Художній і теоретичний дискурс українського модернізму (україністи)

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
83Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
828доцент БУДНИЙ ВасильФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ФЛу-45, ФЛу-46, ФЛу-47

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
828ФЛу-41доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-42доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-43доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-44доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-45доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-46доцент БУДНИЙ Василь
ФЛу-47доцент БУДНИЙ Василь

Опис курсу

Мета курсу полягає в аналітичному висвітленні естетичних засад журналу «Українська Хата» (1909-1914) на тлі антипозитивістичного зламу в загальноєвропейській та українській естетичній думці, який спричинився до розвитку новітніх літературних теорій і критичних методологій ХХ ст.
Ознайомлення з мистецькими течіями і критичними дискусіями доби раннього Модерну дасть студентам змогу глибше збагнути закономірності еволюційного розвитку українського письменства модерної доби.
Основна проблематика курсу:
– три еволюційні етапи українського раннього Модерну: 1) покоління перших неоромантиків, коли відбулося генерування ідей естетизму (1890-і роки); 2) молодомузівський етап, коли на літературно-критичну арену поряд зі старшими неоромантиками виступила “Мо¬лода Муза” як загальноукраїнський літературний рух (1901 – 1908 рр.); 3) діяльність журналу “Українська Хата”, який інтенсивно культивував літературну критику і дав нашій літературі такі видатні критичні індивідуальності, як М.Євшан і М.Шаповал. Поява аванґардизму і вибух І Світової війни завершили еволюційний цикл української модерніст¬ської критики, забарвленої неоромантичним естетизмом (1909 1914);
– сучасні дискусії про початкову межу доби українського Модерну; підстави її віднесення на кінець 1880 – перша половина 1890-х рр. – час де¬бютівВ.Самійленка, Лесі Українки, В.Щурата та інших молодих митців, у творчості яких проявилися неоромантичні, імпресіо¬ністичні, неореалістичні тенденції, увага до увиразнення фоніки і строфіки та інші прикмети, які стали провідними в українській та інших європейських літературах;
– маніфест українського модерну – статтяІ.Франка “Слово про критику” (“Житє і Слово” 1896), яка проголосила гасла “сучасної літературної творчості”, “тріумф індивідуалізму”, повної творчої свободи і переорієнтувала сучасників на вільний, інтенсивний розвиток лі¬тератури, зверненої до сучасності. Маніфест І.Франка хронологічно збігся зі становленням новітніх стильових течій у нашій літературі і засвідчив синхронність процесів її модернізації з аналогічними процесами в інших європейських літературах;
– естетизм, представлений широким спектром уявлень про літературну цінність, які роз¬ташовуються між двома ідеологічними бі¬гунами: а) концепція “ми¬стецтва для мистецтва”, яка ізолює поезію в окрему самовартісну сферу, відмежовану од решти світу, і спрямовує митця на фанатичну самопосвяту поезії; б) концепція “життя для мистецтва” або ж наступальна ідеологія тотального, войовничого естетизму, який підпорядковує красі решту життєвих цінностей, підносить мистецтво над іншими духовними сферами як фактор духовного оновлення людини. До першого полюса тяжіли старше покоління неоромантиків і молодомузівці, до другого – хатяни;
– неоромантичний індивідуалізм – ідея самоцінності людсь¬кої особистості, прагнення вивільнити її з-під тенет буденної моралі, закостенілих догм, які сковують людську особистість, руйнують тен¬дітний внутрішній світ. Індивідуалістична концепція українських неоромантиків на¬снажувалася ніцшівською ідеєю “надлюдини”, але й була глибоко закорінена в ту етичну традицію, яка просочувалася в Кулішевій і Шевченковій, а ще раніше – у сковороди¬нівській філософії духовного самовдосконалення, витікаючи з праглибин національної ментальності;
– хатянська модель літературного процесу;Євшанова теорія боротьби поколінь у літературі; проблема творчої особистості в історії національної культури; уявлення про жанрово-стильову систему Модерну; класика і модернухатянській критиці;Хатянський культ колумбів українського Модерну – Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського; хатянське бачення «Молодої України» (молодомузівці, Михайло Яцків, Володимир Винниченко, Григорій Чупринка); критична самооцінка українського модернізму перед лицем авангардистських течій напередодні І світової війни; європеїзм проти регіоналізму; політичні аспекти літературного розвитку колоніальної доби; хатянська критика у пошуках новітнього національного стилю.

Рекомендована література

Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998;
Товкачевський А. Партикуляризація цінностей // Українська Хата. – 1914. – № 2;
Бабій О.М.Євшан. Життя і творчість. – Львів, 1929; Бартко О.А. Літературно-естетична концепція журналу «Українсь¬ка хата»: Автореферат… к. філол. наук. – К., 1996. – 17 с.;
Гнатюк М. Критик, що поміняв перо на зброю: Літ.-крит. діяльність Миколи Євшана (Федюшки). – Львів, 1995;
Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ сторіч. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2002; Грабович Г.Екзорцизм українського модернізму // Грабович Г. До історії української літератури. К., 1997;
Гундорова Т.ПроЯвлення Слова: Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997. – 297 с.; Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика. – К., 1998; Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи». – Львів, 1995;
Ляшкевич П. Остап Луцький – теоретик раннього українського модернізму // “Молода Муза” і літ.процеск.ХІХ – поч.ХХ ст. в Україні і Європі. – Львів, 1992;
Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. – К., 2002;
Мухина Г. Естетика Миколи Євшана // Сучасність. – 1984. – № 4; Наєнко М. Історія українського літературознавства і критики. – К., 2010;
Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999;
Рубчак Б. Проблеми лет //Розсипані перли: Поети “Молодої музи”.-К., 1991
Франко І. Із секретів поетичної творчості // Зібр. творів: У 50 т. – Т. 31;
Харчук Р. Духовний ренесанс на Україні. Микита Шаповал і Микола Хвильовий // Слово і час. – 1991. – № 6;
Шевчук В. «Хатяни» й український неоромантизм // «Українська хата»: Поезії 1909 – 1914. – К., 1990;
Яковенко С. Романтики, естети, ніцшеанці: Українська та польська літературна критика раннього модернізму. – К.: Критика. – 2006. – 295 с.;
KorniejenkoA. Ukrainskimodernizm. – Krakow: Universitas, 1997.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму