Історія турецької літератури

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
332доцент ЧЕЛЕЦЬКА Мар’янаФЛч-21
432доцент ЧЕЛЕЦЬКА Мар’янаФЛч-21

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
416ФЛч-21доцент ЧЕЛЕЦЬКА Мар’яна

Опис курсу

Навчальний курс «Історія турецької літератури» є нормативною дисципліною для студентів-філологів спеціалізації «турецька мова та література».
Історія турецької літератури подається з перспективи освоєння давньотюркської культурної спадщини та розуміння витоків історії тюркомовних народів, їхніх літературних пам’яток, які заклали основи для повноцінного розвитку письменства Сельджуцької держави середньоазійських тюрків та на теренах сучасної Туреччині періоду Османської імперії, який пов’язується з своєрідним культурним Відродженням східноазійських народів.
Навчальний курс «Історія турецької літератури» передбачає використання знань із суміжних гуманітарних дисциплін: філософії, релігієзнавства, історії Країн Сходу, культурології, турецького мовознавства. Особливу увагу звернено на вивчення базових понять теорії літератури, які студенти повинні вміти компетентно застосовувати під час аналізу та інтерпретації літературних творів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета – засвоєння відомостей про історико-літературний процес давнього тюркського письменства.
Завдання:
• засвоєння основних відомостей про літературні джерела та процес формування тюркських держав;
• формування та засвоєння знань про найістотніші історико-літературні явища із визначенням їхньої генези, межових дат, основних типологічних ознак;
• усвідомлення спадкоємності історико-літературного процесу з одночасним розумінням їхньої динаміки та трансформації;
• формування ґрунтовних знань про родово-жанрову та художньо-образну системи тюрської літератури визначеного періоду;
• вивчення найзнаковіших текстів та творчих біографій найвидатніших представників літератури Дивану періоду Османської імперії з обов’язковим прочитанням художніх творів загальнокультурного спадку;
• формування навичок інтерпретації художніх творів та ознайомлення з основними принципами порівняльного аналізу.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає засвоєння відповідних знань, умінь та навичок, зокрема студент повинен
¬– знати:
1) поняття:
• Середньовіччя, феодал, султан, візир, тюрки; орхонські та єнісейські пам’ятки; огузи, уйгури, каганат, султанат, сельджуки, Османська імперія;
• жанри усної словесності: дестан, ефсане, тюркю (тюркю кашлю, хули ташлама, кошук), нінні, мані, саґу, савлар, текерлеме, більмесе, фікра;
• меддахи та озани; Карагьоз Оюну, Орта Оюну, Кукла Оюну; ашик;
• іслам, Могамед, халіф Алі, агіографія, воєнна повість;
• кутаг, біліг; дервіш, гамріййат і тардіййат; суфізм, тасаввуф, шарат, тарікат, гакікат, макам, хала, тауба, вараа, зухд, факр, сабр, різа, таваккуль;
• месневі, хамсе, незіре, кита;
• диван, Диван едебіяті, Диван тасаввуф едебіяті, гальк едебіяті, малік-аш-шуарра, срот-і-хусровнік; ітаб, муджун; устади, раві;
• ознаки лицарської поезії: насіб, фагр, гамр, васф, тард, гіджа, ріса, тар, мадг;
• тропи: істіара, тешбіх, таджніс, джінас, мутабака, радд-аль-аджаз, аль-масхаб;
• окраси (фігури) поетичної мови (махасін аль-калям) – ілтіфат, ітірат, руджу, Хусн-аль-Хурудж, такід аль мадх біма йушбіх аз-замм, таджахуль аль-аріф, хазаль йурад біхі-ль-джадд, хусн аттадмін, тарид і кінайа, іфрат фі-с-сіфа;
• жанри східної поезії: рубаї, касида, газель, мюстезат та мусаммат з його підвидами (мурабба, мугаммес і тахміс, мюседдес, теркіб-і-бенд, терджі-і-бенд), туюг, шарки;
• римо-метрична термінологія: ґедже, аруз, калип, бейт, шейх-бейт, бейт-уль-газел, бейт-уль-касид, мисра, мисра і-берджесте, фард (муфрадат), мукаллад; монорима;
• структурні особливості касиди та газелі: масну касида, муджаррад касида, касида-і-ламіййє, касида-і-ріййє, су касідесі, адем касідесі, сюнбул касідесі, редиф; насиб, гірізгах, мадх, тахаллус (махлас), дуа; васф, фахр; матла, гюсн і-матла, гюсн і-матла, макта;

2) теми:
давньотюркська міфологія та писемність, Озуз-наме, Алпамиш, Кероглу, Кітаб-і-дедем Коркут, Махмуд-ал-Кашгарі «Дивані люгатет-тюрк», Юсуф Баласагуні «Кутадгу-біліг», «Кодекс куманікус», «Диван-і-хікмет» Ахмеда Єсеві; Придворна поезія Сельджуцької держави ХІ-ХІІ ст.; Інститут придворних поетів та поезія Дивану; Ібн-аль-Муттаза «Книга про новий стиль»;

вміти:
• орієнтуватися в історико-літературному процесі, розуміти спадкоємність, а також розрізняти специфіку тюркської та власне турецької літератури;
• характеризувати кожен період в історії турецької літератури, орієнтуючись у межових періодах, та визначаючи генетично-типологічні риси, аргументувати спільні та відмінні їхні якості;
• аналізувати загальні світоглядні та художні принципи тюркомовних письменників;
• аналізувати художньо-образну систему літературної епохи;
• творчо, логічно та послідовно формулювати та аргументувати власні думки про прочитані літературні твори.

Рекомендована література

Рекомендована література

1. Маштакова Е.И. Турецкая литература // История всемирной литературы. Т. 4. – М.; 1987; Т. 5. –М., 1988; Т. 6. – М., 1989.
2. Маштакова Е.И. Из истории сатиры и юмора в турецкой литературе. М., 1972.
3. Маштакова Е.И. Турецкая литература конца XVII – начала XIX вв. К типологии переходного периода. – М., 1984.
4. Халимоненко Г. Історія турецької літератури: підручник. – К.: Київ.ун-т, 2000.
5. Халимоненко Г. Історія турецької літератури (XIV-XVI ст.) : підручник. – К.: Київ.ун-т, 2001.
6. Алиев Р. Низами и его поэма «Лейли и Меджнун» (перемова) / Рустам Алиев // Нізамі Гянджеві. Хамсе. Лейлі і Меджнун. – Баку: Язычы, 1982. – С. 5–30.
7. Арабская средневековая культура и литература: Сборник статей зарубежных ученых. – М.: Наука: главная редакция восточной литературы, 1978. – 218 с.
8. Бертельс Е.Э. Суфизм и суфийская литература. – М., 1965. – 531 с.
9. Гарбузова В.С. Поэты средневековой Турции. – Л., 1963. – 202 с.
10. Гордлевский В.А. Очерки по новой османской литературе // Изб.соч. Т. 2. – М., 1960 – 1961
11. Дерменджі О. Мевляна як феномен світової літератури / О. Дерменджі // Україна і Туреччина : Історія культурних зв’язків та співробітництво на сучасному етапі. – К., 2011. – С. 149-160.
12. Дроздов В.А. Суфийское учение о любви в персидской классической литературе. [ислам] // http://www.portal-credo.ru/site/index.php?act=lib&id=1297
13. Жирмунский В.М. Фольклор Запада и Востока. Сравнительно-исторические очерки / В.М. Жирмунский. – М.: ОГИ, 2004. – 464 с.
14. Жирмунский Виктор Максимович. Сравнительное литературоведение: Восток и Запад. Л.: Наука, 1979, с. 496.
15. Зиёев Субхиддин Насриевич. Влияние арабской литературы на творчество Джалалуддина Руми / Автореферат дисс. … кандидата филологических наук. Специальность – 10.01.03 – Литература народов стран зарубежья (таджикская литература) – Душанбе, 2018.
16. Исламская тематика в творчестве турецких поэтов Средневековья: хрестоматия / сост. А.М. Нигматуллина. – Казань: Казан. ун-т, 2014. – 120 с.
17. Каян І.Л. Турецький поет Махмуд Баки та його касида на честь султана Сулеймана / І.Л. Каян // Вісник Київського міжнародного університету. – 2005. – Вип 6. – С. 116- 121.
18. Кримський А. Історія Туреччини та її письменства. Письменство ХІV-ХV вв. / А.Ю. Кримський // Кримський А.Ю. Вибрані сходознавчі праці: В 5 т. / редкол.: Л.В. Матвєєва (головн.ред.) [та ін.]; НАН України, Ін-т сходознавства ім. А.Ю. Кримського. Т.ІІІ: Тюркологія. – К.: ВД «Стилос», 2010. – С. 7-88.
19. Литература Востока в средние века: тексты / под ред. Н.М. Сазановой. М.: МГУ, 1996.
20. Маштакова Е.И. О Михри-хатун и ее стихах // Михри-хатун. Диван. М.: Наука, ГРВЛ, 1967. — С. 5–100. (На русском и турецком (арабская графика) языках).
21. Оганова Е.А. Из истории сценического искусства турецких меддахов. // Вестник Московского университета. Сер. 13, Востоковедение. – 2006. – N 1. – С. . 12-26.
22. Озунґуй А.Р. Жанр сіясетнаме в літературі дивану / А.Р. Озунгуй // Україна і Туреччина: Історія культурних зв’язків та співробітництво на сучасному етапі…. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2011. – С. 169-176.
23. Підвойний В. Турецько-українські літературні зв’язки / В. Підвойний // Література. Фольклор. Проблеми поетики. – 2009. – Вип. 33, ч. 2.: Українсько-турецькі культурні взаємини. – С. 213-223.
24. Прушковська І. В. “Краса і любов” Шейха Галіба (До проблем індійського стилю у турецькій літературі): монографія. — К. : Четверта хвиля, 2008. — 256 c.
25. Прушковська І. Поети-містики як провісники суфізму // Україна і Туреччина: Історія культурних зв’язків та співробітництво на сучасному етапі. – К., 2011. – С. 166-68.
26. Сейфуллаева Т. “Хемсе” тюркського поета XVI століття Йахйа бека Дукагіні в контексті “Хемс” // Гілея: науковий вісник. – 2013. – № 72. – С. 296-299. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_72_57
27. Томин І. Я. Українська рецепція газелей турецького поета епохи дивану Шейха Ґаліба / Институт філології КНУ імені Тараса Шевченка // http: philology.knu.ua/files/library/lit_st/43-2/37.pdf .
28. Турецькі героїчні епоси. Дастани: збірник [пер. з турец. Ф.І. Арнаут, М.Г. Василенко, К.С. Шпорт]. – К.: ВПЦ «Київ. ун-т», 2009. – 167 с.
29. Фомкин М.С. Султан-Велед и его поэзия. – М., 1994.
30. Халимоненко Г.І. Ашик Паша (1271-1333) / Г.І. Халимоненко // Сходознавство. Oriental Studies. – К., 2004. – Вип. 1. – С. 43-49
31. Халимоненко Г.І. Місце Деггані у поезії турецького дивану / Г.І. Халимоненко // Вісник КНУТШ. Східні мови та літератури. 2000. – № 4. – С. 60-65.
32. Халимоненко Г.І. Мова як чинник класифікації турецької середньовічної прози / Г.І. Халимоненко // Вісник КНУ ТШ. Східні мови та літератури. – 2006. – № 11. – С. 51-53

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус