Теоретична рамка перечитування української класики (сходознавці)

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
71Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
710доцент ЛУЧУК ТарасФЛя-41, ФЛа-41, ФЛп-41

Опис курсу

Інтенсивний семінар, що пропонує студентам-філологам четвертого року навчання відкрити репертуар нових прочитань канону рідної літератури та інтерпретативних ій щодо спадщини класиків від Сковороди, Котляревського, Шевченка і Гоголя через модернізм та авангард до живих авторів сучасного літпроцесу. У фокус обговорення потрапляють інтертекстуальні зв’язки пізніших текстів зі своїми претекстами, проблеми ідентичності, соціальної значущості, конфлікту високої та масової літератури, (авто)цензури, репресій, пам’яті та забуття, кількакратної зміни ролі митця та клімату опіній в українському літературному процесі ХІХ-ХХ ст.

 

Його мета – сформувати у студентів по змозі компетентне уявлення про те, як можна залучити широкий спектр літературознавчих методологій і режимів читання, відкритих гуманітарними школами  Заходу і Сходу упродовж ХХ ст., до освоєння української літератури Нового часу і до моделювання її канону. Студенти матимуть нагоду випробувати й осмислити інструментарій феноменології, психоаналізу, структуралізму, семіотики, постісторизму та поструктуралізму, фемінізму та постколоніалізму, сприймаючи програмні твори української літератури як живу класику,  в синтезі багатьох конкуруючих прочитань і проекцій.

 

Перші чотири заняття проходять у формі лекцій з елементими інтегрованої дискусії. Далі студенти представляють власні проекти актуалізації обраного автора і тексту, намагаючись відповісти на ключові питання: чому і за яких обставин цей твір потрапив в український літературний канон і шкільну програму? як ситуація і досвід перечитування роблять його знову акутуальним? Проекти можуть бути як індивідуальними, так і зробленими в малих авторських колективах (2-4 співавтори). У своїй праці студенти спираються на досвід педагогічної практики, яка припадає саме на цей семестр, і мають нагоду апробації та коригування своїх ідей з на уроках.

 

Вивчення та розширення горизонтів прочитань української літератури у межах цього курсу спиратиметься на вивчення української літератури ХІХ-ХХ ст. Це дасть студентам змогу побачити український літературний процес на тлі літературознавчих конвенцій, які змінюють, поборюють одна одну, а часом зазнають несподіваного синтезу. Упродовж курсу ми коментуватимемо не тільки естетичні, але й історичні, культурні, соціологічні, етичні критерії оцінювання й тлумачення канонічних текстів, типи художньої свідомості, сценарії переємності, потенціал новаторства, встановлюватимемо необхідні паралелі. Зміст курсу безпосередньо залежить від глибини розуміння теорії літератури, загальної європейської історії, філософії, культурології.

Рекомендована література

Агеєва Віра. Апологія модерну: обрис XX віку. Київ: Грані-Т, 2011.
Агеєва Віра. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. Київ: Факт, 2003.
Барабаш Юрій. Вибрані студії: Сковорода. Гоголь. Шевченко. Київ, 2006.
Барт Ролан. Ролан Барт о Ролане Барте. Москва: Ad Marginem, 2002.
Грабович Григорій. Шевченко, якого не знаємо. Київ: Критика, 2000.
Гундорова Тамара. Кітч і література: травестії. Київ: Факт, 2008.
Гундорова Тамара. Femina Melancholica. Стать і Культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської.
Київ: Критика, 2002.
Гундорова Тамара. Методологічний тиск // Критика, 2002 р. №12.
Гундорова Тамара. Проявлення Слова: дискурсія раннього українського модернізму, постмодерна інтерпретація. Львів, 1997.
Гусейнов Григорій. Незаймані сніги.Т.1. Дніпропетровськ, 2010.
Даниленко Володимир. Лісоруб у пустелі. Письменник і літературний процес. Київ: Акакдемвидав, 2008.
Зубрицька Марія. Homo Legens: читання як соціокультурний феномен. Львів: Літопис, 2004.
Еко Умберто. Роль читача: дослідження з семіотики текстів. Львів: Літопис, 2004.
Ільницький Олег. Український футуризм (1914-1930). Львів: Літопис, 2004.
Історії Літератури: Збірник статей. Київ: Смолоскип, Львів: Літопис, 2010.
Матусяк Аґнєшка. Химерний Яцків. Львів: Піраміда, 2010.
Компаньон Антуан. Демон теории. Литература и здравый смысл. – Москва: Издательство им. Сабашниковых, 2001.
Моренець Володимир. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща. Київ, 2002.
Москалець Костянтин. Людина на крижині. Київ: Критика, 1999.
Нич Ришард. Світ тексту: поструктуралізм і літературознавство. Львів: Літопис, 2007.
Павличко Соломія. Дискурс модернізму в українській літературі. Київ: Либідь, 1999.
Павличко Соломія. Фемінізм. Київ : Основи, 2002.
Павлишин Марко. Канон та іконостас. Київ:Час, 1997
Павлишин Марко. Ольга Кобилянська : прочитання. Харків: Акта, 2008.
Поліщук Ярослав. І ката, і героя він любив … : Михайло Коцюбинський : літературний портрет. Київ : Академія, 2010.
Поліщук Ярослав. Із дискурсів і дискусій. Харків: Акта, 2008.
Пьеге-Гро Натали. Введение в теорию интертекстуальности. Москва, 2007.
Український модернізм зі столітньої відстані : збірник наукових праць / [ред. кол. Я.О. Поліщук … та ін.] Міністерство освіти і науки України, Рівненський державний гуманітарний університет, Центр міждисциплінарних студій, 2001.
Усманова Альмира. Умберто Эко: Парадоксы интерпретации. Минск: Пропилеи, 2000.
Ушкалов Леонід. Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. Київ: Факт, 2007.
Шевельов Юрій. З історії незакінченої війни. Київ: Вид. “Києво-Могилянська академія”, 2009.
Krzyzanowski Julian. Nauka o literaturze. Wrocław – Warszawa – Krakow. Wydawnictwo im. Ossolińskich, 1984.
Teorie literatury XX wieku. Pod red. Anny Burzyńskiej i Michała Pawła Markowskiego. Kraków: Znak, 2006.
Walter J. Ong. Orality and Literacy: The Technologizing of the Word. Routledge, London and New York, 2002.