«Історія світової літератури (від античності до XVIII ст.)»(прикладна лінгвістика)

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
31.5Немає
42.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
316ст. наук. співробітник ЧЕЛЕЦЬКА Мар’яна
432ст. наук. співробітник ЧЕЛЕЦЬКА Мар’янаФЛу-21, ФЛу-22, ФЛу-23, ФЛу-24

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
316ст. наук. співробітник ЧЕЛЕЦЬКА Мар’яна
432ст. наук. співробітник ЧЕЛЕЦЬКА Мар’яна

Опис курсу

Курс «Історія світової літератури (від античності до XVIII ст.») є частиною нормативного базового курсу «Історії світової літератури» для студентів-філологів, у якому вивчаються основні культурно-історичні епохи  (Античність. Середньовіччя, Ренесанс, Бароко, Просвітництво) та літературні напрями і стилі давньої європейської літератури (романський та готичний стиль Середньовіччя, ренесансний реалізм, маньєризм, рококо, класицизм, реалізм Просвітницької доби та сентименталізм і преромантизм), їхні тенденції у розвитку знакових літературних явищ крізь призму творчих біографій чільних постатей світового рівня.

Мета – засвоєння відомостей про історико-літературний процес з перспективи виникнення та розвитку родів та жанрів у давньому європейському письменстві.

Завдання:

  • засвоєння основних відомостей про літературні джерела та процес формування європейських держав;
  • формування та засвоєння знань про найістотніші історико-літературні явища середньовічної, ренесансної, барокової та провітницької культури із визначенням їхньої генези, межових дат, основних типологічних ознак;
  • усвідомлення спадкоємності історико-літературного процесу з одночасним розумінням їхньої динаміки та трансформації;
  • формування ґрунтовних знань про родово-жанрову та художньо-образну системи визначених літературних періодів;
  • вивчення найзнаковіших текстів та творчих біографій найвидатніших представників давньої європейської літератури з обов’язковим прочитанням художніх творів загальнокультурного європейського спадку;
  • формування навичок інтерпретації художніх творів та ознайомлення з основними принципами порівняльного аналізу.

Вивчення навчальної дисципліни передбачає засвоєння відповідних знань, умінь та навичок, зокрема студент повинен

­– знати:

1) поняття:

Античність, архаїчна Греція, гомерівський епос, класична література Греції, еллінізм, література Римського панування, римська література періоду Республіки, римська література періоду Імперії («вік Августа»), канон александрійських поетів, ямбічна поезія, мелос, монодичний мелос, хоровий мелос, ораторська проза, грецький роман; римська елегія, александрійська лірика, вчена поезія, епіграма, римська елегія, буколіки, еклоги, георгіки, оди, метаморфози; Середньовіччя, християнство, теоцентризм, феодалізм, релігійна (клерикальна) та світська культура, схоластика, алхімія, романський та готичний стиль, агіографія, архаїчний епос, сага, героїчний епос, філіди, барди, скальди, глеомани, скопи, жонглери, шпільмани, хуглари, лицарська куртуазна культура, трубадури, трувери, ваганти, міннезингери, міннезанг, лицарський роман, канцона, пасторела, альба, серена, сирвента, балада, тенсона, романс; міська культура, алегорична поема, літургійна драма, містерія, міракль, мораліте, фабльо, шванк, фарс, народна сміхова культура, мейстерзингери, народна балада; Ренесанс, комедія дель-арте, комедія інтриг, комедія звичаїв, комедія ситуацій, ренесансна новела, сонет, есе; Бароко, релігійні війни; маньєризм, маринізм, гонгоризм, культеранізм (гонгоризм), метафізична поезія, преціозна література; бароковий концепт та пуанта, мистецтво дотепності; психологічний роман, «мавританський» роман, пікаресний (шахрайський) роман, науково-фантасмагоричний роман, «комічний роман»; філософська драма, ауто сакраменталь, лоа; драматична поема-містерія; класицизм, нормативні поетики, сценічна система, єдність часу, місця і дії, байка, афоризм-мініесей, афоризм-максима, афоризм-характер, афоризм-думка; Просвітництво, картезіанство та раціоналізм, сенсуалізм та емпіризм, лібертинізм, вольтеріанство, деїзм, ясенізм та квієтизм; філософський просвітницький роман, пригодницький роман, сатиричний роман, «комічна епопея», міщанська драма, «інтелектуальна комедія доби», сентименталізм, руссоїзм, «природна соціально людина», роман-виховання; Реставрація, комедія рококо, ф’яба, галантний роман; преромантизм, «ваймарівський класицизм», готичний роман, орієнталізм, преромантична балада;

2) теми:

Особливості європейської писемності в античний період. Періодизація літератури давньої Греції та Риму. Канон давньогрецької міфології. Історичні періоди в епоху Середньовіччя та особливості формування культури і літератури, впливи середньовічної літератури на подальший історичний розвиток, клерикальна культура і література середньовічного суспільства, світська культура та література Середньовіччя; найвидатніші пам’ятки середньовічної літератури; культурна спадщина епохи Ренесансу, жанрова система ренесансної літератури; культура доби Бароко та її жанрово-стильовий синтез; естетика доби Просвітництва, її філософські корені; жанрові різновиди просвітницького роману;

– вміти:

  • орієнтуватися в історико-літературному процесі, розуміти спадкоємність, а також специфіку літературних епох;
  • характеризувати кожен період в історії літератури, визначити етимологію його назви, граничні дати, типологічні риси, аргументувати його відмінність та особливість;
  • аналізувати загальні світоглядні концепції епох та художні принципи окремих письменників;
  • аналізувати художньо-образну систему літературної епохи, стилю, напрямку, автора, окремого твору;
  • творчо, логічно та послідовно формулювати та аргументувати власні думки про літературний твір.

 

 

Матеріали

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму