Еволюція художнього світогляду Івана Франка

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
532професор ІЛЬНИЦЬКИЙ Микола

Опис курсу

Мета курсу – розкрити роль Івана Франка в розвитку української літературознавчої думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. і вплив його ідей на нові покоління учених-літературознавців. Показати вплив західноєвропейської теоретичної і філософської думки на формування його поглядів і його внесок у її подальший розвиток. Основна увага зосереджена на еволюцію поглядів Франка, в якій виділено три основні етапи: період становлення. І. Франка-критика під впливом німецької естетики, що відбилося у статті «Література і її становисько в наших временах» (1877); період позитивістичної естетики, основним документом якої є стаття «Література, її завдання і найважніші ціхи» зразки так званої «реальної критики»; період психологічно-естетичної критики, програмним документом якої є трактат «Із секретів поетичної творчості».

Програма передбачає розкриття вкладу І. Франка у розвиток тогочасних літературознавчих шкіл: культурно-історичної, порівняльно-історичної, психологічної та висунення ідей, які пізніше розгорнули феноменологічна школа та школа рецептивної естетики.

 

Завдання:

  1. показати культурно-історичну атмосферу, в якій відбувалося формування І. Франка як письменника і літературознавця;
  2. розкрити зміну суспільних обставин, які впливали на становлення і зміну його естетичної орієнтації;
  3. розкрити контактні та типологічні збіжності в ідеях І. Франка та тогочасних поглядах західноєвропейських літературознавців і критиків;
  4. показати національну домінанту в його естетичних літературознавчих ідеях;
  5. показати розвиток і популяризацію національних традицій у працях І. Франка;
  6. з’ясувати зв’язок між літературознавчими працями та художніми творами письменника.

 

Результати навчання:

знати:

  • історичні обставини життя Галичини, в яких відбувалося становлення І. Франка як письменника і літературознавця та критика;
  • середовище студентського життя під час навчання І. Франка у Львівському університеті, початки його літературної діяльності, участь у журналах «Друг», «Молот» та ін.;
  • роль Михайла Драгоманова у формуванні суспільних поглядів та естетичних орієнтацій галицької молоді на чолі  з І. Франком;
  • вплив концепції «реальної критики» М. Добролюбова на І. Франка у праці «Література, її завдання і найважніші ціхи» та подолання цього впливу;
  • І. Франко – дослідник давньої літератури (апокрифи, творчість І. Вишенського, Г. Сковороди);
  • Шевченкознавчі студії І. Франка, боротьба проти «впливології»;
  • І. Франко – «сором’язливий модерніст» (С. Сімонек), на позвах з «Молодою Музою»;
  • «критика поетичним словом» (Ю. Шевельов) І. Франка;
  • Франкознавство у ХХ та ХХІ століттях.

 

вміти:

  • виділяти основні ідеї в численних працях письменника і вченого;
  • виявляти зв’язок і розбіжність з ідеями своїх сучасників (М. Драгоманов, І. Нечуй-Левицький, О. Луцький, «молодомузівці»);
  • знайти спільне і відмінне у проблемі психологія художньої творчості між І. Франком, О. Потебнею, З. Фройдом;
  • з’ясувати, що І. Франко поділяв, а що не приймав у теорії соціалізму, марксизму зокрема;
  • вміти знаходити в художніх текстах І. Франка літературознавчі ідеї.