Російська мова (лексикологія, лексикографія, фразеологія)
Тип: Нормативний
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
1 | 7 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
1 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
1 | 128 |
Опис курсу
Мета курса — ознайомити студентів зі структурою словникового складу російської мови, диференціацією лексики та фразеології, особливостями вживання лексико-фразеологічних засобів, соціальними функціями сучасної російської літературної мови.
Завданням його є вивчення слова як основної одиниці мови у семасіологічному, ономасіологічному та соціолінгвістичному аспектах. Крім того, до нього традиційно включаються розділи «Російська фразеологія» та «Російська лексикографія», а також «Російська ономастика» і «Лексика та фразеологія в лінгвокультурологічному аспекті».
У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
- зміст і структуру курсу російської мови;
- генеалогічну та типологічну характеристику, соціальні функції російської мови;
- особливості слова як одиниці мови;
- типологію лексичного значення слова;
- системність лексики, суть явищ полісемії, омонімії, антонімії, синонімії;
- класифікації лексики з огляду на її походження, стильове розмежування, вживання тощо;
- специфіку фразеологічної системи російської мови;
- основні типи словників;
- тенденції розвитку лексико-фразеологічної системи сучасної російської літературної мови.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:
- розрізняти слово як одиницю лексичного рівня у порівнянні з одиницями інших рівнів;
- визначати структуру лексичного значення слова;
- розмежовувати явища полісемії та омонімії;
- враховуючи багатозначність, відбирати синоніми та антоніми до слів;
- класифікувати лексичні одиниці з огляду на їх походження, вживання, активний та пасивний запас, а також стильову приналежність;
- виявляти, пояснювати значення, класифікувати фразеологічні одиниці;
- з огляду на культуру мовлення, правильно вживати лексико-фразеологічні одиниці;
- користуватися словниками різних типів.
1.Зміст програми
Поняття сучасної російської літературної мови (СРЛМ). Функції російської мови в сучасному світі
Предмет, зміст, розділи курсу СРЛМ (сучасна російська літературна мова).
Вузьке і широке поняття терміна “сучасна”. Літературна мова – нормована форма загальнонародної мови. Види норм. Історичний характер мовної норми. Кодифікація норми. Вплив позамовних факторів на літературну норму (1985-2010).
Генеалогічна характеристика російської мови. Типологічна характеристика російської мови.
Соціальні функції російської мови (російська мова як засіб національного, світового спілкування). Поняття штучної мови. Сучасна мовна ситуація в Україні, юридичний статус російської та інших національних мов в Україні. Діяльність “МАПРЯЛ”.
Лексичне значення слова
Семасіологічний та ономасіологічний аспекти вивчення мовних одиниць. Слово як одиниця лексичного рівня мови, зіставлення його з одиницями інших лінгвістичних рівнів. Значення слова і поняття, їх зіставлення. Значення термінів лексема, семема, архисема, диференційна сема (диференціатор), ЛСВ (лексико-семантичний варіант). Структура лексичного значення слова: ядро значення і додаткові компоненти, їх види. Потенційні семи та їх актуалізація. Значення терміна “коннотація”. Поняття картини світу. Роль коннотованої лексики у відображенні національної картини світу. Аспекти (види) ЛЗС (лексичного значення слова). Структура багатозначного слова (полісеманта). Слово й концепт. Концептуальна система або структура.
Багатозначність слів у сучасній російській мові
Багатозначність слова як мікросистема (взаємозв’язок ЛСВ). Критерій розмежування омонімії й полісемії. Пряме й переносне значення: а) види мовних переносів; б) регулярні типи багатозначності. Оказіональне й узуальне значення. Поняття потенційного слова. Способи тлумачення ЛЗС, трансформація полісемії й типів ЛЗС у тлумачних словниках сучасної російської мови. Найважливіші тлумачні словники ХУШ-ХХ століть, їх характеристика.
Омонімія. Види омонімів
Сутність явища омонімії. Омоніми. Шляхи виникнення омонімів у мові: а) розклад полісемії до омонімії; б) омоніми як результат історичних процесів у слові; в) омоніми як результат запозичення; г) словотвірні омоніми. Види омонімів: омофони, омографи, омоформи, повні лексичні омоніми. Критерії розмежування омонімії й полісемії. Стилістичне використання омонімів у мовленні. Характеристика словників омонімів російської мови.
Визначення паронімов. Паронімія й парономазія. Розмежування паронімів і омонімів, синонімів, варіантів слів. Використання паронімії й парономазії в мові художньої літератури.
Системна організація лексики російської мови
Прояв системності лексичного складу мови: парадигматика, синтагматика, епідигматика. Види словесних опозицій. Парадигматична організація російської лексики: синоніми, антоніми, пароніми. Вільна і зв’язана сполучуваність слів. Закон семантичного узгодження слів у мові. Входження ЛСВ багатозначного слова в синонімні ряди і антонімні пари, паронімні ряди і пари. Парадигматика, синтагматика та ієрархічність як системотвірна властивість мови. Ідеографічна організація лексики.
Лексична парадигматика. Синонімія. Антонімія
Питання про синоніми і синонімію в російському мовознавстві. Визначення синоніма, синонімного ряду. Типи синонімних рядів. Домінанта синонімного ряду. Поняття “синонімного гнізда”.
Синоніми і варіанти слова. Функції синонімів у мовленні. Лексикографічний опис синонімів російської мови.
Типи відношень протилежності. Лексична антонімія. Типи антонімів. Функції антонімів у мовленні. Лексикографічний опис антонімів російської мови.
Класифікація російської лексики. Генетична типологія
Місце російської мови серед інших слов’янських мов. Основні шляхи формування російської лексики. Пласти російської лексики з огляду на її походження. Критерії віднесення слова до запозиченої або власне російської лексики. Лексичні запозичення у російській мові: з слов’янських мов; з неслов’янських мов. Причини запозичень. Зовнішні ознаки запозичених слів. Фонетичні, граматичні та лексичні закономірності, що супроводжують засвоєння запозичених слів. Семантичні явща, які пов’язані з запозиченням слів. Фонетичні, граматичні, семантичні, стилістичні особливості старослов’янізмів. Екзотизми і варваризми. Мовна інтернаціоналізація. Принцип функціональної доцільності при використанні запозиченої лексики. Російські слова у мовах світу. Словники етимологічні, історичні, іншомовних слів, варваризмів.
Лексика загальнонародна і обмеженого вжитку
Структура національної мови. Лексика обмеженого вжитку. Групи діалектів російської мови. Види діалектизмів. Функції діалектизмів у тексті. Жаргон і арго. Поняття професіоналізма і професійного жаргонізма. Семантична специфіка терміна. Поняття термінологізації загальнонародної лексики й детермінологізація терміна. Функції соціально обмеженої лексики у художньому тексті. Словники лінгвістичних термінів, лінгвістичні й філологічні енциклопедії.
Активна і пасивна лексика російської мови
Застаріла лексика: архаїзми та історизми. Поняття неологізма. Шляхи виникнення нових слів у мові. Оказіональні та потенційні слова. Словотвір і словотворчість. Види номінації: пряма та непряма. Види нових номінацій: нормальні номінації, мутації, штучні номінації, “паталогічні” номінації. Словники етимологічні, історичні, нових слів і значень.
Стилістична диференціація російської лексики
Стилістичні пласти лексики. Принципи їх виділення. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика російської мови. Розмовний стиль, його особливості. Писемні стилі російської мови, їх особливості. Система стилістичних позначок у тлумачних словниках російської мови.
Російська лексикографія
Два типи словників: лінгвістичні і довідкові (енциклопедичні), їх відмінність.
Типологія лінгвістичних словників: а) за їх відповідністю до розділів мовознавства та інших мовних явищ: словники тлумачні, ідеографічні, антонімів, синонімів, паронімів, омонімів, ономастичні, іншомовних слів, перекладні, етимологічні, історичні, діалектні, термінологічні, неологізмів, частотні, фразеологічні, правильностей, орфоепічні, труднощів, морфологічні, словотвірні, зворотні, синтаксичні; б) наукова, педагогічна і шкільна лексикографія: словники-посібники для вчителів, шкільна філологічна енциклопедія, шкільні словники синонімів, антонімів, омонімів, фразеологічний словник для школярів; в) лексикографія для школи з рідною мовою навчання й для національної школи (навчальний словник фразеологізмів російської мови та інші); г) словники для носіїв мови та іноземців (навчальний словник сполучуваності в російській мові, словник “Лексическая основа русского языка”, тлумачні словники російської мови в малюнках).
Основні тлумачні словники російської мови. Характеристика “Лингвистического энциклопедического словаря” (Гол.ред. В.М.Ярцева, 1990): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика словника “Русский язык: Энциклопедия” (Гол. ред.П.П.Філін,1979): принципи будови, аналіз словникової статті. Характеристика “Энциклопедического словаря юного филолога (языкознание)” (Уклад. М.В.Панов, 1984): принципи будови, аналіз словникової статті.
Основні поняття сучасної термінології
Предмет і завдання термінології. Поняття про термін. Специфіка термінного значення. Структурні типи термінів. Системні відносини в сфері термінології. Лексико-генетична і лексико-граматична характеристика російської термінології. Особливості розвитку російської термінології в радянську епоху. Особливості сучасного розвитку термінології. Характеристика словників лінгвістичних термінів і лінгвістичних енциклопедій.
Ономастика як розділ лексикології
Предмет и завдання ономастики. Власне ім’я, його статус. Індивідуалізуюча та узагальнююча функція власного імені. Класифікація власних імен (види онімів). Розділи ономастики. Специфіка власного імені. Системні відношення у сфері ономастики. Власне ім’я і суспільство. Соціальний характер власного імені (на матеріалі антропонімів). Система російських власних назв, її склад і розвиток у радянську епоху. Сучасні тенденції розвитку системи російських власних назв. Антропонім у художньому тексті.
Російська фразеологія. Фразеологічні словники
Поняття фразеологічної одиниці. Подібність фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями та їх відмінності. Семантична класифікація фразеологізмів. Граматична класифікація фразеологізмів. Фразеологічні класифікації. Фразеологія російської мови з огляду на її походження. Системна організація фразеології. Фразеологічна парадигматика: фразеологічні синоніми, антоніми. Асистемні явища у фразеології: фразеологічна багатозначність, фразеологічні омоніми. Фразеологічна синтагматика. Фразеологія загальнонародна і обмеженого вжитку. Фразеологія активного і пасивного складу. Стилістична диференціація фразеологізмів. Схема формування фразеологічного значення. Вузьке і широке розуміння фразеології в російській лінгвістиці. Фразеологічні словники.
Сучасні тенденції розвитку лексики і фразеології СРЛМ
Соціальні умови функціонування російської мови в радянську епоху. Зміни лексико-фразеологічного складу російської мови радянського періоду. Найчисленніші групи інновацій радянського часу. Словотвірна характеристика неологізмів російської мови радянської епохи. Перебудова і мова. Семантичні, структурні і прагматичні закономірності розвитку сучасної російської мови кінця ХХ століття. Статус і умови функціонування російської мови в Росії, на світовій арені.
Основні закономірності номінативного процесу СРЛМ: 1) тенденції до диференціації і генералізації номінацій, до економності найменувань в мовленнєвій практиці; ідіоматизація й ідеологізація як відображення сучасного інформаційного процесу; проблеми моделювання найменувань; 2) аксіологічні процеси в лексико-фразеологічній системі СРЛМ; ідеологізація, деідеологізація та переідеологізація лексики, детермінологізація термінів, стилістична дифузність СРЛМ; людський фактор в СРЛМ; аксіологічні процеси і збільшення ономасіологічних засобів мови; 3) інтернаціоналізація структури найменувань (мовний пуризм сучасних української, чеської, польської мов); 4) основні номінативні моделі СРЛМ.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Планы практических и семинарских занятий и задания по лексикологии современного русского языка для студентов I курса русского отделения филологического факультета. – Львов: ЛГУ, 1996.
Базова література
- Брысина Е.В., Шестак Л.А. Лексикология. Лексикография. Фразеология. Учеб.-метод. пособие. Волгоград: Перемена, 2004.
- Валгина Н.С. Активные процессы в современном русском языке. – М.: Логос,
- Виноградов В.В. Русский язык /Грамматическое учение о слове/. 3-е изд., испр. – М., 1986. – § 4.
- Гужва Ф.К. Современный русский литературный язык. – К., 1973.
- Дудников А.В. Современный русский язык. – М., 1990.
- Жуков В.П. Русская фразеология. – М., 1986.
- Калинин А.В. Лексика русского языка. – М., 1971.
- Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. – М., 1989.
- Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970.
- Лексикографическая разработка русской фразеологии. – М.- Л., 1964.
- Методические указания к спецкурсу “Актуальные проблемы современной русской фразеологии” /Сост. М.А.Алексеенко. – Львов, 1984.
- Миськевич Г.И., Чельцова Л.К. Новые слова, их принятие и нормативная оценка. – К., 1970.
- Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989.
- Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л., 1977.
- Никонов В. А. Имя и общество. – М., 1974.
- Розенталь Д.Э., Голуб И.Б., Теленкова М.А. Современный русский язык. – М., 1991.
- Современный русский язык/ Под ред. В.А.Белошапковой. – М., 1989.
- Современный русский язык/ Под ред. П.А.Леканта. – М., 1988.
- Суперанская А.В. Общая теория имени собственного. – М., 1973.
- Фомина Н.И. Современный русский язык. Лексикология. – М., 1990.
- Шанский Н.М., Иванов В.И. Современный русский язык: В 3 ч. -М., 1967. – ч.1.
- Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка. -М., 1972.
- Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М., 1985.
- Шмелев Д.Н. Современный русский язык. Лексика. – М., 1977.
- Шмелев Д.Н. Очерки по семасиологии русского языка. – М., 1964.
Допоміжна
- Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. – М., 1974.
- Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л., 1970.
- Балли Ш. Французская стилистика. – М., 1961.
- Введенская Л.А., Колесников Н.И. От собственных имен к нарицательным. – М., 1981.Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977.
- Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях// Вопр. языкознания. – 1960. – № 5.
- Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины// Труды юбилейной научной сессии. – Л., 1946.
- Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. – М., 1980.
- Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы: Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры: В 2 т. – Тбилиси, 1964.
- Даль В.И. Пословицы русского народа. – М., 1957.
- Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. – М., 1976.
- Жирмунский В.Д. Национальный язык и социальные диалекты. – Л., 1936.
- Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М., 1978.
- Жучкевич В.А. Общая топонимика. – Минск, 1980.
- Карпенко Ю.А. Названия звездного неба. – М., 1981.
- Коготкова Т.С. Национальные истоки русской терминологии. – М., 1991.
- Козырев В.А., Черняк В.Д. Слово в системе словарей русского языка. – Л., 1989.
- Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. – М., 1968.
- Крысин Л.П. Социолингвистические аспекты изучения современного русского языка. – М., 1989.
- Личные имена в прошлом, настоящем, будущем: Проблемы антропонимики. – М., 1970.
- Никонов В.А. Введение в топонимику.- М., 1965.
- Новиков Л. А. Антонимия в русском языке/ Семантический анализ противоположности в лексике/. – М., 1973.
- Новиков Л.А. Семантика русского языка. – М., 1982.
- Ожегов С.И. О структуре фразеологии /В связи с проектом фразеологического словаря русского языка/ // Лексикограф, сб. – 1957. -Вып.2.
- Палевская М.Ф. Синонимы русского языка. – М., 1964.
- Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М., 1976.
- Суперанская А.В., Суслова А.В. Современные русские фамилии. – М., 1981.
- Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М., 1966.
- Теоретические проблемы семантики и ее отражение в толковых словарях. – Кишинев, 1982.
- Теория языка и словари. – Кишинев, 1988.
- Терминология и культура речи/ Под ред. Д.И.Скворцова, Т.С.Коготковой. – М., 1981.
- Толстой Н.И. Некоторые проблемы сравнительной славянской лексикологии // Славянское языкознание. VI международный съезд славистов. – Прага, 1968.
- Туманян Э.Г. Язык как система социолингвистических систем. – М., 1985.
- Уфимцева А.А. Опыт описания лексики как системы. – М., 1962.
- Федосюк Ю. Русские фамилии. – М., 1981.
- Этнография имен. – М., 1971.
- Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность – Л., 1974.
Словники
- Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.
- Бондалетов В.Д. Русская ономастика. – М., 1983.
- Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 тт. – М., 1955.
- Комплексный словарь русского языка/ Тихонов А.Н. и др.; Под ред. А.Н. А.Н.Тихонова. – М.: Рус.яз. , 2001.
- Касаткин Л.Л., Клобуков Е.В., Лекант П.А. Краткий справочник по современному русскому языку / Под ред. П.А.Леканта. – М., 1991.
- Краткий толковый словарь русского языка для иностранцев/ Под ред. В.В.Розановой. – М.: Рус.яз., 1978.
- Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.
- Никонов В.А. Краткий топонимический словарь. – М., 1966.
- Новые слова и значения/ Под ред. Н.Котеловой. – М., 1983.
- Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М., 1979.
- Петровский Н.А. Словарь русских личных имен. – М., 1980.
- Подольская Н.В. Словарь русской ономастической терминологии. – М., 1970.
- Преображенский А.Г. Этимологический словарь русского языка: В 2 т. М., 1959.
- Розенталь Д.Э.. Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1966.
- Русский язык: Энциклопедия / Под ред. Ф.П.Филина. – М., 1979.
- Словарь названий жителей СССР. – М., 1975.
- Словарь современного руського язика АН СССР: В 17 тт. – М., 1951-1965.
- Срезневский И.И. Материалы для словаря древнерусского языка: В 3 т. М., 1959.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. М., 1984.
- Фразеологический словарь русского языка/ Под ред. А.И.Молоткова. – М., 1967.
- Шанский Н.М., Иванов В.В., Шанская Т.В. Краткий этимологический словарь русского языка. М., 1971.