Історія російської літературної мови

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
72Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
720доцент ГРИГОРУК СвітланаФЛр-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
7

Опис курсу

Мета курсу – ознайомити студентів з історією російської літературної мови, специфікою формування і функціонування передусім її писемного узусу, від часів середньовіччя до сучасності.

 Завдання: студенти повинні навчитися усвідомлювати основні тенденції мовної еволюції – від книжної мови середньовіччя до літературної мови нового типу; отримати знання щодо формування культурно зумовлених мовних норм, які простежуються за пам’ятками писемності; набути навичок аналізу мовної ситуації в різні історичні епохи на тлі загальної культурної ситуації; оволодіти методикою дослідження особливостей мови та стилю текстів давньоруської писемності, вміти виявляти їх типологічні особливості, зокрема визначати характерні риси текстів стандартного та гібридного регістрів; розрізняти церковнослов’янські та східнослов’янські елементи на різних мовних рівнях.

Передумови курсу – курс базується на знаннях, отриманих студентами з дисциплін “Старослов’янська мова”, “Історична граматика російської мови”,  “Сучасна російська літературна мова”, “Історія російської літератури”, “Історія Росії”, “Історія культури Росії”, а також пов’язаний з розділами курсу “Основи культури мови і стилістики”, який вивчається паралельно.

В результаті вивчення курсу студент повинен:

знати:

  • предмет та завдання “Історії російської літературної мови”; етапи її становлення як науки і навчальної дисципліни;
  • основні положення концепцій мовознавців, що розробляли теоретичні засади курсу;
  • базові поняття курсу, що складають його концептуальну основу (літературна мова, книжна норма, ситуації двомовності, диглосії і т. ін.);
  • зовнішню та внутрішню періодизацію історії російської літературної мови;
  • специфіку культурно-мовної ситуації у різні періоди історії Русі;
  • історію формування книжно-писемної традиції у Давній Русі; різновиди писемної мови; сфери функціонування книжної і некнижної мов;
  • типологію видатних пам’яток російської писемності та методику дослідження особливостей їх мови і стилю;
  • характерні ознаки стандартного і гібридного мовних регістрів; процеси перебудови відношень між ними як фактор еволюції літературної мови;
  • особливості побудови ділових та побутових текстів;
  • сутність першого та другого південнослов’янських впливів та пов’язані з ними культурно-мовні процеси;
  • передумови виникнення російської літературної мови нового типу;
  • основні положення мовних програм В.Тредіаковського, М.Ломоно­сова; карамзіністів, шишковістів;
  • погляди О.Пушкіна на російську літературну мову та шляхи її подальшого розвитку; значення літературної практики письменника для стабілізації російської літературної мови;
  • лексикографічні та граматичні праці з церковнослов’янської та російської мов;
  • тенденції розвитку сучасної російської літературної мови.

вміти:

  • аналізувати мовну ситуацію у певну історичну епоху на тлі загальної культурної ситуації;
  • оцінювати здобутки вчених-славістів у розробці конкретних проблем історії російської літературної мови; критично оцінювати їх концепції;
  • встановлювати приналежність пам’яток писемності до певного етапу розвитку російської літературної мови та до певного її різновиду (регістру, стилю тощо);
  • аналізувати особливості лінгвостилістичної організації пам’яток писемності у різних аспектах;
  • виявляти характерні риси, що протиставляють книжну і некнижну мови; ознаки стандартного та гібридного регістрів книжної мови;
  • розрізняти церковнослов’янські та східнослов’янські елементи на усіх мовних рівнях;
  • визначати характерні особливості “трьох стилів” (високого, середнього, низького) на лексичному та граматичному рівнях;
  • знаходити у текстах письменників ХУІІІ – ХІХ ст. показові риси літературної мови цього періоду;
  • інтерпретувати роль видатних мовних особистостей у розвитку російської літературної мови.

                                                         Рекомендована література

                                                                              Базова

  1. Бродская В.Б., Цаленчук С.О. История русского литературного языка. Львов, 1957. Ч.1 (Х – ХУІІІ вв.).
  2. Виноградов В.В. Очерки по истории русского литературного языка ХУІІ – ХІХ веков. М., 1982.
  3. Камчатнов А.М. История русского литературного языка ХІ – первой половины ХІХ века. М., 2005.
  4. Кожин А.Н. Литературный язык допушкинский России. М., 1989.
  5. Кожин А.Н. Литературный язык Киевской Руси. М., 1981.
  6. Кожин А.Н. Литературный язык Московской Руси. М., 1984.
  7. Ларин Б.А. Лекции по истории русского литературного языка (Х – середина ХУІІІ в.). М., 1975.
  8. Левин В.Д. Краткий очерк истории русского литературного языка. М., 1965.
  9. Мещерский Н.А. История русского литературного языка. М., 1981.
  10. Ремнева М.Л. История русского литературного языка. М., 1995.
  11. Ремнева М.Л. Особенности литературного языка Древней Руси: Уч.-метод. пособие. М., 1991.
  12. Соболевский А.И. История русского литературного языка. Л., 1980.
  13. Толстой Н.И. История и структура славянских литературных языков. М., 1988.
  14. Успенский Б.А. Краткий очерк истории русского литературного языка (ХІ – ХІХ вв.). М., 1994.
  15. Шкляревский Г.И. История русского литературного языка (Первая половина ХУІІІ века). Цикл лекций. Харьков, 1968.
  16. Шкляревский Г.И. История русского литературного языка (Вторая половина ХУІІІ – ХІХ век). Цикл лекций. Харьков, 1967.
  17. Шкляревский Г.И. История русского литературного языка. Советский период. Харьков, 1984.

                                                                        Допоміжна

  1. Алексеев А.А. Пути стабилизации языковой нормы в России ХІ – ХУІ вв. //Вопросы языкознания. 1987. № 2.
  2. Алексеев А.А. Эволюция языковой теории и языковая практика Тредиаковского //Литературный язык ХУІІІ века. Проблемы стилистики. Л., 1982.
  3. Андрейчева И.И. История русского литературного языка: Метод. указания. М., 1980.
  4. Арциховский А.В., Борковский В.И. Новгородские грамоты на бересте (Из раскопок 1953-1954 гг.). М., 1958.
  5. Бельчиков Ю.А. Русский литературный язык второй половины ХІХ века. М., 1974.
  6. Виноградов В.В. О задачах стилистики. Наблюдения над стилем «Жития протопопа Авваккума» //Виноградов В.В. Избранные труды. О языке художественной прозы. М., 1980.
  7. Виноградов В.В. Основные вопросы и задачи изучения истории русского языка до ХУІІІ в. //Вопросы языкознания. 1969. № 6.
  8. Виноградов В.В. Основные проблемы изучения образования и развития древнерусского литературного языка. М., 1958.
  9. Винокур Г.О. Русский язык: исторический очерк //Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М., 1959.
  10. Вомперский В.П. Стилистическое учение М.В.Ломоносова и теория трех стилей. М., 1970. 210 с.
  11. Гиппиус А.А. Система формальных признаков языка древнерусской письменности как предмет лингвистического изучения //Вопросы языкознания. 1989. № 2.
  12. Горбачевич К.С. Изменение норм русского литературного языка. М., 1971.
  13. Горшков А.И. Теоретические основы истории русского литературного языка. М., 1983.
  14. Горшков А.И. Теория и история русского литературного языка: Учеб. пособие. М., 1984.
  15. Грамматика Лаврентия Зизания и Мелетия Смотрицкого /Сост., подг. текста, научн. комментарий и указатель Е.А.Кузьминовой. М., 2000.
  16. Живов В.М. Культурные конфликты в истории русского литературного языка ХУІІІ – начала ХІХ века. М., 1990.
  17. Зализняк А.А. К изучению языка берестяных грамот //Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгородские грамоты на бересте (Из раскопок 1984-1989 гг.). М., 1993.
  18. Зализняк А.А. Новгородские грамоты с лингвистической точки зрения //Янин В.Л., Зализняк А.А. Новгородские грамоты на бересте (Из раскопок 1977-1983 гг.). М., 1986.
  19. Исаченко А.В. К вопросу о периодизации истории русского литературного языка //Сборник в честь Б.А.Ларина. Л., 1963.
  20. Ицкович В.Я. Языковая норма. М., 1963.
  21. Ковтун Л.С. Лексикография в Московской Руси ХУІ – начала ХУІІ вв. Л., 1975. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи. Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. М., 1994.
  22. Купина Л.Л. Последний период славяно-русского двуязычия в России //Славянское языкознание. УІІІ Международный съезд славистов. Доклады советской делегации. М., 1978.
  23. Лотман Ю.М., Успенский Б.А. Споры о языке в начале ХІХ в. как факт русской культуры //Ученые записки Тартуского университета. Труды по русской и славянской филологии. 1975. Т.ХХІУ. Вып.358.
  24. Мечковская Н.Б. Ранние восточнославянские грамматики. Минск, 1984. Мещерский Н.А. К филологическому изучению новгородских берестяных грамот //Вестник Ленинградского университета. 1970. № 20.
  25. Московская деловая и бытовая письменности ХУІІ века. М., 1968.
  26. Обнорский С.П. Очерки по истории русского литературного языка старшего периода. М.; Л., 1946.
  27. Обнорский С.П. «Русская Правда» как памятник русского литературного языка //Известия АН СССР. Отд. общественных наук. 1934. № 10.
  28. Ремнева М.Л., Савельев В.С., Филичев И.И. Церковнославянский язык: Грамматика с текстами и словарем. М., 1999.
  29. Розов Н.Н. Книга древней Руси ХІ – ХІУ вв. М., 1977.
  30. Рудакова И.Ф. Из истории «Словаря Академии российской» (1789-1794) //НДВШ. Филологические науки. 1960. № 2.
  31. Русский язык конца ХХ ст. (1985-1995). М., 1996.
  32. Селищев А.М. О языке «Русской Правды» в связи с вопросом о древнейшем типе русского литературного языка //Селищев А.М. Избранные труды. М., 1968.
  33. Селищев А.М. Язык революционной эпохи. Из наблюдений над русским языком последних лет (1917-1926). М., 1928.
  34. Словари и словарное дело в России ХУІІІ века. Л., 1980.
  35. Сорокин Ю.С. О «Словаре русского языка ХУІІІ века» //Материалы и исследования по лексике русского языка ХУІІІ века. М.; Л., 1965.
  36. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава русского литературного языка. 30-90 годы ХІХ века. М.; Л., 1965.
  37. Срезневский И.И. Мысли об истории русского языка. М., 1959.
  38. Унбегаун Б.О. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения //Поэтика и стилистика русской литературы: Памяти академика В.В.Виноградова. Л., 1971.
  39. Успенский Б.А. Из истории русского литературного языка ХУІІІ – начала ХІХ века. Языковая программа Карамзина и ее исторические корни. М., 1985.
  40. Успенский Б.А. Первая русская грамматика на родном языке. Доломоносовский период отечественной русистики. М., 1975. 232 с.
  41. Успенский Б.А. Языковая ситуация Киевской Руси и ее значение для истории русского литературного языка. М., 1983.
  42. Франчук В.Ю. Киевская летопись: состав и источники в лингвистическом освещении. К., 1986.
  43. Хабургаев Г.А. Дискуссионные вопросы истории русского литературного языка (древнерусский период) //Вестник Московского университета. Сер.9. Филология. 1988. № 2.
  44. Хабургаев Г.А. Старославянский – церковнославянский – русский литературный //История русского языка в древнейший период. М., 1984.
  45. Хабургаев Г.А. «Средний штиль» М.В.Ломоносова в контексте истории русского литературного языка //Вопросы языкознания. 1983. № 3.
  46. Шахматов А.А. Очерк современного русского литературного языка. М., 1941.

                                                   Хрестоматії. Збірники вправ

  1. Обнорский С.П., Бархударов С.Г. Хрестоматия по истории русского языка. М., Ч.1. М., 1948-1949. Ч.2. Вып.1, 2.
  2. Хрестоматия по истории русского языка /Авт.-сост. В.В.Иванов, Т.А.Сумникова, Н.П.Панкратова. М, 1990.
  3. Шоцкая Л.И. Сборник упражнений по истории русского літературного язика. М., 1984.

                                                                    Словники

  1. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. М., 1978-1980.
  2. Словарь Академии Российской. СПб., 1789-1794. Ч.1-6.
  3. Словарь русского языка /Под. ред. Я.К.Грота. СПб., 1895. Т.1.
  4. Словарь русского языка ХІ – ХУІІ вв. М., 1975-2002. Вып.1-26.
  5. Словарь русского языка ХУІІІ века. Л., 1984-1997. Вып.1-9.
  6. Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского язика: В 3 т. М., 1959.
  7. Толковый словарь русского языка /Под. ред. Д.Н.Ушакова: В 4 т. М., 1935-1940.