Опис курсу

Морфологія як частина граматичного устрою мови займає чільне місце у системі лінгвістичних дисциплін. Свідоме і глибоке оволодіння морфологічною структурою сучасної української літературної мови  є важливим фактором ґрунтовної, комплексної підготовки філолога- україніста, учителя-словесника. Воно можливе лише тоді, коли майбутній фахівець отримає глибокі теоретичні знання з морфології, а також зуміє застосувати їх на практиці.

Мета курсу – ознайомити студентів із морфологічною структурою української літературної мови на синхронному зрізі.

Завдання – навчити студентів, зважаючи на теорію, аналізувати з погляду морфології слова самостійних та несамостійних частин мови, дотримуватися літературних норм при використанні їх у писемному та усному мовленні.

У результаті вивчення даного курсу студент  повинен

Студенти повинні вміти:

• сприймати граматичний лад мови як категорійну систему, сформовану з окремих значень, виражених відповідною системою граматичних форм; розмежовувати частини мови за традиційною граматикою та за інноваційними школами І.Вихованця, К. Городенської, І. Кучеренка; аналізувати сучасні тенденції в трактуванні граматичних явищ, зумовлені, зокрема, функціонально-семантичним напрямом (для студентів українського відділення); науково обґрунтувати приналежність будь-якого слова до відповідної частини мови;
• аналізувати іменник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення іменника, граматичні значення, в яких реалізуються категорії: роду, істот та неістот, власного та загального, конкретного та абстрактного, збірності, речовинності, одиничності, числа, особи, відмінка, визначати відміни іменників, відмінювати іменники відповідно до норм сучасної української літературної мови та давати цим явищам історичний коментар.
• аналізувати прикметник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення прикметника, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні і синтаксичні особливості прикметника, визначати семантичні групи прикметників, граматичні значення, в яких реалізуються граматичні категорії: (вищий (перший) ступінь порівняння, найвищий (другий) ступінь порівняння; безвідносної міри якості (недостатній ступінь, помірний та надмірний); суб’єктивної оцінки; роду, числа, відмінка; аналізувати перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу,  відмінювати  прикметники відповідно до норм сучасної української літературної мови, визначати повні і короткі прикметники (членні і нечленні форми прикметників), стягнену і нестягнену форми як морфологічні варіанти повних прикметників та давати історичний коментар, визначати тверду і м’яку групи прикметників, правильно відмінювати прикметники на –лиций, виявляти явища переходу інших частин мови в прикметник (ад’єктивація);
• аналізувати займенник як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення займенника, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні і синтаксичні особливості займенника, визначати групи займенників за значенням, аналізувати їх семантико-граматичні особливості, особливості реалізації категорії роду, числа та відмінка кожної групи займенників, відмінювати займенники різних розрядів (співвідносні з парадигмами іменників, прикметників та числівників) відповідно до норм сучасної української літературної мови,  наголошувати займенники, виявляти явища (прономіналізації) переходу  інших частин мови у займенник;
• аналізувати дієслово як частину мови з погляду різних учень, визначати категорійне значення дієслова, характеризувати семантичні, морфологічні, словотвірні та синтаксичні особливості дієслова, розрізняти дієслівні форми: інфінітив, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, форми на -но, -то, диференціювати неособові та особові дієслівні утворення, аналізувати особливості виявлення дієслівних категорій у інфінітива, аналізувати особливості морфемної структури інфінітива, виявляти пестливі форми інфінітива, визначати структурні класи дієслів та дієвідміни, аналізувати загальнодієслівні категорії, визначати перехідні та неперехідні дієслова, аналізувати їх морфологічні ознаки, визначати вид дієслова, виявляти особливості реалізації категорії виду в сучасній українській літературній мові, аналізувати дієслівні роди як морфолого-словотвірні категорії, аналізувати особові і неособові дієслівні утворення, утворювати особові парадигми дієслів відповідно до норм сучасної української літературної мови, аналізувати  категорію часу, виявляти дієслівні форми теперішнього, майбутнього, минулого, давноминулого та їх різновиди, минулого умовного часу (історичний коментар), простежувати зв’язок категорії часу з категорією виду, аналізувати категорію способу, а саме дійсний, умовний, наказовий, спонукальний і бажальний способи, виявляти граматичні засоби вираження форм різних способів дієслів, вміти аналізувати рід як іменну категорію особових дієслів, аналізувати особливості виявлення роду у особових формах дієслів, аналізувати  категорію стану, пояснювати взаємо­залежність категорії стану і категорії перехідності/неперехідності, аналізувати дієслова активного стану і граматичні засоби вираження його форм, характеризувати дієслова зворотно-середнього стану: власне зворотні дієслова, непрямо-зворотні дієслова; активно-безоб’єктні дієслова; пасивно-якісні дієслова; зворотно-пасивні дієслова, виявляти дієслова, які не мають значення стану (нульовий стан), аналізувати дієприкметник як форму дієслова, граматичні категорії дієприкметника та особливості їх реалізації в сучасній українській літературній мові (історичний коментар), характеризувати дієприкметник за вченнями І. Кучеренка, К. Городенської та І. Вихованця,  розрізняти  активні та пасивні дієприкметники, аналізувати їх граматичні ознаки, називати особливості творення активних і пасивних дієприкметників, відмінювати дієприкметники, аналізувати дієприслівник як форму дієслова, граматичні категорії дієприслівника та граматичні засоби їх вираження, характеризувати дієприслівник за вченнями І. Кучеренка, К. Городенської та І. Вихованця, утворювати форми дієприслівників теперішнього та минулого часу (історичний коментар).
• аналізувати службові (неповнозначні) частини мови, характеризувати статус службових слів за вченнями І. Кучеренка, І. Вихованця, К. Городенської, аналізувати прийменник як частину мови, морфологічну класифікацію прийменників, виявляти первинні і вторинні прийменники, відіменні, віддієслівні та прислівникові прийменники, характеризувати  основні значення конструкцій з первинними прийменниками, знаходити синонімічні прийменникові конструкції, аналізувати  сполучник як частину мови, розрізняти  прості, складні і складені сполучники, розподіляти сполучники за способом уживання, розрізняти сполучники сурядні та підрядні, аналізувати частку як частину мови, розподіляти частки за структурними особливостями (за місцем і роллю у мовних одиницях), розрізняти фразові, формотворчі та словотворчі частки, розподіляти частки за функціонально-семантичними ознаками, розрізняти фразові частки: питальні, оклично-підсилювальні, власне модальні частки; стверджувальні, заперечні, означальні, кількісні, спонукальні, видільні, приєднувальні, розрізняти  частки, що виконують словотворчу функцію і  частки, що виконують формотворчу функцію, аналізувати вигуки як своєрідний клас незмінних слів, що є еквівалентами висловів, що передають почуття, емоції, настрій людини тощо, розрізняти  первинні і похідні вигуки, розрізняти вигуки за значенням: емоційні вигуки та вигуки, що передають різні волевиявлення людини, виявляти звуконаслідувальні слова.