Російська мова (морфеміка, словотвір)

Тип: Нормативний

Кафедра: російської філології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
36Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
332доцент ГАЖЕВА ІннаФЛр-21

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
396ФЛр-21доцент ГАЖЕВА Інна

Опис курсу

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета – сформувати у студентів  цілісне уявлення про будову та функції системи синхронного словотвору, про типи морфем та правила їхнього узгодження, допомогти їм набути навичок словотвірного та морфемного аналізу, що дає змогу експлікувати структурно-семантичну специфіку похідного слова.

Завдання:

  • надати студентам необхідні теоретичні знання із зазначеного розділу сучасної російської літературної мови, навчити застосовувати їх на практиці;
  • навчити студентів орієнтуватися в лінгвістичній (навчальній та науковій) літературі, необхідній для практичної роботи та поглибленого вивчення розділу;
  • сформувати уявлення щодо невирішених і дискусійних питань морфеміки та словотвору, звернути увагу на складні випадки розбору конкретних слів;
  • розширити теоретичні знання щодо морфемного та словотвірного аналізів, допомогти оволодіти методикою цих видів аналізу;
  • допомогти засвоїти принципову різницю між трьома підходами до составу слова – і відповідно – трьома видами аналізу: морфемним, словотвірним та етимологічним.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

  • предмет, об’єкт та завдання сучасних дериватології та морфеміки;
  • етапи формування дериватології як самостійної науки;
  • основні положення праць мовознавців, які розробляли теоретичне підґрунтя словотвору та морфеміки;
  • методи та методику дослідження одиниць словотвірного рівня;
  • базові поняття словотвору та морфеміки, що складають їх концептуальну основу;
  • погляди видатних вчених на проблемні питання дериватології та морфеміки;
  • ознаки морфеми (морфа); види морфем; зміни в морфемній структурі слова; синтагматичні та парадигматичні відношення в системі морфем;
  • поняття основи та її види; специфіку формально-семантичних відношень мотивованості між твірною та похідною основами; типи слів в аспекті словотвору;
  • основні способи словотвору в синхронії та діахронії; особливості ступеневого характеру російського словотвору; поняття словотвірного гнізда, словотвірного типу, моделі; словотвірного значення та парадигми;
  • основні способи словотвору самостійних частин мови;
  • завдання словотвірного, морфемного та етимологічного аналізів;
  • словотвірні, морфемні та етимологічні словники;
  • основні тенденції розвитку словотвірних засобів сучасної російської мови.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти:

  • вільно користуватися системою знань зі словотвору та морфеміки;
  • систематизувати і пояснювати факти словотвору російської мови;
  • оцінювати здобутки вчених-славістів у розробці конкретних проблем дериватології та морфеміки;
  • застосовувати різні методи лінгвістичного дослідження при аналізі морфем, похідних (мотивованих) та непохідних (немотивованих) слів російської мови;
  • зіставляти одиниці словотвірного рівня російської та української мов;
  • виділяти морфеми (морфи) та характеризувати їх; розрізняти види морфем за різними класифікаціями, характеризувати їхні ознаки; аналізувати зміни в морфемній структурі слова та особливості синтагматики морфем;
  • розрізняти види основ слова, класифікувати їх за основними ознаками; характеризувати формально-семантичні відношення мотивованості основ; аналізувати явище морфемного шва;
  • визначати способи словотвору в синхронії та діахронії;
  • виділяти словотвірні значення, виявляти словотвірні типи, моделі тощо; будувати словотвірні гнізда, ланцюжки, пари;
  • користуватись словотвірними, морфемними та етимологічними словниками;
  • здійснювати морфемний, словотвірний та етимологічний аналізи, розрізняти їх мету та завдання;
  • пояснювати і зіставляти положення вузівської та шкільної програм зі словотвору.

                                         Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Морфеміка.

Морфеміка як лінгвістична дисципліна, що вивчає систему морфем мови (типи морфем, їхню будову, сполучуваність) і морфемну структуру слова. Місце морфеміки в системі лінгвістичних дисциплін; зв’язок морфеміки з фонологією, морфологією, словотвором та іншими розділами мовознавства.

Морфема і слово. Морфема як двостороння одиниця мови. Поняття морфеми і морфа. Варіанти і аломорфи морфем. Суплетивні морфи. Поняття нульової морфеми (нульовий суфікс, нульове закінчення. Багатозначність, омонімія й синонімія морфем.

Класифікація морфем за різними ознаками: а) за значенням; б) за позицією у слові; в) за функцією; г) за ступенем регулярності; д) за ступенем продуктивності. Кореневі й афіксальні морфеми. Особливості афіксів у порівнянні з коренем слова. Суфікс. Постфікс. Біморфема (циркумфікс, конфікс). Питання про інтерфікс. Афіксоїди. Закінчення слова (флексія). Регулярні і нерегулярні морфеми. Продуктивні і непродуктивні морфеми. Спільні й диференційні ознаки морфем.

Основа слова. Основа слова й слово. Типи основ слова. Граматична основа слова, її різновиди. Ознаки граматичної основи.

Поняття подільності та похідності (мотивованості). Різні ступені подільності слів. Уніфікси. Г.О.Винокур «Заметки по русскому словообразованию» та сучасна лінгвістична наука.

Ознаки похідних слів. Словотвірний формант. Словотвірний і морфемний аналізи, завдання кожного з цих видів аналізу.

Зміни морфемної структури слова і його етимологічний аналіз. Спрощення, перерозподіл, ускладнення й декореляція як історичні процеси змін у структурі слова. Причини і характер цих процесів.

Валентність словотвірних морфем. Основні обмеження, що діють при об’єднанні словотвірних морфем у слові.

Морфемна лексикографія (морфемографія). Словники російських морфем і словники морфемної будови російських слів.

 Змістовий модуль 2. Морфонологія.

Поняття про морфонологію. Морфонологія та її зв’язки з фонологією, морфемікою, словотвором та морфологією. Питання про місце морфонології в системі граматики російської мови.

Регулярне варіювання фонемного складу морфеми як одна з особливостей російської мови. Фактори, що викликають морфонологічне варіювання.

Синтагматика морфем. Морфонологічні чергування, інтерфіксація, скорочення твірної основи, накладання морфів як основні способи адаптації морфем у слові.

Типи чергувань: чергування на морфемному шві та поза ним; чергування голосних та приголосних; продуктивні та непродуктивні чергування. Найрегулярніші види морфонологічих чергувань (чергування з нулем звука та чергування приголосних). Морфонема та субморф як основні одиниці морфонології. Поняття морфонеми як одиниці опису чергування фонем, що займають одну позицію в морфемі, та проблема доцільності виділення цієї одиниці. Поняття субморфа. Субморф як засіб виділення типових комбінацій фонем, здатних виступати у складі морфем і (або) в якості морфем. Полеміка навколо поняття субморфа.

Змістовий модуль 3. Словотвір.

Словотвір як вчення про структуру слів і закони їх творення. Основні одиниці словотвору як особливої підсистеми мови. Зв’язок словотвору з іншими розділами науки про мову. Зв’язок словотвору з номінацією. Словотвір у плані діахронії та в плані синхронії. Відмінність словотвору від інших рівнів мови в плані синхронії.

Номінативна діяльність людини та роль словотворення в процесі номінації. Можливість переходу від змістових пропозиційних структур до мовних одиниць різного рівня. Словотвірний акт як акт номінації, скерований на творення похідних слів з особливими ономасіологічними структурами пропозиційної природи. Особливості похідного слова як центральної одиниці та головного об’єкту словотвору.

Словотворення синхронічне та історичне. Словотвірний аналіз і словотвірний синтез.

Функції словотворення в мові та мовленні та типи дериваційних відношень. Лексична та синтаксична деривація за Є.Куриловичем.

Поняття номінативної, експресивної, стилістичної, конструктивної та компресивної деривації в дослідженнях О.Земської. Словотворення та породження тексту. Номінализації та їхня роль в організації тексту. Поповнення словникового складу як одна з функцій словотворення. Прагматичні функції похідного слова.

Словотвірна пара (твірне – похідне) і поняття словотвірної похідності (мотивованості). Співвідношення понять членування і похідності. Деривати в системі мови та мовлення. Критерії розмежування «реальних», потенційних і оказіональних слів.

Види формально-смислових відношень між твірною і похідною основами. Явище множинної мотивації й омонімія словотвірної форми. Співвідношення формальної і смислової мотивованості. Складні випадки визначення наявності / відсутності відношень похідності та напрямку похідності. Роль семантичного критерію у визначенні словотвірної похідності.

Основні типи російського словотворення. Способи творення слів у діахронії: лексико-семантичний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний.

Синхронні способи словотворення: афіксальні, безафіксні, субстантивація, творення складних слів, скорочення твірної основи за абревіатурним способом. Словники складних і складноскорочених слів.

Словотвірні типи, їх класифікація. Словотвірна модель, варіанти типу. Синтаксична і лексична деривації. Транспозиційні, нетранспозиційні, модифікаційні й мутаційні словотвірні типи.

Ступеневий характер російського словотворення. Словотвірне гніздо. Компоненти гнізда: вершина, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма. Будова словотвірних парадигм.

Поняття продуктивності. Продуктивність системна й емпірична. Три класи похідних слів: слова узуальні, потенційні й оказіональні.

Словотвірне значення. Внутрішня форма слова. Зміст похідного слова. Фразеологічність семантики похідного слова. Семантичні й формальні особливості потенційних й оказіональних слів.

Словотворення основних частин мови. Словотвірні значення. Продуктивні способи творення іменників, прикметників, дієслів і прислівників.

Словотвірні словники: словники морфем, гніздові словники. Зворотні словники. Етимологічні словники.

Активні процеси, що характеризують словотвір сучасної російської мови.

                                                    Рекомендована література

  1. Виноградов В.В. Словобразование в его отношении к грамматике и лексикологии // Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М., 1975.
  2. Виноградов В. Вопросы современного русского словообразования // Виноградов В.В. Избранные труды. Исследования по русской грамматике. М., 1975.
  3. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Винокур Г.О. Избранные работы по русскому языку. М., 1959.
  4. Земская Е.А. Русская разговорная речь: лингвистический анализ и проблемы обучения. М., 1979 (глава 4: «Словообразование разговорной речи»).
  5. Земская Е.А. Словообразование как деятельность. М., 1992.
  6. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование. М., 1973.
  7. Земская Е.А., Китайгородская М.В., Ширяев Е.Н. Русская разговорная речь: Общие вопросы. Словообразование. Синтаксис. М., 1981 (Часть 2 «Словообразование»).
  8. Кронгауз М. А. Семантика. М., 2001.
  9. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М., 2004.
  10. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М., 1981.
  11. Кубрякова Е. С., Панкрат Ю. Г. Морфонология в описании языков. М.,
  12. Курилович Е. Деривация лексическая и деривация синтаксическая. К теории частей речи // Курилович Е. Очерки по лингвистике. М., 1962
  13. Лопатин В.В. Русская словообразовательная морфемика. Проблемы и принципы описания. М.,1977.
  14. Лопатин В.В., Улуханов И.С. Словообразование // Русская грамматика. Т. М., 1980.
  15. Милославский И.Г. Вопросы словообразовательного синтеза. М., 1980.
  16. Немченко В. Н. Современный русский язык словообразование. М., 1984.
  17. Русская грамматика / Под ред. Н.Ю.Шведовой и др. Т.1. М., 1980.
  18. Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995) / Под ред. Е.А.Земской. М., 1996 (раздел «Активные процессы современного словопроизводства).
  19. Русский язык в тестах. Киев,1993.
  20. Современный русский язык / Под ред. В.А.Белошапковой. Изд. М., 1989 (раздел «Словообразование»).
  21. Современный русский язык: В 3-х ч. Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов. Ч.2. Словобразование. Морфология / Н. М. Шанский, А.Н. Тихонов. М., 1981.
  22. Современный русский язык: Сборник упражнений. Учеб. пособие для филол. фак. ун-тов. М., 1990.
  23. Тихонов А.Н. Русская морфемика // Тихонов А.Н. Морфемно-орфографический словарь. М., 1996.
  24. Улуханов И.С. Единицы словообразовательной системы русского языка и их лексическая реализация. М., 1996.
  25. Улуханов И.С. Словообразовательная семантика в русском языке и принципы ее описания. М., 1977.
  26. Цыганенко Г. П. Состав слова и словообразование в русском языке. К., 1978.
  27. Чурганова В. Г. Очерк русской морфонологии. М., 1973.

 Словники

Ефремова Т.Ф. Толковый словарь словообразовательных единиц русского языка. М., 1996.

Кузнецова А.И., Ефремова Т.Ф. Словарь морфем русского языка. М., 1986.

Тихонов А.Н. Словообразовательный словарь русского языка в 2-х томах. М., 1985.

Тихонов А.Н. Морфемно-орфографический словарь. Русская морфемика. М., 1996.

 Інформаційні ресурси

1. Морфемика и словообразование. Режим доступу до електрон. ресурсу:

www.durov.com/study/Morfemika_i_slovoobrazovanie-762.doc

  1. Русская грамматика / Под ред. Н.Ю.Шведовой и др. Т.1. М., 1980. Режим доступу до електрон. ресурсу:

http://rusgram.narod.ru/index1.html

  1. Современный русский язык: Морфемика и словообразование: учебное пособие направления «журналистика» / Составитель Е.М. Бебчук. – Воронеж, 2007. – 28 с. Режим доступу до електрон. ресурсу:

www.jour.vsu.ru/edition/methodics/morphemics.pdf

  1. Современный русский язык. Под ред. В. А. Белошапковой. М., 1989. Режим доступу до електрон. ресурсу:

ksana-k.narod.ru/…/beloshapkova.html