Культура російської мови
Тип: Нормативний
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
10 | 3 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
10 | 16 | Array |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
10 | 16 |
Опис курсу
Мета – сформувати у студентів загальне уявлення про мовні стилі і комунікативні якості мови, про норми літературної мови в теоретичному і культурологічному планах, про найбільш доцільні способи використання мовних засобів усіх рівнів відповідно до змісту тексту, його жанрової приналежності та призначення; сприяти виробленню мовних умінь і підвищенню мовної культури студентів; надати практичні навички та уміння лінгвостилістичного аналізу тексту.
Завдання:
- надати студентам необхідні теоретичні знання із зазначеної навчальної дисципліни, навчити застосовувати їх на практиці;
- навчити студентів орієнтуватися в лінгвістичній (навчальній та науковій) літературі, необхідній для практичної роботи та поглибленого вивчення курсу;
- сформувати уявлення щодо невирішених і дискусійних питань стилістики та культури мови, звернути увагу на складні випадки розбору конкретних лінгвостилістичних реалій;
- розширити теоретичні знання щодо стилістичного аналізу тексту, допомогти оволодіти методикою цього виду аналізу;
- допомогти засвоїти принципову різницю між трьома підходами до аналізу тексту – і відповідно – трьома видами аналізу: лінгвістичним, лінгвостилістичним та літературознавчим.
Передумови курсу: інформація, отримана в курсах “Вступ до мовознавства”, “Сучасна російська мова”, “Сучасна українська мова”, “Історична граматика російської мови”, “Історія російської літературної мови”, “Методика викладання російської мови”, а також у загальнофілологічних курсах “Риторики”, “Теорії мовленнєвої діяльності”, “Теорії мовленнєвих актів”.
В результаті вивчення даної дисципліни студент повинен
знати:
- яким є об’єм і зміст поняття «культура мовлення»;
- у чому полягають науково-теоретичні основи розвитку й вдосконалення мовленнєвої культури;
- яке коло питань відноситься до проблеми мовленнєвої культури;
- основні етапи формування стилістики та культури мови;
- імена провідних лінгвістів, які займались теоретичними основами стилістики та культури мови;
- основні положення праць мовознавців, які розробляли теоретичне підґрунтя стилістики та культури мови;
- методи та методику стилістичних досліджень;
- базові поняття стилістики та культури мови, що складають їхню концептуальну основу;
- погляди видатних вчених на проблемні питання стилістики та культури мови;
- в чому проявляється взаємозв’язок вчення про культуру мови і стилістикою;
- зміст поняття «комунікативна якість мовлення»;
- комунікативні якості мовлення та їх системний зв’язок;
- систему функціональних стилів сучасної російської мови;
- різни погляди на питання про місце мови художньої літератури в системі функціональних стилів;
- що розуміється під прагматичними аспектами культури мовлення;
- поняття мовленнєвого етикету і його соціальну роль;
вміти:
- вільно застосовувати засоби мови в усній та письмовій комунікації;
- спостерігати, систематизувати і пояснювати окремі стилістичні факти;
- оцінювати здобутки вчених у розробці конкретної мовленнєвої проблеми;
- використовувати у мовленнєвій практиці досвід володіння прийомами, правилами, засобами мовлення, накопичений попередніми поколіннями;
- підпорядковувати стиль свого мовлення до відповідних комунікативних умов;
- дотримуватись вимог літературної мови та доречно застосовувати її засоби виразності;
- користуватися довідниками та словниками;
- аналізувати тексти різних епох, різних стилів і жанрів в аспекті культури мови;
- вільно користуватися мовними ресурсами у власній мовленнєвій діяльності;
- знаходити помилки у вживанні тих чи інших мовленнєвих ресурсів та ліквідовувати їх;
- виділяти помилки, викликані порушенням вимог комунікативних якостей мови, пояснювати та усувати їх;
- виявляти помилки в російської мові, спровоковані інтерферентним впливом української мови, і навпаки.
Рекомендована література
Базова
1. Бельчиков Ю.А. Стилистика и культура речи. – М., 2000.
2. Васильева А.Н. Курс лекций по стилистике: Общие понятия стилистики, разговорно-обиходный стиль речи. – М., 1976.
3. Грехнева Г.М. Основы культуры речи и стилистики: Методические указания. – М., 1988.
4. Ильяш М.И. Основы культуры речи. – Киев; Одесса, 1984.
5. Культура русской речи. Учебник для вузов. Под ред. Л.К.Граудиной и Е.Н.Ширяева. – М., 1998.
- Введенская Л.А., Павлова Л.Г., Кашаева Е.Ю. Русский язык и культура речи. – Р н / Д, 2000.
- Головин Б.Н. Основы культуры речи. – М., 1980.
- Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка. – М., 1987.
Допоміжна
- Балли Ш. Стилистика и общая лингвистика // Балли Ш. Язык и жизнь. – М., 2003.
- Будагова Р.А. Человек и его язык. – М., 1976.
- Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. – М., 1981.
- Винокур Г.О. Об изучении языка литературных призведений // Винокур Г.О. О языке художественной литературы. – М., 1991.
- Галь Н. Слово живое и мертвое. – М., 1975.
- Гвоздев А.Н. Очерки по стилистике русского языка. – М., 1965.
- Горбачевич К.С. Нормы современного русского литературного языка. – М., 1981.
- Ицкович В.А. Очерки синтаксической нормы. – М., 1982. С.7–25.
- Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.
- Кожин А.Н., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типы русской речи. – М., 1982.
- Кожина М.Н. Стилистика русского языка. – М., 1983.
- Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. – М., 1971.
- Кронгауз М. Русский язык на грани нервного срыва. – М., 2008.
- Крылова О.А. Лингвистическая стилистика. В 2 кн. – М., 2006.
- Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования. – М., 1976. С.42–46.
- Львов М.Р. Риторика. – М., 1995.
- Об ораторском искусстве (Сборник изречений и афоризмов). – М., 1980.
- Ожегов С.И. Очередные вопросы культуры речи // Ожегов С.И. Лексикология. Лексикография. Культура речи. – М., 1974.
- Основы культуры речи: Хрестоматия / Сост. Л.И.Скворцов. – М., 1984.
- Практическая стилистика русского языка: Функциональные стили. – М., 1982.
- Русские писатели о языке (ХУШ-ХХ вв.) /Под ред. Б.В.Томашевского и Ю.Д.Левина. – Л., 1954.
- Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное редактирование научных произведений. – М., 1976.
- Сиротинина О.Б. Современная разговорная речь и ее особенности. –М.,1974.
- Скворцов Л.И. Теоретические основы культуры речи. – М., 1980.
- Солганик Г.Я. Синтаксическая стилистика. – М., 1973.
- Формановская Н.И. Употребление русского речевого этикета. – М., 1984. С.4–15.
- Формановская Н.И. Речевой этикет и культура общения. – М., 1989. – С.5–40.
- Чуковский К. Живой как жизнь. – М., 1963.
- Шумарова Н.П. Мовна поведінка як форма вираження ціннісних орієнтацій //Мова тоталітарного суспільства. – К., 1995. – С.100–106.
Словники
- Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. – М., 2001.
- Ахманова О.А. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.
- Горбачевич К.С., Хабло Е.П. Словарь эпитетов русского литературного языка. – М., 1974.
- Граудина Л.К., Ицкович В.А., Катлинская Л.П. Грамматическая правильность русской речи: Опыт частотно-стилистического словаря вариантов. – М., 1976.
- Квятковский А. Поэтический словарь. – М., 1966.
- Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник. – М., 2003.
- Лингвистический энциклопедический словарь – М., 1990.
- Новый объяснительный словарь синонимов русского языка. Первый выпуск / Под ред. Ю.Д.Апресяна. – М., 1997.
- Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь трудностей русского языка. – М., 1984.
- Словарь иностранных слов. – М., 1982.
- Словарь ударений для работников радио и телевидения. – М., 1984.
- Трудности словоупотребления и варианты норм русского литературного языка. Словарь–справочник. – Л., 1973.
Інформаційні ресурси
Інтернет-джерела: http://subscribe.ru/catalog/linguistics. lexicon
Дар слова. Еженедельный лексикон Михаила Эпштейна
Програмними результатами навчання мають стати:
- Знання основних етапів формування стилістики та культури мови.
- Знання базових понять стилістики та культури мови, що складають їхню концептуальну основу.
- Знання методів та методики стилістичних досліджень.
- Знання поглядів видатних вчених на проблемні питання стилістики та культури мови.
- Знання комунікативних якостей мовлення; стилістичних ресурсів мови та її стилістичних норм.
- Знання системи стилів сучасної російської літературної мови та її внутрішньоструктурної організації.
- Знання принципів організації мовленнєвих засобів в межах певної функціонально-стильової єдності.
- Знання нормативного, комунікативного і етичного рівнів культури мовлення.
- Знання орфографічної, пунктуаційної, орфоепічної, лексичної та інших видів норм російської літературної мови.
- Знання закономірностей побудови текстів наукового, публіцистичного, художнього, розмовно-побутового й офіційно-ділового стилів.
- Вміння оцінювати здобутки вчених у розробці конкретної мовленнєвої проблеми.
- Вміння виокремлювати функціональні стилі російської літературної мови, розпізнавати їхні особливості й розрізняти сфери застосування, бачити можливості взаємодії функціональних стилів.
- Вміння аналізувати особливості наукового, публіцистичного, художнього, розмовного й офіційно-ділового стилів.
- Вміння спостерігати, систематизувати і пояснювати окремі стилістичні факти.
- Володіння стилістичними ресурсами мови.
- Вміння здійснювати стилістичний аналіз текстів різної стильової приналежності.
- Вміння аналізувати тексти різних епох, різних стилів і жанрів в аспекті культури мови.
- Вміння знаходити помилки у вживанні тих чи інших мовленнєвих ресурсів та ліквідовувати їх.
- Вміння знаходити помилки, викликані порушенням вимог комунікативних якостей мови, пояснювати та усувати їх.
- Вміння користуватися словниками різних типів.
- Володіння термінологічним апаратом стилістики та культури мови.
- Здатність проблематизувати й концептуалізувати досліджуваний матеріал.
- Вміння аналізувати досліджуване явище та синтезувати інформацію.
- Застосування теоретичних знань про сутність і природу мови, а також сучасних методів і прийомів аналізу мовного матеріалу, власних знань про функціонування мовних одиниць і категорій для покращення своєї комунікативної діяльності з дидактичною метою.
- Спроможність коректно провадити наукову дискусію та обґрунтовувати власну позицію.
- Вміння нормативно і доречно використовувати мовні засоби у процесі побудови виразного мовлення в усіх сферах мовленнєвої діяльності.
- Вміння самостійно продукувати тексти будь-якого функціонального стилю у його різних жанрах в усній та письмовій формах.
- Вміння ефективно використовувати комунікативні стратегії, специфічні для різних сфер спілкування.
- Вміння підпорядковувати стиль свого мовлення до відповідних комунікативних умов.
- Креативність.
- Здатність до системного мислення та самостійних оригінальних висновків.
- Вміння здійснювати пошук інформації та застосовувати її на практиці.