Опис курсу

Мета практики.

Перекладацька практика спрямована на ознайомлення студентів зі специфікою усного (синхронного та послідовного) і письмового перекладу спеціальних (офіційно-ділових, юридичних, наукових, газетно-інфомаційних) текстів, набуття ними навичок такого перекладу на матеріалі споріднених російської та української мов. Практика є необхідним етапом підготовки студентів до самостійної перекладацької |дальшій|перекладацькоїдіяльності.|вигадування||вигадування|

Завдання практики.

За період практики студенти повинні:

отримати уявлення|із| про етапи підготовки до усного та письмового перекладу спеціального тексту;

ознайомитися зі специфікою такого перекладу на прикладі різних за жанровою приналежністю текстів (офіційно-ділових, юридичних, наукових, газетно-інфомаційних);

усвідомити методику, способи та прийоми перекладу відповідних спеціальних текстів;

набути навичок перекладу спеціальних текстів на матеріалі російської та української мов.

За результатами практики студент повинен знати:

особливості спеціального (інформативного) перекладу;

послідовність виконання перекладів різних за жанровою приналежністю спеціальних текстів;

специфіку усного послідовного перекладу;

труднощі синхронного усного перекладу;

переваги та труднощі письмового перекладу спеціальних текстів;

основні відомості щодо порівняльної лексикології, фразеології, граматики й стилістики української та російської мов;

типологію явищ міжмовної асиметрії; проблеми і труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу;

лексикографічні джерела, необхідні у перекладацькій діяльності; методику використання російсько-українських та українсько-російських перекладних словників.

Студент повинен вміти:

знаходити оптимальні способи  та прийоми перекладу відповідного спеціального тексту;

здійснювати професійний усний (синхронний та послідовний) переклад спеціальних текстів на матеріалі російської та української мов;

здійснювати письмовий переклад спеціальних текстів різних за жанровою приналежністю;

досягати еквівалентності та адекватності при перекладі на споріднену мову;

долати труднощі російсько-українського та українсько-російського перекладу на різних мовних рівнях; уникати впливу міжмовної інтерференції;

розрізняти російсько-українські міжмовні омоніми;

використовувати у перекладацькій діяльності словники різних типів, довідкову літературу;

застосовувати набуті знання і вміння у практиці викладання української та російської мов, зокрема пропонувати завдання, спрямовані на переклад текстів.

                                                                  Рекомендована література:

                                                                                       Базова

1. Борисова Л.И. Проблемы эквивалентности в научно-техническом переводе. М., 1990-1991. Ч.1-2.
2. Борисова Л.И. “Ложные друзья” переводчика научно-технической литературы: Метод. пособие. М., 1989-1991. Ч.І-ІІІ.
3. Виды научно-технического перевода: общая характеристика, функции, требования к выполнению: Метод. пособие. М., 1988. 70 с.
4. Комиссаров В.Н. Теоретические основы методики обучения переводу. М., 1997. 110 с.
5. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. М., 1981. 247 с.
6. Латышев Л.К. Перевод: проблемы, теории, практика и методика преподавания. М., 1988. 159 с.
7. Миньяр-Белоручев Р.К. Как стать переводчиком? М., 1999. 176 с.
8. Миньяр-Белоручев Р.К. Общая теория перевода и устный перевод. М., 1980. 237 с.
9. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. М., 1996. 208 с.
10. Рагойша В.П. Проблемы перевода с близкородственных языков. Минск, 1980. 184 с.
11. Чернов Г.О. Основы синхронного перевода. М., 1987.
12. Чернов Г.В. Теория и практика синхронного перевода. М., 1978. 208 с.
13. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика: Газетно-информационный и военно-публицистический перевод. М., 1973. 280 с.
14. Ширяев А.Ф. Синхронный перевод. М., 1979. 183 с.

                                                                                       Допоміжні

1. Борисова Л.И., Нелюбин Л.Л. Актуальные вопросы обучения научно-техническому переводу в языковом вузе //Русский филологическтий вестник. 1995. Т.80. № 2. С.71-80.
2. Гак В.Г. Межъязыковая асимметрия и прогнозирование трансформаций при переводе //Вопросы теории перевода. М., 1978. Вып.127.
3. Головащук С.І. До специфіки перекладної лексикографії близькоспоріднених мов //Мовознавство. 1970. № 1. С.3-10.
4. Жилин И.М. Использование синонимики и вариантности языковых единиц при переводе //Тетради переводчика. М., 1974. Вып.11. С.40-53.
5. Ковганюк С.П. Практика перекладу. (З досвіду перекладача). К., 1968. 275 с.
6. Кузьменко В. Про види перекладу, форми і методи роботи з ним //Всесвітня література. 1998. № 6. С.10-12.
7. Найда Ю. А. К науке переводить. Принципы соответствий //Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сб. статей. М., 1978. С.114-136.
8. Нелюбин Л.Л. Специальный перевод – теория, методика, практика, терминология //Проблемы научно-технического перевода. Горький, 1990. Вып.3. С.24-25.
9. Нелюбин Л.Л., Куряков А.Н., Бахмутова Е.В., Пронин Е.Н. Обучающие лингвистические автоматы в обучении языку и переводу //Проблемы компьютерной лингвистики. Минск, 1997. С.160-165.
10. Нечаев Л.Г. Факторы, определяющие коммуникативную вариативность при переводе //Перевод и интерпретация текста. М., 1988. С.20-41.
11. Олексенко О. До проблеми перекладу російських дієприкметникових форм українською мовою //Язык. Культура. Взаимопонимание: Материалы Международной научной конференции. Львов, 1997. С.286-292.
12. Рабочие рекомендации по рецензированию перевода //Теория и практика перевода. К., 1983. Вып.10. С.64-68.
13. Романова Н.П. До питання про відтворення елементів граматичної будови мови при перекладі з близькоспоріднених мов //Теорія і практика перекладу. К., 1979. Вип.2.
14. Хайруллин В.И. Перевод научного текста: лингвокультурный аспект. М., 1992. 126 с.
15. Цвиллинг М.Я., Туровер Г.Я. О критериях оценки перевода //Тетради переводчика. М., 1978. Вып.15. С.3-9.
16. Чередниченко О.І. Теоретичні основи удосконалення практики перекладу та двомовної лексикографії //Теория и практика перевода. К., 1987. Вып.14. С.3-13.

                                                                                     Словники

1. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. К., 1997. 254 с.
2. Зубков М. Сучасний російсько-український /українсько-російський словник. Харків, 2004. 576 с.
3. Нелюбин Л.Л. Толковый переводоведческий словарь. М., 2003. 320 с.
4. Російсько-український науково-технічний словник /Укладачі Перхач В., Кінаш Б. та ін. Львів, 1997. 456 с.
5. Русско-украинский словарь. К., 1956. 804 с.
6. Русско-украинский словарь: В 3 т. 3-е изд. К., 1987-1988.
7. Українсько-російський словник. К., 1976. 944 с.

1. Українсько-російський словник: У 6 т. К., 1953-1963.