Історія українського літературознавства 2024

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116доцент БУДНИЙ ВасильФЛл-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116ФЛл-11мдоцент БУДНИЙ Василь

Опис курсу

Курс «Історія українського літературознавства» охоплює розвиток науки про літературу від періоду її формування до сучасності. Зосереджено увагу на становленні літературознавчих напрямів, течій і стилів, зміні шкіл у контексті загальноєвропейського літературознавства. Оглянуто постаті найвидатніших представників літературознавчої теорії та практики, проаналізовано праці вчених, які були вилучені з літературного обігу в роки комуністичного режиму, а також дослідження представників української діаспори.

Курс має на меті розкрити історію української літературознавчої думки у зв’язку з літературним процесом в Україні та на тлі розвитку світової літературознавчої думки, вклад українських учених у цей розвиток. Програма курсу певною мірою дотична до програми вступу до літературознавства, теорії літератури й особливо історії української критики, корелюючи ці дисципліни: з одного боку, розкриваючи основні літературознавчі поняття, методи, школи через призму їх сприйняття і трансформації в Україні, а з іншого – акцентуючи методологічний аспект історико-літературної та літературно-критичної думки

Основні завдання курсу:

  • ознайомити студентів з особливостями розвитку літературознавчої думки в Україні у зв’язку з розвитком літературного процесу;
  • розкрити специфіку розвитку українського літературознавства, зумовлену історичними обставинами, зокрема перебуванням українського етносу в межах різних держав, бездержавністюукраїнської нації протягом багатьох століть;
  • показати трансформації теоретичних концепцій, внесок українських учених у розробку нових ідей;
  • розкрити вклад у літературознавчу науку вчених, замовчуваних радянським режимом;
  • допомогти студентам орієнтуватися в різних методологіях;
  • навчити студентів самостійно мислити, вести наукову полеміку.

Очікувані результати навчання

Після завершення цього курсу студент буде знати:

  • основні етапи розвитку науки про літературу від її формування в епоху Бароко як синтезу латино-католицького та візантійськоправославних елементів, теоретичні засади поетик XVII ― XVIII ст.;
  • синтез принципів міфологічної та культурно-історичної шкіл у працях М. Максимовича, О. Бодянського, М. Костомарова, П. Куліша;
  • новаторські ідеї представників культурно-історичної школи в українському літературознавстві другої половини XIX ст., обґрунтування і захист національної специфіки української літератури в працях М. Дашкевича, О. Котляревського, П. Житецького; розвиток порівняльно-історичної методології (М. Драгоманов, М. Сумцов, Д. Овсянико-Куликовський, А. Кримський та ін.);
  • внесок О. Потебні в розвиток психо-лінгвістичної літературної школи, роль ідей О. Потебні у становленні структуралізму та рецептивної естетики;
  • обґрунтування естетичних засад модернізму в українському літературознавстві (М. Євшан, М. Сріблянський, А. Товкачевський);
  • естетичні засади літературознавчої думки періоду національного відродження (праці критиків-неокласиків (М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара));
  • теорія соціалістичного реалізму як вираження вульгарносоціологічного підходу до літератури (В. Коряк, І. Стебун, М. Шамота, Л. Санов та ін.);
  • літературознавчі ідеї в Західній Україні 20 ― 30-х рр. ХХ ст, розмежування за естетичними та ідеологічними принципами, концепції Д. Донцова, М. Рудницького, Г. Костельника, С. Тудора, М. Гнатишака;
  • хрущовська відлига і пожвавлення літературознавчих студій (О. Білецький, Л. Новиченко), критики-шістдесятники ( І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, М. Коцюбинська);
  • літературознавча думка в еміграції: МУР, «Слово» (Ю. Шевельов, Г. Костюк, І. Кошелівець, І. Фізер, Б. Рубчак, Г. Грабович, М. Павлишин та ін.). Ідея «великої літератури», концепції «національно-органічного стилю», постколоніальної критики тощо.

уміти:

  • розмежовувати теоретичні засади літературознавчих шкіл, визначати принципи кожної з них;
  • за хрестоматією «Історія української літературної критики та літературознавства» опрацьовувати основні праці українських літературознавців та інші документи (програми, декларації, маніфести);
  • визначати зв’язок між літературознавчими школами і літературними стилями й течіями;
  • виявляти літературознавчі елементи в художніх творах Т. Шевченка, П. Куліша, П. Тичини, М. Зерова, Б. І. Антонича, Л. Костенко та ін.

Рекомендована література:

  1. Наєнко М. Історія українського літературознавства. Київ, 2010.
  2. Гром’як Р. Історія українського літературознавства і критики. Тернопіль, 1999.
  3. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. Київ, 1998.
  4. Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ початку ХХ століття. Львів, 2002.
  5. Історія української літературної критики та літературознавства. Хрестоматія: У 3 т. Упоряд. П. Федченко, М. Павлюк, Т. Бовсунівська. Київ, 1996, 1998, 2000.

Додаткова література

  1. Лавріненко Ю. Зруб і парости. Мюнхен, 1971.
  2. Ревакович М. Крізь іншу призму: про феномен Нью-Йоркської групи // Нью-Йоркська група. Львів, 2012.
  3. Рубчак Б. Міти метаморфоз, або Пошуки нового світу. Львів, 2012.
  4. Тарнавський Ю. Квіти хворому: статті, критика, розмови. Львів, 2012.
  5. Антонич Б.І. Повне зібрання творів. Львів, 2009.
  6. Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто, 1966. Т. 2.
  7. Чехович К. Генеза і суть націоналізму. Християнський націоналізм. Львів, 1939.
  8. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. Торонто, 1958.
  9. Рудницький М. Між змістом і формою. Від Мирного до Хвильового. Дрогобич, 2009.
  10. Ільницький М. Критики і критерії. Львів, 1998.
  11. Зеров М. Твори: В 2 т. Київ, 1990. Т. 2.
  12. Хвильовий М. Твори: В 2 т. Київ, 1990. Т. 2.
  13. Гординський Я. Літературна критика підсовєтської України. Львів –Київ, 1939
  14. Сивокінь Г. Давні українські поетики. Харків, 2001. С.146-152.
  15. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний). Київ, 1973. С.137- URL.: https://chtyvo.org.ua/authors/Dovhalevskyi_Mytrofan/Poetyka_Sad_poetychnyi/
  16. Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – К., 1966. – Т. 3.
  17. Грабович Г. До історії української літератури. Київ, 1997.
  18. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів, 1997.
  19. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Торонто, 1958.
  20. Ільницький М. Критики і критерії. – Львів, 1998.
  21. Франко І. Задачі і метод історії літератури // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 41.
  22. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – Т. 31.
  23. Чижевський Д. Історія української літератури. – Київ, 1993

Силабус:

Завантажити силабус