Навчання > Магістерський науковий семінар з болгаристики

Магістерський науковий семінар з болгаристики

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
11Немає
24Залік

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФЛблг-11мдоцент БУШКО Галина
1016ФЛблг-11мдоцент БУШКО Галина

Опис курсу

Курс «Магістерський науковий семінар з болгаристики» призначений для студентів-
болгаристів першого року навчання магістерського рівня вищої освіти.
Мета курсу: формувати у студентів уміння та навички писати наукове дослідження
(магістерську роботу), поглибити знання студентів щодо сучасних проблем болгарського
мовознавства та літературознавства, ознайомити із методологією наукового дослідження, з
основними вимогами щодо написання магістерської роботи.
Цілі курсу:
– розглянути концептуальні проблеми сучасного болгарського мовознавства і
літературознавства;
– навчити аналізувати наукові публікації з обраної проблематики дослідження;
– навчити студентів чітко, логічно, аргументовано висловлювати теоретичні ідеї та власні
твердження;
– обговорити зі студентами вимоги до написання та оформлення магістерських робіт;
– перевірити на практиці вміння студентів писати науковий текст; презентувати результати
наукового дослідження, рецензувати фрагменти робіт колег.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати:
– найбільш передові концептуальні знання, наукові концепції в галузі науково-дослідної
діяльності і на межі предметних галузей;
– основні проблеми сучасного болгарського мовознавства та літературознавства;
– особливості дослідницької діяльності в Болгарії та Україні;
– методи сучасних лінгвістичних та літературознавчих досліджень;
– основні вимоги до магістерських робіт;
– структуру тексту магістерської роботи;
– правила технічного оформлення магістерської роботи (правила цитування використаних
джерел, оформлення покликань у тексті магістерської роботи, оформлення Списку
використаної літератури та Списку використаних джерел, оформлення додатків);
вміти:
– орієнтуватися в науковому дискурсі із досліджуваної проблематики, використовувати
надбання болгарського та українського мовознавства або літературознавства;

– систематизувати здобуті теоретичні знання, вести пошук, опрацьовувати й аналізувати
інформацію, зіставляти свідчення з різних джерел;
– аналізувати наукові концепції, виявляти актуальні проблеми;
– володіти сучасними теоретико-методологічними знаннями в галузі науково-дослідної
діяльності й на межі предметних галузей;
– застосовувати сучасні методи, адекватні меті й завданням дослідження;
– структурувати власну наукову роботу;
– скласти план магістерського дослідження;
– чітко формулювати мету і завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження;
– збирати й опрацьовувати бібліографію, укладати відповідно до технічних вимог;
– добирати й класифікувати фактичний матеріал;
– чітко, зрозуміло та науково обґрунтовано висловлювати та відстоювати думку в письмовій і
в усній формах, дискутувати з твердженнями авторитетів, презентувати проблемні аспекти
роботи;
– створювати й оформлювати додатки в роботі;
– правильно оформлювати покликання на наукові праці та джерела;
– рецензувати фрагменти робіт колег;
– креативно і системно мислити, розвивати пізнавальну активність;
– володіти практичними навичками підготовки магістерської роботи;
– оперувати загальнонауковою та філологічною термінологією;
Загальні компетентності:
ЗК 2. Здатність бути критичним і самокритичним.
ЗК 3. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 4. Уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК 7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 11. Здатність проведення досліджень на належному рівні.
ЗК 12. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
Фахові компетентності спеціальності:
ФК 3. Здатність критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної
науки.
ФК 4. Здатність здійснювати науковий аналіз і структурування мовного / мовленнєвого й
літературного матеріалу з урахуванням класичних і новітніх методологічних принципів.
ФК 5. Усвідомлення методологічного, організаційного та правового підґрунтя, необхідного
для досліджень та/або інноваційних розробок у галузі філології, презентації їх результатів
професійній спільноті та захисту інтелектуальної власності на результати досліджень та
інновацій.
ФК 6. Здатність застосовувати поглиблені знання з обраної філологічної спеціалізації для
вирішення професійних завдань.
ФК 7. Здатність вільно користуватися спеціальною термінологією в обраній галузі
філологічних досліджень.
Програмні результати навчання:
ПРН 1. Оцінювати власну навчальну та науково-професійну діяльність, будувати і втілювати
ефективну стратегію саморозвитку та професійного самовдосконалення.
ПРН 2. Упевнено володіти державною та іноземною мовами для реалізації письмової та усної
комунікації, зокрема в ситуаціях професійного й наукового спілкування; презентувати
результати досліджень державною та іноземною мовами.

ПРН 3. Застосовувати сучасні методики і технології, зокрема інформаційні, для успішного й
ефективного здійснення професійної діяльності та забезпечення якості дослідження в
конкретній філологічній галузі.
ПРН 7. Аналізувати, порівнювати і класифікувати різні напрями і школи в лінгвістиці.
ПРН 9. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття
тощо) та прикладні аспекти обраної філологічної спеціалізації.
ПРН 11. Здійснювати науковий аналіз мовного, мовленнєвого й літературного матеріалу,
інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів,
формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
ПРН 12. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН 13. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних філологічних питань,
власну точку зору на них та її обґрунтування як фахівцям, так і широкому загалу, зокрема
особам, які навчаються.
ПРН 14. Створювати, аналізувати й редагувати тексти різних стилів та жанрів.
ПРН 15. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу конкретного
лінгвістичного чи літературного матеріалу.
ПРН 16. Використовувати спеціалізовані концептуальні знання з обраної філологічної галузі
для розв’язання складних задач і проблем, що потребує оновлення та інтеграції знань, часто в
умовах неповної/недостатньої інформації та суперечливих вимог.
ПРН 17. Планувати, організовувати, здійснювати і презентувати дослідження та/або
інноваційні розробки в конкретній філологічній галузі.
ПРН 18. Володіти на високому рівні болгарською мовою для здійснення професійної
діяльності.

Рекомендована література

1. Академічна чесність як основа сталого розвитку університету / Міжнарод. благод. Фонд
“Міжнарод. фонд. дослідж. освіт. політики”; за заг. ред. Т. В. Фінікова, А. Є. Артюхова. Київ :
Таксон, 2016.
2. Албул О. Львівська славістика в загальноєвропейському контексті / О. Албул, Н. Лобур //
Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам′яті академіка Л.А.
Булаховського. Київ, Освіта України, 2017. C. 3–11.
3. Кодекс академічної доброчесності Львівського національного університету імені Івана
Франка // Режим доступу: https://lnu.edu.ua/about/university-today-and-tomorrow/documents/
4. Колесніков А. Академічна доброчесність в українському освітньо-науковому просторі:
проблеми та соціальні загрози // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України.
2019. Вип. 24. С. 122–128.
5. Мазур О.В. Основи наукових досліджень: посібник для студентів філологічних
спеціальностей / О.В. Мазур, О.В. Подвойська, С.В. Радецька. – Вінниця: Нова Книга.
2013. 119 с.
6. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсових і магістерських робіт
для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти
галузі знань 03 Гуманітарні науки спеціальності “Філологія” спеціалізацій 035.032
Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – болгарська; 035.035
Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – сербська, 035.036
Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – словацька, 035.037
Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – хорватська; 035.038
Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – чеська, 035.039 Слов’янські

мови та літератури (переклад включно), перша – словенська / Ольга Албул, Алла Кравчук,
Ольга Сорока та ін. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2024.
7. Николова, Б. Етичността в сферата на висшето образование : [Електронен ресурс].
Диалог : Електронно списание на СА "Д. А. Ценов" – Свищов, Свищов : Акад. изд. Ценов,
2019. № 2, 72-111.
8. Основи методології та організації наукових досліджень: навчальний посібник для
студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів / за ред. А.Є. Конверського. Київ: Центр
учбової літератури, 2010. 352 с.
9. Ференц Н. Сучасні методологічні засади літературознавства: навчально-методичний
посідник. Ужгород, 2021. 140 с.
10. Юринець В. Методологія наукових досліджень. Львів: ЛНУ Франка, 2011.
11. Ясіновська О. Наукова робота студентів-лінгвістів: навчально-методичний посібник. Вид.
2-ге, виправлене і доповнене. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022.

Мовознавство

1. Балтова, Ю. За езиковата интерпретация и правописа на някои неологизми в
българския език. – В: Магията на думите. Езиковедски изследвания в чест на проф. д.ф.н.
Лилия Крумова-Цветкова. София, АИ „Проф. М. Дринов”, 2012, с. 221–229.
2. Благоева, Д., С. Колковска, А. Атанасова, Цв. Георгиева, Н. Костова, Св. Манова, В.
Сумрова. Речник на новите думи в българския език (от първите две десетилетия на XXI век).
София, Наука и изкуство. 2021
3. Буров, Ст. Познанието в езика на българите. Граматично изследване на концептуалната
категоризация на предметността. Велико Търново: Фабер, 2004.
4. Буров, Ст. Тенденции и промени в съвременната българска граматика. – Български език, №
3, 2015. С. 7–24
5. Виденов, М. Езиковата култура на българина. София: Анубис. 1995
6. Димитрова, М. Влияние на прагматиката върху морфологичната форма и синтактичните
свойства на глагола. – Български език, 2003. № 2–3. С. 1–18
7. Куцаров И. “Морфология”. В: Съвременен български език. Фонетика, Лексикология,
Словообразуване, Морфология, Синтаксис. София: ИК Петър Берон, 1999, стр. 277-494.
8. Мицева, С. Текст. Видове текст. Речев етикет. София: УИ Стопанство. 2010
9. Мицева, С. Книжовната норма и съвременният медиен език – В: Инфраструктура и
комуникации, бр. 3, с. 88–94. 2010
10. Мицева, С. Език и култура на медиите – факти и тенденции – В: Studia filologia universitatis
velikotarnovensis, Vol. 36/2, pp. 39–50
11. Официален правописен речник на българския език. София: Просвета. 2012
12. Ницолова, Р. Българска граматика. Морфология. София: Университетско издателство „Св.
Климент Охридски“, 2008
13. Пашов П., Първев Хр. Правоговорен и правописен речник на българския език. София: УИ
„Св. Климент Охридски“. 2002
14. Пернишка Е., Благоева Д., Колковска С. Речник на новите думи в българския език (от края
на ХХ и първото десетилетие на ХХI в.). София: Наука и изкуство, 2010, 516 с.
15. Речник на българския език. Т. 1–15. София: Изд. на БАН „Проф. Марин Дринов“,
1977–2015.
16. Станчева, Р. Правописните правила – време за промяна в подхода. – Български език, 2012,
№ 1, с. 17–23.
17. http://old.cl.bas.bg/spisaniya-publikuvani-v-nashiya-sait/blgaristika-bulgarica/

Літературознавство

1. Антов П. Поезията на 1990-те: Българско и постмодерно. Българският постмодернизъм.
Контекст. Генезис. Специфика. – Т. 3. – Пловдив: ИК “Жанет-45”, 2010.
2. Антов П. Българският постмодернизъм ХХІ–ХІХ в. Към философията на българската
литература. – Пловдив: ИК “Жанет-45”, 2016.
3. Білоус П.В. Теорія літератури: навч. посіб. К.: Академвидав, 2013. 328 с.
4. Будний В., Ільницький М. Порівняльне літературознавство: Підручник. К.: Вид. дім «Києво-
Могилянська академія», 2008. 430 с.
5. Дойнов П. Българската поезия в края на XX век, Част първа. – София: “Просвета”, 2007.
6. Кирова М. Критика на прелома: Нови явления и посоки в българската литература от края на
XX век, София: Университетско издателство „Св. Климент Охридски”, Издателство “ПАН-
ВТ”, 2002.
7. Ковбасенко Ю. Література постмодернізму [Електронний ресурс]: По той бік різних боків /
Юрій Іванович Ковбасенко // Режим доступу : http://ae-
lib.org.ua/texts/kovbasenko_postmodernizm_ua.htm.
8. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / кер. проєкту А. Волков. –
Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.
9. Ликова Р. Литературни търсения през 90-те години. Проблеми на постмодернизма. – София:
Академично издателство “Проф. Марин Дринов”, 2001
10. Література. Теорія. Методологія. Пер. з польської. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська
академія», 2008. 543 с.
11. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. // авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К. : Академія, 2007. –
(Серія «Енциклопедія ерудита»). Т. 1 : А (аба) -Л (лямент).– 608 с.
12. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. // авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К. : Академія, 2007. –
(Серія «Енциклопедія ерудита»). Т. 2 :М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). − 624 с.
13. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка.
– К. : Академія, 2006. – 752 с.
14. Пенчев Б. Постмодернизмът и безконечният български модернизъм // Литературен
вестник. – 1992. – 8-14 юни. – № 22.
15. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературнокритичної думки ХХ ст. / за ред.
Марії Зубрицької ; Центр гуманіт. дослідженьЛДУ ім. І. Франка, НТШ. – Львів : Літопис,
1996. – 633 с
16. Станков И. Принос към прочита на българския постмодернизъм. – Режим доступу :
ttps://liternet.bg/publish2/istankov/postmodernizym.htm

Силабус:

Завантажити силабус