Історія українського літературознавства 2023
Тип: На вибір студента
Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
1 | 3 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
1 | 16 | доцент БУДНИЙ Василь | ФЛл-11м |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
1 | 16 | ФЛл-11м | доцент БУДНИЙ Василь |
Опис курсу
Мета навчальної дисципліни — розкрити історію української літературознавчої думки у зв’язку з літературним процесом в Україні та на тлі розвитку світової літературознавчої думки, вклад українських учених у цей розвиток. Програма курсу певною мірою дотична до програми вступу до літературознавства, теорії літератури й особливо історії української критики, корелюючи ці дисципліни: з одного боку, розкриваючи основні літературознавчі поняття, методи, школи через призму їх сприйняття і трансформації в Україні, а з іншого – акцентуючи методологічний аспект історико-літературної та літературно-критичної думки.
Основні завдання дисципліни:
- ознайомити студентів з особливостями розвитку літературознавчої думки в Україні у зв’язку з розвитком літературного процесу;
- розкрити специфіку розвитку українського літературознавства, зумовлену історичними обставинами, зокрема перебуванням українського етносу в межах різних держав, бездержавністю української нації протягом багатьох століть;
- показати трансформації теоретичних концепцій, внесок українських учених у розробку нових ідей;
- розкрити вклад у літературознавчу науку вчених, замовчуваних радянським режимом;
- допомогти студентам орієнтуватися в різних методологіях;
- навчити студентів самостійно мислити, вести наукову полеміку.
У результаті вивчення курсу студент повинен
знати:
- основні етапи розвитку науки про літературу від її формування в епоху Бароко як синтезу латино-католицького та візантійсько-православних елементів, теоретичні засади поетик XVII ― XVIII ст.;
- синтез принципів міфологічної та культурно-історичної шкіл у працях М. Максимовича, О. Бодянського, М. Костомарова, П. Куліша;
- новаторські ідеї представників культурно-історичної школи в українському літературознавстві другої половини XIX ст., обґрунтування і захист національної специфіки української літератури в працях М. Дашкевича, О. Котляревського, П. Житецького; розвиток порівняльно-історичної методології (М. Драгоманов, М. Сумцов, Д. Овсянико-Куликовський, А. Кримський та ін.);
- внесок О. Потебні в розвиток психо-лінгвістичної літературної школи, роль ідей О. Потебні у становленні структуралізму та рецептивної естетики;
- обґрунтування естетичних засад модернізму в українському літературознавстві (М. Євшан, М. Сріблянський, А. Товкачевський);
- естетичні засади літературознавчої думки періоду національного відродження (праці критиків-неокласиків (М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара));
- теорія соціалістичного реалізму як вираження вульгарно-соціологічного підходу до літератури (В. Коряк, І. Стебун, М. Шамота, Л. Санов та ін.);
- літературознавчі ідеї в Західній Україні 20 ― 30-х рр. ХХ ст, розмежування за естетичними та ідеологічними принципами, концепції Д. Донцова, М. Рудницького, Г. Костельника, С. Тудора, М. Гнатишака;
- хрущовська відлига і пожвавлення літературознавчих студій (О. Білецький, Л. Новиченко), критики-шістдесятники ( І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, М. Коцюбинська);
- літературознавча думка в еміграції: МУР, «Слово» (Ю. Шевельов, Г. Костюк, І. Кошелівець, І. Фізер, Б. Рубчак, Г. Грабович, М. Павлишин та ін.). Ідея «великої літератури», концепції «національно-органічного стилю», постколоніальної критики тощо.
вміти:
- розмежовувати теоретичні засади літературознавчих шкіл, визначати принципи кожної з них;
- за хрестоматією «Історія української літературної критики та літературознавства» опрацьовувати основні праці українських літературознавців та інші документи (програми, декларації, маніфести);
- визначати зв’язок між літературознавчими школами і літературними стилями й течіями;
- виявляти літературознавчі елементи в художніх творах Т. Шевченка, П. Куліша, П. Тичини, М. Зерова, Б. І. Антонича, Л. Костенко та ін.
Рекомендована література:
Базова
- Наєнко М. Історія українського літературознавства. Київ, 2010.
- Гром’як Р. Історія українського літературознавства і критики. Тернопіль, 1999.
- Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. Київ, 1998.
- Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Львів, 2002.
- Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 3 т. Упоряд. П. Федченко, М. Павлюк, Т. Бовсунівська. Київ, 1996, 1998, 2000.
Допоміжна
- Лавріненко Ю. Зруб і парости. Мюнхен, 1971.
- Ревакович М. Крізь іншу призму: про феномен Нью-Йоркської групи // Нью-Йоркська група. Львів, 2012.
- Рубчак Б. Міти метаморфоз, або Пошуки нового світу. Львів, 2012.
- Тарнавський Ю. Квіти хворому: статті, критика, розмови. Львів, 2012.
- Антонич Б.І. Повне зібрання творів. Львів, 2009.
- Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто, 1966. Т. 2.
- Чехович К. Генеза і суть націоналізму. Християнський націоналізм. Львів, 1939.
- Донцов Д. Дві літератури нашої доби. Торонто, 1958.
- Рудницький М. Між змістом і формою. Від Мирного до Хвильового. Дрогобич, 2009.
- Ільницький М. Критики і критерії. Львів, 1998.
- Зеров М. Твори: В 2 т. Київ, 1990. Т. 2.
- Хвильовий М. Твори: В 2 т. Київ, 1990. Т. 2.
- Гординський Я. Літературна критика підсовєтської України. Львів –Київ, 1939.
- Сивокінь Г. Давні українські поетики. Харків, 2001. С.146-152.