Спомин Маркіяна

23 листопада 2016 року у селі Підлисся відбулися урочистості з нагоди 30-ліття музею-садиби Маркіяна Шашкевича, участь у яких взяли відомі учені-шашкевичезнавці, письменники, мистецтвознавці, музейники, освітяни зі Львова, Бережан, Золочева, а також студенти та викладачі філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Галина Корнєєва, організатор і модератор святкувань, завідувач музею “Русалки Дністрової” (відділ Львівської галереї мистецтв) у вітальному слові наголосила на важливості збереження пам’яті про Маркіяна Шашкевича, розповіла про діяльність музеїв, присвячених відомому діячеві, наголосила на історії формування експозиції музею-ювіляра.

Після вітальних виступів гостей студенти-філологи представили літературно-музичну композицію “Спомин Маркіяна”, присвячену 205-літтю Апостола українського слова в Галичині, а також 180-річчю від часу, коли з амвону собору святого Юра у Львові о. Маркіян виголосив проповідь українською мовою. Коротке життя великого українця було сповнене болем, втратами, боротьбою, а заразом любов’ю до Бога, до землі, до народу, до мови, яка втілилася у результатах праці, знакових для усієї нації.

Спогади Маркіяна Шашкевича і роздуми над власним Словом (образ Маркіяна чуттєво відтворив Олександр Ковальчук) стали лейтмотивом мистецького дійства, глядачі якого мали можливість пригадати основні етапи життя великого Українця (зростання Маркіяна Шашкевича у Підлиссі, навчання у Золочеві, у Бережанах та у Львові – у Духовній семінарії, в університеті, формування світогляду волелюбного українця, зустріч з побратимами, створення “Руської Трійці” та народження “Русалки Дністрової”, виключення з духовного навчального закладу й болісне переживання смерті батька, закінчення навчання й служіння Богу), а щонайважливіше – актуалізувати значення його діяльності. Кожен період життєпису цієї непересічної особистості в історії України було проілюстровано поетичними рядками самого Маркіяна Шашкевича, фрагментами його проповідей, а також віршами інших авторів (Богдана Лепкого, Андрія Паславського, Наталії Кащук) про нього у виконанні студентів філологічного факультету (Лілії Нижник, Вікторії Кріпчак, Лілії Глух, Тані Фріштак, Софії Король, Анни Габчак, Світлани Мамчиц, Катерини Мигул). Мелодії скрипальки Лідії Дроботової чуттєво підкреслили ностальгійну тональність споминів Маркіяна Шашкевича, допомогли присутнім відчути цілісність дійства, емоційно прожити промовлене у словах.

Ведучі літературно-музичної композиції, Ірина Королюк та Богдан Тарадада, закцентуали увагу на важливих датах, подіях, мотивах творчості Маркіяна Шашкевича, зокрема на львівському контексті формування його світогляду, адже Шашкевича очі, перефразовуючи поетичні рядки Василя Симоненка, й до сьогодні бачимо у Львові. Його присутність незримо увиразнюється біля дзвіниці напівзруйнованої церкви Святого Духа (сьогодні там діє музей Русалки Дністрової), біля колишньої бібліотеки Оссолінських, читачем якої був Маркіян Шашкевич (сьогодні – Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника), біля церкви Святого Юра, звідки й прозвучало його проповідницьке Слово українською мовою. Саме у Львові пелюстки його “дрібної цвітки” наповнилися кольорами віри, незламності, любові до рідного народу, що й відобразилося у його “новій”, на думку Івана Франка, письменницькій діяльності. “Новою, – писав Франко, – супроти давнішого галицько-руського письменства у Шашкевича є не тільки мова, гарна і чисто народна. Новим був дух Шашкевичевої поезії – свіжий і оригінальний; новим був той її індивідуальний, суб’єктивний характер, що дає нам можність із-за кождого твору, із-за кождого стиха бачити особистість поета, його симпатичну вдачу і щире серце”.

Після закінчення урочистостей присутні мали можливість оглянути експозицію музею. Приємні враження від щирого прийняття господарів-музейників садиби залишилися у серцях гостей.

Ірина Кметь