Навчання > Актуальні проблеми української дериватології

Актуальні проблеми української дериватології

Тип: Нормативний

Кафедра: української мови імені професора івана ковалика

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
92Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1016доцент КУЗЬМА ІринаФЛу-11м, ФЛу-12м, ФЛо-11м

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1032ФЛу-11мдоцент КУЗЬМА Ірина
ФЛу-12мдоцент КУЗЬМА Ірина
ФЛо-11мдоцент СКОЛОЗДРА-ШЕПІТКО Олеся

Опис курсу

Мета курсу “Актуальні проблеми української дериватології” – поглибити знання базавого курсу “Морфеміка і дериватологія”, зокрема зосередити увагу студентів на практичних труднощах морфемного і словотвірного розбору, ознайомити слухачів курсу з дискусійними питаннями морфеміки й дериватології, які в мовознавчій літературі не мають однозначного трактування, а також навчити студентів вирішувати складні питання подільності і похідності слова з допомогою різних типів словників (морфемних, словотвірних, етимологічних, тлумачних, словників омонімів). Для цього необхідне узагальнене розуміння морфеміки і словотвору як мікросистем, а також уміння орієнтуватися в різних наукових підходах до аналізованих явищ.

Завдання курсу – навчити студентів аналізувати явища, які ускладнюють поділ слова на морфеми та визначення його словотвірної похідності в синхронії. Це, зокрема, аломорфізм кореня та афіксів, що співвідносний із сучасними чергуваннями, спрощенням у групі приголосних, накладанням морфем, або ж пов’язаний з історичними змінами у фонологічній системі та в морфемному складі, вторишні морфеми як наслідок спрощення, перерозкладу, ускладнення зв’язані і суплетивні корені, вирата подільності чи похідності. Ускладнюють морфемний і словотвірний аналіз слова розбіжність між діахронною та синхронно подільністю і похідністю, можлива відсутність синхронної відповідності між морфемним складом і способом творення (деривати префіксально-суфіксального способу, у яких суфікса на сучасному етапі не виділяємо), можлива множинна мотивація і подільність слова.

Дискусійними в науковій літературі є питання класифікацї способів словотворення, нульового афікса, словотворчого закінчення, змішаних способів, лексико-семонтичної деривації та її наслідків, а також статусу афіксоїдів, інтерфіксів, складних гібридних суфіксів та ін. Усе це варто розглядати не тільки в межах морфеміки і дериватології, а й морфології, лексикології, історичної граматики і фонології.

  Результати навчання:

  • знати:
  1. Аломорфізм кореневих і афіксальних морфем: чергування голосних і приголосних фонем, спрощення в групі приголосних, повні і часткові накладання морфем, інтерфіксація префіксів, історичні фонетичні зміни.
  2. Розбіжність між історичною і сучасною подільністю слова: вторинні корені як результат спрощення, складні афіксальні морфеми як результат перерозкладу, вторинні морфеми як результат ускладнення в морфемній структурі запозичення слів, зв’язані корені як результат розщеплення словотвірних гнізд або втрати кореневих слів.
  3. Міжчастиномовну омонімія і подільність слова. Залежність морфемного складу слова від його морфологічного статусу.
  4. Дискусійне трактування нульового суфікса різних частин мови, афіксоїдів, інтерфіксів, гібридних складних суфіксів, конфіксів.
  5. Розбіжність між діахронною і синхронною похідністю. Реальне словотворення і усталені словотвірні модеми в сучасній дериватології.
  6. Множинну похідність у сучасній українській мові. Співвідношення між структурною і семантичною похідністю. Питання словотвірної семантики дериватів.
  7. Співвідношення між морфемною і словотвірною структурою. Проблемні питання синхронної невідповідності.
  8. Дискусійне трактування способів словотворення, відомі класифікації. Питання нульової суфіксації і змішаних із нею способів. Питання флексійного способу і змішаних із ним способів. Різні типи складання (чисте і змішане). Розуміння лексико-семантичної деривації та її наслідків (омонімія чи багатозначність). Морфолого-синтаксичний спосіб: контекстуальний перехід і загальномовна деривація.
  • вміти аналізувати
  1. Аломорфізм коеневих морфем.
  2. Аломорфізм афіксальних морфем.
  3. Вторинні корені як результат спрощення морфемної структури слова.
  4. Складні афіксальні морфеми як результат перерозкладу. Розмежування складних афіксів і співзвучних поєднань простих афіксальних морфем.
  5. Зв’язані кореневі морфеми.
  6. Морфемний склад міжчастиномовних омонімів.
  7. Словотворчий і формотворчий нульовий суфікс.
  8. Інтерфікси. Складні гібридні суфікси. Афіксоїди.
  9. Функції флексії. Конфікси.
  10. Деривати, у яких діахронна похідність відмінна від синхронної.
  11. Деривати з множинною словотвірною похідністю і їхню словотвірну семантику.

 

Рекомендована література

Рекомендована література

Базова

  1. Безпояско О. К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.
  2. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. – Тернопіль, 1999.
  3. Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – Слов’янськ, – 1983.
  4. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія  – К., 1999.
  5. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови. – К., 1999.
  6. Клименко Н. Ф. Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. – К., 1998.
  7. Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови.  – К., 1998.
  8. Ковалик І. І. Вчення про словотвір. – Вип. І-ІІ. – Львів, 1959, 1961.
  9. Сікорська З. С. Сучасна українська мова. Словотвір і морфеміка. –  Луганськ, 2000.
  10. Словотвір сучасної української  літературної мови. – К., 1979.

 Допоміжна

  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.
  2. Білоус М.П. Складні прикметники на позначення смакових якостей// Мовознавство. – № 5. – 1980. – С. 78-79.
  3. Білоусенко П.І. До питання про основний спосіб творення прислівників в історії української мови// Українська мова – 2008.  – № 2. – С.14-27.
  4. Білоусенко П.І., Іншакова О.І., Качайло К.А., Меркулова О.В., Стовбур Л.М. Нариси з історії українського словотворення (іменникові конфікси). – Запоріжжя – Кривий Ріг, 2010.
  5. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника. – К., 1994.
  6. Білоусенко П.І., Німчук В.В. Історія української мови. Словотвір. – Ч. 1. Іменник (проспект). – Запоріжжя – Київ, 2013.
  7. Вакарюк Л., Панцьо С. Українська мова. Морфеміка і словотвір. – Тернопіль, 1999.
  8. Валюх Зоя. Невідмінювані іменники іншомовного походження та їхні дериваційні можливості// Проблеми сучасної філології. Лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика. – Полтава, 2008. – С. 5. – 10.
  9. Валюх З. О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові. – Київ – Полтава, 2005.
  10. Ващук В.О. Флективний спосіб творення похідних іменників // УМЛШ. – 1973. –  № 10.
  11. Вихованець Іван, Городенська Катерина. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
  12. Вихованець І.Р. Морфологічні категорії? Словотвірні? Чи граматичні міжрівневі?// Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 13-18.
  13. Віняр Г.М.Новий префіксоїд у словотвірній системі української мови        //Філологічні студії: науковий Вісник КДПУ. –  Кривий Ріг, 2011. –  Вип.6. – С.100-105.
  14. Віняр Г. Основні тенденції розвитку іменної префіксації в українській мові кінця ХХ ст.// Актуальні проблеми філології і методики викладання мов: зб.наук.праць. – Кривий Ріг, 2006. – Вип.4. –  С.6-24.
  15. Возний Т.М. До питання про генезис і функції афіксів// Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 1987. – Вип. 18.
  16. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981.
  17. Горбачук В.Т. Основні поняття і терміни морфеміки. – Слов’янськ, – 1983.
  18. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). – К., 1981. – 200 с.
  19. Городенська К.Г. Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови// Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови. – К., 2009. – Вип. 5. – С.3-7.
  20. Городенська К.Г. Про префікси і префіксоїди в українській мові // Мовознавство. – – № 1.
  21. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К., 1999.
  22. Гринчишин Д.Г. Явище субстантивації в українській мові. – К., 1965.
  23. Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К., 1978.
  24. Ґрещук Василь. Український відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ, 1995.
  25. Ґрещук В.В., Бачкур Р.О., Джочка І.Ф., Пославська Н.М. Нариси з основоцентричної дериватології. – Івано-Франківськ, 2007.
  26. Ґрещук В.В. Деякі теоретичні питання словотвірного значення// Мовознавство. – 1991. – № 3. – С.34-41.
  27. Ґрещук В.В. Основоцентрична дериватологія: історія, стан, перспективи// Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 68-78.
  28. Ґрещук В.В. Поняття словотвірної парадигми в сучасній дериватології// Мовознавство. – 1985. – №1. – С.21-27.
  29. Ґрещук В.В. Словотвір і полісемія слова// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. – Тернопіль, 2007. – 1 (16). – С. 244-254.
  30. Ґрещук В.В. Студії з українського мовознавства. Вибрані праці. – Івано-Франківськ, 2009.
  31. Ільїн В.С. Префікси в сучасній українській мові. – К., 1953.
  32. Карпіловська Є. Нова Україна у словотвірній номінації: зміни в мовному “кресленні” світу// Відображення історії та культури народу в словотворенні. – К., –   – С.91-109.
  33. Карпіловська Є. А. Образ держави у мові відкритого суспільства: новомова чи мова нового мислення?// Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. Зб. наук. доп. на Міжнародних наукових читаннях, присвячених 70-річчю від дня народження чл.-кор. НАН України, проф. Н.Ф. Клименко. – К., 2009. – С.127-138.
  34. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови. – К., 1999.
  35. Каспришин З.О. Джерела виникнення множинної словотвірної мотивації// Вісник Прикарпатського університету. Філологія. – Івано-Франківськ, 1995. – Вип.1. – С.88-95.
  36. Каспришин З.О. Складні випадки словотвірного аналізу//УМЛШ, 1989, – №11. С.53-58.
  37. КлименкоН.Ф., Карпіловська Є.А. Морфемні структури слів у сучасній українській літературній мові// Мовознавство. –  –  С.10-21
  38. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Морфемно-словотвірний фонд української мови як дослідницька та інформаційно-довідкова система // Мовознавство. – – № 6.
  39. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А. Словотвірна морфеміка сучасної української літературної мови. – К., 1998.
  40. Клименко Н.Ф. Взаємозв’язки словотвірної і лексичної семантики слів// Мовознавство. – 1982. – № 3. – С.38-45.
  41. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. – К., 1998.
  42. Клименко Н.Ф. Осново- і словоскладання у процесах номінації сучасної української мови // Українська мова. – 2003. –  №3-4.
  43. Клименко Н.Ф. Роль словотворення в сучасній українській номінації// Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. – К., 2008. – С.134-227.
  44. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. – К.,1984.
  45. Ковалик І.І. Вчення про словотвір// Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці. – Івано-Франківськ – Львів, 2007. – Ч.І. – С. 21-170.
  46. Ковалик І.І. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі науки про мову// Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці. – Івано-Франківськ – Львів, 2007. – Ч.І. – С.170-236.
  47. Ковалик І.І. Основні проблеми вчення про словотвір// Ковалик І.І. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. –  Івано-Франківськ –  Львів, 2008. –  Ч. ІІ. –  С. 236-261.
  48. Ковалик І.І. Питання словотворчої омонімії і синонімії у сфері іменників слов’янських мов// Ковалик І.І. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. –  Івано-Франківськ –  Львів, 2008. –  Ч. ІІ. –  С. 288-314.
  49. Ковалик І.І. Про корінь слова та його роль у словотворенні// Ковалик І.І. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. – Івано-Франківськ –  Львів, 2008. –  Ч. ІІ. –  С. 320-326.
  50. Ковалик І.І. Про морфеми (морфи) у сфері мови і мовлення// Ковалик І.І. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. – Івано-Франківськ –  Львів, 2008. –  Ч. ІІ. –  С. 156-171.
  51. Ковалик І.І. “Словотвірний” чи “словотворчий”// Ковалик І.І. Вчення про словотвір. Вибрані праці. – Івано-Франківськ –  Львів, 2007. –  Ч.І – С. 358-
  52. Коржик Л.В. Словотвірні ланцюги як одиниці словотвірної системи мови// Вісник Прикарпатського університету. Філологія. – Івано-Франківськ, 1997. – Вип.2. – С. 149-155.
  53. Коржик Л.В. Структура і семантика відприкметникових словотвірних ланцюжків української мови// Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 312-322.
  54. Лесюк М.П. Дослідження словотвору на рівні словотвірних гнізд// Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Філологія. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип.XV-XVIII. – С.212-216.
  55. Лесюк М.П. Транспозиція, мутація та модифікація значення твірного слова// Мовознавство. – – №3. – С. 34-39.
  56. Михайлик Р.П. Семантико-граматична структура дієслів на -ся в сучасній українській мові: Автореф. дис. … канд. філолог. наук. – К., 1995.
  57. Муромцев І.В. Морфеміка і словотвір сучасної української мови. – Харків, 1980.
  58. Невідомська Л. Деривація та її основні види// Українознавчі студії: науково-теоретичний журнал Інституту українознавства при Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 1999. – №1. – С. 26-40.
  59. Невідомська Л. Ще раз про сутність лексико-семантичної деривації// Актуальні проблеми українського словотвору. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 105-117.
  60. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (2008-2009). – Харків, 2010.
  61. Ощипко І.Й. Семантико-словотвірний зв’язок між твірними прикметниками і похідними прислівниками на -о в сучасній українській мові// Словотвірна семантика східнослов’янських мов. – К., 1983. – С. 60-72.
  62. Ощипко І.Й. Українські прислівники префіксального творення// Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2004. – Вип.. 34. – Ч. І. – С. 19-24.
  63. Родніна Л.О. До питання про словотвірні значення відад’єктивних іменників у сучасній українській мові// Словотвірна семантика східнослов’янських мов. – К., 1983. – С. 56-60.
  64. Русанівський В. М. Дієслово – рух, дія, образ. – К.,1977.
  65. Сікорська З.С. Сучасна українська мова. Словотвір і морфеміка. – Луганськ, 2000.
  66. Сікорська З. Постфікси в українському мовознавстві // Українська мова.–2003.– №3-4.
  67. Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1979.
  68. Смаль-Стоцький Р. Нарис словотвору прикметників української мови. – Прага, 1923.
  69. Соколова С.О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові. – К., 2003.
  70. Стефурак Р.І. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ, 2008.
  71. Стишов О.А. Номінації осіб у сучасній українській мові (на матеріалі дискурсу ЗМІ)// Мовознавство. – 2012. – № 6.
  72. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К., 2005.
  73. Сучасна українська літературна мова. Морфологія/ За ред. І Білодіда. – К., 1969.
  74. Третевич Л.М. Нульова суфіксація деад’єктивних іменників у сучасній українській мові // Українське мовознавство. – 1982. – №10.
  75. Третевич Л.М. Про словотвір українських іменників із нульовим суфіксом, мотивованих дієсловами з префіксом ви-// Українське мовознавство. – 1979. –  №7.
  76. Третевич Л.М. Про словотвірну семантику віддієслівних іменників із нульовими суфіксами в сучасній українській мові// Словотвірна семантика східнослов’янських мов. – К., 1983. – С. 120-129.
  77. Український правопис. – К., 1996.
  78. Шевчук О.С. Способи словотвору в сучасній українській літературній мові. – Донецьк, 1990.
  79. Яценко І.Т. Явище спрощення в морфологічному складі слова // УМЛШ. – 1973. – №3.

Словники:

  1.  Вакарюк Л.О., Панцьо С.Є. Український словотвір у термінах. – Тернопіль, 2007.
  2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.
  3. Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1977.
  4. Етимологічний словник української мови/ За ред. І. Мельничука – К., 1982-2012. – Т.І-VІ.
  5. Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П., Клименко Н.Ф., Критська В.І., Пуздирєва Т.К., Романюк Ю.В. Активні ресурси сучасної української номінації: ідеографічний словник нової лексики. – К., 2013.
  6. Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови. – К., 2002.
  7. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Карпіловський В.С., Недозим Т.І. Словник афіксальних морфем української мови. – К., 1998.
  8. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є.А., Кислюк Л.П. Шкільний словотвірний словник сучасної української мови. – К., 2005.
  9. Мазурик Данута. Нове в українській лексиці. – Львів, 2002.
  10. Полюга Л.М. Словник українських морфем. – Львів, 2001.
  11. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1974.
  12. Словник іншомовних слів. – К., 2000.
  13. Словник української мови: у 11-ти Т. – К., 1970-1980.
  14. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.
  15. Яценко І. Т. Морфемний аналіз: Словник-довідник: У 2 т. – К., 1980-1981.

Робоча програма

Завантажити робочу програму