Вступ до літературознавства (сходознавці)
Тип: Нормативний
Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 1 | 5 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 1 | 16 | професор ГАЛЕТА Олена | ФЛа-11, ФЛя-11, ФЛч-11 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 | 16 | ФЛа-11 | ст. наук. співробітник ЛЕГКИЙ Микола |
| ФЛч-11 | ст. наук. співробітник ЛЕГКИЙ Микола | ||
| ФЛя-11 | ст. наук. співробітник ЛЕГКИЙ Микола |
Опис курсу
Курс «Вступ до літературознавства» призначений для студентів першого року навчання і покликаний підготувати слухачів до подальшого вивчення літератури, її аналізу та інтерпретації. Він формує уявлення про історію й сучасні засади літературознавства, розвиток окремих літературознавчих підходів у взаємодії з різними гуманітарними науками, зміну самого поняття “література” у різних світоглядних перспективах і культурних контекстах. Курс пропонує засадничі знання про літературознавчі школи й галузі літературознавчої науки, знайомить з базовою фаховою термінологією і критичними процедурами, поглиблює й розширює аналітичний інструментарій у процесі вивчення поетики й риторики. Через категорію стилю курс підводить до розуміння дуальної природи літратури – як колективного культурного явища і як сфери індивідуальної самореалізації, з’ясовує стильову динаміку, способи вирізнення різних літературних традицій і канонів, а також формування літературного поля як взаємонакладання практик письма і читання.
Результати навчання:
• знати:
• структуру й завдання літературознавства, способи визначення й змістового наповнення поняття “література” у його історичній змінності та культурниій відносності;
• галузі літературознавства й особливості їхнього вивчення літературного твору та процесу;
• зв’язок літературознавчої науки з такими гуманітарними дисциплінами як історія, соціологія, філософія, естетика, фольклористика, мовознавство;
• основні етапи розвитку літературознавства і становлення літературознавчих шкіл від ідей античної поетики до концепцій початку ХХІ ст.;
• основні принципи й термінологічний апарат поетикального аналізу твору;
• засади і техніки літературознавчої інтерпретації;
• системи генологічної класифікації літературних творів;
• підходи до аналізу літературної традиції та літературного процесу.
• вміти:
• жанрово класифікувати й критично аналізувати різнотипні літературознавчі праці;
• осмислювати літературний твір як результат індивідуальної творчості і репрезентаію літературної традиції;
• аналізувати художній твір як формально-змістову єдність;
• визначати композиційні особливості твору;
• здійснювати інтегрований розгляд фонетичного, лексичного, поетикального, синтаксичного, семантичного рівня організації твору;
• аналізувати ритмічну й наративну структуру твору;
• прочитувати літературний твір у контексті жанру та стилю;
• застосовувати основні техніки порівняльного аналізу
• професійно викладати власну думку у письмовому та усному вигляді.
Рекомендована література
Базова
1. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К., 1998.
2. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.
3. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.
4. Безпечний І. Теорія літератури. – К., 2009.
5. Марко В. Основи аналізу літературного твору. – Кіровоград, 1997.
6. Наєнко М. Українське літературознавство. Школи. Напрями. Тенденції. – Київ, 1997.
7. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – Київ, 1998.
8. Ільницький М. Література українського відродження: напрями і течії в українській літературі 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. – Львів, 1994.
9. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред.. М. Зубрицької. – Львів, 2002.
10. Література. Теорія. Методологія. – К., 2006.
11. Літературознавчий словник-довідник. – К., 2006.
12. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. – К., 2008.
13. Литературный энциклопедический словар. – М., 1987.
14. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці, 2001.
Допоміжна
1. Чижевський Д. Українське літературне бароко. – К., 2001.
2. Сивокінь Г. Давні українські поетики. – Харків, 2001.
3. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. – Дрогобич, 2008.
4. Качуровський І. Фоніка. – Мюнхен, 1985.
5. Качуровський І. Нарис компаративної метрики. – Мюнхен, 1985.
6. Качуровський І. Строфіка. – Мюнхен, 1967.
7. Качуровський І. Основи аналізу мовних форм. – Ч. 1. Лексика. – Ніжин, 1994.
8. Качуровський І. Основи аналізу мовних форм. – Ч. 2. Фігури і тропи. – Київ, 1995.
9. Качуровський І. Генерика. – К., 2008.
10. Хализев В. Теория литературы. – М., 2000.
11. Современное зарубежное литературоведение: Энциклопедический справ очник. Концепции. Школы. Термины. – М., 1999.
12. Енциклопедія постмодернізму. – К., 2003.
13. Мітосек З. Теорії літературознавчих досліджень. – Сімферополь, 2003.
14. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. – Ленинград, 1972.
15. Боровська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К., 2003.
16. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основне понятия и термины. – М., 2000.
17. Вступ до літературознавства / Уп. Н. Бернадська. – К., 1995.