Російська мова (морфологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
44Іспит
56Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432доцент ЄРЕМЕНКО ІринаФЛр-21
532доцент ЄРЕМЕНКО ІринаФЛр-31

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
464ФЛр-21доцент ЄРЕМЕНКО Ірина
532ФЛр-31доцент ЄРЕМЕНКО Ірина

Опис курсу

Мета: 1) надання студентам теоретичних знань про слово в його граматичних формах та граматичних категоріях;

2) закладання підвалин для сприйняття наступного розділу СРЛМ (синтаксису), методики викладання російської мови, а також культури мови та стилістики;

3) формування усвідомленої системності та взаємозв’язку морфологічних явищ, що призводить до вироблення навичок системного аналізу одиниць морфологічного рівня сучасної російської літературної мови.

Завдання: 1) надати студентам необхідні теоретичні знання про слово в його граматичних формах і граматичних категоріях;

2) навчити студентів самостійно визначити основні граматичні категорії;

3) глибоке розуміння проблем морфології російської мови закладні підвалини щодо сприйняття наступного та останнього розділу курсу – синтаксису, надається можливість глибше розібратися в проблемах (методики викладання російської мови в середній школі, а також культури мови та стилістики;

4) сформувати системний підхід до аналізу одиниць морфологічного рівня російської мови.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

  • предмет, об’єкт та завдання морфології;
  • основні положення праць мовознавців, які розробляли теоретичне підгрунтя морфології;
  • методи та методику дослідження морфологічних явищ;
  • базові поняття морфології, що складають її концептуальну основу (граматична форма, граматичне значення, парадигма, граматична категорія тощо);
  • загальний зміст та принципи викладу теоретичного матеріалу в академічних граматиках сучасної російської мови та “Граматичному словнику російської мови” А.Залізняка;
  • систему частин мови у її традиційному та сучасному описі; принципи, за якими формуються частини мови, а також члени опозиції “самостійні слова – службові слова”; слова поза частиною мови;
  • ознаки кожної частину мови як певного лексико-граматичного класу, що базується на відповідній системі граматичних категорій;
  • теоретичні питаннях дискусійного характеру щодо місця слів категорії стану та модальних слів у сучасній російській мові і т. ін.;
  • поняття синтаксичної та аналітичної будови мови та їх співвідношення у граматиці сучасної російської мови;
  • основні тенденції розвитку морфологічної системи сучасної російської мови.

Студент повинен вміти:

  • вільно користуватися системою знань з морфології;
  • систематизувати і пояснювати факти морфології російської мови;
  • оцінювати здобутки вчених-славістів у розробці конкретних проблем морфології;
  • застосовувати різні методи лінгвістичного дослідження при аналізі самостійних та службових частин мови, вигуків, окремих словоформ;
  • зіставляти фрагменти морфологічних систем російської та української мов;
  • ілюструвати різні морфологічні явища прикладами з художньої літератури, публіцистики чи конструювати їх самостійно;
  • виділяти граматичні форми слова, визначати засоби вираження граматичного значення у певній граматичній формі; будувати морфологічну парадигму та визначати її різновид; виділяти елементи значень словоформи;
  • користуватись “Граматичним словником російської мови” А.Залізняка;
  • накладати принципи виділення частин мови для розмежування відповідного лексико-граматичного розряду; класифікувати лексеми за традиційною та сучасною морфологічними типологіями;
  • фіксувати і аналізувати граматичні явища переходу лексеми з однієї частини мови в іншу;
  • характеризувати конкретні елементи синтетичної та аналітичної будови сучасної російської мови;
  • пояснювати і зіставляти положення вузівської та шкільної програм з морфології.
  1. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ до морфологїі. Морфологія як граматична наука про слово. Обсяг і завдання курсу. Системно-структурний та функціональний аспекти вивчення слова в морфології. Місце морфології серед інших лінгвістичних дисциплін та зв’язок з ними.  

Слово як словоформа і як лексема. Поняття парадигми. Типи парадигм. Граматичні значення та головні засоби їх відтворення. Взаємодія граматичного значення лексеми з лексичним значенням. Типи граматичних значень: номінативні і синтаксичні; регулярні і нерегулярні; обов’язкові і необов’язкові. Поняття граматичної категорії; їх типи: словозмінні та класифікуючи; бінарні та багаточленні. Типи опозицій в структурі граматичних категорій.

Загальна характеристика “Грамматического словаря русского языка” А.А. Залізняка (М., 1977). Академічні граматики сучасної російської літературної мови.

Проблема частин мови як проблема класифікації лексем і словоформ. Самостійні та службові частини мови. Головні принципи виділення частин мови: семантичний, морфологічний, синтаксичний. Система ЧМ у роботах Л.В. Щерби та В.В. Виноградова. ЧМ в “Русской грамматике” (М., 1980). Питання про ЧМ у шкільних підручниках.

Іменник як частина мови: категоріальне значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Лексико-граматичні розряди іменника. Відношення до категорії числа іменників власних, загальних, збірних, речовинних, одиничних, конкретних і абстрактних. Відношення до категорії відмінка істот і неістот іменника.

     Рід іменника як обов’язковий синтаксичний і необов’язковий номінативний елемент значення. Основні засоби вираження категорії роду. Класи іменників за родами: чоловічий, жіночий, середній. Слова спільного роду. Питання про парний рід. Коливання у роді окремих іменників. Сім узгоджувальних класів російських іменників як узагальнення традиційно виділених категорій роду і розрядів істот і неістот.

Число як номінативний і синтаксичний елемент значення іменника. Співвідношення між реальним і граматичним значенням однини і множини. Норми вираження числового протиставлення. Групи корелятивних та не корелятивних іменників щодо категорії числа. 

     Визначення категорії відмінка, її характер. Головні типи відношень, що вираженні за допомогою відмінкових форм: суб’єктні, об’єктні, означальні та обставинні відношення Система головних відмінків (6-тичленна система); питання про існування інших відмінків (у концепції В.В. Виноградова, А.А. Залізняка).

       Парадигма іменника. Основні типи парадигм іменника (повна – часткова; повноцінна – недостатня – надлишкова). Різні класифікації типів відмін іменника. Сучасні тенденції при відмінюванні іменника.

Прикметник як частина мови: обсяг, категоріальне значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Розряди прикметника за значенням: якісні, відносні, присвійні.

Категорія короткості та повноти у прикметника. Короткі форми прикметника, їх семантичні, морфологічні та синтаксичні особливості.

Питання про ступені порівняння прикметника. Шкільна традиція у трактовці ступеня порівняння. Компаративні форми прикметника. Характер категорії роду, числа та відмінка прикметника.

 Словозміна прикметників. Питання про кількість словоформ у парадигмі прикметника. Різні класифікації типів словозмін прикметника.

Числівник як частина мови: обсяг, значення, морфологічні та синтаксичні ознаки. Розряди числівників за значенням: кількісні, збірні, дробові. Питання про порядкові числівники.

Синтагматичні особливості числівників різних розрядів. Особливості словозміни кількісних числівників; сучасні тенденції у їх відмінюванні.

Займенник як група слів, яка виділяється до окремої частини мови за традицією. Семантична класифікація займенника. Формально-граматична класифікація займенника.

Граматичні особливості займенникового іменника. Парадигма тика займенника. Типи відмінювання.

Дієслово як частина мови. Семантика дієслова, головні граматичні категорії та синтаксична функція. Питання про обсяг дієслівної парадигми. Дієвідмінювані та не дієвідмінювані форми дієслова. Питання про вид та стан як універсальних категоріях дієслова. Неозначена форма дієслова, її значення і утворення.  Питання про дві формотворчі та словотворчі основи дієслова. Творення дієслівних форм від цих основ.

Традиційне вчення про класи російського дієслова. Класи дієслів та типи дієвідмін. Категорія стану у особових формах дієслова та у інфінітива. Традиційне вчення про стан (концепція В. Виноградова).

Стан як категорія, що охоплює усі дієслова російської мови. Роботи Л. Булані на про стан російського дієслова. Дійсний і пасивний стани. Перехідні дієслова та їх форми щодо категорії стану. Станова парадигма дієслів доконаного і недоконаного виду. Двостанові та одностанові дієслова.

Категорія виду. Питання про семантичний зміст категорії виду. Основні засоби видоутворення у російській мові. Перфективація та імперфективація. Питання про існування чисто видових префіксів у російській мові. Корелятивні, одновидові та двовидові дієслова. Сильний і слабкий член видової опозиції. Розбіжності у обсязі дієслівної парадигми у дієслів доконаного та недоконаного виду. Відсутність зовнішнього вираження видового протиставлення у двовидових дієслів. Розвиток системи двовидових дієслів. Одновидові дієслова. Категорія виду у дієслів руху.

Категорія часу дієслова. Час як номінативний, обов’язковий та регулярний елемент значення. Зв’язок між категоріями виду та часу. Граматичний час так як філософська категорія. Утворення форм часу. Значення форм теперішнього, минулого, майбутнього часів. Абсолютне та відносне вживання часів. Переносне вживання часів.

Категорія способу дієслова. Зміст категорії способу. Спосіб і час. Утворення форм різних способів. Багатозначність форм способів. Непряме вживання значень дієслів у системі способів.

Категорія особи дієслова. Особа і категорія способу. Особа і час. Значення та формальне вираження форм особи. Безособові дієслова.

Категорія роду і числа дієслова; їх зв’язок із категоріями часу і способу. Синтаксичний паралелізм у змісті категорій роду і числа у дієслова та прикметника.

Дієприкметник та дієприслівник як дієслівні форми змішаного типу. Способи творення цих форм.

 Прислівник як частина мови: лексико-граматичні ознаки прислівника. Розряди прислівника за словотворчою структурою; за способом номінації; за лексичним значенням.

Питання про слова категорії стану та про модальні слова як особливі частини мови у сучасній російській мові, що обґрунтовуються у науковій літературі на підставі використання критерію “синтаксична функція”.

 Службові слова: сполучники, прийменники, частки. Відсутність у них форм словозмін. Семантичні розряди та синтаксичні функції службових слів. Суміжні та перехідні явища між службовими та самостійними словами.

Вигук у системі частин мови. Слова поза частинами мови. Російська мова як мова синтетичної будови з елементами аналітизму.

 Тенденція до аналітизму у розвитку сучасної російської літературної мови

                                            Рекомендована література

            Базова

  1. Буланин Л.Л. Трудные вопросы морфологии. М., 1976.
  2. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. – М., 1986.
  3. Грамматика русского языка: В 2-х т. (трех книгах). М., 1954.
  4. Грамматика современного русского литературного языка. М., 1970.
  5. Граудина Л.К., Ицкович В.А., Катлинская Л.П. Грамматическая правильность русской речи. М., 1976.
  6. Зализняк А.А. Грамматический словарь русского языка. М., 1977.
  7. Камынина А.А. Современный русский язык. Морфология. М., 1999.
  8. Краткая русская грамматика / Под. ред. Н.Ю. Шведовой и В.В. Лопатина. М., 1989.  Милославский И.Г. Морфологические категории современного русского языка. М., 1981. Морфология и синтаксис современного русского литературного языка / Под. ред. М.В. Панова. М., 1968.
  9. Рсская грамматика. В 2-х т. Т.1. М., 1980; 14. Современный русский язык / Под. ред. В.А. Белошапковой. 3-е изд. М., 1997.
  10. Чеснокова Л.Д. русский язык. Трудные случаи морфологического разбора. М., 1990. Чеснокова Л.Д. Языковые единицы. Семантика. Грамматика. Функции. Ростов-на-Дону, 1998.
  11. Щерба Л.В. О частях речи в русском языке // Щерба Л.В. Избранные работы по русскому языку. М., 1957.

Допоміжна

  1. Гвоздев А.Н. Современный русский литературный язык: Фонетика и морфология: (Теоретический курс). 5-е изд. Самара, 1997.
  1. Панова Г.И. Общие вопросы русской морфологии. Абакан, 1991.
  2. Соколов О.М. Имплицитная морфология русского языка /монографыя/ отв.ред. С.О.Соколова.–Нежин, 2010-06-09
  3. Современный русский язык: Морфологыя5 Учебник для студентов филилогических факультетов /С.И.Богданов, М.Д.Воейкова, В.Б.Евтюхин и др.– СПб: Факультет филологии и искусств СПбГУ, 2007.