Російська мова (лексикологія, лексикографія, фразеологія)

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
17Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1ФЛр-11

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1128ФЛр-11

Опис курсу

Мета курса — ознайомити студентів зі структурою словникового складу російської мови, диференціацією лексики та фразеології, особливостями вживання лексико-фразеологічних засобів, соціальними функціями сучасної російської літературної мови.

Завданням його є вивчення слова як основної одиниці мови у семасіологічному, ономасіологічному та соціолінгвістичному аспектах. Крім того, до нього традиційно включаються розділи «Російська фразеологія» та «Російська лексикографія», а також «Російська ономастика» і «Лексика та фразеологія в лінгвокультурологічному аспекті».

У результаті  вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • зміст і структуру курсу російської мови;
  • генеалогічну та типологічну характеристику, соціальні функції російської мови;
  • особливості слова як одиниці мови;
  • типологію лексичного значення слова;
  • системність лексики, суть явищ полісемії, омонімії, антонімії, синонімії;
  • класифікації лексики з огляду на її походження, стильове розмежування, вживання тощо;
  • специфіку фразеологічної системи російської мови;
  • основні типи словників;
  • тенденції розвитку лексико-фразеологічної системи сучасної російської літературної мови.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:

  • розрізняти слово як одиницю лексичного рівня у порівнянні з одиницями інших рівнів;
  • визначати структуру лексичного значення слова;
  • розмежовувати явища полісемії та омонімії;
  • враховуючи багатозначність, відбирати синоніми та антоніми до слів;
  • класифікувати лексичні одиниці з огляду на їх походження, вживання, активний та пасивний запас, а також стильову приналежність;
  • виявляти, пояснювати значення, класифікувати фразеологічні одиниці;
  • з огляду на культуру мовлення, правильно вживати лексико-фразеологічні одиниці;
  • користуватися словниками різних типів.

                                       1.Зміст програми

Поняття сучасної російської літературної мови (СРЛМ). Функції російської мови в сучасному світі

Предмет, зміст, розділи курсу СРЛМ (сучасна російська літературна мова).

Вузьке і широке поняття терміна “сучасна”. Літературна мова – нормована форма загальнонародної мови. Види норм. Історичний характер мовної норми. Кодифікація норми. Вплив позамовних факторів на літературну норму (1985-2010).

Генеалогічна характеристика російської мови. Типологічна характеристика російської мови.

Соціальні функції російської мови (російська мова як засіб національного, світового спілкування). Поняття штучної мови. Сучасна мовна ситуація в Україні, юридичний статус російської та інших національних мов в Україні. Діяльність “МАПРЯЛ”.

Лексичне значення слова

Семасіологічний та ономасіологічний аспекти вивчення мовних одиниць. Слово як одиниця лексичного рівня мови, зіставлення його з одиницями інших лінгвістичних рівнів. Значення слова і поняття, їх зіставлення. Значення термінів лексема, семема, архисема, диференційна сема (диференціатор), ЛСВ (лексико-семантичний варіант). Структура лексичного значення слова: ядро значення і додаткові компоненти, їх види. Потенційні семи та їх актуалізація. Значення терміна “коннотація”. Поняття картини світу. Роль коннотованої лексики у відображенні національної картини світу. Аспекти (види) ЛЗС (лексичного значення слова). Структура багатозначного слова (полісеманта). Слово й концепт. Концептуальна система або структура.

Багатозначність слів у сучасній російській мові

Багатозначність слова як мікросистема (взаємозв’язок ЛСВ). Критерій розмежування омонімії й полісемії. Пряме й переносне значення: а) види мовних переносів; б) регулярні типи багатозначності. Оказіональне й узуальне значення. Поняття потенційного слова. Способи тлумачення ЛЗС, трансформація полісемії й типів ЛЗС у тлумачних словниках сучасної російської мови. Найважливіші тлумачні словники ХУШ-ХХ століть, їх характеристика.

Омонімія. Види омонімів

Сутність явища омонімії. Омоніми. Шляхи виникнення омонімів у мові: а) розклад полісемії до омонімії; б) омоніми як результат історичних процесів у слові; в) омоніми як результат запозичення; г) словотвірні омоніми. Види омонімів: омофони, омографи, омоформи, повні лексичні омоніми. Критерії розмежування омонімії й полісемії. Стилістичне використання омонімів у мовленні. Характеристика словників омонімів російської мови.

Визначення паронімов. Паронімія й парономазія. Розмежування паронімів і омонімів, синонімів, варіантів слів. Використання паронімії й парономазії в мові художньої літератури.

Системна організація лексики російської мови

Прояв системності лексичного складу мови: парадигматика, синтагматика, епідигматика. Види словесних опозицій. Парадигматична організація російської лексики: синоніми, антоніми, пароніми. Вільна і зв’язана сполучуваність слів. Закон семантичного узгодження слів у мові. Входження ЛСВ багатозначного слова в синонімні ряди і антонімні пари, паронімні ряди і пари. Парадигматика, синтагматика та ієрархічність як системотвірна властивість мови. Ідеографічна організація лексики.

Лексична парадигматика. Синонімія. Антонімія

Питання про синоніми і синонімію в російському мовознавстві. Визначення синоніма, синонімного ряду. Типи синонімних рядів. Домінанта синонімного ряду. Поняття “синонімного гнізда”.

Синоніми і варіанти слова. Функції синонімів у мовленні. Лексикографічний опис синонімів російської мови.

Типи відношень протилежності. Лексична антонімія. Типи антонімів. Функції антонімів у мовленні. Лексикографічний опис антонімів російської мови.

Класифікація російської лексики. Генетична типологія

Місце російської мови серед інших слов’янських мов. Основні шляхи формування російської лексики. Пласти російської лексики з огляду на її походження. Критерії віднесення слова до запозиченої або власне російської лексики. Лексичні запозичення у російській мові: з слов’янських мов; з неслов’янських мов. Причини запозичень. Зовнішні ознаки запозичених слів. Фонетичні, граматичні та лексичні закономірності, що супроводжують засвоєння запозичених слів. Семантичні явща, які пов’язані з запозиченням слів. Фонетичні, граматичні, семантичні, стилістичні особливості старослов’янізмів. Екзотизми і варваризми. Мовна інтернаціоналізація. Принцип функціональної доцільності при використанні запозиченої лексики. Російські слова у мовах світу. Словники етимологічні, історичні, іншомовних слів, варваризмів.

Лексика загальнонародна і обмеженого вжитку

Структура національної мови. Лексика обмеженого вжитку. Групи діалектів російської мови. Види діалектизмів. Функції діалектизмів у тексті. Жаргон і арго. Поняття професіоналізма і професійного жаргонізма. Семантична специфіка терміна. Поняття термінологізації загальнонародної лексики й детермінологізація терміна. Функції соціально обмеженої лексики у художньому тексті. Словники лінгвістичних термінів, лінгвістичні й філологічні енциклопедії.

Активна і пасивна лексика російської мови

Застаріла лексика: архаїзми та історизми. Поняття неологізма. Шляхи виникнення нових слів у мові. Оказіональні та потенційні слова. Словотвір і словотворчість. Види номінації: пряма та непряма. Види нових номінацій: нормальні номінації, мутації, штучні номінації, “паталогічні” номінації. Словники етимологічні, історичні, нових слів і значень.

Стилістична диференціація російської лексики

Стилістичні пласти лексики. Принципи їх виділення. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика російської мови. Розмовний стиль, його особливості. Писемні стилі російської мови, їх особливості. Система стилістичних позначок у тлумачних словниках російської мови.

Російська лексикографія

Два типи словників: лінгвістичні і довідкові (енциклопедичні), їх відмінність.

Типологія лінгвістичних словників: а) за їх відповідністю до розділів мовознавства та інших мовних явищ: словники тлумачні, ідеографічні, антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, ономастичні, іншомовних слів, перекладні, етимологічні, історичні, діалектні, термінологічні, неологізмів, частотні, фразеологічні, правильностей, орфоепічні, труднощів, морфологічні, словотвірні, зворотні, синтаксичні; б) наукова, педагогічна і шкільна лексикографія: словники-посібники для вчителів, шкільна філологічна енциклопедія, шкільні словники синонімів, антонімів, омонімів, фразеологічний словник для школярів; в) лексикографія для школи з рідною мовою навчання й для національної школи (навчальний словник фразеологізмів російської мови та інші); г) словники для носіїв мови та іноземців (навчальний словник сполучуваності в російській мові, словник “Лексическая основа русского языка”, тлумачні словники російської мови в малюнках).

Основні тлумачні словники російської мови. Характеристика “Лингви­стического энциклопедического словаря” (Гол.ред. В.М.Ярцева, 1990): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика словника “Русский язык: Энциклопедия” (Гол. ред.П.П.Філін,1979): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика “Энциклопедического словаря юного филолога (языкознание)” (Уклад. М.В.Панов, 1984): принципи будови, аналіз словникової статті.

 Основні поняття сучасної термінології

Предмет і завдання термінології. Поняття про термін. Специфіка термінного значення. Структурні типи термінів. Системні відносини в сфері термінології. Лексико-генетична і лексико-граматична характеристика російської термінології. Особливості розвитку російської термінології в радянську епоху. Особливості сучасного розвитку термінології. Характеристика словників лінгвістичних термінів і лінгвістичних енциклопедій.

Ономастика як розділ лексикології

Предмет и завдання ономастики. Власне ім’я, його статус. Індивідуалізуюча та узагальнююча функція власного імені. Класифікація власних імен (види онімів). Розділи ономастики. Специфіка власного імені. Системні відношення у сфері ономастики. Власне ім’я і суспільство. Соціальний характер власного імені (на матеріалі антропонімів). Система російських власних назв, її склад і розвиток у радянську епоху. Сучасні тенденції розвитку системи російських власних назв. Антропонім у художньому тексті.

Російська фразеологія. Фразеологічні словники

Поняття фразеологічної одиниці. Подібність фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями та їх відмінності. Семантична класифікація фразеологізмів. Граматична класифікація фразеологізмів. Фразеологічні класифікації. Фразеологія російської мови з огляду на її походження. Системна організація фразеології. Фразеологічна парадигматика: фразеологічні синоніми, антоніми. Асистемні явища у фразеології: фразеологічна багатозначність, фразеологічні омоніми. Фразеологічна синтагматика. Фразеологія загальнонародна і обмеженого вжитку. Фразеологія активного і пасивного складу. Стилістична диференціація фразеологізмів. Схема формування фразеологічного значення. Вузьке і широке розуміння фразеології в російській лінгвістиці. Фразеологічні словники.

Сучасні тенденції розвитку лексики і фразеології СРЛМ

Соціальні умови функціонування російської мови в радянську епоху. Зміни лексико-фразеологічного складу російської мови радянського періоду. Найчисленніші групи інновацій радянського часу. Словотвірна характеристика неологізмів російської мови радянської епохи. Перебудова і мова. Семантичні, структурні і прагматичні закономірності розвитку сучасної російської мови кінця ХХ століття. Статус і умови функціонування російської мови в Росії, на світовій арені.

Основні закономірності номінативного процесу СРЛМ: 1) тенденції до диференціації і генералізації номінацій, до економності найменувань в мовленнєвій практиці; ідіоматизація й ідеологізація як відображення сучасного інформаційного процесу; проблеми моделювання найменувань; 2) аксіологічні процеси в лексико-фразеологічній системі СРЛМ; ідеологізація, деідеологізація та переідеологізація лексики, детермінологізація термінів, стилістична дифузність СРЛМ; людський фактор в СРЛМ; аксіологічні процеси і збільшення ономасіологічних засобів мови; 3) інтернаціоналізація структури найменувань (мовний пуризм сучасних української, чеської, польської мов); 4) основні номінативні моделі СРЛМ.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Планы практических и семинарских занятий и задания по лексикологии современного русского языка для студентов I курса русского отделения филологического факультета. –  Львов: ЛГУ, 1996.

Базова література

  1. Брысина Е.В., Шестак Л.А. Лексикология. Лексикография. Фразеология.  Учеб.-метод. пособие. Волгоград: Перемена, 2004.
  1. Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке. – М.: Логос,
  2. Виноградов В.В. Русский язык /Грамматическое учение о слове/. 3-е изд., испр. – М., 1986. – § 4.
  3. Гужва Ф.К. Современный русский литературный язык. – К., 1973.
  4. Дудников А.В. Современный русский язык. – М., 1990.
  5. Жуков В.П. Русская фразеология. – М., 1986.
  6. Калинин А.В. Лексика русского языка. – М., 1971.
  7. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. – М., 1989.
  8. Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970.
  9. Лексикографическая разработка русской фразеологии. – М.- Л., 1964.
  10. Методические указания к спецкурсу “Актуальные проблемы современной русской фразеологии” /Сост. М.А.Алексеенко. – Львов, 1984.
  11. Миськевич Г.И., Чельцова Л.К. Новые слова, их принятие и нормативная оценка. – К., 1970.
  12. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989.
  13. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л., 1977.
  14. Никонов В. А. Имя и общество. – М., 1974.
  15. Розенталь Д.Э., Голуб И.Б., Теленкова М.А. Современный русский язык. – М., 1991.
  16. Современный русский язык/ Под ред. В.А.Белошапковой. – М., 1989.
  17. Современный русский язык/ Под ред. П.А.Леканта. – М., 1988.
  18. Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М., 1973.
  19. Фомина Н.И. Современный русский язык. Лексикология. – М., 1990.
  20. Шанский Н.М., Иванов В.И. Современный русский язык: В 3 ч. -М., 1967. – ч.1.
  21. Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка. -М., 1972.
  22. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М., 1985.
  23. Шмелев Д.Н. Современный русский язык. Лексика. – М., 1977.
  24. Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского языка. – М., 1964.

Допоміжна

  1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. – М., 1974.
  2. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л., 1970.
  3. Балли Ш. Французская стилистика. – М., 1961.
  4. Введенская Л.А., Колесников Н.И. От собственных имен к нарицательным. – М., 1981.Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977.
  5. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях// Вопр. языкознания. – 1960. – № 5.
  6. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины// Труды юбилейной научной сессии. – Л., 1946.
  7. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. – М., 1980.
  8. Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры: В 2 т. – Тбилиси, 1964.
  9. Даль В.И. Пословицы русского народа. – М., 1957.
  10. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. – М., 1976.
  11. Жирмунский В.Д. Национальный язык и социальные диалекты. – Л., 1936.
  12. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М., 1978.
  13. Жучкевич В.А. Общая топонимика. – Минск, 1980.
  14. Карпенко Ю.А. Названия звездного неба. – М., 1981.
  15. Коготкова Т.С. Национальные истоки русской терминологии. – М., 1991.
  16. Козырев В.А., Черняк В.Д. Слово в системе словарей русского языка. – Л., 1989.
  17. Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. – М., 1968.
  18. Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка. – М., 1989.
  19. Личные имена в прошлом, настоящем, будущем: Проблемы антропонимики. – М., 1970.
  20. Никонов В.А. Введение в топонимику.- М., 1965.
  21. Новиков Л. А. Антонимия в русском языке/ Семантический анализ противоположности в лексике/. – М., 1973.
  22. Новиков Л.А. Семантика русского языка. – М., 1982.
  23. Ожегов С.И. О структуре фразеологии /В связи с проектом фразеологического словаря русского языка/ // Лексикограф, сб. – 1957. -Вып.2.
  24. Палевская М.Ф. Синонимы русского языка. – М., 1964.
  25. Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М., 1976.
  26. Суперанская А.В., Суслова А.В. Современные русские фамилии. – М., 1981.
  27. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М., 1966.
  28. Теоретические проблемы семантики и ее отражение в толковых словарях. – Кишинев, 1982.
  29. Теория языка и словари. – Кишинев, 1988.
  30. Терминология и культура речи/ Под ред. Д.И.Скворцова, Т.С.Коготковой. – М., 1981.
  31. Толстой Н.И. Некоторые проблемы сравнительной славянской лексикологии // Славянское языкознание. VI международный съезд славистов. – Прага, 1968.
  32. Туманян Э.Г. Язык как система социолингвистических систем. – М., 1985.
  33. Уфимцева А.А. Опыт описания лексики как системы. – М., 1962.
  34. Федосюк Ю. Русские фамилии. – М., 1981.
  35. Этнография имен. – М., 1971.
  36. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность – Л., 1974.

Словники

  1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.
  2. Бондалетов В.Д. Русская ономастика. – М., 1983.
  3. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 тт. – М., 1955.
  4. Комплексный словарь русского языка/ Тихонов А.Н. и др.; Под ред. А.Н. А.Н.Тихонова. – М.: Рус.яз. , 2001.
  5. Касаткин Л.Л., Клобуков Е.В., Лекант П.А. Краткий справочник по современному русскому языку / Под ред. П.А.Леканта. – М., 1991.
  6. Краткий толковый словарь русского языка для иностранцев/ Под ред. В.В.Розановой. – М.: Рус.яз., 1978.
  7. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.
  8. Никонов В.А. Краткий топонимический словарь. – М., 1966.
  9. Новые слова и значения/ Под ред. Н.Котеловой. – М., 1983.
  10. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М., 1979.
  11. Петровский Н.А. Словарь русских личных имен. – М., 1980.
  12. Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М., 1970.
  13. Преображенский А.Г. Этимологический словарь русского языка: В 2 т. М., 1959.
  14. Розенталь Д.Э.. Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1966.
  15. Русский язык: Энциклопедия / Под ред. Ф.П.Филина. – М., 1979.
  16. Словарь названий жителей СССР. – М., 1975.
  1. Словарь современного руського язика АН  СССР: В 17 тт. – М., 1951-1965.
  2. Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка: В 3 т. М., 1959.
  3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. М., 1984.
  1. Фразеологический словарь русского языка/ Под ред. А.И.Молоткова. – М., 1967.
  2. Шанский Н.М., Иванов В.В., Шанская Т.В. Краткий этимологический словарь русского языка. М., 1971.