Опис курсу

Навчальна дисципліна «Напрями сучасної світової фольклористики» дає магістрантам поглиблені знання тенденцій розвитку европейської фольклористично-етнологічної думки ХХ століття, зокрема аргументовано демонструє закономірність появи нових підходів до аналізу явищ світової міфології та їхньої трансформації в релігії, мистецтві, гуманітаристиці, політичній ідеології, котрі у своєму змісті досі утримують ряд міфологічних моделей, своєрідно переосмислених у нових структурах. У результаті магістр-фольклорист матиме змогу використовувати набуті знання курсу «Напрями сучасної світової фольклористики» при написанні наукових робіт (без врахування напрацювань сучасної европейської фольклористики фактично не обходиться жодна стаття, опублікована у фахових виданнях), зокрема магістерської роботи, та викладанні фахових дисциплін у різних навчальних закладах.

Мета курсу – системне висвітлення особливостей розвитку европейської фольклористично-етнологічної думки ХХ століття, в результаті чогов сучасній гуманітаристиці, зокрема фольклористиці, сформувалися нові підходи до аналізу явищ народної культури. Важливим аспектом курсу є осмислення зв’язків української фольклористики з ідеями европейських вчених для більш глибокого дослідження явищ української народної словесності.

Основні завдання курсу:

• характеристика основних тенденцій розвитку европейської фольклористики ХХ – початку ХХІ століть, яку варто сприймати як переосмислення напрацювань учених ХІХ століття;
• аналіз змісту праць найвідоміших европейських дослідників міфології та загалом традиційної культури, зокрема В. Шмідта, А. ван Геннепа, М. Еліаде, К.-Ґ. Юнга, К.-Л. Строса, В. Давидюка та інших учених, які справили найбільш значний вплив на розвиток европейської та зокрема української фольклористики;
• розгляд напрацювань українських фольклористів ХХ – початку ХХІ ст., які у своїх дослідженнях творчо застосовували та розвивали ідеї европейської фольклористики ХХ століття;
• заохотити магістрів фольклористів творчо використовувати наукові ідеї сучасної европейської (в т. ч. й української) фольклористичної думки для написання наукових робіт, зокрема підсумкової кваліфікаційної праці, та викладання фахових дисциплін у різних навчальних закладах.

Рекомендована література

1. Гарасим Я. І. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. Львів: Видавництво Львівського університету ім. Івана Франка, 1999. 143 с.
2. Грабович Г. Поет як міфотворець: семантика символів у творчості Тараса Шевченка / пер. з англ. С. Павличко. 2-ге випр. й авторизоване вид. Київ: Критика, 1998. 206 с.
3. Гунчик І. Український магічно-сакральний фольклор: структура тексту та особливості функціонування. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. 232 с.
4. Давидюк В. Вибрані лекції з українського фольклору (в авторському дискурсі). Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 436 с.
5. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. Луцьк: Вежа, 1997. 296 с.
6. Еліаде М. Священне і мирське. Міфи, сновидіння і містерії. Мефістофель і андрогін. Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / пер. Г. Кьорян, В. Сахна. Київ: Основи, 2001. 592 с.
7. Еліаде М. Трактат з історії релігій / пер. з фр. Олексія Панича. Київ: Дух і Літера, 2016. 520 с.
8. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста і В. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. Київ: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. 503 с.
9. Івашків В. Українські коляди “Почаївського Богогласника” (1790/1791) – від давнини до сучасності [w:] Slavia Orientalis. 2021. Tom LXX, № 4, s. 705–727.
10. Копистянська Н. Х. Час і простір у мистецтві слова. Львів: ПАЇС, 2012. 344 с.
11. Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер. з французької Зоя Борисюк. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 1997. 387 с.
12. Леві-Строс К. Первісне мислення. Київ: Український центр духовної культури, 2000. 324 с.
13. Наумовська Олеся. Інваріантна структура обрядів переходу міжсвіття в науковому осягненні Арнольда Ван Ґеннепа // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 1(31). С. 51–54.
14. Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Наукові праці. Публіцистика. Київ: Критика, 2015. Т. III: Записки о Южной Руси: [У 2 кн.] / Упоряд., стаття, комент. Василя Івашківа. Кн. 1. 416 с., іл.; Кн. 2. 388 с., іл.
15. Росовецький С. Український фольклор у теоретичному висвітленні. Київ: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2008. 623 с.
16. Сосенко Кс. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера. Львів, 1928. 350 с.
17. Сосенко К. Пражерело українського реліґійного світогляду (з картинами й узорами українських вишивок). Львів: Живі гроби, 1923. 80+VІІІ с.
18. Тен Г. Філософія штуки / переклад О. Барвінського. Львів: Накладом українсько-руської видавничої спілки, 1902. 97 с.
19. Тиховська О. М. Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект. Ужгород: РІК-У, 2021. 512 с.
20. Тиховська О. М. Українська народна чарівна казка: психоаналітичний аспект. Ужгород: Ґражда, 2011. 256 с.
21. Фрай Нортроп. Великий код: Біблія і література / з англійської переклала Ірина Старовойт. Львів: Літопис, 2010. 362 с.
22. Фрай Нортроп. Архетипний аналіз: теорія мітів // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. 2-е вид., доп. / За ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 2001. С. 142–172.
23. Шмідт Вільгельм. Етнольоґійні екльтурні округи. Львів: З друкарні Ставропигійського інституту, 1928. 12 с. [Додаток до книжки: Сосенко Кс. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера, для орієнтації при характеристиці культурно-реліґійних традицій українського народу].
24. Юнг Карл Густав. Архетипи і колективне несвідоме. Львів: Астролябія, 2018. 608 с.
25. Юнг Карл Густав. Психологічні типи. Львів: Астролябія, 2010. 692 с.
26. Юнг Карл Густав. Aion: Нариси щодо символіки самості. Львів: Астролябія, 2019. 432 с.
27. Gennep Arnold van. Les rites de passage: étude systématique des rites. Paris. Librairie critique. Emile Nourry, 1909. 288 p.
28. Ingarden R. O dziele literackim. Badania z pogranicza ontologii, teorii języka i filozofii literatury. Warszawa, 1960. 489 s.