Опис курсу

У період кінця ХІХ – початку ХІХ ст. (1890 – 1914 рр.; орієнтовно: від перших Франкових розвідок про модернізм та «Зів’ялого листя» – до першої світової війни) українська література вийшла на новий якісний рівень, зумовлений як загальноєвропейською атмосферою fin de siècle (кінця віку), так і внутрішньонаціональними, іманентними, чинниками. Це період початків модернізму із його неймовірним розмаїттям мистецьких напрямів, течій – естетичних досвідів, чи не кожен з яких мав у тогочаснім українськім письменстві свого яскравого представника: імпресіонізм – М. Коцюбинського; експресіонізм – В. Стефаника та Г. Хоткевича; новоромантизм – І. Франка, Лесю Українку; символізм – Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Яцкова, Олександра Олеся; неонатуралізм – В. Винниченка тощо. З іншого боку, життя і творчість більшости представників періоду  складає  самодостатній  інтерес,  проєктує  в  світову мистецьку скарбницю неповторні індивідуальні набутки.

Метою курсу є ознайомлення студентів з європейськими художніми практиками кін. ХІХ – поч. ХХ ст. через творчість українських   представників   цього   періоду,   виявлення типологійних (у контексті європейських аналогів) та індивідуальних, ба навіть ексклюзивних, рис їхніх творчих доробків; формування панорамного уявлення про феномен модернізму через фокусування на поокремих естетичних досвідах визначних українських митців.

Завдання: з’ясування суспільно-мистецької атмосфери періоду початків модернізму, порівняння з попереднім періодом реалізму; вивчення творчостей В. Стефаника, Л. Мартовича, Марка Черемшини, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, Лесі Українки, В. Винниченка, Г. Хоткевича, О. Олеся, С. Черкасенка, М. Вороного та ін.; представлення специфічних термінів та понять, які виникли у процесі формування феномена модернізму