“Твердая криця зір пречистих”
“Твердая криця зір пречистих”
3 березня 2016 року у конференційній залі філологічного факультету відбувся літературознавчий семінар “Твердая криця зір пречистих”, приурочений 145-річчю Лесі Українки та 105-літтю від написання драми-феєрії “Лісова пісня”.
Лейтмотивом цієї зустрічі стало крицеве Слово письменниці, виплекане під зоряним небом неабиякого терпіння, натхнення, віри. Слово, яке й досі небайдужим читачам чи слухачам ХХІ століття дарує впевненість у своїх силах, загартовує до тривалої і нелегкої боротьби, передусім з власним сумлінням. За словами Івана Франка, Леся Українка “перша і одинока вміє опанувати широку скелю почувань, від тихого суму до скаженої розпуки, що є природною реакцією проти холодної зневіри…”.
Під час семінару усі присутні мали можливість пізнати багатогранність світогляду Лесі Українки і відчути незриму присутність творчого пера письменниці у Франковому Університеті.
Сприяли цьому запропоновані для обговорення теми доповідей. Про львівський контекст творчого зростання доньки Прометея, зокрема про співпрацю з Іваном Франком, про видання перших творів і збірок поезій Лесі Українки, про приїзд письменниці до Львова розповіла присутнім Ірина Кметь, доцент кафедри українського прикладного мовознавства.
Своєрідність вітаїстичного сприйняття та відчуття світу письменниці, втілене у поетичних і драматичних творах Лесі Українки, розкрив у своєму слові Ростислав Чопик, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка. «Розуміння “природного християнства” як світоглядної основи для багатьох творів письменниці дає змогу уникнути суперечливого трактування окремих образів чи мотивів Лесі Українки».
Про музику як онтологію у драмі-феєрії “Лісова пісня” розповіла Ореста Мацяк, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка. «Усебічне гармонійне, майже як у музиці, сприйняття світу Леся Українка зуміла зберегти в душі, у своїх творах, а ще передати нам», – зазначила доповідач.
Про джерело неоромантизму у творах Лесі Українки, глибоке розуміння українського фольклору, формування фольклористичних зацікавлень письменниці, про її експедиційну діяльність, видання відповідних збірок, врешті, про твори, які написала Леся Українка під впливом уснословесних жанрів (пісень, казок, легенд) розповіла Марта Тофан, студентка ІІ курсу філологічного факультету.
Цілісному сприйняттю висловлених думок сприяли поетичні ілюстрації, які підготували студенти філологічного факультету. Виступи усіх доповідачів були помережані знаковими для цього семінару поезіями Лесі Українки. Тетяна Форманюк (студентка ІІІ курсу) виконала “Веснянку” (зразок фольклоризму у творчості Лесі Українки). Таня Фріштак (студентка ІІ курсу) запропонувала слухачам автобіографічний вірш поетки – “Мій шлях”.
Присвяту Іванові Франкові, ІІІ частину з циклу Лесі Українки “Сльози-перли”, подарувала присутнім Юля Ткаченко (студентка ІІ курсу). Нагадуванням про зламний момент і драматичний період у житті Лесі Українки, 3 березня 1901 року помер Сергій Мержинський, стала поезія “Уста говорять: “Він навіки згинув” (виконала Вікторія Кріпчак, студентка І курсу).
На завершення семінару усі присутні мали можливість переконатися – наскільки актуальною є Леся Українка сьогодні.
Програма літературознавчого семінару (завантажити).