Сучасна польська мова (Морфологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: польської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
44Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432професор КРАВЧУК АллаФЛк-21

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
464ФЛк-21АНДРУНІВ Богдана, СТЕФАНИШИН Юлія

Опис курсу

Метою викладання навчальної дисципліни „Сучасна польська мова (Морфологія)” є ознайомлення студентів з теоретичними аспектами польської морфологічної науки, а також формування в них практичних навичок правильного вживання словоформ польської іменної та вербальної словозміни.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Сучасна польська мова (Морфологія)” є:

  • ознайомити студентів зі специфікою польської граматичної термінології, що використовується в курсі, порівняно з відповідною українською;
  • сформувати у студентів розуміння суті основних понять словозмінної парадигматики та синтагматики (поняття слова, граматичної форми, парадигми, синкретизму, граматичної омонімії та синонімії; види форм слова, будова граматичної форми слова);
  • усвідомити студентам можливість різних підходів до поділу слів на частини мови, ознайомити їх із найвідомішими в польському мовознавстві класифікаціями частин мови;
  • ознайомити студентів із типологією морфологічних категорій, прийнятою в польському мовознавстві;
  • навчити студентів аналізувати морфілогічні категорії іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова на основі прийнятої в польському мовознавстві типології;
  • детально проаналізувати і закріпити вправами особливості словозміни польських іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів;
  • звернути увагу на найпроблемніші явища нормативного характеру в системі словозміни польського іменника, прикметника,займенника, числівника, дієслова;
  • усвідомити студентам диференційований характер норми сучасної польської мови у сфері форм словозміни іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова;
  • акцентувати типові труднощі нормативного характеру, з яким стикається україномовний носій польської мови у сфері словозміни іменних частин мови та дієслова;
  • ознайомити студентів з традиційними та новими принципами виділення невідмінюваних частин мови в польському мовознавстві, будовою, семантикою та функціями цих частин мови;
  • навчити студентів правильно вживати форми польського мовленнєвого етикету, усвідомлюючи його специфіку порівняно з українським;
  • сформувати у студентів уміння та навички з усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, розуміння на слух, говоріння, письмо) на рівнях В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови;

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

що таке граматична морфема, граматичне слово, граматичне значення, парадигма, синкретизм, граматична омонімія та синонімія; традиційні та нові класифікації частин мови, здійснені на основі семантичних, морфологічних та синтаксичних критеріїв; типологію граматичних категорій; системи відмінювання іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів; особливості творення і вживання складних форм польської словозміни іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова; принципи виділення невідмінюваних частин мови, їхню будову та функції; особливості реалізації форм польського мовленнєвого етикету і їхні прагмалінгвістичні функції; основні засади перекладу текстів з польської мови українською та навпаки.

вміти:

Розрізняти аналітичні та синтетичні граматичні форми; синкретизми та граматичні омоніми; аналізувати дистинктивні ознаки граматичних синонімів; класифікувати слова за частинами мови на основі різних класифікаційний критеріїв; характеризувати іменні та вербальні граматичні категорії за прийнятою в польському мовознавстві типологією граматичних категорій; характеризувати граматичні категорії ужитих у текстах іменникових, прикметникових, займенникових, числівникових, дієслівних словоформ; утворювати всі словозмінні форми польського іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова; мотивувати вибір одного із спільнофункційних закінчень в іменниковій словозміні; правильно вживати в текстах граматичні форми іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслів, а також невідмінювані частини мови, відповідно до прийнятої в польській культурі мови дворівневої – зразкової та ужиткової – норми; вживати в мовленні форми польського мовленнєвого етикету, відповідно до їхньої прагма- та соціолінгвістичної функції;

читати й розуміти польські тексти різних стилів та різного ступеня складності (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); розуміти на слух польські тексти різних стилів та різного ступеня складності (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); говорити польською мовою на різні теми, відповідно до певної комунікативної ситуації (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); створювати писемні тексти різних стилів, відповідно до певної комунікативної ситуації (відповідно до вимог для рівнів В2-С1 за міжнародною класифікацією рівнів знання іноземної мови); перекладати тексти з польської мови українською та навпаки.

Рекомендована література

Основна література

  1. Кравчук А. Польська мова – українцям. Іменна словозміна з елементами синтаксису. Львів, 2008.
  2. Кравчук А. Тестові завдання з морфології сучасної польської мови. Львів, 2001.
  3. Bańko M. Wykłady z polskiej Warszawa, 2002.
  4. Encyklopedia języka polskiego. Red. S. Urbańczyk i M. Kucała. Wrocław etc., 1999.
  5. Encyklopedia językoznawstwa ogólnego. Red. K. Połański. Wrocław etc., 2003.
  6. Formy i normy, czyli poprawna polszczyzna w praktyce. Red. K. Mosiołek-Kłosińska. Warszawa, 2001. Rozdziały: Poprawność fleksyjna – nazwy pospolite – czasownik. S. 40-43; Poprawność fleksyjna i składniowa – liczebnik. 44-48.
  7. Garncarek P. Czas na czasownik. Kraków, 2002.
  8. Gramatyka współczesnego języka polskiego. Morfologia. T. I-II. Red. R. Grzegorczykowa, R. Laskowski, H. Wróbel. Warszawa, 1999.
  9. Grochowski M. Wyrażenia funkcyjne na tle wyrazów nieodmiennych. [W:] Współczesna polszczyzna. Wybór opracowań. T. 6.: Części mowy. Lublin, 2004. S. 89-117.
  10. Grzenia J. Nazwy pospolite i nazwy własne. [W:] Grzenia J. Słownik nazw własnych. Warszawa, 2003. S. 16-20.
  11. Huszcza R. Jeszcze o honoryfikatywności polskich zaimków osobowych. [W:] “Poradnik Językowy”. 2000. Z. 6. S. 21-30.
  12. Inny słownik języka polskiego. Red. M. Bańko. T. I, II. Warszawa, 2000.
  13. Jadacka H. Kultura języka polskiego. Fleksja, słowotwórstwo, składnia. Warszawa, 2005.
  14. Jadacka H. [W:] Nowy słownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 2000. S. 1674-1679.
  15. Język polski: Encyklopedia w tabelach. Red. W. Mizerski. Warszawa, 2000.
  16. Język polski. Kompendium. Red. M. Derwojedowa, H. Karaś, D. Kopcińska. Warszawa, 2005.
  17. Kita M. Wybieram gramatykę! Gramatyka języka polskiego w praktyce (dla cudzoziemców zaawansowanych). T. I, Katowice, 1998.
  18. Klasyfikacja części mowy. [W:] Język polski. Encyklopedia w tabelach. Red. W. Mizerski. Warszawa, 2000. S. 88-91.
  19. Krawczuk A. Morfologia współczesnego języka polskiego (flrksja). Część I. Lwów, 2007.
  20. Kryżan-Stanojević, Sawicka I. Ćwiczenia z fleksji języka polskiego dla cudzoziemców. Toruń, 2007.
  21. Kucała M. Liczebniki zbiorowe – kategoria fleksyjna czy słowowtórcza? [W:] „Język Polski”. 1978. LVIII. Z. 1.
  22. Lipczuk R. Czy liczebnik jest częścią mowy. [W:] „Język Polski”. 1978. LVIII. Z. 4. S. 244-254.
  23. Łaziński M. Pan ksiądz i inni panowie. Wtórna funkcja lekceważąca jednostki pan. [W:] „Poradnik Językowy”. 2000. Z. 8. S. 29-37; Z. 9. S. 19-28.
  24. Mańczak W. Ile rodzajów jest w polskim? [W:] „Język Polski”. XXXVI, Z. 2. S. 116-121.
  25. Markowski A. Co i jak odmieniamy. [W:] Język polski. Poradnik Profesora Andrzeja Markowskiego. Warszawa, 2003. S. 83-238.
  26. Mędak S. Praktyczny słownik łączliwości składniowej czasowników polskich. Kraków, 2005.
  27. Mędak S. Słownik form koniugacyjnych czasowników polskich. Kraków, 1997.
  28. Mędak S. Słownik odmiany rzeczowników polskich. Kraków, 2004.
  29. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej (ze słowotwórstwem). Warszawa, 2000.
  30. Nauka o języku dla polonistów. Wybór zagadnień. Red. S. Dubisz. Warszawa, 1999.
  31. Nowy słownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 1999.
  32. Polański E., Nowak T. Leksykon wiedzy o języku polskim nie tylko dla uczniów. Kraków, 2010.
  33. Pyzik J. Przygoda z gramatyką. Fleksja i słowotwórstwo imion. Kraków, 2000.
  34. Saloni Z. Czasownik polski. Odmiana. Słownik. Warszawa, 2007.
  35. Saloni Z. Klasyfikacja gramatyczna leksemów polskich.[W:] „Język Polski”. LIV, Z. 1. S. 3-13. Z. 2. S. 93-101.
  36. Saloni Z. O tzw. formach nieosobowych męskoosobowych we współczesnej polszczyźnie. [W:] Biulrtyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego. 1988. Z. XLI. S. 155-166.
  37. Saloni Z. Wstęp do koniugacji polskiej. Olsztyn, 2005.
  38. Satkiewicz H. Odmiana wyrazów. [W:] D. Buttler, H. Kurkowska, H. Kultura języka polskiego. Zagadnienia poprawności gramatycznej. Warszawa, 1973. S. 124-300.
  39. Słownik współczesnego języka polskiego. Red. B. Dunaj. Warszawa, 1996.
  40. Strutyński J. Gramatyka Kraków, 1998.
  41. Stypka A. Rzeczownik z liczebnikiem. [W:] A. Stypka. Ćwiczenia gramatyczne w klasach 4-8. Warszawa, 1987. S. 144-148.
  42. Szupryczyńska M. Czy stopień przymiotnika jest w języku polskim kategorią fleksyjną? [W:] Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica 2, 1980. S. 265-272.
  43. Tambor J. Po co są końcówki równoległe? [W:] Sztuka czy rzemiosło? Nauczyć Polski i polskiego. A. Achtelik i J. Tambor. Katowice, 2009. S. 9–20.
  44. Uniwersalny słownik języka polskiego. Red. S. T. I-IV. Warszawa, 2003.
  45. Wierzbicka-Piotrowska E. Zaimki nieokreślone w wybranych gramatykach języka polskiego. [W:] Czynić słowami. Studia ofiarowane Krystynie Długosz-Kurczabowej. Red. H. Karaś. Warszawa, 2006. S. 352-366.
  46. Wróbel H. Gramatyka języka polskiego. Kraków, 2001.
  47. Wróbel H., Kowalik K., Orzechowska A., Rokicka T. Mały słownik odmiany wyrazów trudnych. Warszawa, 1993.
  48. ZdunkiewiczJedynak D. Imiona. [W:] Nowy słownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 1999. S. 1645-1652.
  49. ZdunkiewiczJedynak D. [W:] Nowy słownik poprawnej polszczyzny. Red. A. Markowski. Warszawa, 1999. S. 1686-1698.

 

Морфологія

Додаткова література

  1. Bańko M., Krajewska Słownik wyrazów kłopotliwych. Warszawa, 2000.
  2. Bartnicka B., Satkiewicz H. Gramatyka języka polskiego. Podręcznik dla cudzoziemców. Warszawa, 1999.
  3. Bąk P. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1977.
  4. Dolacka M. Z fleksją na ty. [W:] Polszczyzna płata nam figle: Poradnik językowy dla każdego. J. Podracki. Warszawa, 1993. S. 55-114.
  5. Formy i normy, czyli poprawna polszczyzna w praktyce. Red. K. Mosiołek-Kłosińska. Warszawa, 2001. Rozdziały: Poprawność fleksyjna – nazwy własne. S. 20-29; K. Mosiołek-Kłosińska. Poprawność fleksyjna – nazwy pospolite – rzeczownik. S. 33-37; K. Mosiołek-Kłosińska. Poprawność fleksyjna – nazwy pospolite – przymiotnik i zaimek. 38-39.
  6. Garncarek P. Nie licz na liczebnik. Warszawa, 2009.
  7. Gołąb Z., Heinz A., Polański K. Słownik terminologii językoznawczej. Warszawa, 1968.
  8. Grybosiowa A. Funkcje morfemów liczby mnogiej rzeczownika w języku prasy, radia i telewizji. [W:] Wybór tekstów do nauki o języku polskim. Oprac. W. Gruszczyński, G. Majkowska, H. Satkiewicz. Warszawa, 1988. S. 247-254.
  9. Grzegorczykowa R. Kategorie gramatyczne. [W:] Współczesny język polski. J. Bartmiński. Lublin, 2001. S. 453-467.
  10. Iglikowska T. Ćwiczenia gramatyczno-leksykalne na lektoraty języka polskiego dla cudzoziemców. Warszawa, 1995.
  11. Jadacka H., Zdunkiewicz-Jedynak D., Markowski A. ABC gramatyki. [W:] Polszczyzna na co dzień. Red. M. Bańko. Warszawa, 2006. S. 97-158.
  12. Jaworski M. Podręczna gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1977.
  13. Jodłowski S. Studia nad częściami mowy. Warszawa, 1971.
  14. Kaleta Z. Gramatyka języka polskiego dla cudzoziemców. Kraków, 1995.
  15. Karpowicz T. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1999.
  16. Klebanowska B., Kochański W., Markowski A. O odmianie wyrazów. [W:] B. Klebanowska, W. Kochański, A. Markowski. O dobrej i złej polszczyźnie. Warszawa, 1985. S. 71-168.
  17. Klemensiewicz Z. Podstawowe wiadomości z gramatyki języka polskiego. Warszawa, 1981.
  18. Krzyżanowski P. [W:] Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Język polski. Red. S. Gajda. Opole, 2001. S. 76-87.
  19. Kucała Rodzaj gramatyczny w  historii  polszczyzny. Wrocław, 1978.
  20. Linde-Usiekniewicz J. Wyrażenia bezosobowe z się. [W:] „Poradnik Językowy”. 1987. Z. 7. S. 523-527.
  21. Malczewski J. Szkolny słownik teminów nauki o języku. Warszawa, 1979.
  22. Miodek J. Słownik ojczyzny polszczyzny. Wrocław,
  23. Mędak S. Liczebnik też się liczy! Kraków, 2004.
  24. Nowy słownik ortograficzny PWN z zasadami pisowni i interpunkcji. Red. E. Polański. Warszawa, 2002.
  25. Podlawska D., Płóciennik I. Leksykon nauki o języku. Bielsko-Biała, 2002.
  26. Przysłówki i przyimki. Studia ze składni i semantyki języka polskiego. Red. M. Grochowski. Toruń, 2005.
  27. Satkiewicz H. Rozwój fleksji w polszczyźnie XX wieku. [W:] Polszczyzna XX wieku: Ewolucja i perspektywy rozwoju. S. Dubisz i S. Gajda. Warszawa, 2001. S. 95-101.
  28. Słownik poprawnej polszczyzny. W. Doroszewski i H. Kurkowska. Warszawa, 1973.
  29. Stąpor I. Liczebniki zbiorowe w podręcznikach do gramatyki języka polskiego od XVI do XIX wieku. [W:] Zamknięte w języku. Studia językoznawcze. Red. H. Karaś. Warszawa, 2004. S. 16-22.
  30. Szober S. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1969.
  31. Świdziński M. Elementy gramatyki opisowej języka polskiego. Warszawa, 1997.
  32. Tambor J. Język polski. Charakterystyka. [W:] Kultura polska. Silva rerum. Red. R. Cudak i J. Tambor. Katowice, 2002. S. 33-44.
  33. Tokarski J. Fleksja polska. Warszawa, 2001.
  34. Współczesna Wybór opracowań. T. 6.: Części mowy. Red. J. Bartmiński i M. Nowosad-Bakalarczuk. Lublin, 2004.
  35. Zaron Z. Łączliwość liczebników zwanych zbiorowymi. [W:] Zamknięte w języku. Studia językoznawcze. Red. H. Karaś. Warszawa, 2004. S. 23-29.
  36. Zieniukowa J. Rodzaj męski osobowy we współczesnych językach zachodniosłowiańskich. Wrocław, 1981.