Сучасна українська літературна мова (лексикологія, 2 потік)

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
14Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
132ВИСОЦЬКА ТетянаФЛу-14, ФЛу-15, ФЛу-16

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
132ФЛу-14ВИСОЦЬКА Тетяна
ФЛу-15БОРІЙЧУК Лідія
ФЛу-16ЛЕВЧУК Оксана

Опис курсу

Дисципліна є складовою курсу сучасної української літературної мови і посідає відтак важливе місце в підготовці українського філолога. Цей предмет охоплює вивчення лексичних значень слів, зокрема таких, як первинне й вторинне, пряме й переносне, конкретне й абстрактне, однозначних та багатозначних слів,  омонімів і паронімів, синонімів та антонімів, значень, зумовлених контекстом чи ситуативними обставинами, у яких відбувається акт мовлення. Значна увага приділена вивченню словникового складу сучасної української літературної мови з погляду його походження, експресивно-стилістичного забарвлення  лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, вивчення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі.

Основною метою курсу “Сучасна українська літературна мова (Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія)” постає формування у студентів-філологів систематизованих наукових знань про традиційні й нові підходи щодо класифікації та кваліфікації різних  лексичних явищ, ознайомлення студентів з лексико-фразеологічною системою сучасної української мови, формування в них умінь і навичок використовувати в майбутній професійній діяльності лексичні та фразеологічні засоби з урахуванням їх семантики, джерела походження, стилістичних властивостей. Навчальна дисципліна передбачає вироблення у студентів уявлення про українську мову як про високорозвинену, нормалізовану мову, яка характеризується як спільними для слов’янських мов рисами, так і особливостями, у тому числі лексико-фразеологічними, притаманними лише українській мові.

 

Основні завдання дисципліни.

Головним завданням курсу є опрацювання студентами теоретичного матеріалу з лексики і фразеології, формування у них наукових поглядів на мову, вироблення навичок самостійних спостережень над мовними фактами, їх аналізу та класифікації, розуміння законів їх  розвитку і  функціонування в мові.

 

Внаслідок вивчення  дисципліни студент повинен:

Знати:

  • предмет, завдання й місце лексикології, фразеології та лексикографії серед інших мовознавчих дисциплін;
  • головні ідеї провідних українських і зарубіжних лексикологів;
  • аспекти й методи дослідження в лексикології;
  • основні ознаки слова та складові лексичного значення;
  • типи лексичних значень слів;
  • типи системного групування лексики;
  • диференціацію лексики української мови за різними ознаками;
  • основи української фразеології;
  • основні поняття лексикографії;
  • етапи становлення української лексикографії;
  • типи словників;
  • комп’ютерні технології в українській лексикографії.
  • місце лексики і фразеології в системі сучасної української мови, їх зв’язки з іншими структурними рівнями мови;
  • дефініції та властивості мовних одиниць, що входять до лексичної та фразеологічної систем української мови;
  • різновиди системних зв’язків у лексиці та фразеології;
  • класифікаційні схеми, за допомогою яких систематизуються лексичні та фразеологічні одиниці та мовні явища, наявні в лексиці та фразеології;
  • принципи побудови статей у словниках різних типів.

 

Уміти:

  • визначати приналежність тексту до того чи іншого функціонального стилю за його лексичними, морфологічними та синтаксичними особливостями;
  • знаходити і аналізувати вияви системних явищ у лексиці та фразеології;
  • виконувати лексикологічний аналіз слова;
  • з’ясовувати джерела походження лексичних одиниць за характерними фонетичними та морфологічними ознаками;
  • визначати стильову приналежність і емоційно-експресивне забарвлення слів та способи його вираження;
  • витлумачувати значення фразеологічних одиниць і вводити їх у контекст;
  • орієнтуватися в сучасних лексикографічних та фразеографічних джерелах і використовувати їх у практичній діяльності.
  • аналізувати наукові праці з лексикології, фразеології та лексикографії;
  • пояснювати лексичне значення слова і визначати семантичні компоненти (семи) в його структурі;
  • визначати типи лексичних значень за різними ознаками;
  • встановлювати парадигматичні та синтагматичні зв’язки слів;
  • характеризувати лексику української мови за різними ознаками;
  • визначати тип фразеологізмів;
  • аналізувати різні типи словників;
  • виконувати лексикологічний і фразеологічний аналіз.

 

Методика організації роботи під час вивчення цього курсу складається з двох взаємопов’язаних частин: роботи викладача й роботи студента.

 

Форми роботи викладача такі:

  • організація і проведення лекційних і практичних занять;
  • контроль за опрацюванням наукової літератури;
  • організація і проведення тестування;
  • консультування студентів;
  • проведення контрольних робіт;
  • організація і проведення іспиту.

Форми роботи студента:

  • опрацювання теоретичного матеріалу;
  • читання і конспектування наукової літератури;
  • підготовка до практичних занять, колоквіумів, контрольних  робіт ;
  • складання тестових завдань, таблиць, схем;
  • підготовка до іспиту.

 

 

 

  1. Програма з лексикології сучасної української літературної мови

 

Змістовий модуль 1. Лексикологія. Системні зв’язки у лексиці

Тема 1. Лексикологія як лінгвістична дисципліна, предмет і завдання лексикології. Загальна (універсальна) і конкретна (національна), історична (діахронна) та описова (синхронна), прикладна лексикологія. Аспекти лексикологічних досліджень. Семасіологія, ономасіологія, етимологія, ономастика, фразеологія, лексикографія як розділи лексикології. Зв’язок з іншими дисциплінами. Тенденції розвитку сучасної української лексикології, огляд основних праць.

Тема 2. Слово як одиниця лексичного рівня мови. Слово  –  знакова одиниця. Лексичне значення слова. Денотативний характер лексичного значення. Понятійна основа лексичного значення. Прагматичний аспект лексичного значення. Оцінні компоненти в лексичному значенні. Асоціативні ознаки (конотації), пов’язані зі словом. Лексичне і граматичне значення.   Сполучувальні властивості слова, що визначаються його лексичним і граматичним значенням.

 Тема 3. Співвідношення форми і змісту в слові. Мотивованість і немотивованість слова і значення. Внутрішня форма слова, її види.

 Тема 4. Типи слів за загальним лексичним значенням: самостійні, службові й вигукові; повнозначні та займенникові. Імена власні й загальні. Ономастика як наука про власні назви. Імена конкретні й абстрактні. Принципи й методи опису лексичного значення. Поняття про компонентний аналіз.

 Тема 5. Багатозначність слова (полісемія). Семантична структура полісемічного слова. Ієрархія значень і типи багатозначності в українській мові (радіальна, ланцюжкова, радіально- ланцюжкова). Метафора як спосіб семантичної деривації. Узуальні й оказіональні метафоричні перенесення. Метонімія як спосіб семантичної деривації. Продуктивні моделі метонімічних перенесень. Смислові   відношення   між   лексико-семантичними   варіантами   (ЛСВ) багатозначного слова. Питання про загальне значення слова. Дифузність лексичних значень полісемічного слова і її текстові вияви. Способи тлумачення лексичного значення слова. Передача полісемії і типів лексичних значень слів у тлумачних словниках української мови. Найважливіші тлумачні словники, їх характеристика.

 Тема 6. Явище омонімії. Типологія омонімів (омофонеми, омоморфеми, омодеривати, омолекси, омофраземи, оморечення). Лексична омонімія в українській мові. Типи лексичних омонімів: повні й неповні (часткові). Різновиди часткових омонімів (омофони, омографи, омоформи) Відмежування лексичних омонімів від випадків відносної омонімії (омофонів, омоформ, омографів). Джерела лексичних омонімів.Проблема розмежування омонімії й полісемії. Стилістичне використання омонімів у мовленні (гра слів, каламбур). Словники омонімів.

 Тема 7. Пароніми в українській мові. Пароніми на різних мовних рівнях. Типологія лексичних паронімів. Вузьке і широке трактування паронімії. Семантичні та структурні типи паронімів. Співвідношення явищ паронімії з фономорфологічною варіантністю слова, народною етимологією. Паронімія й парономазія. Словники паронімів. Використання паронімії й парономазії в мові художньої літератури.

 Тема 8. Лексична парадигматика. Лексико-семантична парадигма. Поняття про семантичне поле і лексико-семантичну групу (ЛСГ). Найважливіші відношення між їх членами: синонімія, гіпонімія, антонімія і конверсія.Синонімія як фундаментальний тип відношень мовних одиниць. Лексичні синоніми. Визначення синонімів. Умови синонімізації. Абсолютна синонімія. Повна і неповна (ідеографічна) синонімія. Нейтралізація семантичних відмінностей ідеографічних синонімів. Інші типи відмінностей між синонімами (граматичні, стилістичні, емоційно-експресивні, жанрові, соціальні, територіальні). Синонімічний ряд і його домінанта. Поняття про синонімічне гніздо. Поняття про квазісиноніми. Синоніми системно-мовні і ситуативно-мовленнєві, їхня роль у текстотворенні. Стилістичні прийоми, побудовані на синонімії (евфемізми, парафрази, ампліфікація, плеоназм). Словники синонімів української мови.

Тема 9. Антонімія. Мовні типи антонімів. Лексичні антоніми, їх визначення. Логічна та лінгвістична основа антонімів. Структурні й семантичні типи антонімів (градуальні (мезоніми), комплементарні, векторні, координатні). Контекстуальні антоніми. Синонімічно-антонімічні зв’язки. Поняття про енантіосемію. Антонімія системно-мовна та ситуативно-мовленнєва. Текстові функції антонімів. Стилістичні прийоми, побудовані на антонімії (оксиморон, антитеза). Словники антонімів української мови.

Тема 10. Лексична синтагматика. Закон семантичної узгодженості слів. Граматична, семантична і лексична сполучуваність. Поняття про валентність слова. Словники сполучуваності, валентностей, асоціативні. Соціолінгвістичний аспект лексики

Тема 11. Лексичні шари української лексики з погляду її походження. Споконвічно українські слова (індоєвропейські, праслов’янські, східнослов’янські) і власне українські. Етимологічні словники української мови. Лексичні запозичення в українській мові. Фонетичні, граматичні і лексичні закономірності, що супроводжують освоєння запозичених слів (фонетико-морфологічна адаптація). Семантичні процеси при запозиченні слів. Класифікація запозичень за походженням (джерелами) і тематичними групами. Екзотизми й варваризми. Калькування й кальки. Типи лексичних кальок. Інтернаціональна лексика.Запозичена лексика в тлумачних словниках і словниках іншомовних слів.

 Тема 12. Соціальна й територіальна диференціація лексики української мови. Лексика загальнонародна й лексика обмеженого вжитку. Науково-технічна й професійна термінологія. Специфіка терміна. Джерела термінотворення в українській мові. Поняття про термінологізацію загальнонародної лексики і детермінологізацію терміна. Словники термінів. Професіоналізми, відмінності їх від термінів. Жаргонна лексика. Арго. Використання жаргонної та арготичної лексики в літературній мові. Словники жаргонної та арготичної лексики. Діалектизми (фонетичні, морфологічні, словотворчі, лексичні, синтаксичні), види лексичних діалектизмів (лексичні, етнографічні, семантичні). Функції в тексті. Словники діалектної та жаргонної лексики.

 Тема 13. Динамічні потенції лексико-семантичної системи мови. Активна й пасивна лексика. Застаріла лексика: історизми (матеріальні архаїзми) й архаїзми (стилістичні архаїзми). Неологізми, їх різновиди і шляхи появи в мові. Оказіональні й потенційні слова. Словники нових слів і значень. Словники архаїзмів (історичні). Стилістична диференціація лексики української мови. Лексика стилістично нейтральна (міжстильова) і стилістично забарвлена. Розмовна лексика, її види. Книжна лексика, її види. Система стилістичних поміток у тлумачних словниках української мови.

 

Змістовий модуль 2. Українська фразеологія

Тема 1. Фразеологія як лінгвістична дисципліна. Предмет вивчення фразеології. Поняття фразеологічної одиниці. Проблема виокремлення фразеологізму, асиметричність форми і змісту. Фразеологізм і лексема. Фразеологізм і словосполучення. Питання про обсяг фразеології і типи її одиниць. Проблема класифікації фразеологічних одиниць. Ідіоматика і фраземіка. Типологія ідіом (фразеологічні зрощення, єдності, сполучення) та фразем (прислів’я, приказки, крилаті вислови). Стійкість і варіантність фразеологізмів.

Тема 2. Системна організація фразеології. Фразеологічна парадигматика: фразеологічні синоніми, антоніми. Фразеологічна багатозначність. Фразеологічні  омоніми.

Тема 3. Фразеологічна синтагматика. Фразеологія української мови з погляду її походження (старогрецькі, романські, біблейські, авторські фразеологізми). Стилістична диференціація фразеологізмів. Структурні типи фразеологізмів. Фразеологічні словники української мови.

Змістовий модуль 3. Українська лексикографія

Тема 1. Лексикографія як прикладна наукова дисципліна. Основні поняття лексикографії. Типологія словникової продукції. Енциклопедичні й лінгвістичні словники. Типи лінгвістичних словників. Тлумачні словники української мови. Структура словникової статті у тлумачних словниках.

Тема 2. З історії української лексикографії. Найдавніші українські словники. Українська лексикографія ХІХ-ХХ ст. Сучасний стан лексикографії в Україні. Огляд базових лексикографічних праць.

 

Рекомендована література

Основні джерела

  1. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
  2. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ, та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 2-ге вид. – К.: Вища шк., 1997.
  3. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін..; За ред. М. Я. Плющ. – 3-є вид. – К.: Вища шк., 2001.
  4. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О.Д.  Пономарева. – 3-є вид. – К.: Либідь, 2005.
  5. Українська мова: Практикум. Навчальний посібник / Пазяк О. М.,  Сербенська О.А., Фурдуй М. І., Шевченко Л. Ю. – К., Либідь, 2000.
  6. Ющук І. П.  Українська мова. – К., Либідь, 2005.

 

Додаткові джерела

 

  1. Авксентьєва Л.Г., Калашник В. С., Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови. – У., 1977.
  2. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / Заг. ред. О. Сербенської. – Л., 1994.
  3. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. – К., 1991 (та ін. видання).
  4. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. – К., 1995.
  5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел (уклад. та голов. ред.) – К.: Перун, 2005.
  6. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: Використання морфологічних засобів мови. – К., 1998.
  7. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання. За матеріалами ЗМІ. – К., 2000.
  8. Ганич Д. І., Олійник І. C. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища шк.,1985.
  9. Головащук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання: На лексичному матеріалі російської та української мов. – К.: Наук. думка, 1976.
  10. Головащук С.І. Словник-довідник з правопису та слововживання / За ред. В.М.Русанівського. – К., 1989.
  11. Горецький П.Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.
  12. Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А.Словник паронімів української мови. – К., 1986.
  13. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Л., 1996.
  14. Демська О. М., Кульчинський І. М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.
  15. Демський М. Т. Фраземна паронімія // УМЛШ, 1988, № 1.
  16. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово, 1998, № 12.
  17. Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. – Х., 1997.
  18. Капелюшний А. О. Типологія журналістських помилок. – Л., 2000.
  19. Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне «я». – К., 2002.
  20. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К., 1998
  21. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994.
  22. Коваль А. П. Слово про слово. – К., 1976.
  23. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.
  24. Критенко А. П. Паронімія в українській мові // Мовознавство, 1986, № 3.
  25. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. – К., 1990.
  26. Кульчицька Т.Ю. Українська лексикографія ХІІІ – ХХ ст.: Бібліограф. покажчик. – Л., 1999.
  27. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. – Х.: Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1977.
  28. Мамрак А. В. Проблеми словотвірної омонімії // Мовознавство, 1992, № 3.
  29. Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова: Посібник. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
  30. Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Х.: Вища шк., 1978.

31.                       Москаленко А. А. Нарис з історії української лексикографії. – К., 1961.

  1. Москвин В. П. Эвфемизмы: системные связи, функции и способы образования // Вопросы языкознания, 2001, № 3.
  2. Мукан Г. М. Багатозначність і омонімія // УМЛШ, 1970, № 8.
  3. Непийвода Н. Ф. Сам собі редактор: Порадник з української мови. – К., 1998.
  4. Нечитайло О. І. Синоніми в лексикографії. – К., 1987.
  5. Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992.
  6. Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення. – К., 1995.
  7. Полюга Л. М. Словник антонімів / За ред. Л. Г.Паламарчука. – К.: Довіра, 2001.
  8. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – К., 2003.
  9. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення. – К., 2002.
  10. Різун В. В., Мамалига А. І., Феллер М. Д. Нариси про текст. – К., 1998.
  11. Селіванова О. О. Концептуалізація просторової орієнтації в українських фраземах // Мовознавство, 2004, № 1.
  12. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психолінгвістичний та етнокультурний аспекти). – К.; Черкаси: Брама, 2004.
  13. Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2001.
  14. Сімонок В.П. Семантико-функціональний аналіз іншомовної лексики в сучасній українській мовній картині світу. – Х.: Основа, 2000.
  15. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
  16. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К., 1984.
  17. Словник синонімів української мови: У 2 т / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 2001.
  18. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленг. – К.: Критика, 2005.
  19. Ставицька Л. О. Незаконослухняна мова // Коментар, 2004, № 3.
  20. Ставицька Л. О. Проблеми й аспекти вивчення жаргонної лексики: Соціолінгвістичний аспект // Українська мова, 2001, № 1.
  21. Сухопар В. Ф. Бібліографія українських словників (1990-1997) // Вестник Международного славянского университета. – Х., 2000.
  22. Сучасна українська літературна мова: Довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1996.
  23. Сучасна українська літературна мова: Лексика. Фразеологія / За заг. ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.
  24. Тараненко О. О. Деякі питання теорії синонімії словника // Мовознавство, 1983, № 3.
  25. Тараненко О. О. Новий словник української мови: Концепція і принципи укладання словника. – Кам’янець-Подільський, 1996.
  26. Тараненко О. О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму // Мовознавство, 2006. – № 1.
  27. Ткаченко О. До концепції нового «Словника української мови» // Українська мова. – 2002. – №1.
  28. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Завдання і вправи. – К., 1995.
  29. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988.
  30. Українська мова: Енциклопедія. – Вид. 2-ге, виправлене і доповнене – К., 2004 (відповідні статті).
  31. Український правопис (4-е видання, виправлене й доповнене). – К., 1997 (і наст. стереотип. видання).
  32. Фразеологічний словник української мови: У 2 т. – К., 1993.
  33. Чак Є.Д. Складні випадки правопису та слововживання. – К., 1998.
  34. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В. Сучасна українська мова: Довідник. – К., 1993.

 

Джерела Internet:

  1. www. univ.kiev.ua
  2. mova.info
  3. www. org.ua
  4. Електронна бібліотека Інституту журналістики (www. journ.univ.kiev.ua)