Історична граматика української мови (україністи, 2 потік)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
3Залік
4Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
3доцент КУПЧИНСЬКА ЗорянаФЛу-25, ФЛу-26, ФЛу-26, ФЛу-28

Опис курсу

  1. Опис предмета навчального курсу

Одним із виявів самобутності кожного народу, нації є мова. У відношенні до людської спільноти вона стає одночасно і засобом консолідації, і своєрідним духовно-інтелектуальним витвором. Вища форма функціонування національної мови – мова літературна – це результат тривалої праці над словом, спільного чину народу і особистості. “Гарна, образова та многовіковим досвідом збагачена”, за словами Івана Франка, українська літературна мова має тисячолітню традицію утвердження. Це утвердження всупереч численним заборонам, утвердження і в умовах існування держави, й  у часи чужого політичного, релігійного, культурного засилля. Шлях цей, довжиною у сотні років, був позначений пошуками, сумнівами, напругою, перемогами. Ми стоїмо на цьому шляху, ми зобов’язані знати, звідки він бере свій початок, зобов’язані пройти його ще раз, щоб не втратити орієнтирів, щоб бачити перспективу.

Історія народу через призму формування літературної мови. Історія становлення літературної мови, закорінена в історію народу. Це історія української літературної мови.

 

Курс історії української літературної мови є частиною історії української мови як спеціальної навчальної дисципліни у вищій школі. Це один із завершальних етапів підготовки студента, який передбачає не лише фахове удосконалення, але й розширення світогляду спеціаліста-філолога та викладача української мови.

Предметом історії української літературної мови як окремої навчальної дисципліни є вивчення загальних процесів  розвитку літературної мови, її зародження, становлення, еволюція від початків до сучасного стану.

Основними завданнями курсу є:

– виділити етапи формування української літературної мови та охарактеризувати основні тенденції у межах кожного часового зрізу;

– простежити взаємозв’язки між певними періодами становлення літературної мови – традиційне і нове у загальному спрямуванні мовотворчих процесів;

– виявити домінантні джерела творення літературної мови  кожного періоду;

– з’ясувати причини взаємодії української літературної(писемної) мови з іншими слов’янськими та неслов’янськими мовами та наслідки міжмовних контактів;

– прослідкувати за взаємодією літературної мови з живою розмовною мовою, репрезентованою різноманітністю територіальних  та соціальних діалектів;

– окреслити шляхи вироблення лексичного і стильового фондів мови, закріплення граматичних і правописних норм;

– ознайомити студентів з основними писемними пам’ятками  української мови;

– визначити місце видатних письменників, учених, церковних, політичних і культурних діячів у літературному мовотворенні.

 

 

  1. Очікувані результати

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • предмет, завдання, значення та основні поняття курсу історії української літературної мови,
  • періодизацію історії української літературної мови, основні етапи її становлення,
  • загальні тенденції формування літературно-писемної мови у межах кожного з періодів
  • особливості писемних пам’яток української мови
  • історію становлення українського правопису
  • стан та перспективи дослідження історії української літературної мови

вміти:

  • аналізувати особливості мови писемних пам’яток різних періодів, виявляти риси української мови,
  • інтерпретувати традиційні чи інноваційні мовні явища кожного з періодів творення української літератуної мови,
  • виявляти у текстах ознаки різних правописних систем

 

 

Рекомендована література

  1. Опис предмета навчального курсу

Одним із виявів самобутності кожного народу, нації є мова. У відношенні до людської спільноти вона стає одночасно і засобом консолідації, і своєрідним духовно-інтелектуальним витвором. Вища форма функціонування національної мови – мова літературна – це результат тривалої праці над словом, спільного чину народу і особистості. “Гарна, образова та многовіковим досвідом збагачена”, за словами Івана Франка, українська літературна мова має тисячолітню традицію утвердження. Це утвердження всупереч численним заборонам, утвердження і в умовах існування держави, й  у часи чужого політичного, релігійного, культурного засилля. Шлях цей, довжиною у сотні років, був позначений пошуками, сумнівами, напругою, перемогами. Ми стоїмо на цьому шляху, ми зобов’язані знати, звідки він бере свій початок, зобов’язані пройти його ще раз, щоб не втратити орієнтирів, щоб бачити перспективу.

Історія народу через призму формування літературної мови. Історія становлення літературної мови, закорінена в історію народу. Це історія української літературної мови.

 

Курс історії української літературної мови є частиною історії української мови як спеціальної навчальної дисципліни у вищій школі. Це один із завершальних етапів підготовки студента, який передбачає не лише фахове удосконалення, але й розширення світогляду спеціаліста-філолога та викладача української мови.

Предметом історії української літературної мови як окремої навчальної дисципліни є вивчення загальних процесів  розвитку літературної мови, її зародження, становлення, еволюція від початків до сучасного стану.

Основними завданнями курсу є:

– виділити етапи формування української літературної мови та охарактеризувати основні тенденції у межах кожного часового зрізу;

– простежити взаємозв’язки між певними періодами становлення літературної мови – традиційне і нове у загальному спрямуванні мовотворчих процесів;

– виявити домінантні джерела творення літературної мови  кожного періоду;

– з’ясувати причини взаємодії української літературної(писемної) мови з іншими слов’янськими та неслов’янськими мовами та наслідки міжмовних контактів;

– прослідкувати за взаємодією літературної мови з живою розмовною мовою, репрезентованою різноманітністю територіальних  та соціальних діалектів;

– окреслити шляхи вироблення лексичного і стильового фондів мови, закріплення граматичних і правописних норм;

– ознайомити студентів з основними писемними пам’ятками  української мови;

– визначити місце видатних письменників, учених, церковних, політичних і культурних діячів у літературному мовотворенні.

 

 

  1. Очікувані результати

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • предмет, завдання, значення та основні поняття курсу історії української літературної мови,
  • періодизацію історії української літературної мови, основні етапи її становлення,
  • загальні тенденції формування літературно-писемної мови у межах кожного з періодів
  • особливості писемних пам’яток української мови
  • історію становлення українського правопису
  • стан та перспективи дослідження історії української літературної мови

вміти:

  • аналізувати особливості мови писемних пам’яток різних періодів, виявляти риси української мови,
  • інтерпретувати традиційні чи інноваційні мовні явища кожного з періодів творення української літератуної мови,
  • виявляти у текстах ознаки різних правописних систем