Українська агіографічна традиція: джерела, ґенеза, наративні традиції (україністи)

Тип: Нормативний

Кафедра: української літератури імені академіка михайла возняка

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
916професор КРИСА БогданаФЛу-51м, ФЛу-52м, ФЛу-53м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛу-51мпрофесор КРИСА Богдана
ФЛу-52мдоцент ФЕДОРАК Назар
ФЛу-53мдоцент КРУК Галина

Опис курсу

Мета:

Представити тяглість української житійної традиції ХІ-ХVІІІ ст. як явища духовної та художньої комунікації.

Наголосити на постійних і змінних формах  українського житійного дискурсу.

Висвітлити основні здобутки українських агіографів і українських дослідників житійного письменства.

Окреслити перспективи майбутніх досліджень і рецепції житійної літератури.

 

Завдання:

Привернути увагу  студентів  до сприйняття й наукового осмислення житійної літератури як одного з вагомих чинників української й світової медієвістики.

Навчити студентів розрізняти ретроспективу й перспективу жанру, відчитувати «рольові паралелі» українських агіографічних образів.

Засвідчити актуальність й багатогранність проблеми святості як передумови єдності різних поколінь читачів і сповідників, функцію агіографічного критерію в  сприйнятті цінності людського життя.

Розкрити  синхронні й діахронні аспекти житійної типології.

Знати

Етапи розвитку житійної літератури;

Східні й західні джерела  української агіографії;

Історію сприйняття в Україні-Русі творів візантійської  житійної традиції;

Зразки української житійної традиції: твори прп. Нестора,

Києво-Печерський патерик і його барокові версії, Житія Святих Димитрія Туптала;

Жанрові різновиди житійних творів;

Сучасну проблематику дослідження  агіографічного письменства;

Основні агіографічні моделі, специфіку авторства.

Історію функціонування старокиївської агіографії в бароковому дискурсі:

Барокові версії житійних творів Нестора, Києво-Печерського патерика.

Житійні сюжети в бароковому проповідництві, драматургії, поезії.

Житія Святих Димитрія Туптала: історію написання, дослідження, основні джерела.

 

Вміти:

Аналізувати  житійний твір з погляду

а) його  жанрової і стильової характеристики;

б) топіки й риторики тексту;

в) рольової функції  автора – учня, свідка, записувача, оповідача.

Зіставляти первинні житійні зразки з ознаками наступних інтерпретацій і  структурних змін.

Розрізняти «канонічні» й «неканонічні» прикмети житійного наративу.

Пов’язувати   рецепцію житійного тексту з різними

а) літературними та історичними умовами рецепції;

б) зі зміною форм художньої комунікації.

Акцентувати на особливостях сучасного  житійного  дискурсу.

Виявляти  ознаки  тяглості української житійної традиції ХІ-ХVІІІ ст.

 

Рекомендована література:

 

Абрамович Д. І. Києво-Печерський патерик.-К., 1931.

Архиєпископ Ігор Ісіченко. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця ХІ- початку ХVІІІ ст. в Україні. Видання друге.-Харків: Акта, 2015.

Архиєпископ Ігор Ісіченко. Аскетична література Київської Руси.-Харків:Акта, 2005.

Богуславський Сергій. Українсько-руські пам’ятки ХІ-ХVІІІ ст.: про князів Бориса та Гліба.Розвідка й тексти. -К., ВУАН, 1928.

Горський В.С. Святі Київської Русі. – К., 1994.

Журавльова Світлана. «Алфавит собранный, рифмами сложенный…» як явище агіографічної культури українського бароко. Бердянськ,2012, 170 с. У додатках(с.171-237) вірші з названої книги.

Матушек Олена. Образи святих у проповідницькому дискурсі Лазаря Барановича/ Матушек Олена. Проповіді Лазаря Барановича в дискурсі українського бароко.-Харків:Майдан,2013,-С.116-162.

Преподобний Нестор Печерський в історії української культури. Збірник статей за ред. Архиєпископа Ігоря Ісіченка.- Харків: Акта, 2014.

Пачовський Теоктист. «Книга Житій Святих» Дмитра Тупталенка-Ростовського. Публ. Д. Сироїд / Дмитро Туптало у світі українського бароко. Львівська медієвістика, вип. 1.-Львів:Апріорі, 2007.-С.221-266.

Сироїд Дарія. Жанр житія в «Четьїх Мінеях»свт. Димитрія Туптала/Дмитро Туптало у світі українського бароко, с.42-50.

Сироїд Дарія.Агіографічний канон. Проблеми рецепції.-Слово і Час. 2013,Ч.9, С.59-65;

Сироїд Дарія. Бідність і багатство у Житії Теодосія Печерського /Українське літературознавство, 2012, Вип.75, с. 181-190.

Сліпий Йосип. Візантинізм як форма культури/ Українська літературознавча думка в Галичині за 120 років. Хрестоматія у 2-х томах,т.2.-Львів,2002, с.78-91.

Туптало Димитрій. Житія Святих: У12-ти томах. Пер.суч. українською мовою  Д. Сироїд.-Львів: Свічадо, 2009-2016.

Ушкалов Леонід. Святі Борис і Гліб на сцені театру часів Мазепи (електронна версія 17 жовтня 2015).

Федорак Назар. Борисо-глібський сюжет у «Житіях Святих» Дмитра Туптала/Дмитро Туптало у світі українського бароко, с.50-64.

Франко Іван. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський роман і його літературна історія/ Франко Іван. Зібрання творів: У 50-ти т.-Т. 30.-К.,1981.