Видання присвячене вивченню літературної та культурної історії Галичини як знакового регіону України на складному перетині цивілізаційних, культурних та ідеологічних процесів. Темою другого випуску стало галицьке культурне й інтелектуальне життя останньої чверти ХІХ ст. Автори комплексно досліджують формування нової національної ідентичности в краї, літературні устремління покоління, культурологічні проблеми.
У журналі здійснено републікації двох знакових праць про феномен Галичини класика української історичної думки Степана Томашівського та знаменитої відповіді «Моєму критикові» Омеляна Огоновського, яка стала, по-суті, програмою-маніфестом становлення самостійного українського літературного історіописання, першою концепту-...

6 лютого 2024 року на кафедрі української літератури імені академіка М.Возняка відбулася Звітна наукова конференція, під час якої було представлено низку доповідей, присвячених актуальним літературознавчим дослідженням.  Конференція засвідчила високий рівень наукових досліджень, широкий тематичний спектр та актуальність літературознавчих розвідок. Дискусії, що розгорнулися під час доповідей, стали важливим внеском у розвиток української гуманітаристики:

Бідермаєр Омеляна Огоновського – проф. Микитюк В.І.;
Карпатська мариністика Марії Матіос у романі-панорамі “Букова земля” – доц. Баса О.М;
Між книжністю і “живим” словом: особливості перформативного письма у проповідях Йоаникія Ґалятовського –...

Науковий проєкт:
«ХУДОЖНЯ ВЕРСІЯ ЖИВОЇ ІСТОРІЇ: ПИСЬМЕННИКИ НА ВІЙНІ»
Наукова школа «Екзистенціально-діалогічне прочитання художнього тексту» розпочинає проєкт «Художня версія живої історії: письменники на війні».
Керівник проєкту: д пед.н., к. філол. н., проф., учитель-методист Токмань Ганна Леонідівна – професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі (hanna_tokman@ukr.net). На цю адресу надсилайте, будь ласка, заявки на участь у проєкті, назвіть ім’я воїна-письменника, про якого хочете написати.
Мета: літературознавча інтерпретація художніх текстів авторів-учасників бойових дій, парамедиків, капеланів, волонтерів московсько-української війни 1914-…...

Сьогодні, 12 грудня 2024 року, минає 100 років від дня народження відомого літературознавця, фольклориста, педагога – Івана Овксентійовича Денисюка. Декілька горсток вдячних слів на ювілей Професора підготувала аспірантка катедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Христина Онішечко.
Ознайомитися зі статтею ви можете тут.
Принагідно вітаємо з публікацією на “Збручі”!

Сумна звістка про смерть Леоніда Рудницького дійшла до Львова, і найперше згадалося біблійне: «Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?» ( ІІ Самуїла 3:38). Насправді, ці слова, з яких починаються «Вірші на жалібний похорон Петра Конашевича Сагайдачного», пасують Леонідові Рудницькому:  був великий і тілом, і духом.
У дев’ятирічному віці, разом з батьками, йому довелося покинути Львів, щоб пройти, подібно до багатьох українських родин, важкий шлях політичної еміґрації. Став визначним філологом, франкознавцем, германістом, істориком церкви, професором Пенсільванського...