Опис курсу

Актуальність дисципліни «Багатомовність і мовна політика ЄС», яку слухають  студенти -магістри першого року навчання, визначена євроінтеграційним курсом України, покладеним в основу зовнішньої та внутрішньої політики України. Фахівець-філолог потребує сучасних знань щодо культурних, політичних, історичних та мовних зв’язків України та Європейського Союзу  для  створення експертних текстів  про багатомовність і мовну політику в ЄС, оскільки Україна отримала 23 червня 2022р.   статус кандадата  на вступ до ЄС, 14 грудня 2023р Європейська Рада вирішила розпочати переговори про вступ України до ЄС, а 25 червня 2024р.офіційно оголосили про початок переговорів.  Українська мова як державна потрапила в банк мов ЄС. Магістри аналізують реалізацію політики  багатомовності ЄС як наднаціональної організації та  мовну політику держав-членів ЄС на підставі  понять «багатомовність/мультилінгвізм»,  «плюрилінгвізм особи», «офіційні мови ЄС», «іноземні мови у школах ЄС», «функції англійської мови» та ін. на матеріалі  документів ЄС  та їх інтерпретації з боку дослідників (соціологів, юристів, лінгвістів). Враховано  взаємодію  соціолінгвістичних понять з  категоріями європеїстики, лінгводидактики, історії та ін. науковими напрямами. Теми сприяють розвитку критичного мислення  і розширенню  компетентності магістрів, а також сприяють створенню текстів експертного дискурсу під час вивчення нормативних дисциплін «Лінгвістична експертиза писемного та усного мовлення» ( І–й семестр)  і «Створення текстового контенту з питань взаємодії мови та суспільства» ( ІІ-й семестр), а також під час проходження  практики з текстотворення в Міжнародному інституті   освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Мета навчальної дисципліни – ознайомити студентів із 1) статусом та функціями мов в інституціях ЄС та в державах -членах, 2) з проблемами багатомовності, мультилінгвізму та плюрилінгвізиму індивіда, 3) з перспективами розвитку багатомовності та плюрилінгвізму в ЄС, 4) p євроінтеграційними документами України, 5) з інституціями України, які формують курс України до ЄС, 6) з дослідженнями юридичного, культурномовного та освітнього вимірів багатомовності та мовної політики ЄС. Отримані  результати є передумовою для створення  експертних текстів на євроінтеграційну тематику  в Україні.

Прослухавши курс, студент буде

знати:

• етапи формування та розвитку ЄС, структуру , демографію, банк мов (офіційних, мов меншин, іноземних мов та ін.);
• принципи мовної політики ЄС як наднаціональної організації;
• мовні політики держав-членів;
• збереження лінгвістичного різноманіття загальноєвропейського співтовариства;
• про забезпечення рівноправності мов;
• сприяння вивченню іноземних мов (за схемою одна рідна і мінімум дві іноземні);
• про базові знання е- демократії, полікультурної комунікації, виконання завдань України  на шляху до ЄС;

вміти:

• використовувати знання про ЄС у видах своєї публічної діяльності (наукової та професійної, громадської);
• володіти новим термінологічним апаратом, зафіксованим у документах ЄС;
• користуватися сайтами та освітніми і науковими ресурсами ЄС;
• пропагувати принципи взаємоповаги, політкоректності у власному професійному середовищі;
• враховувати отримані знання і навики для створення контенту про взаємодію мови та суспільства в ЄС та шлях України до ЄС зокрема;
• виявляти дискусійні питання щодо реалізації принципів мультилінгвізму, формування пан’європейської ідентичності та ін;
• брати участь у проєктній командній роботі з метою створення експертних текстів про багатомовність та мовну політику ЄС  та шлях України до ЄС в умовах російсько-української війни.

Рекомендована література

1. Амельченко Н. Ціності об’єднаної Європи. «Лабораторія законодавчих ініціатив», 2013. https://parlament.org.ua/upload/docs/European_Values.pdf
2. Багатомовна Європа: тенденції у політиці і практиці мультилінгвізму в Європі. – К. : Ленвіт, 2012.
3. Бабкін В. О. Сучасна теорія мультикультуралізму і її практична реалізація в Німеччині: цінності, процеси, тенденції. К., 2021.
4. Бестерс-Дільгер Ю. Мовна політика України на тлі європейського та пострадянського досвіду. Наукові записки НаУКМА. Том 137. Філологічні науки(Мовознавство).2012р. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/092529c7-243d-48e1-8baa-9ae0a17f883d/content
5. Гідора А. Л. Терміносистема правових актів ЄС (на матеріалі англійської, німецької, французької та української мов). Дис…. канд філол. Наук. Одеса. 2017.
6. Гладяк Т. Європейська ідентичність у документах Євросоюзу. -http://www.lnu.edu.ua/personal/mdlviv/visnyk/15/identycznistj.html
7. М. Гримич. Мовна ідентичність українців Бразилії : історія досліджень// http://archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=2199
8. Етнополітика Румунії, Словаччини , Швеції та Хорватії. Аналіз законодавства та практики.http://prismua.org/wp-content/uploads/2022/01/Ethno_.pdf
9. Калиновський Б.В., Бугайко Ю.О.Вплив європейської правничої термінології на українську законодавчу терміносистему. Експерт: парадигми юридичних наук і  державного управління: електронне наукове видання: збірник. 2019. №  4 (6). Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. С. 86-100.
10. Левчук П. Мовна політика в країнах Європейського Союзу та Україна: аналіз та приклади добрих практик// Мова: класичне-модерне_ постмодерне: збірник наукових праць. 2016. Вип 2. с. 91-102.
11. Мацюк Г. Розвиток теорії сучасної соціолінгвістики: формування змісту поняття “інституційний мовний менеджмент”. Мова і суспільство / гол. ред. Г. П. Мацюк. Львів, 2014. Вип. 4. С. 12–32.
12. Мацюк Г. Статус і функції російської мови в РФ, на пострадянському просторі й у світі// Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ (Збірник наукових праць). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. –с. 213-240.
13. Мацюк Г. І Митнік. Динаміка комунікативної компетентності фахівця-україніста в контексті вимог сучасного соціокультурного і політичного середовища України і Польщі. Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht = Діалог мов – діалог культур. Україна і світ : IX Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики (München, 1-4 November 2018 r.). München : LMU, 2019. С. 101–111
14. Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ (Збірник наукових праць). – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. –с. 213-240.
15. Мозер М. Європейська хартія регіональних або міноритарних мов під час російської війни// Мова і війна : динаміка мовної ситемиі мовна політика. К., 2024. С.190-211..
16. Мушкетик Л. Питання мови та освіти у середовищі нацменшин Угорщини// Мова і війна : динаміка мовної системи і мовна політика. К., 2024.с. 454-476.