Сучасна польська мова (Фонетика і Фонологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: польської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Немає

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632НІКОЛАЙЧУК ХристинаФЛк-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632ФЛк-31НІКОЛАЙЧУК Христина

Опис курсу

Метою викладання навчальної дисципліни “Польська мова (Фонетика і Фонологія)” є ознайомлення студентів із традиційними та найновішими підходами у трактуванні фонетичних явищ та процесів у сучасній польській мові, нормами правильної літературної вимови.

Основними завданнями вивчення дисципліни є

  • з’ясувати місце фонетики серед інших лінгвістичних дисциплін та практичне і теоретичне значення її вивчення у підготовці молодого ученого-філолога;
  • представити історію розвитку фонетичного вчення та окремі галузі, що виділилися в його межах;
  • ознайомити студентів із основними термінами та поняттями фонетики;
  • донести до студентів розуміння багатоаспектності вивчення звуків мови та ознайомити їх із методами дослідження, що використовуються окремими галузями фонетики;
  • забезпечити розуміння студентами акустичної, артикуляційної та функціональної різниці між голосними та приголосними звуками сучасної польської мови;
  • з’ясувати особливості системи голосних та приголосних звуків сучасної польської мови (особливо у порівняння із українською та іншими слов’янськими мовами);
  • ознайомити студентів із найновішими дослідженнями польських мовознавців в галузі трактування окремих фонетичних проблем (дифтонгічна вимова носових голосних, асинхронічна вимова пом’якшених губних приголосних тощо).
  • представити особливості варшавської та краківської вимови у сучасній польській мові;
  • навчити студентів виконувати фонетичний запис (транскрипція) текстів з врахування здобутих теоретичних знань;
  • показати дворівневість норми сучасної польської мови на фонетичному рівні та окреслити принципи правильної літературної вимови та наголошування слів.
  • забезпечити розуміння студентами основних тенденцій розвитку сучасної польської мови на рівні фонетичної системи;
  • з’ясувати зв’язок та співвіднесення двох суміжних дисциплін: фонетики та фонології;
  • ознайомити студентів із основними положеннями морфонології (типи, основні ряди та морфологічні функції чергувань фонем).

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

Поняття звуку як явища на рівні артикуляції, акустики та перцепції; принципи класифікації звуків сучасної польської мови; типи позиційних асиміляцій звуків у мовленнєвому потоці; природу польського наголосу та правила наголошування слів у сучасній польській мові; поняття складу та правила поділу слів на склади; принципи чергування приголосних і голосних у польській мові; основні положення фонології; норми правильної вимови у сучасній польській мові та основні відмінності польської фонетичної системи від української.

вміти:

проводити фонетичний аналіз та здійснювати фонетичний запис (транскрипцію) текстів;

читати й розуміти польські тексти різних стилів та різного ступеня складності (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); розуміти на слух польські тексти різних стилів та різного ступеня складності (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); говорити польською мовою на різні теми, відповідно до певної комунікативної ситуації (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); створювати писемні тексти різних стилів, відповідно до певної комунікативної ситуації (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); перекладати тексти з польської мови українською та навпаки.

Рекомендована література

Основна література

  1. Bąk P. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1977.
  2. Derwodejowa M., Gałczyńska A. i in. Język polski. Kompendium. Warszawa, 2005.
  3. Dłuska M. Fonetyka polska: artykulacje  głosek  Warszawa – Kraków, 1983.
  4. Dłuska M. Fonetyka polska. Warszawa, 1981.
  5. Dunaj B. Rozwój systemu fonetyczno-fonologicznego polszczyzny XX wieku // Polszczyzna XX wieku. Ewolucja i perspektywy rozwoju / pod red. S. Dubisza i S. Gajdy. – Warzszwa, 2001. – S. 75-83.
  6. Essen O. Fonetyka ogólna i stosowana. Warszawa, 1967.
  7. Jassem W. Podstawy fonetyki akustycznej. Warszawa, 1973.
  8. Karpowicz T. Kultura języka polskiego. Wymowa, ortografia, interpunkcja. – Warszawa, 2009.
  9. Klebanowska B. Interpretacja fonologiczna zjawisk fonetycznych w języku polskim. Warszawa, 1990.
  10. Klebanowska B., Kochański W., Markowski A. O dobrej i złej polszczyźnie. – Warszawa, 1985. S. 19-71.
  11. Klemensiewicz Z. Prawidła poprawnej wymowy poskiej. Wrocław, 1973.
  12. Klemensiewicz Z., Urbańczyk S. Prawidła poprawnej wymowy polskiej. Kraków, 1995.
  13. Madelska L., Witaszek-Samborska M. Zapis fonetyczny. Zbiór ćwiczeń. Poznań, 1988.
  14. Nagórko A. Podręczna gramatyka języka polskiego. Warszawa, 2010.
  15. Ostaszewska D., Tambor J. Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego. Warszawa,
  16. Rocławski B. System fonetyczny współczesnego języka polskiego. Wrocław etc., 1981.
  17. Stieber Z. Historyczna i współczesna fonologia języka polskiego. Warszawa, 1968.
  18. Strutyński J. Gramatyka Kraków, 1998.
  19. Szober S. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1969.
  20. Szpyra-Kozłowska J. Wprowadzenie do współczesnej fonologii. Lublin, 2002.
  21. Wierzchowska B. Fonetyka i fonologia języka polskiego. Wrocław, 1980.
  22. Wierzchowska B. Opis fonetyczny języka polskiego. Warszawa, 1967.
  23. Wierzchowska B. Wymowa polska. Warszawa, 1971.
  24. Wróbel H. Gramatyka języka polskiego. Kraków, 2001.
  25. Суперанская А. Теоретические основы практической транскрипции. Москва, 1978.

 

Додаткова література

  1. Benni T. Fonetyka opisowa języka polskiego. Wrocław, 1959.
  2. Benni T. Palatogramy polskie. Kraków, 1931.
  3. Bogusławska E. Adaptacja fonetyczna i graficzna pożyczek angielskich w języku polskim i czeskim // Poradnik Językowy. – 1994. – z. 8. – S. 1-15.
  4. Dukiewicz Intonacja wypowiedzi polskich. Wrocław, 1978.
  5. Grzesiak I. Głusi jako mniejszość językowa posługująca się językiem migowym // Polska Polityka Komunikacyjnojęzykowa wobec Wyzwań XXI wieku. – Warszawa, 2005. – S. 355-361.
  6. Język polski. Najnowsze dzieje języków słowiańskich / pod red. S. Gajdy. – Opole, 2001. – S. 65-76.
  7. Koneczna H., Zawadowski W. Przekroje rentgenograficzne głosek polskich. Warszawa,
  8. Kuraszkiewicz W. O rozwoju polskiego akcentu (wykład publiczny wygłoszony podczas nadania tytułu honoris causa) // Poradnik Językowy. – 1986. – z. 2. – S. 84-90.
  9. Mańczak W. Czy w polskim są wyrazy nieakcentowane? // Poradnik Językowy. – 1979. – z. 7. – S. 315-321.
  10. Miodek J. Audycja, audytor, audytywny // Słowo jest w człowieku. Poradnik językowy. – Wrocław, 2007. – S. 277-278.
  11. Miodek J. „Dżakobs Kronung” // Słowo jest w człowieku. Poradnik językowy. – Wrocław, 2007. – S. 276-277.
  12. Miodek J. „Eekanie” i akcentowanie // Słowo jest w człowieku. Poradnik językowy. – Wrocław, 2007. – S. 267-268.
  13. Perlin J. Czy zwarcie krtaniowe jest fonemem w języku polskim // Poradnik Językowy. – 1997. – z.6. – S. 26-29.
  14. Perlin J. O psychicznym obrazie dźwięków, czyli kiedy Polacy nie palatalizują n przed i // Poradnik Językowy. – 1997. – z.5. – S. 43-45.
  15. Pietrus B. Powszechny dostęp do leczenie zaburzeń w komunikowaniu się osób jąkających się w Polsce – fikcja czy realna rzeczywistość? // Polska polityka komunikacyjnojęzykowa wobec wyzwań XXI wieku. – Warszawa, 2005. – S. 376-382.
  16. Preyzner M. Co to jest fonetyka, a co fonologia? // Poradnik Językowy. – 1980. – z. 6. – S. 271-287.
  17. Retz R.J. Wokół wartości fonologicznej polskich samogłosek nosowych // Poradnik Językowy. – 1979. – z. 5. – S. 216-223.
  18. Retz R.J. Wokół wartości fonologicznej polskich samogłosek nosowych (Cd.) // Poradnik Językowy. – 1979. – z. 6. – S. 281-295.
  19. Retz R.J. (j, u) – pozycje fonemowe na krawędzi // Poradnik Językowy. – 1985. – z. 3. – S. 172-182.
  20. Rutkowski P. O strukturze sylaby // Poradnik Językowy. – 2000. – z. 3. – S. 16-26.
  21. Smoleń S. Wymowa lektorów i spikerów stacji RMF FM // Współczesna polszczyzna: stan, perspektywy, zagrożenia. Pod red. Z. Cygal-Krupy. – Kraków-Tarnów, 2008. – S. 197-205.