Опис курсу

Мета навчальної дисципліни: ознайомити магістрів, які обрали спеціалізацію «Прикладна лінгвістика», з поняттям дискурсу як соціолінгвальним явищем комунікативного середовища людини, важливим феноменом сучасного інформаційного простору, а також зі станом та перспективами розвитку дискурсознавчої науки; розглянути сучасні тенденції, методи, методики і прийоми аналізу дискурсу в тісному зв’язку з іншими категоріями мовленнєвої діяльності: текстом і мовленнєвим жанром.

Завдання курсу:

1. Окреслити місце поняття «дискурс» у гуманітарній сфері пізнання, визначити методи його аналізу в парадигмах сучасної лінгвістики.
2. Простежити зв’язок дискурсу і тексту з урахуванням поняття комунікативної події чи комунікативного акту.
3. Розглянути методологічні проблеми текстотворення (text linguistics), текстосприйняття (reader-response theory), тексторозуміння (philological and cognitive hermeneutics) дискурсу як прагматизованої форми мовлення.
4. Виявити функційно-прагматичні аспекти дискурсу як основу методів і методик його аналізу.
5. Окреслити основні конститутивні, жанрово-стилістичні, семантико-прагматичні та формально-структурні категорії дискурсу.
6. Виявити жанрові особливості актуалізації різних типів сучасних дискурсів;
7. Застосувати найбільш опрацьовані методи дискурсного аналізу для різножанрової типології текстів у різних функційних стилях мовлення.

Студент повинен знати:

• основні положення і проблематику дискурсознавста;
• специфіку дискурсології, пов’язану із особливостями сприйняття і розуміння текстів різножанрової типології;
• значимість дискурсології у системі сучасних лінгвістичних наук;
• навчитися критично осмислювати різні наратологічні теорії і підходи до вивчення дискурсних та наратологічних явищ;
• історію дискурсознавчих досліджень, провідні ідеї відомих дискурсознавців;
• дискурсознавчу термінологію і володіти дискурсологічним глосарієм;
• методологічні засади основних методів сучасних дискурсоло-гічних досліджень.

Студент повинен уміти:

• застосовувати отримані теоретичні знання на практиці з метою формування адекватних навичок аналізу дискурсів;
• використовувати набуті знання при вирішенні конкретних теоретичних і прикладних завдань, пов’язаних з проблематикою дискурсології;
• вміти працювати з науковою теоретико-критичною літературою з проблематики;
• володіти прикладними аспектами дискурсології;
• самостійно шукати та опрацьовувати теоретичну літературу, використовуючи різні пошукові системи, електронні бази даних, бібліотечні каталоги, теоретичну літературу та лексикографічні джерела;
• збирати мовний матеріал і проводити власне дискурсознавче дослідження;
• готувати доповіді, реферати, науково-дослідницькі праці на дискурсологічну тематику.

Рекомендована література:
         Основна

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. – Київ: Академія, 2003 (друге видання – 2009). – 344 с.
2. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”. – 2006. – 248 с. (Альма-матер).
3. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної прагматики. Підручник. – К.: ВЦ „Академія”, 2011. – 304 с. – (Серія „Альма-матер”).
4. Бацевич Ф.С. Лінгвістика тексту: Підручник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 316 с. (у співавторстві з І.М.Кочан).
5. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі : Монографія. – К. : Грамота, 2004. 304 с.
6. Ґадамер Ґ.-Ґ. Ґерменевтика і поетика. Вибрані твори/. Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. 288 с.
7. Загнітко А. П. Основи дискурсології: науково-навчальне видання. – Донецьк: ДонНУ, 2008. 194 с.
8. Михайличенко В. Дискурс // Лексикон загального та порівняль-ного літературознавства. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 148
9. Селіванова 1999: Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Український фітосоціологічний центр, 1999. – 148 с.
10. Pragmatics of Discourse // Edited by Klaus P. Schneider Anne Barron. Berlin, De Gruyter Mouton, 2014. 641 p.
11. The Routledge Handbook of Discourse Analysis. Ed. James Paul Gee and Michael Handford. London: Routledge, 2012. – 681 p.
12. Fairclough N. Critical Discourse Analysis. London: Edward Arnold, 1195. – 346 р.
13. Murni Mahmud. Doing Discourse Analysis. Kalangan: Phoenix Publisher, 2017 – 102 p.
14. The Handbook of Discourse Analysis. Ed. Deborah Tannen, Heidi Hamilton, Deborah Schiffrin. Vol. 1 and Vol.2. Oxford: Wiley Blackwell, 2015. – 983 p.
    
    Додаткова
15. Бацевич Ф. Лінгвонаративні аспекти розповідей очевидців про Голодомор в Україні 1932-1933 років: монографія. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2022. 144 с.
16. Бацевич Ф. Лінгвонаратологія в Україні: сучасний стан і перспективи // Studia Ukrainika Posnaniensia, vol. XI / 1, 2023. – pp. 11-27.
17. Дєрік І.М. Просодичні особливості дискурсу інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті: Автореф. … канд. філол. наук. – Донецьк, 2007. – 20 с.
18. Старикова О.М., Ткачук-Мірошниченко О.Є. Імплікації в дискурсі // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Іноземна філологія на межі тисячоліть. – 2000. – № 471. – С. 246-249.
19. Genette G. Narrative Discourse: An Essay in Method // Trans. J. E. Lewin. Foreword by J. Culler – Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1980.
20. Teun A. van Dijk. The Handbook of Discourse Analysis (4 vols, 1985); Van Dijk, T. (2001). Principles of Critical Discourse Analysis. In M. Wetherell, S. Taylor, & S. Yates (Eds.), Discourse Theory and Practice (pp. 300-317). London: Sage Publications.