Стилістика і переклад турецької мови: діловий дискурс

Тип: Нормативний

Кафедра: сходознавства імені професора ярослава дашкевича

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
23Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
216СЕЙТЯГ’ЯЄВ НариманФЛп-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
216ФЛп-11мСЕЙТЯГ’ЯЄВ Нариман

Опис курсу

Курс “Стилістика і переклад турецької мови: діловий дискурс” є важливим складовим елементом у підготовці фахівців зі східних мов і літератур. Курс присвячений стилістичній диференціації турецької мови, характеристиці її функціональних стилів, покликаний опанувати культуру усного та писемного мовлення у різних суспільних сферах; сформувати навички свідомого оцінювання й відбору лексико-граматичних засобів мови.

Метою курсу є надання студентові знання основ стилістики як лінгвістичного вчення про функціонування мови, а також виробити навички аналізу стилістичних особливостей текстів турецькою мовою та їх компонування в межах заданого стилю.

Засвоївши курс, студенти повинні знати:
• визначення основних понять та категорій стилістики;
• загальні та специфічні ознаки художнього, розмовного, публіцистичного, наукового, офіційно-ділового стилів перської мови,;
• основні етапи формування, становлення й розвитку функціональних стилів перської літературної мови в різних сферах спілкування, роль інтра- та екстралінгвістичних чинників;
• особливості стилістичного матеріалу сучасної перської мови.

вміти:
• виділяти й пояснювати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів;
• застосовувати стилістичні прийоми, способи використання мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови;
• оцінювати стилістичні можливості мовних засобів;
• розкривати закономірності функціонування перської мови в різних сферах суспільного життя, в ситуаціях спілкування.

Рекомендована література

1. Підвойний В. М. Лінгвістична термінологія турецької мови. Дис. … к.філол.н.: 10.02.13. Київ 2001. 215 л.
2. Пілик В. В. Термінологічні одиниці газетно-публіцистичного стилю турецької мови та їхні стилістичні функції. Східний світ. № 1. 2011. С. 180-187.
3. Пілик В. В. Суспільно-політична термінологічна лексика на сторінках турецьких газет у системі інших лексичних одиниць. Українська орієнталістика. Вип. 1. 2006. С. 72-74.
4. Покровська І. Ділова турецька мова. Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. 120 с.
5. Покровська І. Ділова турецька мова. Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. 120 с.
6. Покровська І. Л. Прагматичний потенціал коранічних формул у газетно-публіцистичних текстах турецької мови. Сучасне дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Вип. 11. Ужгород: ПП «Аутдор-Шарк», 2013. С. 277-282.
7. Проценко О. В. До проблеми вивчення функціональних стилів у вищій школі Вісник Житомирського державного університету. Випуск 6 (72). Філологічні науки. 2013. C. 269-274
8. Семашко Т.Ф. Практична стилістика і культура мовлення: Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей. Івано-Франківськ: НАІР, 2019. 256 с.
9. Стилістика української мови (Теоретичні основи стилістики. Художньо-виразові засоби мовлення). Навчально-методичний посібник для студентів-філологів закладів вищої освіти / Укладач: І. І. Коломієць. Умань, 2019. 240 с.
10. Юмрукуз А. А. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни «Стилістика основної іноземної мови» для студентів 3-го року навчання спеціальності 014 Середня освіта (Мова і література (турецька)). Одеса, 2022. 46 с.
11. Ağayeva İ.S. Edebî Üslûpla ilmî üslûbun mukayesesi. Türk Dünyası Dil ve Edebiyat Dergisi. Sayı 4. Mayıs 1997. S. 40-44.
12. Akbulut O. Resmi Dil ve Anayasalarda Düzenlenişi. Ankara Barosu Dergisi. Sayı 3. 2012. S. 153-182.
13. Altay A. İngilizce ve Türkçe Hukuk Dillerinin Özellikleri: Karşılaştırmalı Bir Çalışma. Hacettepe Üniversitesi Edebiyat Fakültesi Dergisi. Cilt: 19. Sayı: 2. S. 13-32.
14. Amanov K. Türkçede Resmi Yazı Dili Tarihinin Fasılalara Ayrılması. Turkish Studies. Vol. 10/12. Summer 2015. P. 57-68.
15. Arıcı A. F., Kaldırım A. 21. Yüzyılda Bir Medeniyet ve Bilim Dili Olarak Türkçe: Sorunlar ve Çözümler. Erzincan Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi. ÖS II. 2015. S. 269-284.
16. Aydemir İ. A. Türk Hukuk Dili Üzerine Araştırmalar I. Belleten. Sayı II. 2010. S. 19-36.
17. Bulut M. Atatürk’ün Türkçeye Yönelik Özleştirme/Sadeleştirme Çalışmaları ve Bu Bağlamda Yaşanan Dil Tartışmaları Üzerine Üzerine Bir Değerlendirme. Turkish Studies. Vol. 9/11. Fall 2014. P. 131-147.
18. Çakır H. Geleneksel Gazetecilik Karşısında İnternet Gazeteciliği. Sosyal Bilimler Enstitüsü Dergisi. 22 Yıl. Sayı 1. 2007. S. 123-149.
19. Çalışkan A. Üslûp ve üslûpbilim üzerine-1: İlk belirlemeler. Uluslararası Sosyal Araştırmalar Dergisi. Cilt: 7. Sayı: 34. S. 29-52
20. Donbay A. Edebiyatımızda “Mektup” Türü ile İlgili Başlıca Çalışmalar. Erdem. Sayı 61. 2011. S. 83-102.
21. Dursunoğlu H. Türkiye Türkçesinde Konuşma Dili ile Yazı Dili Arasındaki İlişki. A. Ü. Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü Dergisi. Sayı 30. 2006. S. 1-21.
22. Efendiyeva T. Azerbaycan Filologisinde Üslubiyat Problemleri. Bilig. No. 4. 1997. S. 134-145.
23. Epçaçan C. Functional linguistics as for linguistic applications in Turkish language teaching. 5th World Conference on Education Sciences-WCES. 2013. 2014. P. 5063-5069.
24. Gündoğan A. O. Bilim Dili Olarak Türkçe. A.Ü. Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü Dergisi. Sayı: 8. 1997. S. 7-12.
25. Kansızoğlu H. B. Konuşma Dili ve Yazı Dili Etkileşimi. Bartın Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi. Cilt 1. Sayı 1. 2012. S. 217-235.
26. Karlıklı Y. Türk Anayasaları ve Dil. İ.Ü. Siyasal Bilgiler Fakültesi Dergisi. No: 20. 1999. S. 56-60.
27. Kütükçü T. İş Dünyası İletişim Rehberi. İş hayatının Farklı Alanlarında Dili Etkili Kullanma Stratejileri. İstanbul, 2015. 503 s.
28. Mektup-Dilekçe Türü ve Özellikleri. Soner Hoca ile Türkçe / Edebiyat. – https://www.sonersadikoglu.com/mektup—dilekce.html.
29. Mektup Türleri, Özellikleri, Örnekleri. Şişli Mesleki Eğitim Merkezi. 2020 Mayıs Uzaktan Eğitim Ders Notları. Ders Öğretmeni: Dilek TÜRK. – https://sislimem.meb.k12.tr/meb_iys_dosyalar/34/20/ 758019/dosyalar/2020_05/13004516_Mektup_Turleri_Mektup_ Turleri_Ozellikleri_ve_Ornekleri.pdf.
30. Oniani T. G. Functional Styles of the English Language. International Journal of Science and Research. 2020. Vol. 9. Issue 3. P. 544-546.
31. Ören T. Bilim Dili Olarak Türkçe ve Türkçe Bilinci. Anahtar. Ağustos 2013. S. 22-27.
32. Şencan H. İş Hayatında Türkçenin Kullanım Sorunları ve MÜSİAD’ın Çözüm Önerileri. İstanbul, 2008. 64 s.
33. Önal M. Edebî Dil ve Üslup. A.Ü. Türkiyat Araştırmaları Enstitüsü Dergisi. Sayı 36. 2008. S. 23-47.
34. Utku Ö., Köroğlu Z. Ç. Politeness and style differences in the Turkish language: the case of pre-service English language teachers. RumeliDE Dil ve Edebiyat Araştırmaları Dergisi. 2020. P. 89-105.
35. Yumru D. Terim Üret(me)me Sorunu. Çukurova Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi. Cilt: 3. No.: 39. S. 10-19.
36. Yavuz G. Akıl ve Yan Anlam İlişkileri Açısından Mecazî Anlatım. Dinbilimleri Akademik Araştırma Dergisi, VI. Sayı: 4. 2006. S. 97-113.

Силабус:

Завантажити силабус