Українська агіографічна традиція: джерела, ґенеза, наративні традиції
Тип: На вибір студента
Кафедра: української літератури імені академіка михайла возняка
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
3 | 3 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
3 | 16 | професор КРИСА Богдана | ФЛт-21м, ФЛу-21м, ФЛф-21м |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
3 | 16 | ФЛу-21м | професор КРИСА Богдана |
ФЛт-21м | професор КРИСА Богдана | ||
ФЛф-21м | професор КРИСА Богдана |
Опис курсу
Спецкурс «Українська агіографічна традиція» будується на основі історії й теорії українських агіографічних жанрових різновидів, що засвідчує тяглість українського духовного й літературного життя, в якому писане слово незмінно корелюється з житійною моделлю. З цього погляду особливу роль відіграють візантійські агіографічні джерела, їх західна рецепція, що визначає українську історію жанру та певні періоди цієї історії, зумовленіхарактером засвоєння візантійських писаних джерелта українськими духовно–релігійними й суспільно-політичними реаліями.
Рекомендована література
- Абрамович Д. І. Києво-Печерський патерик.-К., 1931.
- Александров О. Старокиївська агіографічна проза ХІ – першої третини ХІІІ с.Одеса, 1999-272 с.
- Архиєпископ Ігор Ісіченко. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця ХІ- початку ХVІІІ ст. в Україні. Видання друге.-Харків: Акта, 2015.
- Архиєпископ Ігор Ісіченко. Аскетична література Київської Руси.-Харків:Акта, 2005.
- Богуславський Сергій. Українсько-руські пам’ятки ХІ-ХVІІІ ст.: про князів Бориса та Гліба.Розвідка й тексти. -К., ВУАН, 1928.
- Возняк Михайло. Історія української літератури. У 2-х т.Т.1, Т.2, кн.1. Львів, 1920,1921.
- Гладкова О.В. Житие Евстафия Плакиды в русской и славянской книжности и культуре ІХ-ХХ веков. Москва: «Индрик».-2013.- 912 с.
- Горський В.С. Святі Київської Русі. – К., 1994.
- Горський Вілен, Вдовина Олена, Завгородній Юрій, Киричок Олександр. Давньоруські любомудри.Київ, «КМ Академія». 2004. С.207-233.
- Журавльова Світлана. «Алфавит собранный, рифмами сложенный…» як явище агіографічної культури українського бароко. Бердянськ,2012, 170 с. У додатках(с.171-237) вірші з названої книги.
- Матушек Олена. Образи святих у проповідницькому дискурсі Лазаря Барановича/ Матушек Олена. Проповіді Лазаря Барановича в дискурсі українського бароко.-Харків:Майдан,2013,-С.116-162.
- Преподобний Нестор Печерський в історії української культури. Збірник статей за ред. Архиєпископа Ігоря Ісіченка.- Харків: Акта, 2014.
- Пачовський Теоктист. «Книга Житій Святих» Дмитра Тупталенка-Ростовського. Публ. Д. Сироїд / Дмитро Туптало у світі українського бароко. Львівська медієвістика, вип. 1.-Львів:Апріорі, 2007.-С.221-266.
- Сироїд Дарія. Жанр житія в «Четьїх Мінеях»свт. Димитрія Туптала/Дмитро Туптало у світі українського бароко, с.42-50.
- Сироїд Дарія.Агіографічний канон. Проблеми рецепції.-Слово і Час. 2013,Ч.9, С.59-65;
- Сироїд Дарія. Бідність і багатство у Житії Теодосія Печерського /Українське літературознавство, 2012, Вип.75, с. 181-190.
- Сліпий Йосип. Візантинізм як форма культури/ Українська літературознавча думка в Галичині за 120 років. Хрестоматія у 2-х томах,т.2.-Львів,2002, с.78-91.
- Туптало Димитрій. Житія Святих: У12-ти томах. Пер.суч. українською мовою Д. Сироїд.-Львів: Свічадо, 2009-2016.
- Ушкалов Леонід. Святі Борис і Гліб на сцені театру часів Мазепи (електронна версія 17 жовтня 2015).
- Федорак Назар. Борисо-глібський сюжет у «Житіях Святих» Дмитра Туптала/Дмитро Туптало у світі українського бароко, с.50-64.
- Франко Іван. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський роман і його літературна історія/ Франко Іван. Зібрання творів: У 50-ти т.-Т. 30.-К.,1981
- Чижевський Дмитро. Історія української літератури. Тернопіль, 1994.
- Siefkes F. Zur Form des Žitije Feodosija. Vergleichende Studien zur byzantinischen und altrussischen Literatur. Berlin, Zürich 1970.