Історія українського літературознавства

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016професор ІЛЬНИЦЬКИЙ МиколаФЛу-51м, ФЛо-51м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1032ФЛу-51мдоцент БУДНИЙ Василь
ФЛо-51мдоцент БУДНИЙ Василь

Опис курсу

Курс «Історія українського літературознавства» має своєю метою розкрити історію української літературознавчої думки у зв’язку з літературним процесом в Україні та на тлі розвитку світової літературознавчої думки, вклад українських учених у цей розвиток.

Програма курсу певною мірою дотична до програми вступу до літературознавства, теорії літератури й особливо історії української критики, корелюючи ці дисципліни: з одного боку, розкриваючи основні літературознавчі поняття, методи, школи через призму їх сприйняття і трансформації в Україні, а з іншого – акцентуючи методологічний аспект історико-літературної та літературно-критичної думки.

Обсяг курсу – від формування естетичних орієнтацій у період Київської держави до методологічного плюралізму у працях сучасних українських літературознавців.

 

Завдання:

·         ознайомити студентів з особливостями розвитку літературознавчої думки в Україні у зв’язку з розвитком літературного процесу;

  • розкрити специфіку розвитку українського літературознавства, зумовлену історичними обставинами, зокрема перебуванням українського етносу в межах різних держав, бездержавністю української нації протягом багатьох століть;
  • показати трансформації теоретичних концепцій, внесок українських учених у розробку нових ідей;
  • розкрити вклад у літературознавчу науку вчених, замовчуваних радянським режимом;
  • допомогти студентам орієнтуватися в різних методологіях;
  • навчити студентів самостійно мислити, вести наукову полеміку.

 

Студент повинен знати:

  • основні етапи розвитку науки про літературу від її формування в епоху Бароко як синтезу латино-католицького та візантійсько-православних елементів, теоретичні засади поетик XVII ― XVIII ст.;
  • синтез принципів міфологічної та культурно-історичної шкіл у працях М. Максимовича, О. Бодянського, М. Костомарова, П. Куліша;
  • новаторські ідеї представників культурно-історичної школи в українському літературознавстві другої половини XIX ст., обґрунтування і захист національної специфіки української літератури в працях М. Дашкевича, О. Котляревського, П. Житецького; розвиток порівняльно-історичної методології (М. Драгоманов, М. Сумцов, Д. Овсянико-Куликовський, А. Кримський та ін.);
  • внесок О. Потебні в розвиток психо-лінгвістичної літературної школи, роль ідей О. Потебні у становленні структуралізму та рецептивної естетики;
  • обґрунтування естетичних засад модернізму в українському літературознавстві (М. Євшан, М. Сріблянський, А. Товкачевський);
  • естетичні засади літературознавчої думки періоду національного відродження (праці критиків-неокласиків (М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара));
  • теорія соціалістичного реалізму як вираження вульгарно-соціологічного підходу до літератури (В. Коряк, І. Стебун, М. Шамота, Л. Санов та ін.);
  • літературознавчі ідеї в Західній Україні 20 ― 30-х рр. ХХ ст, розмежування за естетичними та ідеологічними принципами, концепції Д. Донцова, М. Рудницького, Г. Костельника, С. Тудора, М. Гнатишака;
  • хрущовська відлига і пожвавлення літературознавчих студій (О. Білецький, Л. Новиченко), критики-шістдесятники І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, М. Коцюбинська;
  • літературознавча думка в еміграції: МУР, «Слово» (Ю. Шевельов, Г. Костюк, І. Кошелівець, І. Фізер, Б. Рубчак, Г. Грабович, М. Павлишин та ін.). Ідея «великої літератури», концепції «національно-органічного стилю», постколоніальної критики тощо.

 

Студент повинен уміти:

  • розмежовувати теоретичні засади літературознавчих шкіл, визначати принципи кожної з них;
  • за хрестоматією «Історія української літературної критики та літературознавства» опрацьовувати основні праці українських літературознавців та інші документи (програми, декларації, маніфести);
  • визначати зв’язок між літературознавчими школами і літературними стилями й течіями;
  • виявляти літературознавчі елементи в художніх творах Т. Шевченка, П. Куліша, П. Тичини, М. Зерова, Б. І. Антонича, Л. Костенко та ін.

Рекомендована література

Рекомендована література

Базова

  1. Наєнко М. Історія українського літературознавства. – Київ, 2001.
  2. Гром’як Р. Історія українського літературознавства і критики. – Тернопіль, 1999.
  3. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – Київ, 1998.
  4. Білецький О. Завдання і перспективи розвитку українського літературознавства // Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – К., 1966. – Т. 3.
  5. Історія української літературної критики ХІХ ст. – К., 1988.
  6. Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. – Львів, 2002.
  7. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.
  8. Гундорова т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.
  9. Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. – Львів, 1999.
  10. Ільницький М. Критики і критерії. – Львів, 1998.
  11. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини ХІХ ст. – К., 1982.
  12. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 3 т. Упоряд. П. Федченко, М. Павлюк, Т. Бовсуеівська. – Київ, 1996, 1998, 2000.
  1. Франко І. Задачі і метод історії літератури // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 41.
  2. Бернштейн М.Д. Українська літературна критика 50-70-их років ХІХ ст. – К., 1959.
  3. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи. Напрями. Тенденції. – Київ, 1997.
  4. Пасічний В.О. Розвиток теоретико-літературної та естетичної думки у ХІХ – першій половині ХХ ст. – К., 1974.
  5. Шерех (Шевельов Ю.) Третя сторожа. – Київ: Дніпро, 1993.

 

Допоміжна

  1. Гординський Я. Літературна критика підсовєтської України. – Львів – Київ, 1939.
  2. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Торонто, 1958.
  3. Костельник Г. Ломання душ. – Львів, 1923.
  4. Рудницький М. Між ідеєю і формою. Від Куліша до Хвильового. – Дрогобич, 2009.
  5. Гнатишак М. Історія української літератури. – Прага, 1941.
  6. Чижевський Д. Історія української літератури. – Київ, 1993.
  7. Чижевський Д. Українське літературне бароко. – К., 2003.
  8. Білецький Л. Головні напрями української літературно-наукової критики за останні 50 літ. – Прага, 1925. Окрема відбитка.
  9. Антонич Б.І. Між змістом і формою // Антонич Б.І. Повне зібрання творів. – Львів, 2009.
  10. Пеленський Є.Ю. Слово про критику і … про літературну освіту / Краківські вісті. – 1943. – 17 червня.
  11. Грабович Г. У пошуках великої літератури. – К., 1993.
  12. Шерех Ю. Не для дітей. – Нью-Йорк, 1964.
  13. Бойко Ю. Вибрані праці. – К., 1992.
  14. Ласло-Куцюк М. Шукання форми. – Бухарест, 1980.
  15. Бойчук Б. Декілька слів про Нью-Йоркську групу і декілька задніх думок // Сучасність, 1979. – Ч. 1.
  16. Фізер І. Психолінгвістична теорія Олександра Потебні. – К., 1993.
  17. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 31.

 

 

 

 

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму