Теорія і практика художнього перекладу (маг)

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії літератури та порівняльного літературознавства

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
24Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
216доцент ЛУЧУК ТарасФЛп-11м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
216ФЛп-11мдоцент ЛУЧУК Тарас

Опис курсу

Курс має своєю метою познайомити студентів із основними теоретичними концептами перекладознаства, які можуть бути застосовані на практиці. У рамках курсу зосереджено увагу на таких концептах: мова-джерело і цільова мова; типи та види перекладу; переклад як процес і переклад як результат процесу; індивідуальність перекладача і особа автора; інтертекстуальність тощо.

Мета курсу – надати студентам можливість випробовувати свої сили у сфері художнього перекладу.
Завдання:
• ознайомити студентів з особливостями розвитку
перекладознавчої думки упродовж тисячоліть (від праць античних риторів до сучасних дослідників);
• показати трансформації теоретичних перекладознавчих концепцій, зокрема внесок українських учених у розробку нових ідей трансляторики;
• розкрити специфіку розвитку українського
перекладознавства, зумовлену історичними обставинами, зокрема перебуванням українського народу в межах різних держав, бездержавністю української нації упродовж століть тощо;
• допомогти студентам орієнтуватися в різних методологіях, а також набути практичних навичок у перекладанні текстів різних типів;
• навчити студентів самостійно мислити, вести наукову полеміку.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
• основні концепти загальної та спеціальної теорії перекладу;
• основні етапи розвитку науки про переклад від її формування в епоху європейської античності, через епоху бароко (як синтезу «латинського шкільництва») та класицизму (теоретичні засади поетик XVII—XVIII ст.) до модерних теорій «невидимості перекладача»;
• основні аспекти функціонування перекладу в умовах
інформаційного суспільства;
• новаторські ідеї представників української школи
перекладознавства ХХ — початку ХХІ ст.;
• внесок Івана Франка в розвиток українського перекладознавства;
• естетичні засади перекладознавчої думки періоду національного відродження 1920-х – початку 1930-х років (праці неокласиків Освальда Бургардта, Михайла Драй-Хмари, Миколи Зерова, Максима Рильського, Павла Филиповича);
• роль перекладу і перекладознавства в умовах «радянської дійсності» 1960-1980-х років (тандем Григорій Кочур — Микола Лукаш; львівська школа перекладачів античної літератури та ін.) і в часах незалежної України (концепція перекладу як чинника націєтворення);
вміти:
• розмежовувати лінгвістичні та літературознавчі методи
дослідження перекладу;
• здійснювати порівняльний аналіз перекладів;
• інтерпретувати «давні тексти», зважаючи на історичний та національний колорит оригіналу та перекладу;
• застосовувати набуті теоретичні знання в процесі перекладання текстів різних жанрів;
• готувати та презентувати творчі проекти (художній переклад); брати участь у дискусії, у коректний спосіб відстоювати власну думку.

Рекомендована література

Базова
1. Коптілов Віктор. Теорія і практика перекладу: Навчальний посібник. Київ: Юніверс, 2003.
2. Лучук Ольга. Діалогічна природа літератури: Перекладознавчі та літературознавчі нариси. Львів: Видавництво УКУ, 2004.
3. Стріха Максим. Український переклад і перекладачі: між літературою і націєтворенням. Київ: Дух і Літера, 2020.
4. Тороп Пеетер. Тотальний переклад / Перекл. Олександра Кальниченка за участі Леся Оржицького; Передмова Тараса Бойка і Елін Сюсісте. Вінниця: Нова Книга, 2015.
5. Франко Іван. Каменярі. Український текст і польський переклад: Дещо про штуку перекладання // Франко Іван. Зібрання творів: У 50-ти томах. Київ: Наукова думка, 1979. Т. 39. С. 7-20.
Допоміжна
1. Іван Франко і світова культура: Матеріали Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: У трьох книгах / Упоряд. Богдан Якимович. Київ: Наукова думка, 1990. Кн. 2. С. 187-302 (Секція «Художня майстерність Івана Франка і проблеми сучасного перекладу»).
2. Кобів Йосип. Нарис історії українського перекладу з класичних мов у Галичині до 1939-го року // Іноземна філологія. 2009. Вип. 121. С. 258-268.
3. Лучук Ольга. Пантелеймон Куліш і Микола Лукаш: перехресні стежки перекладачів. Шекспірова драма «Троїл і Крессида» в контексті української культури. Харків: Наукове видавництво «Акта», 2018.
4. Мірошниченко Микола. Брама Сходу: Золоті сторінки кримськотатарської поезії з додатком статей про її творців. Київ: Головна спеціалізована редакція літератури мовами національних меншин України, 2004.
5. Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упоряд., перекл. з давньогр., передмова і коментарі Тараса Лучука. Львів: Астролябія, 2019.
6. Проблеми літературознавства і художнього перекладу: Матеріали конференції, присвяченої життю і творчості Григорія Кочура / Упоряд. Олег Купчинський. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 1997.

7. Стріха Максим. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт, 2006.
8. Тисячоліття: Поетичний переклад України-Русі / Упоряд. Михайло Москаленко. Київ: Дніпро, 1995.
9. Хист і Глузд: теорія і практика перекладу. Харків: Наукове видавництво «Акта», 2011.
10. In a Different Light = В іншому світлі: Антологія української літератури в англомовних перекладах Вірляни Ткач і Ванди Фиппс та в театральних дійствах мистецької групи «Яра» / Упоряд. Ольга Лучук. Львів: Срібне слово, 2008.

Силабус: Теорія худ перекладу 2023

Завантажити силабус

Силабус: Теорія худ перекладу 2024

Завантажити силабус