Проблемні питання української ономастики

Тип: На вибір студента

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
72Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
728доцент СКОЛОЗДРА-ШЕПІТКО ОлесяФЛу-41, ФЛу-42, ФЛу-43, ФЛу-44, ФЛу-45, ФЛу-46, ФЛу-47, ФЛк-41, ФЛр-41, ФЛс-41

Опис курсу

Мета:

Ознайомити студентів із літературно-художньою та фольклорною ономастикою як наукою.

Висвітлити проблемні питання дослідження онімного простору художнього твору.

Окреслити особливості функціонування власних назв у художньому творі.

Завдання:

Подати теоретичні відомості про літературно-художню та фольклорну ономастику.

Формувати у студентів навики аналізу власних назв у художньому та фольклорному тексті з погляду синтагматики та парадигматики.

Навчити виділяти ядро та периферію онімного простору.

Виробити практичні навики укладання словників онімії художнього твору.

Результати навчання

знати:

  • предмет та об’єкт дослідження літературно-художньої та фольклорної ономастики, її зв’язок з іншиими лінгвістичними та нелінгвістичними дисциплінами;
  • проблемні питання термінології літературно-художньої та фольклорної ономастики;
  • аспекти й методи дослідження літературно-художніх онімів;
  • історію виникнення та становлення літературної ономастики в Україні та світі;
  • три школи літературно-художньої ономастики;
  • основні наукові праці з літературно-художньої та фольклорної ономастики;
  • визначення онімного простору художнього твору;
  • стилістичні функції власних назв у художньому та фольклорному текстах;
  • класифікації літературно-художніх антропонімів;
  • основні функції топонімів та інших розрядів власних назв у художньому творі.
  • специфіку фольклорної ономастики.

вміти:

  • аналізувати праці з літературно-художньої та фольклорної ономастики;
  • досліджувати онімний простір художнього твору з погляду синтагматики та парадигматики, визначати його ядро та периферію;
  • з’ясовувати стилістичні функції власних назв у творах;
  • класифікувати власні назви конкретного художнього твору за стилістичними функціями;
  • визначати родо-жанрову специфіку онімів художнього тексту;
  • порівнювати ономастикони різних творів;
  • укладати елементарні ономастичні словники.

Рекомендована література

  • Белей Л.О. Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії ХІХ – ХХ століття / Л.О. Белей. – Ужгород, 1995. – 119 с.
  • Белей Л.О. Нова українська літературно-художня антропонімія: проблеми теорії та історії. – Ужгород, 2002. – 176с.
  • Галич В.М. Антропонімія Олеся Гончара: природа, еволюція, стилістика. – Луганськ: Знання, 2002. – 212с.
  • Гриценко Т.Б. Ономастикон художнього тексту як об’єкт лінгвістичного аналізу // Щорічні записки з українського мовознавства – Одеса: ОДУ, 1999. – Вип.6. – С.92-98.
  • Карпенко Ю.О. Літературна ономастика: Зб. статей. – Одеса: Астропринт, 2008. – 328с.
  • Крупеньова Т.І. Функції власних назв у драматичних творах Лесі Українки. – Одеса: Астропринт, 2004. – 159с.
  • Мельник Г.І. Міркування про теоретичні засади літературної ономастики // Записки з ономастики. – Вип.11. – Одеса: Астропринт,
  • Сколоздра О. Літературно-художня ономастика як предмет дослідження у вищій школі // Вісник Львівського університету. Серія філологічна.- Вип.46. – Ч.2. – С.355-360.
  • Словник української ономастичної термінології / Уклад. Бучко Д.Г., Ткачова Н.В. – Харків: Ранок – НТ, 2012. – 256 с.
  • Франко З.Т. Ономастика в мові творів Івана Франка // Мовознавство, – 1975. – №2. – С.55-86.