Фразеологія в системі мови

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
113.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1116доцент ЄРЕМЕНКО ІринаФЛр-61м

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1116ФЛр-61мдоцент ЄРЕМЕНКО Ірина

Опис курсу

Мета: ознайомити студентів з питаннями загальної теорії сучасної російської фразеології, які не  втратили ще свого дискусійного характеру.

Завдання: сформувати у слухачів спецкурсу поняття про такі теоретичні питання, як об’єкт фразеології, критерії виділення фразеологічних одиниць, об’єм фразеології, як об’єкта аналізу та місце фразеології у системі російської мови.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • як формується в сучасній науці статус фразеологічних одиниць;
  • що таке фразеологічна система;
  • з яких чинників вона складається і як функціонує;
  • про широкий та вузький підхід до об’єму та межі фразеології;
  • про систему трансформації фразеологічних одиниць;
  • про специфіку виділення про паспортизації індивідуально-авторської фразеології у відповідному дискурсі (епістолярному, художньому та інш.);

вміти:

  •  виділяти фразеологічні одиниці серед інших мовних одиниць, виходячи з теоретичних засад «широкого» та «вузького» уявлення про фразеологію;
  • –    визначати трансформовану фразеологічну одиницю і спів ставляти її з узуальною одиницею;
  • –    аналізувати способи фразеологічної трансформації в авторському тексті;
  • –    виділяти і аналізувати фразеологічні інновації авторського тексту.

 

Загальні теоретичні положення спецкурсу

Об’єкт фразеології. «Вузький» та «широкий» погляд на  об’єкт фразеології. Представники цих напрямків.

Статус фразеологічної одиниці (ФО) у сучасному російському мовознавстві. Критерії виділення ФО, виходячи з «широкого» погляду на об’єму та межі  фразеології: семантична цілісність і стійкість, відтворюваність складу та структури  ФО.

Структура фразеологічного фонду сучасної ФО російської літературної мови: ідіоматики (ФО–ідеома); фразеоматика  (ФО–фразема); пареміологія (пареміоматика) – ФО–паремія.

Об’єм фразеології як об’єкту аналізу. Характеристика основних різновидів ФО, зважаючи на трьохярусну систему фразеології російської мови.

Дискусійні питання щодо входження в неї відповідних мовних одиниць.

До проблеми місця фразеології в системі мови. Огляд основної літератури щодо вказаного питання: діапазон поглядів – від повного заперечення існування фразеологічного рівня до його наявності в системі мови.

Способи фразеологічної трансформації.

Структурно-семантичні види трансформації ФО у сучасній російській фразеології.

Статус фразеологічної трансформації. Структурно-семантичні види фразеологічної  трансформації: інверсія, субституція, синтаксичне членування структури ФО; еліпсис; контамінація, алюзія та інш..

Семантичні трансформації ФО.

Поняття кореляти. Види фразеологічного кореляту в системі семантичної трансформації: семантичний корелят, трансформаційний, актуалізований та оціночний кореляти.

Види комбінованої трансформації ФО. Різновиди формальної трансформації в авторському тексті.

Фразеологічні інновації Л.Толстого.

Індивідуально-авторські ідіоми. До формування статусу терміна «камерна фразеологія.

Індивідуально-авторські фраземи. Явище оказіоналізму у ідіостилі письменника.

Авторські паремійні одиниці. Іх зіставлення з узуальною паремійною системою.    

 Методичне забезпечення

Еременко И.А. Фразеология в системе русского языка в эпистолярном дискурсе: [учеб. пособие]. И.А.Еременко.-Львов: Издательский центр ЛНУ имени Ивана Франко, 2009.– 166 с.

 Рекомендована література

Базова

  1. Еременко И.А. Фразеология в системе русского языка в эпистолярном дискурсе: [учеб. пособие]. И.А.Еременко.-Львов: Издательский центр ЛНУ имени Ивана Франко, 2009.– 166с.
  2. Баран Я. Фразеологія у системі мови: [монограф. ]/Я.Баран.– Івано-Франківськ, 1997.
  3. Василевская Е. А. Оязыке и стиле писателя: [учеб. пособие]/ Е.А.Василевская.– М., 1991.
  4. Жуков В.П. Русская фразеология: [учеб. пособие]/ В.П.Жуков.–М.,1986.
  5. Чуковия В.А., Шварцкопф Б.С. К типологии формальних отношений от фразеологической нормы: [статья]// В.Чукович, Б.Шварцкоф– М., 1983.– с.182-205.
  6. Руднев А.П. О понятии «камерная фразеология» (на матери але фразеологии семи Л.Н.Толстого): [статья]// Руднев А.П.–Тула, 1979.– с.75-82.
  7. Шадрин Н.Л. Средства окказионального преобразования ФЕ как система элементарных примов: [статья]//Н.Шадрин.–М.,1973.– с.78-87.
  8. Язык Л.Н.Толстого. Пособие по истории русского литературного языка: [учеб. пособие]/ –М., 1999.

 Допоміжна

  1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології: [моногр.]/М.Алефіренко.–Харьков, 1987.
  2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека: [моногр.]/ Н.Арутюнова – М.1999.
  3. Дяченко Л..П. Трансформация устойчивых воспроизводимых единиц текста в их современном функционировании: ): [статья]//Л.Дяченко.–Русское языкознание.–Вып.14.–К.,1987.– с.18-24.
  4. Архангельская Ю.В. Фразеология в языке Л.Н.Толстого: [автореф.]/Ю.Архангельская.– Автореферат на соискание ученой степени канд.филол.наук.–Тула, 2005.

Програмними результатами навчання мають стати:

1) – знання теоретичних підходів у сучасній науці до статусу фразеологічної одиниці;

– поняття про фразеологічну систему; про чинники, з яких вона складається; про широкий та   вузький підхід до об’єму та межі фразеології; про систему трансформації фразеологічних одиниць; про специфіку виділення та паспортизації індивідуально-авторської фразеології у ідповідному дискурсі (епістолярному, художньому та інш.);

– виділення фразеологічних одиниць серед інших мовних одиниць, виходячи з теоретичних засад «широкого» та «вузького» уявлення про фразеологію;

– визначення трансформованої фразеологічної одиниці і зіставлення її з узуальною одиницею;

– аналіз способів фразеологічної трансформації в авторському тексті;

– виділення і аналіз фразеологічних інновацій авторського тексту;

2) уміння здійснювати комплексний письмовий аналіз обраного авторського тексту щодо  своєрідного використання в ньому фразеології (відображення функціонально-стилістичної диференціації узуальної фразеології, а також типології трансформацій ФО);

3) – володіння термінологічним апаратом фразеології;

– здатність проблематизувати й концептуалізувати досліджуваний матеріал;

– вміння аналізувати досліджуване явище та синтезувати інформацію;

4)  спроможність коректно провадити наукову дискусію та обґрунтовувати власну позицію;

5) – креативність;

– здатність до системного мислення та самостійних оригінальних висновків;

– вміння здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці.