Семантика
Тип: Нормативний
Кафедра: загального мовознавства
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 9 | 5 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 9 | 32 | доцент ГОНТАРУК Лариса | ФЛл-11м |
Лабораторні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 9 | 16 | ФЛл-11м | доцент ГОНТАРУК Лариса |
Опис курсу
Анотація навчальної дисципліни:
Становище семантики як наукової дисципліни до цього часу не визначене. Адже у лінгвістиці немає єдиного розуміння поняття ‘значення слова’, що є об’єктом вивчення цієї дисципліни, а також відсутні загальновизнані (з точки зору об’єктивізації мовної дійсності) методи дослідження. До цього часу невідомо, яким повинен бути семантичний аналіз. Суттєвою проблемою тлумачення значень є й встановлення характеру рис, що приписуються явищам, які отримали певні назви. Йдеться про риси, які й становлять значення слова. Отже, у межах цього курсу більше доводиться говорити про проблеми, аніж про вирішення цих проблем. Однак все це свідчить тільки про нагальну необхідність читати такий курс лекцій для магістрів-філологів. Адже невирішеність цілого ряду центральних питань дає змогу викладачеві активізувати творчу аналітичну діяльність студентів із залученням усіх їхніх попередніх знань, а також наочно продемонструвати процеси наукового пізнання, складність вирішення окремих лінгвістичних проблем, процеси становлення і перевірки теоретичних положень та ін.
Результати навчання:
знати:
• найважливіші теоретичні положення семантики;
• основні категорії семантики, основні типи значень;
• мати уявлення про семантичні компоненти лексеми і речення-висловлювання;
• методологічні підходи до вивчення значення;
• зв’язок семантики з іншими лінгвістичними науками;
• різницю між семантикою і прагматикою.
уміти:
• визначати тип значення;
• розрізняти характер семантичних компонентів слова і речення-висловлювання;
• розрізняти експліцитний та імпліцитний способи вираження значення у реченні або тексті;
• розрізняти ідіокультурні елементи значення.
Форми та методи навчання: лекції, консультації, самостійна робота.
Форма звітності: залік.
Мова навчання: українська.
Рекомендована література
Рекомендована література
• Апресян Ю. Лексическая семантика: синонимические средства языка. – Москва, 1995.
• Арбекова Т.И., Лексикология английского языка (практический курс). – Москва, 1977.
• Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений (оценка, событие, факт). – Москва, 1988, с. 339
• Ахматова О.С. Словарь лингвистических терминов. – Москва, 1969.
• Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. – Москва, 1990.
• Вежбицка А. Язык. Познание. Культура. – М., 1996.
• Вейнрейх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Вып. 5. – Москва, 1970.
• Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Избранные труды. Лексикология и лексикография. – Москва, 1977.
• Гак В.Г. К проблеме семантической синтагматики // Проблемы структурной лингвистики, 1971. – Москва, 1972.
• Гонтарук Л. Роль оцінного компонента в семантичній структурі слова // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 30. – 2003. – С. 160-171.
• Звегинцев В. Семасиология. – Моска, 1957.
• Исследования по семантике. – Уфа, 1976.
• Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. – М., 2000.
• Кронгауз М.А. Семантика. – М., 2001.
• Лонська Л.І. Семний аналіз локативних дієслів у сучасній українській літературній мові // Актуальні проблеми менталінгвістики. Науковий збірник. – Ч. 23. – Черкаси, 2001.
• Мельчук Л А Конотация в лингвистической семантике // Wiener Slawistischer Almanach 6, 1980.
• Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. – Владимир, 1974.
• Остин Дж. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.17. – М., 1986.
• Покровский М.М. Семасиологические исследования в области древних языков. – М., 1996.
• Посох А.В. Компонентный анализ семантики. Методы изучения лексики. – Минск, 1977.
• Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. –К. 1999.
• Семантическая структура слова. Психолингвистические исследования. – М., 1971.
• Серль Дж. Р. Косвенные речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.17. – М., 1986.
• Серль Дж. Р. Что такое речевой акт // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып.17. – М., 1986.
• Скороходько Э. Ф. Семантические связи в лексике и текстах // Вопросы информационной теории и практики. – № 23. – Москва, 1974.
• Уфимцева А.А, Семантика слова // Аспекты семантических исследований. – Москва, 1980. – с. 5-80.
• Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.
• Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка). – М., 1973.
• Grzegorczykowa R. Wprowadzenie do semantyki językoznawczej, Warszawa, 2001. S.182.
• Hammerl R., Badanie strukturalnych własności gniazd pojęciowych. // Studia semantyczne, Warszawa 1993, s. 191-202.