Опис курсу

Курс передбачає ознайомлення студентів з напрямами експертної діяльності філолога, розвиває теоретичні  знання магістра, його практичні навики та критичне мислення щодо створення  експертних текстів для неправового поля (готуючи до дисципліни «Створення текстового контенту з проблем взаємодії мови та суспільства») та для правового поля (готуючи до дисципліни «Семантико-текстуальна експертиза»).

В основу курсу покладено положення мовознавчої теорії, які відображають широке і вузьке розуміння тексту експертного дискурсу, а саме: соціолінгвістики, лінгвістики тексту, теорії комунікації,  соціології,  історії, культурології, теорії повсякденності, національної безпеки, медіалінгвістики, юрислінгвістики, ономастики, логіки.

Окремий аспект курсу – увага до експертних текстів  Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», до лінгвістичних експертиз Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України.

Важлива складова курсу – ознайомлення студентів з категорійним апаратом прикладної лінгвістики, зокрема з лінгвоекспертології: «експерт-філолог», «експертна практика мовознавця», «термінографічна експертиза», «лексикографічна експертиза», «онімна експертиза», «соціолінгвістичний експертний дискурс», «сучасний стандарт у записах власних назв», «лінгвістична експертиза писемного мовлення», «лінгвістична експертиза усного мовлення», «лінгвістична експертиза у справах про документальні спори»,  «лінгвістична експертиза політичних і правових документів», «лінгвістична експертиза у справах про вчинення неправомірних вербальних дій»,  «лінгвістична експертиза соціальних мереж» та ін.

Мета курсу зумовлена потребою формування теоретичних знань та практичних навиків, необхідних для створення експертних текстів – від експертного висновку про зв’язки між мовою та суспільством за результатами конкретного соціологічного опитування до експертизи запису прізвища чи семантико-текстуальної експертизи. Серед основних проблемних питань дисципліни: види і принципи експертної діяльності лінгвіста, організація та методика проведення досліджень, добір мовознавчої теорії для створення експертних текстів, принципи класифікації і види експертиз.

Прослухавши курс, магістри

– будуть знати

• мовознавчу теорію та набір методів, методики для  застосування лінгвістичного та міждисциплінарного підходів до аналізу та формування оцінки, інтерпретації та вироблення  рекомендацій чи експертних висновків (ця теоретична база важлива для курсів  «Семантико-текстуальна експертиза» та «Створення текстового контенту з проблем взаємодії мови та суспільства», які вони вивчатимуть у 2-му семестрі);

– вміти

• виокремлювати та використовувати мовознавчу теорію та методи  для   виконання  дослідницьких завдань – створення  різних видів експертних текстів  в цілому та видів лінгвістичних експертиз зокрема.

Рекомендована література

1. Ажнюк Л.В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослідження // Мовознавство. 2016. № 3. С.3–18.
2. Артикуца Н. Законодавчий текст як предмет лінгвістичної експертизи. URL: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/2462.
3. Ахтирська Н. М. Використання можливостей лінгвістичної експертизи для встановлення ознак провокації // Криміналістика і судова експертиза. Вип. 66. 2021. URL: https://digest.kndise.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/Akhtyrska.pdf
4. Богословська М. О. Актуальні питання теорії судових лінгвістичних експертиз// Криміналістика і судова експертиза. 2018. Вип. 63.
5. Бугайко Ю. О. Види лінгвістичної експертизи законопроектів: перспектива впровадження в Україні // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2019. Вип. 38.  С. 145-166. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl
6. Бугайко Ю. О. Методи лінгвістичного аналізу законодавства: український контекст // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: матеріали XV Всеукр. наук.-практ. конф. з проблем розвитку та функціонування державної мови. (Київ, 28 листопадда 2019 р.). Київ, 2019. С. 54–57.
7. Калужна О.М. Фактичні підстави проведення судової експертизи в кримінальному судочинстві // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2016. Вип. 36. Т. 2. С.130-137. URL: http://www.visnyk-juris.uzhnu.uz.ua/file/No.36/part_2/34.pdf
8. Кирилюк О. Л. Виправдовування та заперечення як мовний злочин: дослідження дискурсу збройної агресії РФ проти України // Сектор безпеки України: актуальні питання науки та практики: збірник наукових статей, тез доповідей та повідомлень за матеріалами X Міжнародної науково-практичної конференції (19–20 травня 2022 року, Національний юридичний університет 474 імені Ярослава Мудрого, м. Харків). Серія «Сектор безпеки України». 2022. № 40. С. 34–39.
9. Купчинська З О. Лінгвістична експертиза на рівні онімів // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи. К., 2023. С. 55-58.
10. Мацюк Г. Юридична лінгвістика і соціолінгвістика: зв’язки на рівні категорій та термінів// Українська мова в юриспруденції: стан , проблеми , перспективи. К., 2023. С. 67-71.
11. Мацюк Г. Лінгвістична експертиза писемного та усного мовлення як навчальна дисципліна: дискусійні питання курсу // Інформація. Мова. Інтелект. К., 2023. С. 81—84.