Сучасна польська мова (Синтаксис; Словотвір)

Тип: Нормативний

Кафедра: польської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
86Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
856ФЛк-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
842ФЛк-41ЛОЗИНСЬКА Оксана
ФЛа-11ЗАДВОРНЯК Олеся, БУНДЗА Ірина

Опис курсу

Навчальні дисципліни “Синтаксис сучасної польської мови” і “Словотвір сучасної польської мови” складаються з двох рівноправних і взаємопов’язаних частин – теоретичної і практичної, кожна з яких має власну мету.

Мета першої складової зазначених навчальних дисциплін полягає в ознайомленні студентів з основними синтаксичними і словотвірними теоріями польських мовознавців, а саме вченнями про словотвірні техніки, що використовуються у польській мові, способи опису словотвірної системи, словотвірні типи різних частин мови, зокрема, види словотвірних формантів і їхні функції, види синтаксичних зв’язків, про словосполучення і речення, класифікаціями поділу речень і членів речення .

Мета другої – розвиток системного розуміння польської мови на словотвірному та синтаксичному рівні, формування вмінь і навичок правильного словотворення, вільного, комунікативно виправданого користування мовними засобами та синтаксично правильного усного та писемного мовлення, вироблення засад для мовного самовдосконалення, необхідного для ефективної участі в комунікативних процесах.

Для досягнення мети навчальної дисципліни “Сучасна польська мова” в процесі її викладання необхідно вирішити такі завдання:

  • висвітлити місце словотвору та синтаксису в комплексі наук, з яких складається синхронне мовознавство;
  • навчити студентів чіткому розумінню і правильному використанню термінів і понять у сфері словотвору та синтаксису польської мови;
  • навчити студентів здійснювати морфемний і словотвірний аналіз слів, виділяти в тексті основні синтаксичні одиниці (словоформа – словосполучення – речення) і робити синтаксичний аналіз цих одиниць;
  • представити студентам типологію словотвірних формантів, усі види синтаксичних зв’язків;
  • навчити студентів будувати словотвірні парафрази, визначати словотвірну мотивацію та функції словотвірних формантів;
  • ознайомити студентів з підходами до виділення членів речення у польського мовознавстві;
  • звернути увагу студентів на різні підходи до класифікації речення.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

 знати:

  • основні поняття терміни зі словотвору: словотвірна парафраза, твірна основа, дериват, формант, афікси, парадигматичний формант, усічення, словотвірні категорії;
  • основні одиниці словотвірного аналізу – словотвірні типи та словотвірні моделі окремих груп слів мови;
  • систему словотвірних засобів сучасної польської мови;
  • діахронічну і синхронічну класифікацію способів словотворення;
  • різновиди афіксальних і безафіксальних способів творення слів;
  • структурні особливості іменникових, прикметникових, дієслівних, прислівникових, числівникових твірних основ;
  • способи творення іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів, прислівників та службових частин мови;
  • особливості іменникового, прикметникового, займенникого, числівникового, дієслівного, прислівникового формотворення;
  • основні синтаксичні одиниці: словоформа, словосполучення та речення як синтаксичні одиниці;
  • особливості в підходах польських синтаксистів до вчення про словосполучення;
  • класифікації речення, здійснені на основі граматичних та семантичних критеріїв;
  • особливості творення словосполучень на основі зв’язків узгодження, керування та прилягання;
  • типи синтаксичних відношень між словоформами (związki i szeregi) та частинами складного речення;
  • класифікації складнопідрядних та складносурядних речень;
  • принципи виділення членів речення та їх функції;
  • особливості функціонування прямої і непрямої мови

 вміти:

  • виконувати морфемний та словотвірний аналізи слів мови;
  • добирати приклади до кожного із способів словотворення;
  • визначати словотворчо похідні і словотворчо непохідні слова;
  • добирати до похідних слів твірні;
  • визначати твірну основу і словотвірні засоби;
  • встановлювати словотвірний тип і словотвірну модель;
  • будувати словотвірну парафразу;
  • визначати словотвірну функцію формантів;
  • виділяти в тексті основні синтаксичні одиниці: словоформи, словосполучення, речення;
  • аналізувати синтаксичні функції словоформи;
  • визначати тип синтаксичного зв’язку, на основі якого збудоване словосполучення;
  • класифікувати речення основі різних класифікаційний критеріїв;
  • аналізувати просте речення;
  • визначати і характеризувати головні і другорядні члени речення;
  • аналізувати складне речення загалом і кожне з його складових речень зокрема;
  • схематично зображати синтаксичний зв’язок і залежність між простими реченнями, які утворюють складне речення;
  • правильно утворювати словосполучення на основі зв’язків узгодження, керування та прилягання; дотримуватися правильного порядку слів у реченні; вживати в текстах пряму та непряму мову з відповідними розділовими знаками

Рекомендована література

Базова література з синтаксису:

  1. 1. Jodłowski J. Podstawy polskiej skł – Warszawa, 1976.
  2. Klemensiewicz Z. Ze studiów nad językiem i stylem. – Warszawa, 1969.
  3. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej. – Warszawa, 2005.
  4. Podracki J. Składnia polska. Książka dla nauczycieli, studentów i uczniów. – Warszawa, 1997.
  5. Strutyński J. Gramatyka polska. Kraków, 1998.
  6. Wróbel H. Gramatyka języka poslkiego. Kraków, 2001.

 

Додаткова література з синтаксису:

  1. Buttler D. Innowacje we współczesnej polszczyźnie. – Warszawa, 1976.
  2. Buttler D. Składnia // Buttler. D., Kurkowska H., Satkiewicz H. Kultura języka polskiego. Zagadnienia poprawności gramatycznej. – Warszawa, 1971.
  3. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego / Pod red. K. Polańskiego. – Wrocław – Warszawa – Kraków, 1999.
  4. Grzegorczykowa R. Wykłady z polskiej składni. – Warszawa, 1999.
  5. Język polski. Kompendium // Derwojedowa M., Karaś H., Kopcińska D. – Warszawa, 2005.
  6. Loewe I., Rejter A. Gra w gramatykę: ćwiczenia i materiały do gramatyki opisowej języka polskiego. – Katowice, 2002.
  7. Nowy słownik poprawnej polszczyzny / Pod red. A. Markowskiego. – Warszawa, 2003.
  8. Pisarek W. Poznać prasę po nagłówkach! Nagłówek wypowiedzi prasowej w oświetleniu lingwistycznym. – Kraków, 1967.
  9. Pisarkowa K. Historia składni języka polskiego. – Wrocław, 1984.
  10. Pisarkowa K. O stosunkach między parataksą i hipotaksą (na podstawie polskich zdań przeciwstawnych i przyzwalających) // „Język Polski”. 1974. – S. 81–93.
  11. Podracki J. Koncepcja zdania w podręcznikach XIX-wiecznych i współczesnych // „Poradnik Językowy”, nr 3. 1972.
  12. Polański K. Problem klasyfikacji polskich zdan złożonych. – Poznań, 1970.
  13. Saloni Z., Świdziński M. Składnia współczesnego języka polskiego. – Warszawa, 1998.
  14. Słowo i wypowiedź 1. Zbiór zadań do nauki o języku polskim / Pod red. Zaron Z., Sobotki P. – Warszawa, 2010.
  15. Wierzbicka A. Czy istnieje zdanie bezpodmiotowe? // „Język Polski”. 1966. – S. 177–196.
  16. Wróbel H. Składnia imiesłowów czynnych we współczesnej polszczyźnie. – Katowice, 1975.
  17. Zaron Z. Problemy składni funkcjonalnej. Cz. I (Problemy ogólnoteoretyczne). – Warszawa, 2009.

Інтернет-джерела з синтаксису

  1. http://grzegorj.w.interia.pl/gram/pl/skladniahtml
  2. http://poradnia.pwn.pl/lista.php?kat=4&szukaj=liczebnika
  3. www.staff.amu.edu.pl/…/files/jezykoznawstwodoc
  4. http://sjikp.us.edu.pl/pliki/ksiazki/piotr_zmigrodzki.pdf
  5. http://www.mswidz.republika.pl/pliki/materialy/EGO8.pdf

Базова література зі словотвору:

  1. 1. Grzegorczykowa R. Zarys słowotwórstwa polskiego. Słowotwórstwo opisowe. – Warszawa, 1984.
  2. Język polski. Kompendium // Derwojedowa M., Karaś H., Kopcińska D. – Warszawa, 2005.
  3. Masojć I. Gramatyka współczesnego języka polskiego. – Wilno, 2010.
  4. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej. – Warszawa, 1998.
  5. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej. – Warszawa, 2010.

 

Додаткова література зі словотвору:

  1. Bartnicka B. Satkiewicz H. Gramatyka języka polskiego. Podręcznik dla cudzoziemców. – Warszawa, 1990.
  2. Bąk P. Gramatyka języka polskiego. – Warszawa, 1977.
  3. Słowotwórstwo polskich i bułgarskich deminutywów rzeczownikowych. – Poznań, 2009.
  4. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego / Pod red. K. Polańskiego. – Wrocław – Warszawa – Kraków, 1999.
  5. Gramatyka opisowa języka polskiego z ćwiczeniami. Tom I. Fonetyka. Słowotwórstwo / pod red. W.Doroszewskiego i B. Wieczorkiewicza. – Warszawa, 1959.
  6. Grzegorczykowa R., Puzynina J. Słowotwórstwo współczesnego języka polskiego. – Warszawa, 1979.
  7. Jaworski M. Podręczna gramatyka języka polskiego. – Warszawa, 1995.
  8. Kita M. Wybieram gramatykę! Tom 2. Słowotwórstwo. – Katowice, 1998.
  9. Klemensiewicz Z. Podstawowe wiadomości z gramatyki języka polskiego. – Warszawa, 1962.
  10. Loewe I., Rejter A. Gra w gramatykę: ćwiczenia i materiały do gramatyki opisowej języka polskiego. – Katowice, 2002.
  11. Nowy słownik poprawnej polszczyzny / Pod red. A. Markowskiego. – Warszawa, 2003.
  12. Ochmann D. Nowe wyrazy złożone o podstawie zdezintegrowanej w języku polskim. – Kraków, 2004.
  13. Słownik gniazd słowotwórczych współczesnego języka ogólnopolskiego / pod red. Hanny Jadackiej. – T. 1-2. – Kraków, 2001.
  14. Słowotwórstwo gniazdowe: historia, metoda, zastosowanie / pod red. M. Skarżyńskiego. Kraków, 2003.
  15. Szober S. Gramatyka języka polskiego. – Warszawa 1962.
  16. Waszakowa K. Przejawy internacjonalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny. – Warszawa, 2005.
  17. Waszakowa K. Słowotwórstwo współczesnego języka polskiego. Rzeczowniki z formantami paradygmatycznymi. – Warszawa, 1993.
  18. Waszakowa K. Słowotwórstwo współczesnego języka polskiego. Rzeczowniki sufiksalne obce. – Warszawa, 1994.

Інтернет-джерела зі словотвору

http://grzegorj.w.interiowo.pl/gram/pl/gram09.html#slowot

http://sjp.pwn.pl/poradnia/lista/slowotworstwo;15.html

http://bezokladki.pl/files/pdf-fragmenty/467349.pdf

http://www.linguistica.umk.pl/teksty/01_kallas.pdf

https://digilib.phil.muni.cz/bitstream/handle/11222.digilib/121576/SpisyFF_225-1979-1_26.pdf?sequence=1