Опис курсу

Курс «Словники в експертних дослідженнях» охоплює такі загальні питання: основні типи лінгвістичних словників, тип інформації, яку містять ці словники у дефініціях та ілюстраціях значень для здійснення експертизи, застосування мовних одиниць з синонімічних, антонімічних, омонімічних та перекладних словників для творення текстів (усунення тавтології, створення каламбурів або прихованого змісту та ін.), особливості енциклопедичного словника, застосування культорологічного і діалектологічного словників, орфографічного та граматичного словників для експертної та текстотворчої діяльності.

Мета дисципліни – посприяти: а) закріпленню та розширенню загальнолінгвістичних знань студентів про різні типи словників; б) знанню принципових положень лексикографії у іхньому розвитку з урахуванням прикладного застосування словників; в) розширенню знань про методи та прийоми лінгвістичної експертизи та творення різних типів текстів із застосуванням словникової інформації. Курс «Словники в експертних дослідженнях» має загальнотеоретичні та практичні цілі.

У результаті вивчення цього курсу студент повинен знати:

• типи лінгвістичних словників, які використовують для створення експертизи або тексту будь-якого жанру;
• тип інформації, яку надають спеціалісту лінгвістичні словники;
• тип інформації, яку надає спеціалісту енциклопедичний 10 словник;
• мовні форми, які дозволяють творити лексеми, що містяться у лінгвістичних словниках (імпліцитний зміст, оксюморони, каламбури і т.д.);
• особливості термінологічних словників та термінологічних систем у порівнянні з чужомовними термінологічними словниками;
• особливості мовної одиниці та словникової статті в діалектному та культурологічному словниках.

вміти:

• дефінюювати лексеми у різних типах текстів за допомогою різних типів словників;
• розпізнавати імпліцитний зміст у текстах на основі зіставлення словникових дефініцій із прагматичним змістом висловлення, а також з’ясування типової та нетипової сполучуваності лексем у тексті (авторизувати мовця);
• застосовувати мовну інформацію, яку надає лінгвісту кожен тип словника;
• враховувати різницю термінів у різних термінологічних словниках (міждисциплінарних та різномовних).

Рекомендована література

1. Балалаєва О.Ю. Аналіз сутності поняття «електронний навчальний словник». Проблеми сучасного підручника. 2014. Вип. 14. С. 26–33.
2. Гайдученко, Г. – Шапошникова, І. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Херсон, 2001
3. Гордієнко О.В. Електронна лексикографія в умовах глобальної діджиталізації (критичний аналіз англомовних медичних словників). Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2020. Том 31 (70) № 2. Ч. 2. С. 55–59.
4. Гонтарук Л. Словник як джерело семасіологічних досліджень // Семантична структура запозичень як джерело істориколексикологічних досліджень (у контексті творів Д. Наливайка та пам’яток ХІ – першої половини XVII ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Спеціальність 10.02.01 – українська мова.- Львів – 2008. – С.29-38.
5. Гордiєнко Н. Сучасна лексикографія як об’єкт лінгвістики. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42872/07- Gordienko.pdf?sequence=1 Дубічинський В. В. Українська лексикографія: Історія, сучасність та комп’ютерні технології: Навч. посібник. – Х., 2004. – 164 с
6. Капранов Я.В. Типологічна класово-видова організація лексикографічних джерел. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2014. Вип. 25. С. 183–198.
7. Кровицька О. Українська лексикографія: теорія і практика. — Львів, 2005. — 174 с.
8. Мисак Р. Комп’ютерні словники: класифікація та укладання. Проблеми української термінології : збірник наук. праць. Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2008. С. 52– 55.
9. Москаленко, А. А. Нарис історії української лексикографії. Київ, 1961. 163 с
10. Перебийніс В.І., Сорокін В.М., Традиційна та комп’ютерна лексикографія : навч. посібник. Київ : Вид. центр КНЛУ, 2009. 218 с.