Основна слов’янська (болгарська) мова

Тип: Нормативний

Кафедра: слов’янської філології імені професора іларіона свєнціцького

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73Іспит
83Немає

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
740доцент БУШКО ГалинаФЛблг-41
842доцент БУШКО ГалинаФЛблг-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
740ФЛблг-41доцент АЛБУЛ Ольга, доцент СОРОКА Ольга
842ФЛблг-41доцент АЛБУЛ Ольга, доцент СОРОКА Ольга

Опис курсу

Дисципліна “Основна словʼянська мова (болгарська). Лексикологія” призначена для студентів-болгаристів четвертого року навчання бакалаврського рівня вищої освіти. У межах курсу студенти ознайомлюються з теоретичними проблемами лексикології болгарської мови, з теоретичними знаннями про лексико-семантичний рівень сучасної болгарської літературної мови та методами його вивчення, про систему в лексиці, про принципи її організації та диференціації, про типи зв’язків в лексичній системі, про лексему як центральну одиницю мовної системи, про внутрішню семантичну структуру слова і динамічний характер болгарської лексики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

знати:

– основні поняття, терміни, теорії та концепції з галузі лексикології;

– системні відношення в лексичному складі болгарської мови;

– основні аспекти лексичних значень слів (денотативний, сигніфікативний, конотативний);

– традиційні та нові типи словникових дефініцій лексем;

– методи аналізу значення;

– способи перенесення назви на інший предмет (метафора, метонімія, синекдоха);

– типи лексичної полісемії;

– концепції омонімії та типи омонімів;

– природу семантичних зв’язків синонімії та антонімії;

– класифікацію синонімів;

– типи антонімів у сучасній болгарській мові;

– поділ лексики сучасної болгарської мови з точки зору активного і пасивного стану;

– типи архаїзмів та неологізмів;

– типи запозичень у сучасній болгарській мові;

– принципи поділу лексики за територіальним та соціальним критерієм

– стилістичне розшарування лексики;

– експресивно-стилістичну характеристику лексики;

– лексикографічну базу болгарської мови;

– знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати на практиці;

вміти:

– аналізувати лексичну одиницю в системі мови загалом;

– окреслювати основні проблеми лексикології та лексикографії, пояснювати їх взаємозв’язки у цілісній системі знань;

– застосовувати у професійній діяльності основні поняття, терміни, теорії та концепції з галузі лексикології;

– розрізняти синтагматичні та парадигматичні зв’язки слів;

– розрізняти лексичне і граматичне значення слова;

– розрізняти одно- та багатозначні слова, багатозначні слова та омоніми;

– визначати тип лексичної полісемії;

– розрізняти типи омонімів у сучасній болгарській мові;

– класифікувати синоніми, антоніми сучасної болгарської мови;

– добирати до запропонованих слів синоніми та антоніми;

– розрізняти літературну лексику від нелітературної;

– розрізняти архаїзми, застарілі слова, неологізми; визначати їхні типи;

– аналізувати запозичення в сучасній болгарській мові з огляду на різні критерії;

– характеризувати лексичний склад болгарської мови з огляду на сферу вживання та експресивно-стилістичні особливості лексичних одиниць;

– аналізувати лексику болгарських соціолектів та діалектів;

– користуватися різними видами словників;

– використовувати болгарську мову в усній та письмовій формі, у різних жанрово-стильових різновидах і регістрах спілкування (офіційному, неофіційному, нейтральному), для розв’язання комунікативних завдань у побутовій, суспільній, навчальній, професійній, науковій сферах життя;

– здійснювати лінгвістичний аналіз текстів різних стилів і жанрів;

– збирати, аналізувати, систематизувати й інтерпретувати факти мови та мовлення з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз.

Рекомендована література

Базова

  1. Бояджиев Т. Българска лексикология. Cофия: УИ “Св. Климент Охридски”, 2011.
  2. Бояджиев Т. Куцаров И., Пенчев Й. Съвременен български език (Фонетика. Лексикология и фразеология. Словообразуване, Морфология, Синтаксис). Учебник за студенти от филологическите факултети. София: Изток-Запад, 2004.
  3. Българска лексикология и фразеология. Т. 1. Българска лексикология. Л. Крумова-Цветкова, Д. Благоева. Под научн. ред. на Е. Пернишка и Л. Крумова-Цветкова. София, Академично издателство “Проф. Марин Дринов”, 2013.
  4. Българска лексикология и фразеология. Т. 2. Българска фразеология. С. Калдиева-Захариева. София, Академично издателство “Проф. Марин Дринов”, 2013.
  5. Българска лексикология и фразеология. Т. 3. Проблеми на общата лексикология. B. Касабов. София, Академично издателство “Проф. Марин Дринов”, 2013.
  6. Вътов В. Лексикология на българския език (Лексемика. Ономастика. Фраземика. Лексикография). В. Търново: Абагар,
  7. Вътов В. Фонетика и лексикология на българския език. В. Търново, 1995.
  8. Георгиев Ст., Русинов Р. Учебник по лексикология на българския език. София, 1979.
  9. Зидарова В. Лексикология на съвременния български език. Пловдив, 2009.
  10. Радева В. Българска лексикология и лексикография. София: Изток-Запад.2017.

 

Додаткова

  1. Благоева Д., Колковска С. За някои актуални процеси в българската лексика. ДОКЛАДИ от Международната годишна конференция на Института за български език „Проф. Любомир Андрейчин“ (София, 2021 година) Т. І. София: Издателство на БАН „Проф. Марин Дринов“, 2021. С. 134–
  2. Българската топонимия – източник на познания. Наука, 2010. № 4. С. 57–61.
  3. Въпроси на съвременната българска лексикология и лексикография. София, 1986.
  4. Георгиев Ст. Българска семасиология. В. Търново, 1993.
  5. Карастойчева Цв. Конструктивна обусловеност на значението. В. Търново,  1996.
  6. Костова Н., Кузмова М. За лексикографския параметър начин на организиране на материала в българските тълковни речници. ДОКЛАДИ от Международната годишна конференция на Института за български език „Проф. Любомир Андрейчин“ (София, 2021 година) Т. І. София: Издателство на БАН „Проф. Марин Дринов“, 2021. С. 148–156.
  7. Кювлиева-Мишайкова В. Фразеологизмите в българския език. С., 1986.
  8. Лексикална семантика. Структурно-семантични особености на българската лексика. Българска лексикология и фразеология. Т. 1. Българска лексикология. София: АИ “Проф. Марин Дринов”. С. 395–592.
  9. Ничева К. Българска фразеология. София, 1987.
  10. Новата лексика в българския език – огледало на съвременния обществен живот. Български език и литература, № 2. С. 3–15.
  11. Пашов П. Въпроси на българската лексикология. София, 1978.
  12. Петкова А., Бонджолова В. Българска лексикология. Сборник с упражнения. В. Търново, 1997.
  13. Познавателен потенциал на българските синоними. Магията на думите. Езиковедски изследвания в чест на проф. д.ф.н. Лилия Крумова-Цветкова. София: АИ “Проф. Марин Дринов”, 2012. С. 35–45.
  14. Първев Х. Помагало по българска лексикология.  С., 1979.
  15. Сорока О. Българско-украинската и украинско-българската лексикография от края на ХХ – началото на ХХІ век. Езици на паметта в литературния текст. Велико Търново : Фабер, 2014. С. 611–619.
  16. Сорока О. “Речник” на най-новите думи в българското медийно пространство, появили се под влиянието на събитията в Украйна Българска украинистика. Софія, 2014. Бр. 4. С. 49–52.
  17. Съвременни аспекти на лексикологията. 70 години българска академична лексикография. София: АИ “Проф. Марин Дринов”, 2013. С. 13–20.
  18. Съвременните български неологизми и езиковата система. Лексикографията в европейското културно пространство. Материали от Петата национална конференция с международно участие по лексикография и лексикология, София, 19–20 октомври 2009 г. Велико Търново: Знак’94, 2010. С. 5–26.

 

Словники

  1. Антонов Н. Речник на нови и най-нови думи в български език. София: Пеликан Алфа 1995. 188 с.
  2. Болгарсько-український словник = Българско-украински речник / І. А. Стоянов, О. Р. Чмир; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1988.  776 c.
  3. Бонджолова В., Петкова А. Речник на новите думи в съвременния български език. Велико Търново, Слово 1999. 140 с
  4. Пернишка Е., Благоева Д. Речник на новите думи в българския език (от края на ХХ и първото десетилетие на ХХI в.). София, Наука и изкуство 2010. 516 с.
  5. Речник на българския език. Т. 1 (А – Б). 2. доп. и прераб. изд. София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2001. 1080 c.
  6. Речник на българския език. Т. 2 (В). 2. доп. и прераб. изд. София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 768 с
  7. Речник на българския език. Т. 3 (Г – Деятел). 2. доп. и прераб. изд. София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2006. 805 с.
  8. Речник на българския език. Т. 4 (Деятелен – Е). 2. доп. и прераб. изд. София, АИ “Проф. Марин Дринов”, 974 с.
  9. Речник на българския език. Т. 5 (Ж – Зяпнуване). София, Издателство на БАН, 1987. 1030 с.
  10. Речник на българския език. Т. 6 (Й – И). София, Издателство на БАН, 1990. 964 с.
  11. Речник на българския език. Т. 7 (К – Координати). София, Издателство на БАН, 1993. 768 с.
  12. Речник на българския език. Т. 8 (Координатограф – Л). София, Издателство на БАН, 1995. 865 с.
  13. Речник на българския език. Т. 9 (М). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 1998. 880 с.
  14. Речник на българския език. Т. 10 (Н). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2000. 1268 с.
  15. Речник на българския език. Т. 11 (О). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 1240 с.
  16. Речник на българския език. Т. 12 (П – Поемка). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2004. 1075 с.
  17. Речник на българския език. Т. 13 (Поен – Прелестно). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2008. 1225 с.
  18. Речник на българския език. Т. 14 (Прелет – Пясъчножълт). София, АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2012. 1224 с.
  19. Речник на българския език. Т. 15 (Р). София, Издателство на БАН АИ “Проф. Марин Дринов”, ЕТ “ЕМАС”, 2015. 1602 с.
  20. Речник на антонимите в българския език. София: Наука и изкуство, 2014. 507 с.
  21. Речник на чуждите думи в българския език. Допълнен и основно преработен от Е. Пернишка. София: Наука и изкуство, 2000. 904 с.
  22. Речник на новите думи и значения в българския език. София: Наука и изкуство, 2001. 309 с.
  23. Речник на чуждите думи за всички. София: Наука и изкуство, 2007. 895 с.
  24. Речник на новите думи в българския език (от края на ХХ и началото на ХХI в.). София: Наука и изкуство, 2010. 515 с.
  25. Синонимен речник на българския език (с антоними и близкозначни думи). Пловдив: Хермес, 2003. 469 с
  26. Сорока О. Скажи це болгарською! Українсько-болгарський розмовник і словник. (Кажи го на български! Украинско-български разговорник и речник). Тернопіль : Мандрівець, 2011. 252 с.

 

Інформаційні ресурси

https://ibl.bas.bg/resursi/

https://ibl.bas.bg/struktura/balgarska-leksikologiya-i-leksikografiya/

https://naum.slav.uni-sofia.bg/en/node/1869

https://www.7print.bg/balgarska-leksikologiya-boyadzhiev-2011g

 

Робоча програма

Завантажити робочу програму

Силабус:

Завантажити силабус