Російська література в контексті християнської культури

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93.5Залік
103.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916доцент ГАЖЕВА ІннаФЛр-51м
1016доцент ГАЖЕВА ІннаФЛр-51м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛр-51мдоцент ГАЖЕВА Інна
1016ФЛр-51мдоцент ГАЖЕВА Інна

Опис курсу

Мета – формування у студентів умінь та навиків інтерпретації літературних творів з позицій християнських ідеалів, з урахуванням характеру християнських поглядів письменника

Завдання:

1)  сформувати  у студентів чітке уявлення про тісний зв’язок російської словесності та християнства, про домiнантнiсть «пасхального архетипу» у росiйськiй лiтературi;

2)  поглибити знання студентів про основні біблійні мотиви і символи;

3)  проаналізувати  найхарактернiшi випадки втілення бiблiйної образності у творах класичної російської літератури ХІХ ст.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

– головний зміст новозавітної звістки, послідовність євангельських подій;

– головні християнські свята;

– основні етапи формування російської православної культури;

– основні релігійно-філософські категорії, іманентні російській літературі;

– наукові праці відомих богословів, філософів, «релігійних літературознавців».

В результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти:

– інтерпретувати художній твір в координатах християнської культури;

– знаходити в художньому тексті біблійні цитати, ремінісценції та алюзії, алюзії на основні християнські молитви, псалми, біблійні образи; експлікувати їх символічне значення в контексті літературного твору.

 

Рекомендована література

1.      Бердяев Н. Миросозерцание Достоевского // Бердяев О русских классиках.- М.: Высш. шк., 1993. С. 36–160.

2.      Голгофа: Библейские мотивы в русской поэзии. – М.: “ООО “Изд-во АСТ”; Харьков: “Фолио”, 2001. – 464 с.

3.      Горбачева Н. Оптинские старцы. – М.: Подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 2006. – 336 с.

4.      Дунаев М. Православие и русская литература: Учебное пособие для студентов духовных академий и семинарий: В 6-ти ч. – М.: Христианская литература, 1996–2000.

5.      Дунаев М.М. Вера в горниле сомнений: Православие и русская литература в ХVII – ХХ века. – М.: Издат. Совет Русск. Правосл. Церкви, 2002. – 1056 с.

6.      Есаулов И. А. Новые категории филологического анализа для понимания сущности русской литературы // Литературоведческий журнал. 2007. – № 21.

7.      Есаулов И. А. Пасхальность русской словесности. – М.: Кругъ, 2004. – 560 с.

8.      Есаулов И.А. Категория соборности в русской литературе. – М.: Издательство Петразаводского университета, 1995. – 288 с.

9.      Зеньковский В. Гоголь. – М.: РИФ Школа «Слово», 1997. – 224 с.

10.  Иванов Вяч. Достоевский и роман-трагедия. – В кн.: О Достоевском. Творчество Достоевского в русской мысли 1881-1931 годов. – М.: Книга, 1990.

11.  МережковскийД.С. М.Ю. Лермонтов. Поэт сверхчеловечества // Мережковский Д.С. В тихом омуте: Статьи и исследования разных лет. М.: Советский писатель, 1991.– С.378-415.

12.  Непомнящий В.С. Пушкин. Избранные работы 1960-х – 1990-х гг. – М.: Жизнь и мысль, 2001.

13.Пиккио Р.Slavia orthodoxa и Slavia romana // Пиккио P.Slavia Orthodoxa: Литература и язык. –М., 2003. – С. 3-82.

14.  Пророк: Библейские мотивы в русской поэзии. – М.: “ООО “Изд-во АСТ”; Харьков: “Фолио”, 2001. – 416 с.

15.  Резников В. Размышления на пути к вере (О поэзии А.С.Пушкина). – М.: Р.И.Ф. Школа “Слово”, 1997. – 240 с.

16.  Розанов В.В. Легенда о Великом Инквизиторе Ф.М.Достоевского. Опыт критического комментария //  Розанов В.В. Несовместимые контрасты жития. – М.: Иск-во, 1990. – С.37-224.

17.  Русская литература ХІХ века и христианство. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – 384 с.

18.  Русские святые: 1000 лет русской святости.– СПб:Азбука, 2000. – 816 с.

19.  Сальвестрони С. Библейские и святоотеческие источники романов Достоевского / Пер. с итальянского. – СПб.: Академич. Проект, 2001. – С.119-159.

20.  Cоловьев В. Лермонтов // Соловьев В. Литературная критика. М.: Современник, 1990.

21.  Соловьев В. Судьба Пушкина //Соловьев В. Литературная критика. М.: Современник, 1990.

22.  Соловьев В. Три речи в память Достоевского // О Достоевском. Творчество Достоевского в русской мысли 1881-1931 годов.– М.: Книга, 1990.  –  С. 32-59.

23.  Томпсон Д.Э. «Братья Карамазовы» и поэтика памяти / Пер. с англ. – СПБ.: Академич. Проект, 1999. – 344 с.

24.  Час молитвы: Библейские мотивы в русской поэзии. – М.: “ООО “Изд-во АСТ”; Харьков: “Фолио”, 2001. – 432 с.

 

Інформаційні ресурси

1. Булгаков С. «Иван Карамазов (в романе Ф.М.Достоевского «Братья Карамазовы») как философский тип». Режим доступу до електрон. ресурсу:  www.vehi.net/bulgakov/karamaz.html

2. Дунаев М.М. Вера в горниле сомнений: Православие и русская литература в ХVII-XX веках

http://www.mpda.ru/data/268/629/1234/Vera%20v%20gornile%20smneniy.pdf

3. Есаулов В. О новых категориях филологического анализа». Режим доступу до електрон. ресурсу:

http://www.jesaulov.narod.ru/Code/vortrag_novye_kategorie_fil_analiza.htmlКронгауз

4. Соловьев В. Судьба Пушкина. Режим доступу до електрон. ресурсу:

http://lib.ru/HRISTIAN/SOLOWIEW/sudba.txt

5. Соловьев В. Лермонтов. Режим доступу до електрон. ресурсу: http://lib.ru/HRISTIAN/SOLOWIEW/lermont.txt


Програмними результатами навчання мали б стати:

  1. Знання головного змісту новозавітної звістки, послідовності євангельських подій.
  2. Знання головних християнських свят.
  3. Знання основних етапів формування російської православної культури.

 

  1. Інтерпретація художнього твору в координатах християнської культури.
  2. Експлікація в художньому тексті біблійних цитат, ремінісценцій та алюзій, алюзій на основні християнські молитви, псалми, біблійні образи; виявлення їхнього символічного значення в контексті літературного твору.

 

  1. Знання особливостей православно-духовного підходу до вивчення російської літератури; основних релігійно-філософських категорій, іманентних російській літературі.
  2. Знання наукових праць відомих богословів, філософів, «релігійних літературознавців».

 

  1. Готовність брати участь у роботі українських і міжнародних дослідницьких груп із обраної сфери філологічних досліджень.
  2. Здатність використовувати сучасні методи і технології наукової комунікації, професійно володіти категоріальним апаратом сучасної філології.
  3.  Спроможність коректно провадити наукову дискусію та обґрунтовувати власну позицію.

 

  1. Креативність.
  2. Здатність до системного мислення та самостійних оригінальних висновків.
  3. Вміння здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці.