Основна слов’янська мова (хорватська)

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73Іспит
83Немає

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
740професор ВАСИЛЬЄВА ЛюдмилаФЛхрв-41
842професор ВАСИЛЬЄВА ЛюдмилаФЛхрв-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
740ФЛхрв-41доцент ХОРОЗ Наталія
842ФЛхрв-41доцент ХОРОЗ Наталія

Опис курсу

Навчальна дисципліна «Основна слов’янська мова (хорватська) – лексикологія та синтаксис» розрахована на студентів 4 курсу (хорватська філологія), що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Вона пропонує вивчення процесів, які визначають перебіг розвитку  хорватської лексикології і синтаксису хорватської мови через призму хорватської мовознавчої науки.

Оволодіння курсом «Основна слов’янська мова (хорватська) – лексикологія та синтаксис» за запропонованою програмою допоможе студентам з’ясувати сучасний стан напрями дослідження хорватських мовознавців, зрозуміти актуальні проблеми, тенденції, динаміку розвитку хорватської лексикології і синтаксису на тлі розвитку хорватської мовознавчої науки та мовознавчої науки інших південнослов’янських країн.

Пропонований курс лекцій (82 години) читається у 7 і 8-му семестрі.

Метою викладання навчальної дисципліни є ґрунтовне оволодіння знаннями з курсу лексикології та синтаксису.

Основними завданнями вивчення дисципліни є

ознайомлення студентів з основними фактами і тенденціями розвитку лексикології і синтаксису хорватської мови, засвоєння цих знань і уміння застосовувати їх на практиці

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :

факти і тенденції сучасної хорватської лексикології і синтаксису

вміти :

  • розпізнавати багатозначність, синонімію, антонімію, омонімію, історизми, архаїзми, діалектизми, локалізми, регіоналізми, функціональну розшарування лексики, та використовувати ці знання їх з комунікативною метою.
  • аналізувати речення, відтворити теоретичний матеріал, застосувати знання з цих тем при підготовці групових та індивідуальних завдань,здійснювати розбір речення, написати реферат із запропонованої теми.

Програмні результати навчання курсу „Основна слов’янська мова (хорватська) – лексикологія та синтаксис“ загалом це ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати; організовувати процес свого навчання й самоосвіти; використовувати інформаційні й комунікаційні технології для вирішення складних спеціалізованих задач і проблем професійної діяльності; розуміти основні поняття лексикології та синтаксису; знати й розуміти лексичну і граматичну систему хорватської мови, історію хорватської мови і вміти застосовувати ці знання у професійній діяльності; характеризувати діалектні та соціальні різновиди хорватської мови описувати соціолінгвальну ситуацію; знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності; аналізувати лексичні одиниці та синтаксичні конструкції, визначати їхню взаємодію та характеризувати мовні явища і процеси, що їх зумовлюють; використовувати хорватську мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному) для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя; здійснювати лінгвістичний аналіз текстів різних стилів і жанрів; знати й розуміти основні поняття, уміти застосовувати їх у навчальній діяльності; збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови й мовлення й використовувати їх для розв’язання складних задач і проблем у спеціалізованих сферах професійної діяльності та/або навчання; мати навички участі в наукових та/або прикладних дослідженнях у галузі мовознавства.

Рекомендована література

Основна

Barić E., Hudeček L., Koharević M. i dr. Hrvatski jezični savjetnik. – Zagreb: Pergamena, 1999. – 1660 s.

Barić E., Lončarić, Malić D. i dr. Gramatika hrvatskoga književnoga jezika. – Zagreb: Školska knjiga, 1990. – 461 s.

Samardžija M. Hrvatski jezik.  Leksikologija. D.4.– Zagreb: Školska knjiga, 1998. – 145 s.

 

Допоміжна

Васильєва Л. Штокавські літературні мови: проблеми становлення, розвитку, сучасний стан. –  Львів: ЛНУ ім. Ів.Франка, 2002. – С.272-277.

Єрмоленко С.  С., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – Київ: Либідь, 2001. – 224 с.

Brozović D. Gramatičke značajke hrvatskoga jezika // Jezik. – 1997. – Br.4. – S.127–135.

Brozović D. Aktuelna kolebanja hrvatske jezične norme // Jezik. – 1998. – Br.5. – S.161–176.

Barić E., Hudeček L., Koharević M. i dr. Hrvatski jezični savjetnik. – Zagreb: Pergamena, 1999. – 1660 s.

Barić E., Lončarić, Malić D. i dr. Gramatika hrvatskoga književnoga jezika. – Zagreb: Školska knjiga, 1990. – 461 s.

Samardžija M.  Slavenski jezici // Samardžija M., Selak A. Leksikon hrvatskoga jezika i književnosti. Zagreb: Pergamena, 2001. – S.643.

Samardžija M., Selak A. Leksikon hrvatskoga jezika i književnosti. Zagreb: Pergamena, 2001. – 770 s.

Silić J. Norme standardnoga jezika // Hrvatskі jezik. D.1. – Zagreb: Školska knjiga, 1998. – S.84–92.

Silić J. Nekoliko misli o normi // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 203–211.

Silić J. Hrvatski jezik kao sustav i kao standard // Norme i normiranje hrvatskoga standardnoga jezika. – Zagreb: Matica hrvatska, 1999. – S. 235–245.

Silić J. Hrvatski jezik. D. 2. Zagreb: Školska knjiga, 1998. – 101 s.

  1. Джерела Інтернет.

Вивчення дисципліни студентами передбачає вміння використовувати різні інформаційні ресурси, у тому числі Internet-джерела та комунікацію з носіями мови, яку вони вивчають.

http//:hjp.hr/

http//:hrcak.srce.hr

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус