Вийшов друком 14 випуск студентського літературного альманаху “Сві-й-танок” Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який містить твори студентів-студійців Літературної студії імені Максима Рильського ННІ філології, випускників спеціальності “Літературна творчість” Львівського національного університету імені Івана Франка та інших.
Щиро вітаємо наших студентів! Бажаємо їм натхнення та творчих успіхів!
Окрема подяка літературознавцю та упоряднику журналу Михайлові Наєнку за електронну версію примірника, з яким ви можете ознайомитися нижче.
Свій_танок_14_23-2
         

1 березня 2024 р. викладачі кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича (доц. Юлія Заза та доц. Андрій Мацкевич), а також студенти-арабісти Франкового університету взяли участь у двох вебінарах із сучасних близькосхідних студій.
Перший вебінар, організований Вашингтонським інститутом Близького Сходу (Middle East Institute in Washington, D.C.) та Американською групою підтримки Лівану (American Task Force on Lebanon), був присвячений обговоренню нещодавно опублікованої книжки журналістки Даляль Мавад (Dalal Mawad) “Все, що вона втратила: вибух у Лівані, крах нації, та жінки, які вижили” (“All She...

Технічні умови доступу – у мережах.

1 березня 2024 року відбувся круглий стіл на тему: «Осаму Дадзай: метаморфози», який організувала Фундація Японії. До цієї події долучилися онлайн викладачі кафедри сходознавства Уляна Витичак, Ольга Колосова, Ірина Батюк, маґістрант Володимир Москалюк та студент 3 курсу Юрій Торопчин.
Осаму Дадзай –  видатний літературний діяч Японії та неординарна особистість, відома своїм бурхливим, хоча коротким, життям (1909-1948) та численними спробами самогубства. Останнє – він таки здійснив, залишивши перед цим на столі оповідання «Good-bye». Ми послухали дискусії за круглим столом, які стосувалися праць...

Вітаємо Любомира Лесоніна, студента-магістранта ОП “Літературна творчість”, із виходом його поетичної збірки “Дощ над Босфором” (Київ, “Український пріоритет”, 2024).
“Ця збірка — строкатий зріз усього мого доробку кількох останніх літ. Вона не містить концепту. У ній немає гармонії. Натомість є поступ — що найважливіше для мене. За ці кілька років я сильно змінився. Вірші, зібрані в цій невеликій книжці, є індикаторами цих змін. Правду кажучи, я міг видавати прозу чи есеїстику, але гештальт перед поезією був незакритий здавна. Тому закриваю...