Історична граматика словацької мови

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
12Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116доцент ХОДА ЛідіяФЛС-22

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116ФЛС-22доцент ХОДА Лідія

Опис курсу

Курс «Історична граматика словацької мови» дає можливість студентам отримати знання про історію виникнення словацької мови, періодизацію її розвитку, особливості формування графічної, фонетичної та граматичної систем словацької мови; а також дає змогу зрозуміти та пояснити певні фонетичні явища сучасної словацької мови.

Мета курсу: ознайомити студентів з історією формування словацької мови,  періодизацією історії словацької мови, з основними джерелами історичного вивчення словацької мови, з особливостями розвитку її графічної, фонетичної та граматичної систем.

Цілі курсу: 

  • окреслити основні проблеми історичної граматики як наукової та навчальної дисципліни; 
  • подати відомості про періоди розвитку словацької мови; виокремлення словацьких діалектів;

навчити студентів розпізнавати фонетичні процеси, що відбувалися в різні історичні періоди розвитку словацької мови, у зіставленні зі сучасними мовними формами.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: 

знати: 

  • розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів;
  • походження і розвиток словацької мови; 
  • основні поняття історичної граматики словацької мови;
  • диференціацію словацьких діалектів;
  • особливості графічної, фонетичної і граматичної систем словацької мови;
  • характеристику праслов’янської основи словацької мови;
  • розвиток вокалізму та консонантизму в XI – до поч. XIII ст.;
  • найважливіші фонетичні процеси та явища в історії словацької мови.

вміти: 

  • розрізняти фонетичні процеси, які відбувалися в словацькій мові до виникнення словацької літературної мови;
  • давати історико-лінгвістичний коментар до певних явищ словацької мови;
  • характеризувати діалектні різновиди словацької мови;
  • порівнювати словоформи словацької мови з іншими слов’янськими мовами;
  • реконструювати архетипи словоформ; 
  • реферувати інформацію словацькою мовою в усній та писемній формах;

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен розвивати та вдосконалювати

загальні компетентності (ЗК):

ЗК 4. Здатність бути критичним і самокритичним. 

ЗК 5. Здатність учитися й оволодівати сучасними знаннями.

ЗК 6. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 7. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

ЗК 9. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК 10. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК 11. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК 12. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.

ЗК 15. Здатність цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність.

фахові компетентності (ФК):

ФК 1. Усвідомлення структури філологічної науки та її теоретичних основ.

ФК 2. Здатність використовувати в професійній діяльності знання про мову як особливу знакову систему, її природу, функції, рівні. 

ФК 3. Здатність використовувати в професійній діяльності знання з теорії та історії словацької мови.

ФК 4. Здатність аналізувати діалектні та соціальні різновиди словацької мови, описувати соціолінгвальну ситуацію. 

ФК 6. Здатність вільно, гнучко й ефективно використовувати словацьку мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у різних сферах життя. 

ФК 8. Здатність вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань. 

ФК 10. Здатність здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів. 

ФК 14. Усвідомлення підсистем мови та здатність аналізувати мовні одиниці, визначати їх взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють. 

програмні результати навчання (ПРН):

ПРН 2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати.

ПРН 3. Організовувати процес свого навчання й самоосвіти.

ПРН 6. Використовувати інформаційні й комунікаційні технології для вирішення складних спеціалізованих задач і проблем професійної діяльності.

ПРН 7. Розуміти основні проблеми філології та підходи до їх розв’язання із застосуванням доцільних методів та інноваційних підходів.

ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію словацької мови і літератури і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності.

ПРН 9. Характеризувати діалектні та соціальні різновиди словацької мови, описувати соціолінгвальну ситуацію.

ПРН 12. Аналізувати мовні одиниці, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють.

ПРН 14. Використовувати словацьку мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя.

ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.

ПРН 16. Знати й розуміти основні поняття, теорії та концепції обраної філологічної спеціалізації, уміти застосовувати їх у професійній діяльності.

ПРН 17. Збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання. 

ПРН 20. Окреслювати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну філологічну галузь, пояснювати їх взаємозв’язок у цілісній системі знань.

 

Рекомендована література

 

  1. Atlas slovenského jazyka. I–IV. Bratislava, 1968–1984.
  2. Balleková K. Výskum nárečovej variety slovenčiny // Slovenčina vo svete – súčasný stav a perspektívy. Bratislava, 2013. S. 22–28 // https://fphil.uniba.sk/fileadmin/fif/katedry_pracoviska/sas/Publikacie/zbornik_sk_final_Slovencina_vo_svete_2013.pdf
  3. Blanár V. Porovnávanie lexiky slovanských jazykov z diachronického hľadiska. Bratislava: Veda, 1993. 
  4. Boček V. Znovu ke změně g > γ > h ve slovanských jazycích // Jazykovedné štúdie XXXII. Prirodzený vývin jazyka a jazykové kontakty. Bratislava: Veda, 2015. S. 211– 219 //  https://www.juls.savba.sk/attachments/knizne_novinky/js_32.pdf 
  5. Dudášová-Kriššáková J. Slovenské nárečia ako základ pre výskum najstarších dejín slovenského jazyka z metodologického hľadiska // Rozprawy Komisji Językowej ŁTN.  LXIV, 2017 // file:///C:/Users/user/Downloads/03%20Julia%20Dud%D0%B1%20ov%D0%B1-Kri%20%20%D0%B1kov%D0%B1%20(1).pdf 
  6. Habovštiaková K. Slovná zásoba spisovnej slovenčiny z vývinového hľadiska. Bratislava, 1987. 
  7. Jóna E. Štúrova gramatika // Slovenská reč. Bratislava, 1991. Roč. 56, č. 2. S. 65–78 // https://www.juls.savba.sk/ediela/sr/1991/2/sr1991-2-lq.pdf
  8. Kačala J. Vývin spisovnej slovenčiny a jazykovej kultúry za ostatných sto rokov // Philologia, XXX č. 1. 2020. S 105–123 // https://www.fedu.uniba.sk/fileadmin/pdf/Sucasti/Ustavy/Ustav_filologickych_studii/Philologia/Philologia_2020-1/PHILOLOGIA_XXX_1_2020_Kacala.pdf 
  9. Kačala J., Krajčovič R., Prehľad dejín spisovnej slovenčiny. Martin, Matica slovenská, 2011. 
  10. Kováčová V. Vybrané kapitoly z dialektológie. Ružomberok: Verbum, 2013. 
  11. Karpinský P. Kultúrny jazyk alebo nárečie (Náčrt vzťahu kultúrneho jazyka a nárečia v nadväznosti na kodifikáciu spisovnej slovenčiny) // Slovo o slove. Roč. 12, Prešov, 2006 // https://www.unipo.sk/public/media/11314/Slovo%20o%20slove%2012%20-%202006.pdf
  12. Kováčová V. Vybrané kapitoly z dialektológie. Ružomberok: Verbum, 2013.
  13. Krajčovič R. Náčrt dejín slovenského jazyka. SPN, Bratislava, 1971. 196 s.
  14. Krajčovič R. Slovenčina a slovanské jazyky. I. Praslovanská genéza slovenčiny. Bratislava: SPN 1974. 328 s.
  15. Krajčovič R. Slovenčina a slovanské jazyky. II. Fonologický vývin. Bratislava: Univerzita Komenského 2003. 168 s.
  16. Krajčovič R. Textová príručka k dejinám slovenského jazyka. 1.vyd. Bratislava, SPN, 1979.
  17. Krajčovič R., Žigo P. Dejiny spisovnej slovenčiny. Bratislava, 2002. 249 s.
  18. Krajčovič R. Vývin slovenského jazyka a dialektológia. 3. nezmenené vydanie.  Bratislava: Univerzita Komenského v Bratislave, 2019. 343 s. 
  19. Krajčovič R., Žigo P. Dejiny spisovnej slovenčiny. Bratislava, 2002. 249 s.
  20. Králik L. Stručný etymologický slovník slovenčiny. Bratislava: Veda. Jazykovedný ústav Ľudovíta Štúra SAV, 2015.
  21. Máchek V. Etymologický slovník jazyka českého a slovenského. Praha, 1957.
  22. Múcsková G. Jazykové zmeny v historickom vývine gramatických tvarov z aspektu gramatikalizácie (na príklade vývinu slovenského préterita). Bratislava: Univerzita Komenského, 2016. 191 s.  
  23. Pauliny E. Fonologický vývin slovenčiny. Bratislava: Vydavateľstvo SAV, 1963.
  24. Perovská V. Funkčno-sémantické kategórie pasívnosti a rezultatívnosti v historických a nárečových textoch. Prešov, 2017. 
  25. Prirodzený vývin jazyka a jazykové kontakty. Jazykovedné štúdie. 32. Ed. K. Balleková, Ľ. Králik, G. Múcsková. Bratislava: Veda 2015. 592 s.
  26. Ripka I. Aspekty slovenskej dialektológie. Prešov: Fakulta humanitných a prírodných vied, 2002. 
  27. Ripka I. Na počiatku bola dialektológia… alebo Dialektika dejín disciplíny // Ološtiak M., Ivanová M., Slančová D. (eds): Vidy jazyka a jazykovedy. Na počesť Miloslavy Sokolovej. Acta Facultatis philosophicae universitatis Prešoviensis, Jazykovedný zborník, 34. Prešov: Filozofická fakulta Prešovskej univerzity v Prešove, 2011. S. 41–49.
  28. Sabol J. Centrum a periféria slovenského spoluhláskového systému // Slovenská reč, 2, 54, 1989. S. 97–104.
  29. Sedláková M. Slovenské nárečia v súčasnej komunikačnej praxi // Studia Academica Slovaca 39. Bratislava: Univerzita Komenského, 2010. S. 207–214 // https://borniky.e-slovak.sk/SAS_39_2010.pdf.
  30. Slovník slovenského jazyka I–VI. Red. Š. Pečiar. 1.vyd. Bratislava, Veda, SAV, 1959–1968.
  31. Slovník slovenských nárečí. I. 1. vyd. Bratislava: Veda, 1994.
  32. Slovník slovenských nárečí. II. 1. vyd. Bratislava: Veda, 2006.
  33. Sokolová M. Nový deklinačný systém slovenských substantív. Prešov: Filozofická fakulta Prešovskej univerzity 2007. 338 s.
  34. Stanislav J. Dejiny slovenského jazyka. Zv.1–5. Bratislava, 1956–1973.
  35. Stanislav J. Starosloviensky jazyk. Zv.2, Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo, 1987.
  36. Trávníček Fr. Historická mluvnice československá. Praha, 1935.
  37. Žeňuch P. Z problematiky vývinu slovenčiny. Cyrilská písomná tradícia. Bratislava, 2021. 83 s. 
  38. Žeňuch P. K dejinám cyrilskej písomnej kultúry na Slovensku. Nitra 2015. 
  39. Žigo P. Komplexnosť interpretácie slovanskej substantívnej deklinácie v Slovanskom jazykovom atlase // Gwary Dziś. Vol. 8. 2016. S. 23–33. 
  40. Žigo P. Vývin substantívnej deklinácie v slovanských jazykoch // Slavica Slovaca. Roč. 53. č. 3–4. 2018. S. 132–142.

Інтернет-джерела

https://korpus.sk/

http://slovnik.juls.savba.sk/

https://zborniky.e-slovak.sk/

https://www.juls.savba.sk/ediela/jc/

https://www.juls.savba.sk/ediela/ks/

https://fb.joj.sk/slovania/rozhovor-zigo.html

https://www.jazykovevzdelavanie.sk/2024/03/ako-kedy-a-kde-vzniklo-v-slovencine-a/

 

Силабус:

Завантажити силабус