Фольклор народів світу (україністи)

Тип: На вибір студента

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
82Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
828доцент ВОВЧАК АндрійФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ФЛу-45, ФЛу-46, ФЛу-47

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Опис курсу

Мета курсу:

ознайомити студентів із давньою епічною фольклорною творчістю народів світу (головно народів Західної та Північної Європи) за такими аспектами:

  • історичне та культурне середовище фольклор­ної епічної традиції; історизм народного епосу; особливості творення та побутування епосу;
  • жанрова специфіка народного епосу: тематичне розмаїття, проблеми класифікації;
  • композиція, структура твору, сюжетні особливості; система персонажів, їхнє героїчне, морально-етичне на­ван­таження;
  • поетичні особливості, форма епічних творів;
  • порівняння епосу народів Західної та Північної Європи з епічною традицією українців (контакти, типологічні подібності та ін.

Важливість курсу. Необхідність читання курсу “Фольклор народів світу” студентам спеціальності “українська мова та література” і зокрема спеціалізації “фольклористика” зумовлена загальними особливостями фольклорного процесу: фольклор кожного окремого народу не творить замкнутої системи, але постає і розвивається у тісному зв’язку і постійних контактах із словесністю інших, особливо сусідніх  народів, з одного боку, запозичуючи з неї, з іншого, будучи джерелом для подібних запозичень. Звідси, наукове дослідження фольклорної традиції кожного окремого народу немислиме без врахування міжнародного фольклорного контексту.

Завдання курсу:

через вивчення фольклору народів світу сформувати у майбутніх дослідників української усної словесності вміння і навички, необхідні для всестороннього і глибокого фольклористичного аналізу зокрема таких складних питань, як національна специфіка фольклору, еволюція жанрів, для монографічного опрацювання окремих жанрів шляхом залучення багатого міжнародного порівняльного фактажу.

Епічна традиція творить важливу й одну з найхарактерніших сторінок історії культурного розвитку народів світу, заховавши і донісши до пізніших часів чимало народних епічних мотивів і сказань давніх часів (з часів Великого переселення народів і раніших). Вона відіграла велику роль у розвитку зокрема середньовічних літератур Європи, у тогочасних літературних і загалом культурних спілкуваннях. Сучасна наука твердить про існування своєрідного культурно-історичного простору Середньовічної Європи, який характеризується спільністю історичних, політичних, мистецьких, естетичних, моральних цінностей. А серед визначальних чинників його формування називають тогочасний фольклор, і зокрема народну епічну традицію. Як зазначав австрійський славіст Йозеф Матль, у сфері епічної поезії Європа Раннього Середньовіччя “від Іспанії до Русі і від Скандинавії до Балкан не була розрізнена, а творила єдність”. Фольклористика вказує на близькість епічної творчості народів Західної та Північної Європи до народного епосу всього слов’янського світу і зокрема українців: маємо приклади проникнення мотивів й образів руського епосу у фольклорну традицію Західної Європи, і навпаки, впливів на епічну поезію Русі скандинавських саґ, німецького героїчного епосу тощо

Отож, аналіз західно- та північноєвропейського епічного фольклорного матеріалу у системі підготовки українського філолога і зокрема фахівця-фольклориста є однією з важливих передумов для ґрунтовно вивчення фольклорної епічної традиції українців (особливо її генези, національної специфіки), а також для об’єктивного осягнення витоків на ціннісних орієнтацій українського літературного процесу доби Середньовіччя.

Результати навчання:

знати:

  • репрезентативні художні зразки героїчної епічної традиції народів світу;
  • історико-культурний контекст творення і побутування героїчного епосу;
  • основні наукові концепції вивчення героїчного епосу (у площинах: передумови і реалії зародження, творці і носії традиції, специфіка художнього творення героїчного чину й образу, національні і міжнаціональні контексти побутування героїчного епосу та ін.).

вміти:

  • аналізувати особливості художнього творення героїчного чину, образу, ідеалу у фольклорному епосі шляхом виявлення: а) особливостей сюжетотворення (система мотивів і сюжетів героїчних творів, специфіка й мотивація творення т.зв. “поетичної біографії” героя); б) системи образів: художніх особливостей образотворення, функціональності образів; в) засобів художнього творення: поетикальних засобів, прийомів драматизації конфлікту (елементи фантастики, кратність повторень, медіальні формули та інші прийоми ретардації), діалогічної оповіді, віршових ставок та ін.
  • виявляти типологічні й специфічні особливості національних героїчних епосів;
  • застосовувати основні концепції наукових досліджень при аналізі епічних традицій.

Форми та методи навчання:

  • лекції, самостійна робота, консультації.

Форма звітності:

  • залік

Мова навчання:

  • українська

Рекомендована література

Теми і питання практичних занять, а також рекомендована джерельна література і матеріали  з дисципліни “Фольклор народів світу” розміщені на спеціальному електронному диску Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси.

Отримати доступ до електронного диску можна за допомогою файлу доступу (файл захищено паролем).

Пароль для відкриття файлу просимо довідатися у лектора або викладача практичних занять з курсу.

Бажаємо успіхів!