Текстологія

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
52Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
516доцент ГАЛЕТА ОленаФЛу-31, ФЛу-32, ФЛу-33, ФЛу-34, ФЛу-35, ФЛу-36, ФЛу-37, ФЛу-38

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
516ФЛу-31доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-32доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-33доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-34доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-35доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-36доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-37доцент ГАЛЕТА Олена
ФЛу-38доцент ГАЛЕТА Олена

Опис курсу

Мета:

Навчальний курс “Текстологія” розрахований на студентів ІІІ року навчання філологічних спеціальностей. Він має на меті сформувати у слухачів уявлення про текст як об’єкт дослідження, ознайомити із технікою текстологічного аналізу та випрацювати навички її практичного використання. Курс пропонує до опанування термінологічний та методологічний апарат традиційної текстології та генетичної критики; на завершення здійснюється загальний огляд актуальних підходів до потрактування понять текст, автор і письмо у сучасному літературознавстві , а також ознайомлення з основними напрямками, проблемами й здобутками українських текстологічних і джерелознавчих досліджень.

Розгляд текстології як самостійної філологічної дисципліни розширює звичну тріаду основних філологічних дисциплін історія літератури – теорія літератури – літературна критика, доповнюючи історію літературних творів історією тексту як самодостатнім предметом наукового зацікавлення.

Завдання:

  • ознайомити студентів із текстологією як окремою галуззю літературознавства, принципами й методами текстологічної роботи, сформувати уявлення про історію тексту літературного твору;
  • сформувати загальне уявлення про розвиток текстологічних і джерелознавчих студій в українському літературознавсті;
  • розвинути теоретичні уявлення й практичні навички текстологічної, архівної та едиційної роботи студентів;
  • збагатити методи і способи літературознавого аналізу й інтерпретації художнії творів шляхом текстологічного та джерелознавчого вивчення літературних пам’яток.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

  • основні етапи й напрямки розвитку текстологічних досліджень (текстологія давньої літератури, текстологія сучасної літератури, текстологія фольклорних текстів, текстологія перекладних текстів)
  • основні завдання і принципи роботи сучасної текстології
  • основний термінологічний апарат сучасної текстології (розрізнення понять “твір” і “текст” у різних філологічних дисциплінах; уявлення про становлення інституту авторства і його вплив на дослідження тексту твору; принципи і методи локалізації і датування твору)
  • основні поняття й методи вивчення історії тексту (генеза й етапи роботи над текстом літературного твору, дотекстовий і текстовий етап в історії твору, до- і післяпублікаційний етап в історії тексту твору, джерела й причини спотворень тексту, принципи і методи встановлення тексту твору)
  • принципи і способи організації рукописних архівів (уявлення про рукопис як форму існування тексту і явище культури, його різновиди; архівування й опрацювання рукописів; способи зберігання рукописних текстів і роботи з ними)
  • основна едиційна термінологія (типи і види видань, етапи видавничої підготовки, принципи укладання і технології видання)
  • основні поняття герменевтики й генетичної критики

Студент повинен уміти:

  • провадити текстологічне дослідження літературних творів з огляду на історію тексту, наявність та ступінь збереження джерельних матеріалів, прижиттєвих і посмертних публікацій
  • здійснювати початкове встановлення авторства, локалізацію та датування літературного твору
  • використовувати у літературонавчих дослідженнях архівні матеріали, здійснювати початкове текстологічне опрацювання рукописних пам’яток
  • здійснювати наукове й художнє редагування тексту, коректуру, основні процедури встановлення тексту твору
  • займатися едиційною (видавничою) підготовкою тексту: визначати тип і вид майбутнього видання, встановлювати повноту й цілісність наявних текстів, визначати структуру видання, здійснювати підготовку супровідних матеріалів (як-от передмова, післямова, науковий коментар, покажчики, ілюстративний матеріал тощо)
  • провадити аналіз тексту перекладних видань
  • використовувати текстологічні й джерелознавчі матеріали у процесі інтерпретації літературних творів та вивчення історії літератури

 

Рекомендована література

Базова

1. Спадщина. Літературне джерелознавство. Текстологія: часопис. – К., 2004, 2006, 2007, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013.
2. Бурлака Г. Основні проблеми сучасної української текстології // Матеріали V Міжнародного Конгресу україністів. – Т. 1. – Чернівці, 2003.
3. Вайнштейн О. Удовольствие от гипертекста. Генетическая критика во Франции // Новое литературное обозрение. – 1995. – № 13.
4. Генезис художественного произведения. – М., 1986.
5. Генетическая критика во Франции: Антология. – М., 1999.
6. Гнатюк М. Текстологічні студії. – К., 2011.
7. Гришунин А. Исследовательские аспекты текстологии. – М., 1998.
8. Жирмунский В. Вспомогательные дисциплины литературоведения. Текстология. Творческая история произведения. Творческая лаборатория писателя. Проблема источников // Жирмунский В. Введение в литературоведение. – СПб., 1996.
9. Лихачев Д. Текстология: Краткий очерк. – М.-Л., 1964.
10. Лихачев Д. Текстология (на материале русской литературы Х – ХУІІ веков). – Л.: Наука, 1983.
11. Лихачев Д. при участиии А. Алексеева и А. Боброва. Текстология (на материале русской литературы Х – ХУІІ веков): Изд. 3-е, перераб. и дополн. – СПб., 2001.
12. Питання текстології: Поезія. – К., 1977.
13. Питання текстології: Поезія і проза. – К., 1980.
14. Питання текстології. – К., 1989.
15. Питання текстології: Т. Г. Шевченко. – К., 1990.
16. Прохоров Е. Текстология (Принципы издания классической литературы). – М., 1956.
17. Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури. – К., 1999.
18. Рейсер С. Основы текстологии. – Л., 1978.
19. Серажим К. Текстологія: елементи тексту й апарат видання / За ред. В. Різуна. – К.: Ред.-вид. центр «Київський університет», 1998.
20. Сиваченко М. Над текстами українських письменників. – К., 1985.
21. Современная текстология: теория и практика. – М., 1997.
22. Томашевский Б. Писатель и книга: Очерк текстологии. – М., 1959.
23. Хализев В. Теория литературы. – М., 2000.
24. Ecriture / Pisanie. – Warszawa, 1995.
25. Mitosek Z. Od dziela do rękopisu: O francuskei krytyce genetycznej // Pamiętnik Literacki. – 1990. – Z. 4.
26. Mitosek Z. Krytyka genetyczna // Mitosek Z. Teorie badań literackich. – Warszawa, 1998.
27. Tekst: problemy teoretyczne / Pod red. J. Bartmińskiego, B. Bonieckiej. – Lublin, 1998.

Допоміжна література
1. Бурлака Г. Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича. Проблеми текстології. – К., 1988.
2. Вишневська Н. Лірика Лесі Українки: Текстологічне дослідження. – К., 1976.
3. Вопросы текстологии: Сборник статей / Отв. ред. В. Нечаева. – М., 1957, 1960, 1964, 1967.
4. Гальченко С. Історія тексту. Джерелознавчі і текстологічні аспектитворчості П. Г. Тичини, В. М. Сосюри та Остапа Вишні. – К., 2014.
5. Гальченко С. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. – К., 1990.
6. Гнатюк М. Текстологічні проблеми творчості Юрія Яновського: Теоретичний аспект: автореферат на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук. – К., 2006.
7. Дудко В. Тарас Шевченко: Джерелознавчі студії. – К., 2014.
8. Мірошниченко Л. Леся Українка: Життя і тексти. – К., 2011.
9. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки: Нариси психології творчості та текстології. – К., 2001.
10. Неживий О. Життя у слові. Джерелознавча проблематика творчості Григора Тютюнника. – К., 2014.
11. Основы текстологии / Под ред. В. Нечаевой. – М., 1962.
12. Парандовський Я. Алхімія слова. – К., 1983.
13. Рейсер С. Палеография и текстология нового времени. – М., 1970.
14. Рукописная и печатная книга. – М., 1975.
15. Рукопись сквозь века (рукопись как культурный феномен на различных этапах литературного развития): Материалы русско-французского коллоквиума. – М.-Псков, 1994.
16. Сиваченко М. Історія створення роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика: (З творчої лабораторії Панаса Мирного та Івана Білика). – К., 1957.
17. Сиваченко М. Текстологія поетичних творів П. А. Грабовського. – К., 1988.
18. Соболевский А. Славяно-русская палеография. – http://www.textology.ru/drevnost/sobolevsky.html
19. Третяченко Т. Художня проза Лесі Українки: Творча історія. – К., 1983.
20. Федорук О. Перше видання Шевченкових «Гайдамаків»: Історія книжки. – К., 2013.