Перекладацька практика
Тип: Нормативний
Кафедра: сходознавства імені професора ярослава дашкевича
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
3 | 6 | Диференційований залік |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
3 | 180 | ФЛп-21м | доцент МАКСИМІВ Ольга |
Опис курсу
Виробнича (перекладацька) практика – обов’язкова складова навчального процесу підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 035.067 Східні мови та літератури (переклад включно), перша – перська, освітня програма «Близькосхідні студії: перська і турецька мови та літератури (переклад включно)». Нормативне забезпечення проведення перекладацької практики здійснюється на основі таких документів: Закон України «Про вищу освіту»; Положення Міністерства освіти і науки України «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів в Україні»; Положення про проведення практик здобувачів вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка: Освітньо-професійна програма, Державні стандарти; Навчальний план підготовки магістрів з галузі знань 03 Гуманітарні науки, за спеціальністю 035 Філологія, за спеціалізацією 035.067 Східні мови та літератури (переклад включно), перша – перська, освітня програма «Близькосхідні студії: перська і турецька мови та літератури (переклад включно)»; інструкції з охорони праці та навколишнього середовища.
Виробнича (перекладацька) практика у 3-му семестрі магістратури проходить з відривом від навчального процесу на базах практики, якими можуть бути підприємства та організації Львова та Львівської області. Тривалість практики складає 4 тижні (180 годин).
Початковий етап проходження практики передбачає вирішення організаційних питань, ознайомлення зі змістом практики, нормативно-регламентуючою документацією та організацією підприємства.
Основний етап практики охоплює вивчення обов’язків перекладача або секретаря-референта; спостереження за роботою працівників перекладацької агенції; ведення щоденника практики. Студенти-магістри вивчають науково-технічну літературу, досліджують видові категорії документів, особливості їх структури та перекладу. Подальший час передбачає активну участь здобувачів у перекладі особистої документації, співбесід, ділових листів тощо.
Завершальний етап передбачає рецензування практики здобувача від керівників, підготовку звіту та усіх необхідних документів за результатами проходження виробничої (перекладацької) практики, і у підсумку захист практики.
Документи, які студент зобов’язаний подати по завершенню виробничої (перекладацької) практики, включають заповнений щоденник практики, характеристику з місця проходження практики і звіт про проходження практики.
У щоденнику виробничої (перекладацької) практики здобувач має описати завдання і план виконання робіт, інформацію про ресурси, які здобувач використовував під час проходження практики, згадати складнощі, які виникали під час практики та методи їхнього подолання, підсумувати навики, отримані у результаті практики.
У звіті практикант має подати інформацію про місце і час проходження практики, про робоче місце та обов’язки практиканта; а також зразки перекладених матеріалів із зазначенням їхніх обсягів.
Метою виробничої (перекладацької) практики є формування досвіду професійної інноваційної діяльності у студентів для організації виробничого процесу, оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в реальних умовах письмового та усного перекладу, виховання в них бажання систематично поновлювати й удосконалювати здобуті знання, творчо застосовувати їх у своїй практичній діяльності шляхом поглиблення і закріплення теоретичних знань й формування у здобувачів професійних умінь та навичок перекладу з перської або/і турецької мови та на перську або/і турецьку мову.
Цілями виробничої (перекладацької) практики є:
– поглибити знання з дисциплін «Стратегії та практики галузевого перекладу», «Практичний курс перекладу перської мови» або/та «Практичний курс перекладу турецької мови», «Стилістика перської мови» або/та «Стилістика турецької мови»;
– ознайомити зі специфікою професійних обов’язків перекладача;
– сформувати (на базі сформованих в Університеті компетентностей) професійні вміння виконувати різні види перекладацької діяльності з використанням сучасних технічних засобів;
– виховати потребу систематично формувати професійні компетентності та навички і творчо застосовувати їх в практичній діяльності.
Засвоївши курс, студент буде знати:
– організацію та умови роботи перекладача;
– особливості застосування всієї сукупності прийомів, методів і технологій, необхідних для створення якісного перекладацького продукту в усній та письмовій формі, в реальних умовах міжмовної комунікації;
– комунікативні стратегії у ході спілкування з учасниками перекладацького процесу;
– основні стратегії перекладу текстів різних ступенів складності;
– основні етапи здійснення, редагування і підготовки якісного перекладацького продукту;
– специфічну термінологію, яка використовуватиметься у перекладах.
Студенти будуть уміти:
– користуватися усіма видами лексикографічних, наукових і довідкових джерел для забезпечення якісного перекладу текстів різних типів, критично аналізувати й інтерпретувати добуту з них інформацію, впорядковувати її, класифікувати й систематизувати;
– застосовувати на практиці знання з теорії та практики перекладу, здійснювати всі види лексико-семантичних і граматичних трансформацій, застосовувати принцип компенсації інформації, підбирати правильні контекстуальні відповідники; редагувати тексти, укладати глосарії, словники;
– організовувати процес самовдосконалення у перекладацькій діяльності;
– застосовувати філологічні знання для розв’язання професійних завдань;
– форматувати і перекладати документи відповідно до українських стандартів та з урахуванням знань з теорії міжкультурної комунікації;
– використовувати програми та інструменти, необхідні для роботи перекладача;
– управляти перекладацькими проєктами.
Рекомендована література
Основна
1. Білоус О. М. Теорія і технологія перекладу. Курс лекцій: доопрацьований та доповнений. Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. 200 с.
2. Бойко І. В. Особливості перекладу юридичних документів та їх оформлення. URL: http://www.kamts1.kpi.ua/sites/default/files/files/boiko_osoblyvost_perekladu.pdf
3. Бочарнікова А. М., Мазепова О. В., Салімі Х. Р., Храновський В. О. Українсько-перський словник. Київ : Кондор, 2006.
4. Гриців Н. М., Кулина О. В. Перекладай з інтелектом. Tap into Translation. Львівська політехніка, 2021. 220 с.
5. Денисенко Г. Правовий статус лінгвіста як перекладача у межах правозастосовного процесу. Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. 2014. № 6. С. 24⎯29. URL: http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2014/6/6.pdf
6. Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування. Київ : Парламентське видавництво, 2004. URL: https://www.calameo.com/read/000716132b6f9d124b035.
7. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. К. : Юніверс, 2003.
8. Левчин І. Д. Перська мова: основи практики перекладу. Київ, 2024. 154 с.
9. Охріменко М. А. Практичний курс перекладу з перської мови. К. : КНЛУ, 2010.
10. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи. Львів : Афіша, 2006. 411 c.
11. Положення про проведення практик здобувачів вищої освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/reg_practice.pdf
12. Посадова інструкція перекладача. URL: https://jobs.ua/job_description/view/1865
13. Струк Т. В. Вступ до галузевого перекладу. Львів : ЛДУ БЖД, 2018. 102 c.
14. Терехова С. І. Основи професійної діяльності перекладача. Терехова С. І. Вступ до перекладознавства. (Сучасні проблеми і теорії. Діяльність перекладача. Основи техніки перекладу). Навч. посібник. Київ, 2002.
15. احمدی گیوی، حسن، انوری حسن. دستور زبان فارسی 1. تهران، 1374. 168 ص.
16. احمدی گیوی، حسن، انوری حسن. دستور زبان فارسی 2. تهران، 1376. 170 ص.
Онлайн-ресурси
https://abadis.ir/
https://www.afghan-dic.com/
http://barsadic.com/
https://fa.forvo.com/languages/fa/
https://fourmilab.ch/documents/calendar/
https://lcorp.ulif.org.ua/
https://litcentr.in.ua/ Список словників української мови: https://cutt.ly/WeAYa3kq
http://www.mova.info/
https://nameniko.com/
http://persian.org.ua/
https://synonimy.info/
https://vajehyab.com/
https://www.urdupoint.com/names/
Додаткова
1. Бик І. С. Основи перекладу для студентів факультетів міжнародних відносин : навч. посібник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 288 c.
2. Гудманян А. Г., Єнчева Г. Г., Струк І. В. Галузевий лексикон. Практика перекладу галузевої літератури. Київ : НАУ, 2021. 63 с.
3. Гудманян А. Г., Сітко А. В., Єнчева Г. Г. Вступ до галузевого перекладу : практикум для студентів спеціальності «Переклад». Київ : Аграр Медиа Групп, 2014. 257 с.
4. Гудманян А. Г., Сітко А. В., Єнчева Г. Г. Основи перекладознавства: навч. посіб. для студентів спец. 035 «Філологія» Вінниця : Нова Книга, 2020. 351 с.
5. Гудманян А. Г., Сітко А. В., Струк І. В. Прагматична адекватність машинного перекладу. Соціальні комунікації в інноваційному освітньому просторі: теоретичні та прикладні аспекти. Київ : Талком, 2020. С. 142–152. URL: http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/48212.
6. Дащенко Г. В., Аулова М. В., Гаджиєва Г. Ю. Теорія та практика перекладу (з китайської, японської, турецької мов). Навчальний посібник до курсу «Теорія та практика перекладу». Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2015. 55 c.
7. Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 1 : пер. з англ. За ред. : Івз Ґамбіера та Люка ван Дорслара; за заг. ред. : О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. Вінниця : Нова Книга, 2020. 560 с.
8. Коваль К. О. Розвиток «soft skills» у студентів – один з важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2015. No 2. С. 162–167. URL: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/827/826
9. Осіпова В. Прокачуємо українську разом: поради фахівця, добірка платформ, застосунків, курсів і досвід компаній. DOU. URL: https://cutt.ly/WesNszQM.
10. Радчук В. Мистецтво перекладу : навч. посіб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2023. 431 с.
11. Радчук В. Д. Що таке інтерпретація? Київ, 1997. 207 с.
12. Рудавін О. Інтернет-фриланс: практичний посібник для перекладачів. Харків : ЧП Торсинг Плюс, 2008. 272 с.
13. Шмігер Т. В. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. Київ : Смолоскип, 2009. 342 c.
14. Abufardeh S., Magel K. Software localization: the challenging aspects of arabic to the localization process (arabization). 2008. URL: https://cutt.ly/qesNhrur.
15. Almosnino G. UX best practices for bi-directional languages. LinkedIn. URL: https://cutt.ly/PesNhXSX.
16. Bowker L., Barlow M. Bilingual concordancers and translation memories: a comparative evaluation. Second International Workshop on Language Resources for Translation Work, Research and Training At: Geneva, Switzerland. Volume: Proceedings, 2004. Pp. 70–83. URL: https://cutt.ly/hesNjbwo.
17. Corpus Linguistics and Translation Tools for Digital Humanities / ed. S. M. Maci, M. Sala. Bloomsbury Publishing. 242 p. https://cutt.ly/fesNmgBj.
18. Kerr P. Translation and Own-language Activities. Cambridge: Cambridge University Press, 2014.
19. Pietrzak P., Kornacki M. Using CAT Tools in Freelance Translation: Insights from a Case Study. London and New York : Routledge, 2020. 127 p. https://doi.org/10.4324/9781003125761.
20. Płońska D. Strategies of translation. Psychology of language and communication. 2014. Т. 18, № 1. С. 67–74. URL: https://doi.org/10.2478/plc-2014-0005.
21. Translation Tools and Technologies / A. Rothwell and other. London and New York : Routledge, 2023. 270 p. https://doi.org/10.4324/9781003160793.
22. Wang, Bo & Ma, Yuanyi. Systemic Functional Translation Studies: Theoretical Insights and New Directions. Equinox Publishing Limited. 2020. 179 р.
23. فرنود، اسماعیل. معرفی و نقد کتاب مقدمه ای بر ترجمه شناسی. تهران، 2016
24. فصلنامه “صنعت ترجمه”، شماره های 1 – 8 ، انتشارات منتشران انديشه. تهران، 2014
25. نازمی زاده، مهرگان. واژه نامه ترجمه شناسی. تهران: ثالث، – 2018.