Навчання > Культура японської мови

Культура японської мови

Тип: На вибір студента

Кафедра: сходознавства імені професора ярослава дашкевича

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
33Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
316ФЛя-21м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
316ФЛя-21мдоцент Забуранна О.

Опис курсу

Курс “Культура японської мови” є важливим складовим елементом у підготовці фахівців з японської мови і літератури. Його присвячено соціокультурному аспекту сучасної японської мови, а саме зв’язку засобів мовного вираження із мовною концептуальною картиною світу та практикою міжособистісної взаємодії у соціумі. Курс має на меті підвищити культуру усного та писемного мовлення, сформувати навички свідомого відбору лексико-граматичних засобів мови залежно від ситуації спілкування та комунікативної мети повідомлення.

Мета – сформувати розуміння теоретичних засад культури японської мови та навички вибору мовних засобів, які відповідають норми спілкування в японському соціумі.

Цілі – ознайомити студентів з основними поняттями японської культури, які відображені у мовних конструктах;
– сформувати розуміння теоретичних засад вчення про культуру мови, норми ввічливості сучасної японської мови;
– підвищити культуру усного та писемного мовлення;
– через аналіз текстів японської художньої літератури навчити виявляти культурні норми, які накладають відбиток на спілкування дійових осіб;
– сформувати навички свідомого відбору лексико-граматичних засобів мови;
– навчити аналізувати різні форми висловлювання з погляду дотримання культурних норм.

Після завершення цього курсу студент буде:
знати:
• теоретичні засади культури японської мови;
• лексичні та граматичні норми ввічливості сучасної японської літературної мови, відображені у системі ввічливої мови 敬語, мовленнєвих актах, мовленнєвому етикеті;
• основні поняття японської культури, відображені у лексичній семантиці.
вміти:
• аналізувати різні форми висловлювання з погляду дотримання культурних норм;
• виявляти культурні норми, які накладають відбиток на вибір мовних форм і виразів;
• добирати мовні засоби, залежно від ситуації спілкування, співрозмовника, комунікативної мети.

Рекомендована література

  1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Видавничий центр «Академія». 2004. 342 c.
  2. Бондар О.І., Бондаренко І.П. Лінгвокраїнознавство Японії. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго. 2012. 696 с.
  3. Городній С. М. Лексичний аспект молодіжного сленгу в сучасній японській мові (слова та вирази, що стосуються зовнішності).  Сходознавство. 2007. № 38. С. 51-5.
  4. Забуранна, О. В. Стратегії називання осіб у японській бізнес-комунікації. Східний світ. 2024. 2 (123), С. 52–63. https://doi.org/10.15407/orientw2024.02.052
  5. Забуранна О. Соціальний статус адресата в комунікативній ситуації прохання і варіативність реквестивних стратегій української та японської мов. Мова і суспільство. 2017. Вип. 58. С. 133-147.
  6. Заморська Ю. Комунікативне мовчання в японській лінгвокультурі. Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 45. С. 18-23.
  7. Заморська Ю. В. Буддійська складова формування концепту мовчання в японській лігвокультурі. Сходознавство. 2009. № 45/46. С. 3-10.
  8. Лінгвопрагматичний аналіз тексту: Збірник статей. Київ. 268 с.
  9. Пирогов В.Л. Японські прислів’я та приказки // Японська література: Хрестоматія. Том I (VII–XIV ст.) / Упоряд. І.П. Бондаренко, Ю.В. Осадча. К.: Вид. дім Дмитра Бураго. 2010. С. 47-85.
  10. Рибалко С. Б. Концептосфера мовчання в художніх практиках Японії. Art and Design. 2022. № 3. С. 3-10. https://artdesign.knutd.edu.ua/project/3-19-2022/
  11. Рябокінь Н.О. Комунікативно-прагматичний і структурно-семантичний потенціал мовленнєвих актів. Харків, 2022. 164 с.
  12. Чернишенко І. А. Фактори формування національних мовних картин світу. Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка. 2007. Вип. 32. С. 158-162.
  13. Словник японських прислів’їв і приказок з відповідниками шістьма мовами. Японська, українська, російська, англійська, німецька, французька, латинська / ред.: Л. В. Матвєєва; Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України. К. : Торсінг плюс. 2009. 272 c.
  14. Benedict R. The Chrysanthemum and the Sword. Palterns of Japanese Culture. Boston: Houghton, Miffl in Company. 1946. 324 p.
  15. Brown P., Levinson S. Politeness : Some Universals in Language Usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1987. 358 p.
  16. Dale P. The Myth of Japanese Uniqueness. London: Croom Helm.1986. 252 p.
  17. Doi L. Takeo. Amae — a key concept for understanding Japanese personality structure. 1962. 5. p. 1-7. https://www.jstage.jst.go.jp/article/psysoc/5/1/5_1962.1/_pdf
  18. Gottlieb Nannete. Languge and Society in Japan. Cambridge : Cambridge University Press. 2005. 169 p.
  19. Ide S. 1991. “How and why do women speak more politely in Japanese?” in S. Ide and N. McGloin (eds.), Aspects of Japanese Women’s Language. Tokyo: Kurosio, pp. 63–79.
  20. Miike Yoshitaka. Japanese Enryo-Sasshi communication and the psychology of Amae : reconsideration and reconceptualization. Keio communication review. 2003, Vol. 23. №3. p. 93-115. https://koara.lib.keio.ac.jp/xoonips/modules/xoonips/detail.php?koara_id=AA00266091-20030300-0093
  21. Takaya Shoko. Amae and Freedom in Everyday Language: Toward Transcultural Educational Theory. 京都大学大学院教育学研究科紀要. 2021. Vol. 67. 137-150. https://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/items/0d0a2cf6-8d78-4b78-b719-d0509075077b
  22. Usami Mayumi. Discourse Politeness in Japanese Conversation : Some Implications for a Universal Theory of Politeness. ひつじ書房. 2002. 343 p.
  23. 沖野谷美波. 敬語が与える印象に関する研究 : マニュアル敬語の実態に着目して // 東京女子大学言語文化研究. 2020, 29. P .68– https://twcu.repo.nii.ac.jp/records/26699
  24. 金水聡.　共感（empathy）と“キャラクター”、そして文法. 日本語言語科学特別講義 / 第139回NINJALコロキウム. 国立国語研究所. 2023年11月28日. https://www.youtube.com/watch?v=QOLmaGcnZmk
  25. 小林美恵子. 職場における命令・依頼表現―ジェンダー的視点から見る―. ことば. 2003. 24号. pp.13–
  26. 中上級学習者向け日本語教材日本文化を読む. アルク. 2012. 112 p.
  27. 文化審議会. 敬語の指針（文化審議会答申）. 文化庁、2007年. https://www.bunka.go.jp/seisaku/bunkashingikai/sokai/sokai_6/index.html

Силабус: Культура японської мови 2025

Завантажити силабус