вінниця, 2008.
  26. Новикова М. А. Прекрасен наш союз. Литература – переводчик – жизнь: Лит.-крит. очерки. К., 1986.
  27. Овсянников В.В. Теория перевода. Актуальные проблемы научных исследований. Запорожье, 2008.
  28. Овсянников В.В. Точка зрения переводчика: Лекции по университетскому переводоведению. Запорожье, 2010.
  29. Попович А. Проблемы художественного перевода: Пер. со словац. М., 1980.
  30. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика: Очерки лингвистической теории перевода. М., 1974.
  31. Рильський М.Т. Проблеми художнього перекладу //Рильський М.Т. Зібр. творів: У 20 т. К., 1987. Т.16.
  32. Россельс В. Сколько весит слово. М., 1984.
  33. Русские писатели о переводе (ХУІІІ – ХХ вв.). Л., 1960.
  34. Саприкін С.С., Чужакін А.П. Світ усного перекладу. Вінниця, 2011.
  35. Содомора А. Студії одного вірша. Львів, 2006.
  36. Флорин С. Муки переводческие. М., 1983.
  37. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. К., 2007.
  38. Чернов Г.В. Основы синхронного перевода. М., 1987.
  39. Чернов Г.В. Теория и практика синхронного перевода. М., 1978.
  40. Черноватий Л.М., Карабан В.І. та ін. О.М.Фінкель – забутий теоретик українського перекладознавства. Вінниця, 2007.
  41. Чужакин А.П., Палажченко П.Р. Мир перевода, или Вечный поиск взаимопонимания. М., 1997.
  42. Чужакин А.П. Устный перевод ХХІ: теория + практика, переводческая скоропись. М., 2001.
  43. Чуковский К.И. Высокое искусство. М., 1988.
  44. Швейцер А.Д. Глазами переводчика. М., 1996.
  45. Ширяев А.Ф.Синхронный перевод. М., 1979.
  46. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. К., 2009.
  47. Pieńkos J. Przekład i tłumacz we wspołczesnym swiecie: aspekty lingwistyczne i pozalingwistyczne. Warszawa, 1993.

 

                                                                                        Словники

  1. Вирган І., Пилинська М. Російсько-український словник сталих виразів. Х., 2000.
  2. Зубков М. Сучасний російсько-український / українсько-російський словник. Х., 2004.
  3. Їжакевич Г.П., Калюжна В.М., Паламарчук О.Л., Пилинський М.М., Скрипник Г.М., Черторизька Т.К. Українсько-російський словник. К., 2004.
  4. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. К., 1998.
  5. Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів (фальшиві «друзі перекладача»). К., 1997.
  6. Лозова Н.Є., Озерова Н.Г., Стоян Л.М., Фридрак В.Б. Російсько-український словник. К., 2004.
  7. Мацько Л.И., Сидоренко О.М., Шевчук С.В. Русско-украинский словарь: отличающаяся лексика. К., 1992.
  8. Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. М., 2003.
  9. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. К., 1978.
  10. Російсько-український словник-довідник /За ред. В.М.Бріцина. К., 2008.
  11. Русско-украинский словарь. К., 1956.
  12. Русско-украинский словарь: В 3 т. 3-е изд. К., 1987-1988.
  13. Савченко Л.Г. Російсько-український словник словосполучень. Труднощі перекладу. К., 2010.
  14. Українсько-російський словник: У 6 т. К., 1953-1963.
  15. Українсько-російський словник. К., 1976.
  16. Українсько-російський словник / За ред. Л. С. Паламарчука, Л. Г. Скрипник. К., 1990.
  17. Українсько-російський словник / Уклад.: Г.П.Їжакевич та ін. К., 2004.

 

Програмними результатами навчання мають стати:

  1. Знання базових понять сучасного перекладознавства, що складають його концептуальну основу.
  2. Знання основних етапів формування теорії перекладу.
  3. Знання персоналій та основних положень концепцій провідних теоретиків у галузі перекладу, відомих перекладацьких шкіл.
  4. Знання поглядів видатних вчених на дискусійні питання сучасного перекладознавства.
  5. Знання класифікацій перекладу; типологій міжмовних відповідників; моделей перекладу; способів, прийомів та методів перекладу; різновидів перекладацьких трансформацій.
  6. Знання засобів досягнення еквівалентності та адекватності при перекладі.
  7. Розуміння прагматичних,герменевтичних та нормативних аспектів перекладу.
  8. Знання основ теорії усного перекладу (синхронного та послідовного).
  9. Знання проблем художнього перекладу (прозового, драматичного, поетичного).
  10. Знання принципів зіставлення оригінального і перекладного текстів; методів та методики перекладознавчих досліджень.
  11. Знання основних проблем і труднощів російсько-українського та українсько-російського перекладу.

 

  1. Вміння визначати внесок українських та російських письменників-перекладачів у розвиток практики перекладу та становлення його теорії.
  2. Вміння оцінювати здобутки видатних вчених у розробці проблем теорії перекладу.
  3. Вміння зіставляти російську та українську мови з контрастивних та перекладознавчих позицій.
  4. Вміння аналізувати тексти різних функціональних стилів та жанрів з перекладознавчих позицій.
  5. Вміння знаходити у перекладному тексті та інтерпретувати способи, прийоми та методи перекладу, задіяні перекладачем.
  6. Володіння навичками письмового перекладу з української мови на російську та з російської на українську мову в різних функціональних стилях.
  7. Володіння навичками синхронного та основними навичками послідовного перекладу з української мови на російську та з російської на українську мову.
  8. Вміння долати труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу на різних мовних рівнях.
  9. Вміння уникати при перекладі впливу міжмовної інтерференції.
  10. Вміння користуватися перекладними словниками та іншою довідковою літературою.

 

  1. Володіння термінологічним апаратом сучасного перекладознавства.
  2. Здатність проблематизувати й концептуалізувати досліджуваний матеріал.
  3. Вміння аналізувати досліджуване явище та синтезувати інформацію.
  4. Здатність творчо та системно мислити.

 

  1. Застосування теоретичних знань про сутність і природу мови, а також сучасних методів і прийомів аналізу мовного матеріалу, власних знань про функціонування мовних одиниць і категорій для покращення своєї комунікативної діяльності з дидактичною метою.
  2. Спроможність коректно провадити наукову дискусію та обґрунтовувати власну позицію.
  3. Вміння самостійно продукувати тексти будь-якого функціонального стилю у його різних жанрах в усній та письмовій формах.
  4. Вміння вільно застосовувати засоби мови в усній та письмовій комунікації.
  5. Вміння підпорядковувати стиль свого мовлення до відповідних комунікативних умов.

 

  1. Креативність.
  2. Здатність до системного мислення та самостійних оригінальних висновків.
  3. Вміння здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці.
  4. Турбота про якість виконуваної роботи.
  5. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків і вміння їх використовувати у професійній і соціальній діяльності.