Фольклор народів світу

Тип: На вибір студента

Кафедра: української фольклористики імені академіка філарета колесси

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
84.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
828професор ІВАШКІВ ВасильФЛф-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
842ФЛф-41доцент ПАРУБІЙ Уляна

Опис курсу

Мета курсу:

ознайомити студентів із давньою епічною фольклорною творчістю народів світу (головно народів Західної та Північної Європи) за такими аспектами:

  • історичне та культурне середовище фольклор­ної епічної традиції; історизм народного епосу; особливості творення та побутування епосу;
  • жанрова специфіка народного епосу: тематичне розмаїття, проблеми класифікації;
  • композиція, структура твору, сюжетні особливості; система персонажів, їхнє героїчне, морально-етичне на­ван­таження;
  • поетичні особливості, форма епічних творів;
  • порівняння епосу народів Західної та Північної Європи з епічною традицією українців (контакти, типологічні подібності та ін.

Важливість курсу. Необхідність читання курсу “Фольклор народів світу” студентам спеціальності “українська мова та література” і зокрема спеціалізації “фольклористика” зумовлена загальними особливостями фольклорного процесу: фольклор кожного окремого народу не творить замкнутої системи, але постає і розвивається у тісному зв’язку і постійних контактах із словесністю інших, особливо сусідніх  народів, з одного боку, запозичуючи з неї, з іншого, будучи джерелом для подібних запозичень. Звідси, наукове дослідження фольклорної традиції кожного окремого народу немислиме без врахування міжнародного фольклорного контексту.

Завдання курсу:

через вивчення фольклору народів світу сформувати у майбутніх дослідників української усної словесності вміння і навички, необхідні для всестороннього і глибокого фольклористичного аналізу зокрема таких складних питань, як національна специфіка фольклору, еволюція жанрів, для монографічного опрацювання окремих жанрів шляхом залучення багатого міжнародного порівняльного фактажу.

Епічна традиція творить важливу й одну з найхарактерніших сторінок історії культурного розвитку народів світу, заховавши і донісши до пізніших часів чимало народних епічних мотивів і сказань давніх часів (з часів Великого переселення народів і раніших). Вона відіграла велику роль у розвитку зокрема середньовічних літератур Європи, у тогочасних літературних і загалом культурних спілкуваннях. Сучасна наука твердить про існування своєрідного культурно-історичного простору Середньовічної Європи, який характеризується спільністю історичних, політичних, мистецьких, естетичних, моральних цінностей. А серед визначальних чинників його формування називають тогочасний фольклор, і зокрема народну епічну традицію. Як зазначав австрійський славіст Йозеф Матль, у сфері епічної поезії Європа Раннього Середньовіччя “від Іспанії до Русі і від Скандинавії до Балкан не була розрізнена, а творила єдність”. Фольклористика вказує на близькість епічної творчості народів Західної та Північної Європи до народного епосу всього слов’янського світу і зокрема українців: маємо приклади проникнення мотивів й образів руського епосу у фольклорну традицію Західної Європи, і навпаки, впливів на епічну поезію Русі скандинавських саґ, німецького героїчного епосу тощо

Отож, аналіз західно- та північноєвропейського епічного фольклорного матеріалу у системі підготовки українського філолога і зокрема фахівця-фольклориста є однією з важливих передумов для ґрунтовно вивчення фольклорної епічної традиції українців (особливо її генези, національної специфіки), а також для об’єктивного осягнення витоків на ціннісних орієнтацій українського літературного процесу доби Середньовіччя.

Результати навчання:

знати:

  • репрезентативні художні зразки героїчної епічної традиції народів світу;
  • історико-культурний контекст творення і побутування героїчного епосу;
  • основні наукові концепції вивчення героїчного епосу (у площинах: передумови і реалії зародження, творці і носії традиції, специфіка художнього творення героїчного чину й образу, національні і міжнаціональні контексти побутування героїчного епосу та ін.).

вміти:

  • аналізувати особливості художнього творення героїчного чину, образу, ідеалу у фольклорному епосі шляхом виявлення: а) особливостей сюжетотворення (система мотивів і сюжетів героїчних творів, специфіка й мотивація творення т.зв. “поетичної біографії” героя); б) системи образів: художніх особливостей образотворення, функціональності образів; в) засобів художнього творення: поетикальних засобів, прийомів драматизації конфлікту (елементи фантастики, кратність повторень, медіальні формули та інші прийоми ретардації), діалогічної оповіді, віршових ставок та ін.
  • виявляти типологічні й специфічні особливості національних героїчних епосів;
  • застосовувати основні концепції наукових досліджень при аналізі епічних традицій.

Форми та методи навчання:

  • лекції, самостійна робота, консультації.

Форма звітності:

  • залік

Мова навчання:

  • українська

Рекомендована література

Базова

  1. На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упорядник М. Н. Москаленко. – К. : Дніпро, 1991.
  2. Дьяконов І. Найдавніша література Близького Сходу // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. – К. : Дніпро, 1991. – С. 5–42.
  3. Эпос о Гильгамеше («О всё видавшем…»). – М. – Л. : Наука, 1961.
  4. Редер Д. Г. Мифы и легенды древнего Двуречья. – М. : Наука, 1965. – 120 с.
  5. Крамер С. Мифология Шумера и Аккада // Мифологии древнего мира. – М. : Наука, 1977. – С. 122–160.
  6. Афанасьева В. К. Гильгамеш и Энкиду: Эпические образы в искусстве. – М., 1979.
  7. Афанасьева В. К. Литература древнего Двуречья // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. І. – С. 82–117.
  8. Дьяконов И. М. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1990. – 246 с.
  9. Амусин И. Д. Рукописи Мертвого моря. – М. : Академия наук СССР, 1960. – 271 с.
  10. Бейлин С. Х. Странствующие, или Всемирные повести и сказания в древнераввинской письменности. – Иркутск, 1907. – VІ, 351 с.
  11. Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. – М., 2003. – 650 с.
  12. Сулима В. Біблія і українська література. – К. : Освіта, 1999. – 399 с.
  13. Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. – К. : Наукова думка, 2008. – Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. – С. 5–31.
  14. Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. – М., 1976.
  15. Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 54–82.
  16. Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. – М., 1956.
  17. Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. – М., Л., 1956.
  18. Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
  19. Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
  20. Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
  21. Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
  22. Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
  23. Мифы Древней Индии. – М., 1975.
  24. Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
  25. Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
  26. Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.
  27. Маковельский О. А. Авеста. – Баку, 1960.
  28. Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.
  29. Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.
  30. Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана. – СПб., 1903.
  31. Бертельс Е. Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – № 4.–С. 3–11.
  32. Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджицкой литературы. – М., 1970. – С. 15–28.
  33. Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга ІV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 232– 294.
  34. Брагинский И. Д. Древнеиранская литература // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 252–271.
  35. Крымский А. Тысяча и одна ночь. Общий историко-литературный очерк. – М., 1904.
  36. Герхардт М. Искусство повествования. Литературное исследование «1001 ночи». – М., 1984.
  37. Фильштинский И. М. Арабская литература. 2. Проза. «Тысяча и одна ночь» // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1985. – Т. 3. – С. 556–561.
  38. Фильштинский И. М. Арабская классическая литература. – М., 1965.
  39. Эструп И. Исследования о «1001 ночи», ее составе, возникновении и развитии. – М., 1904.
  40. Халиф на час. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 608 с.
  41. Синдбад-мореход. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 608 с.
  42. Царевич Камар аз-Заман и царевна Будур. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 640 с.
  43. Маруф-башмачник. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. – М. : Правда, 1986. – 640 с.

 

Допоміжна

  1. Дьяконов И. М. Общественные отношения в шумерском и вавилонском фольклоре // Вестник древней истории. – 1966. – № 1. – С. 9–27.
  2. Канева И. Т. Шумерский героический эпос // Вестник древней истории. – 1964. – № 3. – С. 243–267; № 4. – С. 189–225.
  3. Афанасьева В. К. Шумерская эпическая песнь «Гильгамеш и гора Бессмертного» // Вестник древней истории. – 1964. – № 1. – С. 84–92.
  4. Белявский В. А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.
  5. Емельянов В.В. Древний Шумер. – СПб. :Петербургское востоковедение, 2001. – 368 с.
  6. Фингарет С. Мифы и легенды Древнего Востока. – М. : Норинт, 2002.
  7. Дьяконов И. М. Книга воспоминаний. – СПб. : Европейский дом, 1995. – 766 с.
  8. Фрай Н. Великий код: Біблія і література. – Львів : Літопис, 2010. – 360 с.
  9. Бетко І. П. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХІХ – початку ХХ століття. – Зелена Гура–Київ, 1999.
  10. Sacrum і Біблія в українській літературі / За редакцією Ігоря Набитовича. – Lublin: Ingvarr, 2008. – 812 с.
  11. Нямцу А. Новый Завет и мировая литература. – Черновцы : Изд-во ЧГУ, 1993. – 243 с.
  12. Нямцу А., Антофійчук В. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі. – Чернівці : Рута,1997. – 208 с.
  13. Египетские сказки. – М., 1917.
  14. Тураев Б. А. Египетская литература. – М., 1920. – Т. 1. Исторический очерк древнеегипетской литературы.
  15. Ригведа. Мандалы І–ІV / Издание подготовила Т. Я. Елизаренкова. – М. : Наука, 1989. – 768 с.
  16. Гринцер П. А. Древнеиндийский эпос: Генезис и типология. – М., 1974.
  17. Бонгард-Левин Г. М. Древнеиндийская цивилизация: Философия, наука, религия. – М., 1980.
  18. Индия в древности. Сборник статей. – М., 1964.
  19. Невелева С. Л. Мифология древнеиндийского эпоса. – М., 1975.
  20. Сомадева. Незвичайні пригоди царевича Нараваханадатти. – К. : Дніпро, 1984. – 606 с.
  21. Абаев В. И. Скифский быт и реформы Зороастра // Archiv Orientalni. – 1956. – Вып. 24. – С. 25–36.
  22. Струве В. В. Родина зороастризма // Советское востоковедение. – 1948. – Т. 5. – С. 5–34.
  23. Фильштинский И. М., Шидфар Б. Я. Очерк арабо-мусульманской культуры. – М., 1971.
  24. Мелетинский Е. М. Эпосы Средней Азии и Кавказа // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1985. – Т. 3. – С. 583–592.

Матеріали

Викладач: Парубій Уляна Юріївна

email: fedak.zlatka@gmail.com

(час консультацій: 17.03.2020; 30.03.2020 – з 16.40 до 18.00)

 

17 березня 2020 року

Тема практичного заняття № 2: Біблія і фольклор (2 год.)

Питання на самостійне опрацювання 

  1. Біблія як текст.
  2. Давньоєврейська фольклорно-літературна традиція та книги Старого Заповіту.
  3. Сюжет про гріхопадіння та його контекст.
  4. Сюжет про великий потоп як архетип.
  5. Біблійні теми, сюжети, мотиви та образи в українському фольклорі та літературі. Пантелеймон Куліш та його праця над перекладом й інтерпретацією книг Біблії.

Література

  1. Святе письмо Старого і Нового завіту / Переклад П. Куліша, І. Пулюя, І. Левицького. Відень: Британське біблійне товариство, 1919 (перше видання 1903). 444 с.
  2. Палестина // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упорядник М. Н. Москаленко. Київ: Дніпро, 1991. С.  213–376.
  3. Дьяконов І. Найдавніша література Близького Сходу // На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. Київ: Дніпро, 1991. С. 5–42.
  4. Сулима В. Біблія і українська література. Київ: Освіта, 1999. 399 с.
  5. Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель / Наукова монографія у двох томах. Київ: Український письменник, 2007. Т. 2. Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша. С. 270–285.
  6. Амусин И. Д. Рукописи Мертвого моря. – М. : Академия наук СССР, 1960. – 271 с.
  7. Бейлин С. Х. Странствующие, или Всемирные повести и сказания в древнераввинской письменности. Иркутск, 1907. VІ, 351 с.
  8. Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. Москва: Политиздат, 1985. 511 с.

 

 

Викладач: Івашків Василь Михайлович

Час консультацій: 18.03.2020; 25.03.2020; 01.04.2020 – з 16.40 до 18.00.

email: vasyl_ivashkiv@ukr.net

 

18 березня 2020 року

Тема лекції: Фольклор і міфологія Єгипту (2 год.)

  1. Датування та характеристика етапів розвитку єгипетської цивілізації та культури.
  2. Особливості збереження пам’яток давньоєгипетської міфології – зображення на внутрішніх стінах пірамід.
  3. Розгляд особливостей досліджень єгипетської міфології.
  4. Загальна характеристика розвитку єгипетської міфології та сюжетів, пов’язаних з божествами Ра (Ре), Нут, Атум, Шу, Тефнут, Геб та інші. Специфіка уявлень давніх єгиптян про світобудову. Характеристика зображення небесної корови. Міфологічні погляди єгиптян на особливості побудови підземного (потойбічного) світу.
  5. Аналіз сюжетів, пов’язаних із культом Осіріса та його міфологізованою історією.
  6. Єгипетський фольклор і його українські паралелі. І. Франко як перекладач окремих єгипетських фольклорних текстів, зокрема «Казки про двох братів».
  7. Питання впливу єгипетської міфології на античну міфологію та міфологічні й фольклорні системи інших європейських народів.

Основна література

  1. Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. С. 5–31.
  2. Леся Українка. Історія єгиптян // Леся Українка. Стародавня історія східних народів. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2008. С. 89–161.
  3. Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. Москва, 1976.
  4. Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. Москва: Наука, 1983. Т. 1. С. 54–82.
  5. Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. Москва, 1956.
  6. Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. Москва–Ленинград, 1956.

 

Викладач: Івашків Василь Михайлович

Час консультацій: 25.03.2020; 01.04.2020 – з 16.40 до 18.00

email: vasyl_ivashkiv@ukr.net

 

25 березня 2020 року;
01 квітня 2020 року

Тема лекції. Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата». «Рамаяна» (4 год.)

  1. Індійська міфологія і фольклор.
  2. Проблеми датування (ІІІ–ІІ тисячоліття до н. е.) та поширення (населення долини ріки Інд).
  3. Ранні пам’ятки давньоіндійського епосу: «Рігведа», «Самаведа», «Яджурведа», «Атхарваведа», їхні змістові характеристики.
  4. Упанішади. Легенда про Пуруравасу та Урваші та її паралелі.
  5. Пантеон божеств давньоіндійської міфології.

«Махабхарата» («Велике Бхарате»). Питання авторства. Головна сюжетна лінія та її відгалуження, зокрема історія Наля і Дамаянти, історія Савітрі та інші.

  1. Особливості художнього змісту «Рамáяни», її структура, міфологічна основа. «Рамáяна» в контексті тенденцій розвитку героїчного епосу.
  2. Рецепція індійської міфопоетичної традиції та українська словесність. Індійська міфологія та фольклор у перекладах українською мовою та дослідженнях українських учених.

 

Основна література

  1. Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
  2. Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
  3. Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
  4. Леся Українка. Історія індусів // Леся Українка. Стародавня історія східних народів. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2008. С. 12–45.
  5. Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
  6. Мифы Древней Индии. – М., 1975.
  7. Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
  8. Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
  9. Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.
  10. Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.

 

 

08 квітня 2020 року; 15 квітня 2020 року

Тема лекції. Іранська міфопоетична система і фольклорна традиція. «Гати». «Авеста».

Зміст лекції подано в документі:
Лекція 8.04.20 Івашків

 

 

Викладач: Парубій Уляна Юріївна

email: fedak.zlatka@gmail.com

 

 30 березня 2020 р.

Тема практичного заняття № 3: Фольклор і міфологія Єгипту (2 год.)

Питання на самостійне опрацювання 

  1. Фольклор і міфологія Єгипту.

Написання дослідницьких рефератів на тему «Календарний міф про Осіріса та його європейські паралелі».

Ознайомлення з текстами єгипетської міфології та фольклору («Тексти пірамід», «Тексти саркофагів», «Книга мертвих»). Єгипетський фольклор і його українські паралелі. І. Франко як перекладач окремих єгипетських фольклорних текстів, зокрема «Казки про двох братів». Єгипетська міфологія та фольклор і європейська культурна традиція.

Література

  1. Єгипетські казки і казка про двох братів / Пер. І. Франка // Франко І. Додаткові томи до зібр. творів у 50 т. – К. : Наукова думка, 2008. – Т. 51. Прозові переклади. 1876–1912. – С. 5–31.
  2. Коростовцев М. А. Религия древнего Египта. – М., 1976.
  3. Коростовцев М. А. Литература древнего Єгипта // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 54–82.
  4. Кацнельсон И. С. Сказки и повести древнего Египта. – М., 1956.

 

14 квітня 2020 р.

Тема практичного заняття № 4: Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата» і «Рамаяна» (2 год.)

  1. Індійська міфологія і фольклор. «Махабхарата» і «Рамаяна».

Читання текстів «Махабхарати» та «Рамаяни». Ознайомлення з «Ведами», збірками індійської народної прози, зокрема популярної в часи романтизму «Панчатантри». Українські переклади цих текстів. Вивчення основних праць про індійський фольклор.

Література

  1. Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.
  2. Голоси Стародавньої Індії /Антологія давньоіндійської літератури. Упорядкування, переклад із санскриту і примітки Павла Ріттера. – К.: Дніпро, 1982. – 351 с.
  3. Білецький О. Давня Індія та її література // Голоси Стародавньої Індії. – К.: Дніпро, 1982. – С. 17–87.
  4. Панчатантра (П’ять кошиків житейської мудрості). Шукасаптаті (Сімдесят оповідок папуги). – К. : Дніпро, 1988. – 383 с.
  5. Гринцер П. А. «Махабхарата» и «Рамаяна». – М., 1970.
  6. Мифы Древней Индии. – М., 1975.
  7. Елизаренкова Т. Я. Об Атхарваведе // Атхарваведа: Избранное. – М., 1976. – С. 3–56.
  8. Елизаренкова Т. Я. Древний памятник индийской литературы // Ригведа: Избранные гимны. – М., 1972. – С. 3–89.
  9. Невелева С. С. Вопросы поэтики древнеиндийского эпоса: Эпитет и сравнение. – М., 1979.

 

 

28  квітня 2020 р.

Тема практичного заняття №5: Іранська міфологія і фольклор. «Гати». «Авеста» (2 год.)

  1. Іранська міфологія і фольклор. «Гати». «Авеста».

У світлі осмислення іранської міфопоетичної традиції вивчення скіфо-сарматської міфології. Геродот та його «Історія». Кс. Сосенко і концепція іранської (скіфо-сарматської) основи українського фольклору. «Гати». «Авеста».

Література

  1. Маковельский О. А. Авеста. – Баку, 1960.
  2. Фрай Р. Наследие Ирана. – М., 1972.
  3. Дрезден М. Мифология древнего Ирана // Мифологии древнего мира. – М., 1977. – С.337–366.
  4. Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана. – СПб., 1903.
  5. Бертельс Е. Э. Отрывки из Авесты // Восток, 1924. – № 4.–С. 3–11.
  6. Клима О. История авестийской, древнеперсидской и среднеперсидской литературы // Рипка Ян. История персидской и таджицкой литературы. – М., 1970. – С. 15–28.
  7. Геродота туруйця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами // Книга ІV. Мельпомена. – Харків: Фоліо, 2006. – С. 232– 294.
  8. Брагинский И. Д. Древнеиранская литература // История всемирной литературы: В 9 т. – М. : Наука, 1983. – Т. 1. – С. 252–271.

 

 

Викладач: Івашків Василь Михайлович

Час консультацій: 22.04.2020; 29.04.2020; 06.05.2020 – з 16.40 до 18.00

email: vasyl_ivashkiv@ukr.net

 

22 квітня 2020 року; 29 квітня 2020 року; 06 травня 2020 року.

Тема. Фольклорна панорама арабського світу. «1001 ніч» (6 год.)

План, основні положення лекції та рекомендовану літературу подано в документі:
Лекція 22.04.2020 Івашків

Лекція 29.04.2020 Івашків

Лекція 6.05.2020 Івашків

 

 

Викладач: Парубій Уляна Юріївна

email: fedak.zlatka@gmail.com

 

12 травня 2020 р.

Тема практичного заняття №6: Збірка «1001 ніч» (4 год.)

  1. Книга народної прози «1001 ніч».

Читання текстів «1001 ночі» та наукових праць про цю збірку. «1001 ніч» та українська літературна традиція.

Література

  1. Тисяча й одна ніч / Вибрані оповідки й казки. Переклад з арабської, упорядкування, коментарі та глосарій В. Рибалкіна; літературна редакція Р. Гамади; передмова Ю. Кочубея. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. 576 с.
  2. Крымский А. Тысяча и одна ночь. Общий историко-литературный очерк. – Москва, 1904.
  3. Герхардт М. Искусство повествования. Литературное исследование «1001 ночи». – Москва: Наука, 1984.
  4. Фильштинский И. М. Арабская литература. 2. Проза. «Тысяча и одна ночь» // История всемирной литературы: В 9 т. Москва: Наука, 1985. Т. 3. С. 556–561.
  5. Фильштинский И. М. Арабская классическая литература. Москва, 1965.
  6. Эструп И. Исследования о «1001 ночи», ее составе, возникновении и развитии. Москва, 1904.
  7. Халиф на час. Избранные сказки, рассказы и повести из «Тысячи и одной ночи» /Перевод с арабского М. А. Салье /Сост., вступ. ст. и прим. И. М. Фильштинского. Москва: Правда, 1986. 608 с.

 

 

Викладач: Івашків Василь Михайлович

Час консультацій: 13.05.2020 – з 16.40 до 18.00

email: vasyl_ivashkiv@ukr.net

 

13 травня 2020 року.

Тема. Підсумкові питання курсу. Фольклор інших народів Азії й Африки

Лекція 13.05.2020 Івашків

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус